Рішення

від 19.10.2020 по справі 400/2979/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 р. № 400/2979/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛА НІЧ", вул. Космонавтів, 81/15, м. Миколаїв, 54056 до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправним та скасування наказу від 22.07.2020 № 1050, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БІЛА НІЧ (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС У Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 22.07.2020 року №1050.

Ухвалою від 27.07.2020р. суд призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Позивач в огрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не містить посилання на будь-які повідомлення/інформацію про порушення позивачем законодавства, чи інші підстави, що спричинили необхідність призначення фактичної перевірки позивача. Спірний наказ не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів відповідачем встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом. Зазначене, на думку позивача, свідчить про те, що у відповідача були відсутні підстави для проведення фактичної перевірки ТОВ БІЛА НІЧ .

Відповідач заперечував проти позову, про що виклав у відзиві на позовну заяву. Відповідач послався на те, що зі змісту норм п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України вбачається, що однією з підстав для проведення фактичної перевірки платника податків є здійснення контролю за обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, запобігання та виявлення порушень законодавства у цій сфері шляхом проведення фактичних перевірок. Проте, позивач не допустив посадових осіб до проведення фактичної перевірки посилаючись на те, що такий наказ не містить посилання на будь-які повідомлення/інформацію про порушення позивачем законодавства, чи інші підстави, що спричинили необхідність призначення фактичної перевірки позивача. Таке твердження позивача є помилковим, не відповідає дійсності, а позовні вимоги є безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд встановив таке.

ТОВ БІЛА НІЧ зареєстровано як юридичну особу 37.08.2018 року, основним видом діяльності згідно КВЕД 56.10 якого є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

22.07.2020 року начальником Головного управління ДПС в Миколаївській області прийнято наказ №1050 Про проведення фактичної перевірки ТОВ БІЛА НІЧ , яким наказано провести фактичну перевірку ТОВ БІЛА НІЧ за місцем здійснення діяльності: вул. Знаменська, буд.2/5, м.Миколаїв з 22.07.2020р. тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 31.08.2018 року на дату закінчення перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Наказ від 22.07.2020 року № 1050 був вручений представнику позивача 22.07.2020 року за місцем здійснення діяльності товариства: вул. Знаменська, буд.2/5, м.Миколаїв . Разом з цим, уповноваженими представниками ГУ ДПС було пред`явлено направлення на перевірку від 22.07.2020 року № 1040/14-29-01 та № 1041/14-29-01 та службові посвідчення головних державних ревізорів-інспекторів, що прибули на перевірку відповідно до наказу на направлень.

ТОВ БІЛА НІЧ не допущено посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області до проведення фактичної перевірки, про що відповідачем складено акт відмови в допуску до проведення перевірки № 465/14-29-05-06/42415095 від 22.07.2020 року.

Вважаючи наказ ГУ ДПС у Миколаївській області протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій,

ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1).

Пунктом 80.2 цієї статті встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п.80.2.1);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.80.2.2.);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п.80.2.3);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.80.2.4);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.80.2.5);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (п.80.2.6);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.80.2.7).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 ПК України (п. 80.5 ст. 80 ПК України).

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Зі змісту спірного наказу слідує, що фактична перевірка позивача проводиться з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Наведена у спірному наказі мета проведення фактичної перевірки позивача узгоджується з положеннями підпункту 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, в якому визначені цілі такого виду перевірок.

В пункті 81.1 ст.81 ПК України викладені вимоги до наказу на проведення перевірки, відповідно до яких в наказі обовязково зазначаються наступні відомості: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

ТОВ "БІЛА НІЧ" стверджує про невідповідність спірного наказу цим вимогам, оскільки, на його думку, в ньому не зазначені підстави для її проведення, які передбачені у п.80.2 ст.80 ПК України.

Відповідач заперечує проти цього, зазначаючи, що в спірному наказі є посилання на підпункт 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, як на підставу для проведення фактичної перевірки, яким передбачено два випадки проведення фактичної перевірки. Першим випадком ДФС вважає отримання інформації про порушення законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а другий випадок це здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Саме другим випадком відповідач обґрунтовує наявність передбаченої пп.80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України підстави для проведення фактичної перевірки позивача.

З такими доводами відповідача суд погодитись не може та зазначає, що згідно з п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися лише у разі отримання інформації про порушення особою вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, проте, відповідачем не вказано, яка інформація ним була отримана щодо порушень з боку позивача, коли та ким така інформація надана, а також відповідачем не надано взагалі жодного доказу отримання такої інформації/звернення.

Посилання відповідача на те, що згідно пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України достатньою самостійною підставою для проведення фактичної перевірки є здійснення відповідачем функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів, суд вважає помилковими, оскільки таке тлумачення цієї норми повністю нівелює необхідність існування інших передбачених у п.80.2 ст.80 ПК України підстав для проведення фактичних перевірок дотримання вимог законодавства в цій сфері, адже такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі.

Виходячи з викладеного, суд погоджується з доводами позивача про відсутність у спірному наказі від 22.07.2020 року №1050 визначених у п.80.2 ст.80 ПК України підстав для проведення фактичних перевірок.

Відповідно до п.п. 19-1.1.4 та п.п. 19-1.1.14 с. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

- здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Статтею 20 ПК України визначено права контролюючих органів.

За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржуваний наказ не містить інформації про підстави для проведення перевірки, оскільки загальний виклад наданих відповідачу функцій контролю та прав не може визначати її підставу.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу покладено на контролюючий орган.

Відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним наказу про проведення фактичної перевірки.

Належним способом захисту прав позивача є визнання оскаржуваного наказу протиправним та його скасування.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2102,00 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛА НІЧ" (вул. Космонавтів, 81/15, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 42415095) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС У Миколаївській області про проведення фактичної перевірки від 22.07.2020 року № 1050.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛА НІЧ" (вул. Космонавтів, 81/15, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 42415095) судовий збір 2102,00 в розмірі грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов