Рішення

від 19.10.2020 по справі 420/7420/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7420/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬТРА МОДА ЛТД" (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, 5, 5 поверх) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0122215004 від 25.06.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬТРА МОДА ЛТД" до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 25.06.2020 року №0122215004, яким стягнуто суму штрафних санкцій у розмірі 176337,39 грн.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі Акту камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2020 №0122215004, яким нараховані ТОВ УЛЬТРА МОДА суму штрафу в розмірі 176337,39 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, яке отримано позивачем 31.07.2020 року. Позивач зазначає, що податкові накладні, за результатами несвоєчасності реєстрації яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не надаються отримувачу (покупцю) із зазначенням причини 02 (складена на постачання неплатнику ПДВ), а тому, в силу приписів п.120-1 ст.120-1 Податкового кодексу України, до позивача не може бути застосована штрафна санкція.

Окрім того, позивач окремо наголосив на необхідності застосування до спірних правовідносин п.73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на переконання позивача, є неузгодженим та штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних не може перевищувати 510 грн.

04.09.2020 року від відповідача надійшов відзив на позов. В обґрунтування зазначено, що штрафні санкції, визначені п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, не застосовуються до платників податку за порушення ними граничного строку реєстрації / відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних: що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, та/або що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою. За твердженням відповідача, податкові накладні позивача складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, не залежно від того, що такі накладні/розрахунки коригування виписані на неплатника ПДВ. У відзиві зазначено, що з огляду на несвоєчасне направлення на реєстрацію податкових накладних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до Єдиного реєстру податкових накладних, останні були зареєстровані з порушенням встановленого вимогами ПК України строку, а відтак, прийняте Головним управління ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення №0122215004 від 25.06.2020 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю УЛЬТРА МОДА ЛТД штрафу на загальну суму 176337,39 грн. - є повністю обґрунтованим.

Заяви, клопотання учасників справи.

08.10.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з ростом чисельності випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19 серед працівників Головного управління ДПС в Одеській області.

08.10.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою суду від 18.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено підготовче засідання на 17 вересня 2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 17.09.2020 року судом закрито підготовче провадження у справі №420/7420/20 та справу призначено до судового розгляду на 08.10.2020 року.

08.10.2020 року сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Ухвалою суду від 08.10.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про зупинення провадження по справі №420/7420/20.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи.

Судом встановлено, що у квітні 2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних товариством з обмеженою відповідальністю УЛТРА МОДА ЛТД , дата виписки яких припадає на 2017-2018 роки.

За результатом проведеної камеральної перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Акт №3006/15-32-50-04/41136543 від 23.04.2020 року (далі - Акт перевірки), відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідальність за що передбачена ст.120-1 Податкового кодексу України.

Вказаний Акт перевірки отримано позивачем 27.05.2020 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі Акта перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено податкове податкове-рішення №0122214004 від 25.06.2020 року про застосування до позивача штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних у загальному розмірі 176337,39 грн., яке отримано позивачем 31.07.2020 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся із даним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Оцінюючи дії та рішення суб`єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України у редакції, чинній на час складання та реєстрації податкових накладних).

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пп. 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.3 статті 201 ПК України передбачено, що у разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абзацами 3, 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення штрафу на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст. ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

Висновки суду.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що з аналізу наведених норм законодавства, чинного на час здійснення позивачем реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них у 2017-2018 роках, встановлено, що штрафні санкції не застосовуються лише щодо податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі №816/1488/17, від 11.12.2018 року № 807/68/18, від 07.02.2019 року № 808/3250/17 та від 01.09.2020 року у справі №340/1857/19.

Так, судом встановлено, що предметом камеральної перевірки були такі податкові накладні та розрахунки коригування: №13, від 11.12.2017 року, №14 від 31.08.2017 року, №15 від 26.12.2017 року, № 16 від 31.12.2017 року, №17 від 31.10.2017 року, №9 від 31.10.2017 року, №26 від30.11.2018 року, №10 від 30.11.2018 року, №27 від 30.11.2018 року, №31 від 19.04.2018 року, № 30 від 19.04.2018 року, №9 від 30.11.2018 року, №12 від 29.05.2018 року, №4 від 29.05.2018 року, №13 від 31.05.2018 року, №21 від 21.05.2018 року, №20 від 13.08.2018 року, №15 від 15.05.2018 року, №25 від 15.05.2018 року, №14 від 03.05.2018 року, №1 від 30.06.2018 року, №5 від 02.05.2018 року, №6 від 04.05.2018 року, №7 від 04.05.2018 року, №8 від 04.05.2018 року, №9 від 21.05.2018 року, №24 від 21.05.2018 року, №10 від 21.05.2018 року, №22 від 19.04.2018 року, №23 від 23.04.2018 року, №24 від 24.04.2018 року, №26 від 27.04.2018 року, №27 від 27.04.2018 року, №29 від 27.04.2018 року, №25 від 24.04.2018 року, №28 від 27.04.2018 року №23 від 31.08.2018 року, №11 від 31.07.2018 року, №13 від 31.07.2018 року, №14 від 31.07.2018 року.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що вказані податкові накладні та розрахунки коригування до них зареєстровані позивачем з порушенням граничних строків їх реєстрації.

