Рішення

від 13.10.2020 по справі 360/3104/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 жовтня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3104/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Карча В.М.,

представника позивача - Біріної К.Ю. (довіреність від 06.05.2020 б/н),

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Слобожанська про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 89169,48 грн,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, ЛОВ ФСЗІ) до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Слобожанська (далі - відповідач, ТОВ Агрофірма Слобожанська ), в якому позивач просить суд стягнути з ТОВ Агрофірма Слобожанська на користь ЛОВ ФСЗІ адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році 87113,92 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році, яка нарахована за період з 16 квітня 2020 року по 11 серпня 2020 року у розмірі 2055,56 грн, загальна сума боргу 89169,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було подано звіт 10-ПІ за 2019 рік, відповідно до якого останній не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році, у зв`язку з чим нараховано адміністративно-господарську санкцію в розмірі 87113,92 грн, яку підприємство повинно було сплатити до 15.04.2020. У зв`язку з несплатою суми санкції в добровільному порядку позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення відповідачем такої сплати з 16.04.2020 по 11.08.2020.

Ухвалою суду від 25.08.2020 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

ТОВ Агрофірма Слобожанська (ідентифікаційний код 30684096) відповідно до Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, зареєстровано у ЛОВ ФСЗІ 23.08.2013 за реєстраційним номером 44/240/44, про що свідчить довідка про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 23.08.2013 за № 2688 (арк. спр. 25).

14.07.2020 ТОВ Агрофірма Слобожанська на виконання вимог Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, подало до ЛОВ ФСЗІ звіт від 24.02.2020 про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік, в якому зазначило середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу за рік - 79 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 2 особи; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 3 особи; фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн) - 6882,00 грн; середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн) - 87113,92 грн; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштуванням інвалідів - 87113,92 грн (арк. спр. 26).

16.07.2020 за вих. № 919/02-09 позивачем на адресу ТОВ Агрофірма Слобожанська направлено лист з проханням своєчасно здійснити сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році до 15 квітня 2020 року, не допускаючи нарахування пені за звернення до суду за примусовим стягненням боргу (арк. спр. 28).

16.07.2020 позивач направив на адресу Сватівського районного центру зайнятості запит № 920/05-14, чи надавалися ТОВ Агрофірма Слобожанська до Сватівського районного центру зайнятості відомості про вільні робочі місця (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, а також про випадки відмови роботодавцем у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, які направлялися центром зайнятості, протягом 2017, 2018, 2019 років; чи здійснювалося ТОВ Агрофірма Слобожанська замовлення до Сватівського районного центру зайнятості на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю у разі відсутності фахівців з потрібними професіями серед зареєстрованих у державній службі зайнятості осіб з інвалідністю (арк. спр. 29).

ЛОВ ФСЗІ отримано відповідь Сватівського районного центру зайнятості від 23.07.2020 № 1296/05-20, згідно з якою від ТОВ Агрофірма Слобожанська протягом 2017-2019 років відомості про вільні робочі місця (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, до Сватівського районного центру зайнятості не надавало. Були надані звітності Інформація про попит на робочу силу (вакансії) від 14.05.2019 на посаду - кухар, від 16.05.2019 року на посади - оператор машинного доїння, підсобний робітник, від 13.08.2019 року на посаду - тракторист без визначення категорії осіб для працевлаштування. Протягом 2017-2019 років до ТОВ Агрофірма Слобожанська не направлялись особи з інвалідністю для працевлаштування, так як вакансії не надавались. За вказаний вище період ТОВ Агрофірма Слобожанська не зверталось до Сватівського районного центру зайнятості з питання замовлення професійного навчання фахівців (арк. спр. 30).

За несвоєчасну сплату ТОВ Агрофірма Слобожанська адміністративно-господарських санкцій за 2019 рік ЛОВ ФСЗІ нараховано підприємству пеню в сумі 2055,56 грн, про що зазначено у розрахунку суми позову, пред`явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю (арк. спр. 34).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875).

Відповідно до статті 7 Закону № 875 законодавство про соціальну захищеність осіб з інвалідністю в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 18 Закону № 875).

Статтею 18-1 Закону № 875 визначено, що особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна.

Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статті 19 Закону № 875 визначено, що:

- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (частина перша);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга);

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (частина третя).

Аналіз зазначених положень Закону№ 875 дає підстави для висновку про те, що обов`язки роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування полягають у:

виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;

створенні для осіб з інвалідністю умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;

наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;

звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Таким чином, судом установлено, що обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком таких осіб для працевлаштування. Такий обов`язок покладений на державну службу зайнятості.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875).

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України 5 липня 2012 року № 5067-VI Про зайнятість населення роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення;

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05 грудня 2016 року № 1476), затверджено Форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону № 875.

Однак, на підприємство покладається обов`язок створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Судом установлено, що ТОВ Агрофірма Слобожанська згідно з Порядком подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05 грудня 2016 року № 1476) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520, не подавало протягом 2019 року до центру зайнятості звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування осіб з інвалідністю (арк. спр. 30).

Також на запит суду Сватівським районним центром зайнятості повідомлено, що ТОВ Агрофірма Слобожанська протягом 2019 року надавало звітність Інформація про попит на робочу силу (вакансії) форма № 3-ПН від 14.05.2019 на посаду - кухар, від 16.05.2019 року на посади - оператор машинного доїння, підсобний робітник, від 13.08.2019 року на посаду - тракторист, без визначення категорії осіб для працевлаштування (арк. спр. 58-61).

За розрахунком позивача (арк. спр. 34) відповідач повинен був працевлаштувати у 2019 році три особи з інвалідністю, фактично було працевлаштовано дві особи з інвалідністю, тому підприємство відповідача мало перерахувати адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік у сумі 87113,92 грн.

Відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2007 р. за № 552/13819, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу нараховано пеню за період з 16.04.2020 по 11.08.2020 у сумі 2055,56 грн.

Розмір адміністративно-господарських санкцій та пені сторонами не оспорюється та є математично правильним.

Щодо заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

За приписами пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 за № 42, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за №117/13384, звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Суд при вирішенні вказаного питання у відповідності до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у таких постановах Верховного Суду.

У постанові від 21.02.2011 у справі №21-9а11 Верховний Суд України дійшов висновку, що за змістом статті 20 Закону № 875-ХІІ адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачуються (нараховуються, застосовуються) підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. На думку Верховного Суду України, саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку. При цьому на дані правовідносини поширюється строк звернення до суду, встановлений КАС України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2018 (справа №813/1897/17) вказав, що відповідач зобов`язаний був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у строк до 15 квітня, а тому саме з 16 квітня у позивача виникло право на стягнення несплачених самостійно відповідачем сум санкцій у судовому порядку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.08.2019 (справа № 809/1931/16) зазначено, що після 15 квітня у позивача виникли підстави для стягнення несплачених санкцій, вказаного правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 21.02.2011 (справа №21-9а11) і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такого висновку; відлік строку на звернення до суду для позивача, як суб`єкта владних повноважень, почався не з моменту, коли він дізнався про порушення, як він помилково вважає, а з дня виникнення підстав, що дають право на пред`явлення передбачених законом вимог, тобто 16 квітня.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України, так, розділ VI Прикінцеві положення доповнено пунктом 3 такого змісту: 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Законом України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Закон від 18.06.2020 № 731-IX набрав чинності 17.07.2020.

До суду з позовом позивач звернувся 18.08.2020, отже, позивачем не було пропущено строк звернення до суду. За таких обставин суд не розглядає заяву позивача про поновлення строку звернення до суду.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову в повному обсязі.

За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Слобожанська про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 89169,48 грн задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Слобожанська (92600, Луганська область, м. Сватове, кв. Докучаєва, буд. 8, код ЄДРПОУ 30684096) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (93003, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Слов`янська, буд. 28, код ЄДРПОУ 13396264) адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році у сумі 87113,92 грн (вісімдесят сім тисяч сто тринадцять грн 92 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році, яка нарахована за період з 16 квітня 2020 року по 11 серпня 2020 року у розмірі 2055,56 грн (дві тисячі п`ятдесят п`ять грн 56 коп.), а всього 89169,48 грн (вісімдесят дев`ять тисяч сто шістдесят дев`ять грн 48 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2020 року.

Суддя І.О. Свергун