Рішення

від 18.10.2020 по справі 367/6687/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2020 року м. Київ Справа 367/6687/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., за участю: секретаря судового засідання Захарченка В.П., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Яценка С.Д., представників відповідача-1 - Войтенка В.В., Колєснікова А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до 1) Комунального підприємства Ірпінської міської ради "Муніципальна варта", 2) Ірпінської міської ради Київської області провизнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Ірпінської міської ради "Муніципальна варта" (далі - відповідач-1), Ірпінської міської ради Київської області (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача-1 та відповідача-2, що виявились у викраденні (демонтажу) частини агітаційного банеру, розміщеного на огорожі земельної ділянки позивача, належної йому на праві приватної власності і розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати відповідача-1 та відповідача-2 негайно повернути на місце частину агітаційного банеру, розміщеного на огорожі земельної ділянки позивача, належної йому на праві приватної власності і розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати відповідача-1 та відповідча-2 утриматись від демонтажу агітаційного банеру, розміщеного на огорожі земельної ділянки позивача, належної йому на праві приватної власності і розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , до кінця виборчої кампанії.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що демонтаж його агітаційного банеру здійснено з порушенням вимог чинного виборчого законодавства та призводить до порушення його права на ведення політичної агітації як кандидата в депутати Ірпінської міської ради Київської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі № 367/6687/20, вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 17.10.2020 о 17 год. 00 хв.

У судове засідання, призначене на 17.10.2020, з`явився позивач.

Відповідачі (їх представники) у судове засідання не з`явились, були своєчасно на належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду засобами електронного зв`язку, про що свідчать електронні звіти програми для роботи з електронною поштою.

Зважаючи на те, що в силу приписів частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представників відповідачів за наявними у справі матеріалами та доказами (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2020).

У судовому позивач підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

У зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі судом оголошено у судовому засіданні перерву на 18.10.2020 о 17 год. 00 хв. (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2020).

У судове засідання, призначене на 18.10.2020, з`явились позивач та його представник, а також представники відповідача-1.

Відповідач-2 був своєчасно на належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду засобами електронного зв`язку, проте явку уповноваженого представника не забезпечив, правом на подання відзиву не скористався, жодних доказів поважності причин його неподання суду не надав.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

У свою чергу представники відповідача-1 позов не визнали, просили суд у задоволенні даного позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є кандидатом в депутати, включеним до Єдиного виборчого списку та територіального виборчого списку територіального виборчого округу від Київської обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" з виборів депутатів Ірпінської міської ради Київської області, що підтверджується копією посвідчення кандидата в депутати від 26.09.2020 № 476.

За поясненнями позивача, 09.10.2020 з метою проведення передвиборчої агітації ним було замовлено агітаційний банер, який розміщено на огорожі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач стверджує, що земельна ділянка, що розташована за згаданою адресою, належить йому на праві приватної власності, що також підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами (копіями договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.07.2011, витягу з державного реєстру правочинів від 29.07.2011 № 10196780 та державного акта на право власності на земельну ділянку від 27.11.2009 серії ЯЕ № 771783).

12.10.2020, як зазначає позивач, частину зазначеного вище агітаційного банеру було демонтовано співробітниками Комунального підприємства Ірпінської міської ради "Муніципальна варта".

Представник позивача наголошує, що вказані вище дії є протиправними, оскільки чинне виборче законодавство не містить заборони щодо розміщення матеріалів передвиборної агітації на огорожі земельної ділянки, яка є приватною власністю суб`єкта виборчого процесу.

Представник позивача також звертає увагу суду на відсутності у відповідачів повноважень на здійснення демонтажу об`єктів та предметів передвиборчої агітації та зазначає, що такі дії є втручанням у виборчий процес з боку посадових осіб органу місцевого самоврядування та Комунального підприємства Ірпінської міської ради "Муніципальна варта".

Вважаючи вказані дії протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушеного виборчого права з даним адміністративним позовом.

У свою чергу представники відповідача - 1 зазначили, що позивач здійснив розміщення матеріалів передвиборної агітації з порушенням вимог статей 51, 53, 57 Виборчого кодексу України, Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР, Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 та Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Ірпінь, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 23.05.2019 № 5255-68-VІІ.

Зокрема, представники відповідача-1 наголосили, що розміщення друкованих матеріалів передвиборної агітації можливо виключно у місцях, визначених і обладнаних органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, та на носіях зовнішньої реклами, що регулюється нормами спеціального закону - Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР - та передбачає певну процедуру, у тому числі отримання відповідної дозвільної документації, яка, за поясненнями представників відповідача - 1, у позивача відсутня.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

В той же час органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Конституції України).

Гарантії права громадян на участь у виборах, підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів визначає та регулює Виборчий кодекс України.

Статтею 11 цього Кодексу закріплено право громадян України, які є виборцями, на висування кандидатів на виборах, яке реалізується ними через політичні партії (далі - партії) та їхні місцеві організації або шляхом самовисування у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 21 Виборчого кодексу України виборчий процес кожних виборів, передбачених цим Кодексом, здійснюється на засадах свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів і суб`єктів їх висування на відповідних виборах до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками яких є партії (організації партій).

Згідно з частиною другою статті 14 Виборчого кодексу України кандидати, партії (організації партій) - суб`єкти відповідного процесу можуть вільно вести передвиборну агітацію з дотриманням вимог цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 51 Виборчого кодексу України передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата, партію (організацію партії) - суб`єктів виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

Згідно з положеннями пункту 6 частини другої статті 51 Виборчого кодексу України передвиборна агітація може проводитись у формі розміщення друкованих агітаційних матеріалів чи політичної реклами на носіях зовнішньої реклами. При цьому зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг (абзац шостий статті 1 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР), а політична реклама - інформація у будь-якому вигляді, поширена в будь-якій формі, яка має на меті популяризацію діяльності політичної партії (організації партії), привернення уваги до діяльності політичної партії (організації партії) та її позиції щодо питань загальнодержавного (місцевого) значення. До політичної реклами належать також використання символіки або логотипів політичних партій (організацій партій), повідомлення про підтримку політичною партією (організацією партії) видовищних чи інших публічних заходів або привернення уваги до участі у таких заходах політичної партії (організації партії) (абзац дев`ятий статті 1 Закону України Про рекламу від 03.07.1996 № 270/96-ВР).

Зі змісту наведених норм вбачається, що використання носіїв зовнішньої реклами для розміщення друкованих агітаційних матеріалів є лише одним із способів (можливістю) для проведення передвиборчої агітації суб`єктами виборчого процесу.

В силу положень частини третьої статті 53 Виборчого кодексу України місцеві органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування не пізніш як у перший день виборчого процесу відповідних виборів відводять місця та обладнують стенди, дошки оголошень у людних місцях для розміщення матеріалів передвиборної агітації.

Це означає, що закон покладає на органи місцевого самоврядування обов`язок відвести місця та обладнати стенди, дошки оголошень у людних місцях для розміщення матеріалів передвиборної агітації, що кореспондується з положеннями частини другої статті 19 Конституції України.

В той же час, згадані положення статті 53 Виборчого кодексу України жодним чином не зобов`язують суб`єктів виборчого процесу використовувати для цілей передвиборчої агітації лише ті місця, які відведені чи обладнані органами місцевого самоврядування на виконання вимог статті 53 Виборчого кодексу України, оскільки згідно з частиною першою статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Обмеження щодо ведення передвиборної агітації визначені статтею 57 Виборчого кодексу України, згідно з якою, зокрема, забороняється:

- проведення агітаційних заходів, розповсюдження матеріалів передвиборної агітації, демонстрація агітаційних фільмів чи кліпів, розповсюдження виборчих листівок, плакатів, інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, у яких розміщено матеріали передвиборної агітації, публічні заклики голосувати за чи не голосувати за партії - суб`єктів виборчого процесу, кандидатів на відповідних виборах або публічна оцінка діяльності таких партій чи кандидатів, під час проведення заходів, організованих органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, державними чи комунальними підприємствами, закладами, установами, організаціями;

- розміщення друкованих передвиборних агітаційних матеріалів, політичної реклами та повідомлень про перебіг виборчого процесу на пам`ятках архітектури, а також у місцях, де такі матеріали можуть перешкоджати безпеці дорожнього руху;

- розміщення агітаційних матеріалів та політичної реклами на будинках і в приміщеннях органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної та комунальної власності;

- розміщення матеріалів передвиборної агітації у транспортних засобах громадського користування та на їх зовнішній поверхні, у тому числі таксі, розміщення таких матеріалів у приміщеннях та на будівлях станцій метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, зупинках громадського транспорту, а також розповсюдження матеріалів передвиборної агітації через телерадіотрансляційні або інші інформаційні мережі сповіщання пасажирів та інформаційні табло у приміщеннях станцій та вагонах метрополітену, автобусних та залізничних вокзалів, портів та аеропортів, на зупинках громадського транспорту, на проїзних разових, місячних чи інших квитках.

Жодних обмежень щодо здійснення передвиборчої агітації, зокрема, у формі розміщення друкованих агітаційних матеріалів в інших місцях, ніж ті, які відведені чи обладнані органами місцевого самоврядування на виконання вимог статті 53 Виборчого кодексу України, зокрема, на об`єктах, які перебувають у власності суб`єктів виборчого процесу чи у власності або користуванні інших юридичних чи фізичних осіб (за їх згодою), якщо цим не порушуються вимоги статті 57 Виборчого кодексу України, закон не містить.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, позивач як кандидат в депутати Ірпінської міської ради Київської області скористався своїм правом на проведення передвиборної агітації та розмістив друковані агітаційні матеріали на огорожі земельної ділянки, яка належить йому на праві приватної власності та розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Жодних доказів на підтвердження тих обставин, що при розміщенні матеріалів передвиборчої агітації позивачем порушено вимоги статей 51, 53 Виборчого кодексу України, представниками відповідача - 1 суду не надано.

Твердження представників відповідача - 1 про порушення позивачем порядку розміщення зовнішньої реклами, передбаченого Законом України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР, Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Ірпінь, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 23.05.2019 № 5255-68-VІІ, також не приймаються судом до уваги, оскільки згідно з положеннями частини третьої статті 2 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР дія цього Закону не поширюється на оголошення фізичних осіб, не пов`язані з підприємницькою діяльністю.

Суд також вважає за необхідне наголосити, що у контексті триваючого виборчого процесу в Україні органи місцевого самоврядування повинні розрізняти поняття "особа, яка замовляє рекламу для привернення уваги споживачів товарів" та "особа, яка здійснює розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами в рамках проведення передвиборної агітації".

Правильне визначення цих понять передбачає різне правове регулювання та, відповідно, різні вимоги щодо розміщення реклами.

Так, суб`єкти виборчого процесу під час проведення передвиборної агітації повинні насамперед керуватись нормами виборчого законодавства, дотримуючись обмежень щодо розміщення агітаційних матеріалів, передбачених статтею 57 Виборчого кодексу України.

Суд також звертає увагу відповідачів на положення частини вісімнадцятої статті 57 Виборчого кодексу України, згідно з якою у разі надходження до Центральної виборчої комісії, окружної або територіальної виборчої комісії заяви чи іншого повідомлення про порушення, що мають ознаки вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, відповідна виборча комісія невідкладно надсилає зазначене повідомлення до відповідних правоохоронних органів.

Це означає, що у разі виявлення фактів порушення порядку чи способу проведення передвиборчої агітації суб`єктами виборчого процесу належним способом реагування з боку органу місцевого самоврядування, який відповідає визначеній законом компетенції цього органу, є направлення відповідним виборчим комісіям повідомлення про відповідне порушення та ініціювання перед правоохоронними органами питання про притягнення такого суб`єкта виборчого процесу до кримінальної або адміністративної відповідальності.

Органи місцевого самоврядування, а тим більше суб`єкти господарювання, що належать до власності територіальних громад, будь-якої компетенції в межах виборчого процесу, зокрема, надання на власний розсуд правової оцінки змісту матеріалам передвиборчої агітації, здійснення примусових заходів з демонтування агітаційних матеріалів чи політичної реклами на об`єктах приватної власності за відсутності рішення уповноваженого органу державної влади або суду, не мають.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що, здійснюючи демонтаж частини агітаційного банеру відповідач-1 діяв протиправно, безпідставно та спосіб, що не передбачені Конституцією України та законом.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача-1, що виявились у демонтажу частини агітаційного банеру, розміщеного на огорожі земельної ділянки позивача, належної йому на праві приватної власності і розташованої за адресою: АДРЕСА_1 є такою, що підлягає задоволенню.

При цьому вимога про зобов`язання відповідача-1 повернути на місце частину агітаційного банеру, розміщеного на огорожі земельної ділянки позивача, належної йому на праві приватної власності і розташованої за адресою: АДРЕСА_1 - є похідною від позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача-1, що виявились у демонтажу вказаного агітаційного матеріалу, а тому задоволення первинної вимоги є підставою для задоволення похідної від неї вимоги.

У свою чергу з огляду на те, що рішення суду, яким відповідача зобов`язано вчинити певні дії на користь особи, яка звернулась до суду, підлягає виконанню лише після набрання ним законної сили, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача-1 повернути на місце наведений вище агітаційний матеріал негайно задоволенню не підлягають.

Крім того, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача-1 та відповідча-2 утриматись від демонтажу агітаційного банеру, розміщеного на огорожі земельної ділянки позивача, належної йому на праві приватної власності і розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , до кінця виборчої кампанії не підлягають задоволенню з огляду на положення частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки право на звернення до суду виникає у позивача у разі порушення його прав, свобод чи інтересів, у зв`язку з чим вимоги на майбутнє не можуть бути предметом розгляду у суді.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

В силу приписів частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено судом, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.

Таким чином, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX, при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати 1681,60 грн.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи, що позивачем за подання даного позову судовий збір сплачено не було, з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача та відповідача-1 до Державного бюджету України суми судового збору у розмірі 840,80 грн з кожного.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 194, 205, 242-246, 250, 255, 273, 275 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Комунального підприємства Ірпінської міської ради "Муніципальна варта", що виявились у демонтажу агітаційного матеріалу, розміщеного на огорожі земельної ділянки ОСОБА_1 , належної йому на праві приватної власності і розташованої за адресою:

АДРЕСА_1. 3 .Зобов`язати Комунальне підприємство Ірпінської міської ради "Муніципальна варта" повернути на місце агітаційний матеріал, який був розміщений на огорожі земельної ділянки ОСОБА_1 , належної йому на праві приватної власності і розташованої за адресою:

АДРЕСА_1. 4 .У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Державного бюджету України (отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд, рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача: 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

6. Стягнути з Комунального підприємства Ірпінської міської ради "Муніципальна варта" (ідентифікаційний код 41063046, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 2-А) до Державного бюджету України (отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд, рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача: 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня його проголошення, а на судове рішення, ухвалене до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Харченко С.В.

Повний текст рішення складений 18.10.2020 о 23 год. 20 хв.