Рішення

від 19.06.2007 по справі 7520-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7520-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

19.06.2007Справа №2-7/7520-2007

За позовом Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму (98612, м. Ялта, вул. Кривошти, 27, ідентифікаційний код 03348005)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація Економічного розвитку» (98600, м. Ялта, вул. Кірова, 27, кв. 5, ідентифікаційний код 31641425)

Про стягнення 4154,04 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Крупський О. Є., предст., дов. №4/ю від 10.03.2007 р.

Від відповідача  - не з'явився.  

        Суть справи: Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму звернулось до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація Економічного розвитку» про стягнення 4154,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем належним чином своїх обов'язків по повній та своєчасній оплаті наданих йому позивачем за договором №1349 від 12.07.2002 р. та за договором №1349 від 23.11.2005 р. послуг з водопостачання та водовідведення, через що заборгованість ТОВ «Асоціація Економічного розвитку»  перед ВПВКГ Південного берега Криму за період з 01.09.2005 р. по 01.03.2007 р. складає 3497,98 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному поряду не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 269,00 грн., 3% річних у розмірі 71,08 грн. та 315,98 грн. інфляційних витрат.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

12.07.2002 р. між Виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму (Водоканал) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Асоціація Економічного розвитку» (Абонент) був укладений договір №1349, відповідно до якого Водоканал зобов'язується забезпечити абонента питною водою до місця приєднання останнього до міського водопроводу та надавати послуги з водовідведення, а абонент зобов'язується своєчасно їх сплачувати.

Відповідно до п. 8 Договору Абонент зобов'язаний отримувати рахунки за використану воду та послуги з каналізації в абонентському відділі Водоканалу 18 числа кожного місяця та оплачувати їх протягом 5 банківських днів з дні отримання.

Аналогічний договір з надання послуг водопостачання та водовідведення був укладений між сторонами 23.11.2005 р.

П. 3.1 вказаного Договору передбачено, що розрахунки за вказані послуги здійснюються на підставі виставлених рахунків.

Представник споживача зобов'язаний отримувати рахунки за комунальні послуги з водопостачання та водовідведення в абонентському відділі Постачальника 25 числа кожного місяця. Рахунок підлягає сплаті протягом 5 банківських днів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору позивачем надавались послуги з водопостачання та водовідведення, на оплату яких відповідачеві виставлялись рахунки із зазначенням обсягу наданих послуг, тарифів та загальної суми, що підлягає сплаті. Рахунки містять підпис Абонента про згоду з вартістю отриманих послуг. Рахунок №1349 від 25.08.2005 р. був направлений на адресу відповідача та був отриманий ним, про що свідчить підпис представника підприємства в поштовому повідомленні. Проте, вартість отриманих послуг сплачувалась відповідачем несвоєчасно, у зв'язку з чим заборгованість ТОВ «Асоціація Економічного розвитку» перед ВПВКГ Південного берега Криму за період з 01.09.2005 р. по 01.03.2007 р. складає 3497,98 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному поряду не погашена.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідач  не представив доказів оплати заборгованості, у той час як відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті наданих йому за договором №1349 від 12.07.2002 р. та за договором №1349 від 23.11.2005 р. послуг з водопостачання та водовідведення, через що  вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3497,98 грн. підлягають задоволенню.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

 В п. 8 Договору №1349 від 12.07.2002 р. сторони передбачили, що при несплаті рахунку протягом 5 днів за кожен день прострочення буде нараховуватися пеня в розмірі 0,2% від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Аналогічна умова передбачена в п. 9.1.1 Договору №1349 від 23.11.2005 р.

Судом встановлено, що пеня у сумі 269,00 грн. обчислена позивачем правомірно, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Суми 3% річних у розмірі 71,08 грн. та інфляційні витрати у сумі 315,98 грн. розраховані позивачем обґрунтовано, а тому вимоги щодо їх стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація Економічного розвитку» також підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація Економічного розвитку» (98600, м. Ялта, вул. Кірова, 27, кв. 5, ідентифікаційний код 31641425) на користь Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму (98612, м. Ялта, вул. Кривошти, 27, ідентифікаційний код 03348005) суму заборгованості у розмірі 3497,98 грн., пеню у сумі 269,00 грн., 3% річних у розмірі 71,08 грн., 315,98 грн. інфляційних втрат, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.