Досліджуючи вказані податкові накладні та розрахунки коригування до них, суд зазначає, що вони виписані з позначкою 02 як такі, що не підлягають наданню отримувачу (покупцю) з причини постачання послуг неплатнику ПДВ.

Водночас, вказані податкові накладні та розрахунки коригування до них складені за результатом надання послуг з суборенди нежитлового приміщення та здійснення оплати за маркетингові послуги, що не підпадають під операції, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ або звільненні від оподаткування податком на додану вартість.

За таких підстав, суд доходить висновку, що позивач мав зареєструвати вказані вище податкові накладні та розрахунки коригування до них у строки, визначенні Податковим кодексом України.

При цьому, такі податкові накладні не підпадають під виключення щодо незастосування штрафних санкцій, передбачене п.121-1.1 ст.121-1 ПК України, як такі, що хоча і складені за ознакою 02 - постачання неплатнику ПДВ, однак, операції, за якими вони складені, не звільнені від оподаткування ПДВ та оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

З урахуванням зазначеного, суд вважає помилковим твердження позивача щодо не застосування до нього штрафної санкції, передбачено п.121-1.1 ст.121-1 ПК України, у зв`язку із порушення строку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, які складенні щодо постачання послуг неплатнику ПДВ.

Водночас, суд зазначає, що 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженосте у податковому законодавстві від 16 січня 2020 року №466-ІХ, яким підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 73.

08 серпня 2020 року набули чинності положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб підприємців від 14 липня 2020 року №786-ІХ, яким внесено окремі зміни до пункту 73 підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України.

Так, відповідно до абзацу 2 пункту 73 підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, у поточній редакції, штрафи, застосовані через порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Суд зазначає, що позивачу нараховано штрафні санкції оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 25.06.2020 року №0122215004, тобто після 23.05.2020 року - дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

За таких обставин, суд вважає помилковими твердження позивача про те, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування до них здійснено відповідачем протягом періоду з 01.01.2017 року до 23.05.2020 року, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, за приписами п.86.2 ст.86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Водночас, судом встановлено, що вказаний акт перевірки направлений позивачу лише 23.05.2020 року, тобто з порушенням встановленого законом строку.

Суд зауважує, що за приписами п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0122215004 від 25.06.2020 року винесене на підставі Акта камеральної перевірки №3006/15-32-50-04/41136543 від 23.04.2020 року, який направлено позивачу засобами поштового зв`язку 23.05.2020 року, що підтверджено даними офіційного сайту ПАТ УКРПОШТА щодо відстеження поштового відправлення з штриховим кодом-ідентифікатором 6504411260810, та отримано останнім 27.05.2020 року.

За таких підстав, слід дійти висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0122215004 складено 25.06.2020 року як з порушенням строку направлення акту перевірки (п.86.2 ст.86 ПК України), так і з порушенням строку його складення, встановленого п.86.8 ст.86 ПК України.

З урахуванням зазначеного вище, суд доходить висновку, що до спірних правовідносин слід застосувати положення пункту 73 підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, в редакції, чинній на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення №0122215004 від 25.06.2020 року, оскільки воно прийнято з порушенням законодавчо встановлених строків на підставі акта камеральної перевірки від 23.04.2020 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", що охоплюється п. 73 підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України.

Верховним Судом в декількох постановах, зокрема від 17 липня 2020 року по справі №640/5138/19, від 22 липня 2020 року по справі №826/15459/18, від 29 липня 2020 року по справі №440/813/19, від 29 липня 2020 року по справі №420/3424/19, від 05 серпня 2020 року по справі №580/1424/19, від 10.08.2020 по справі №640/6528/19, тощо, зроблено висновок щодо застосування пункту 73 підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України.

Суд зазначає, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу доброго врядування і належної адміністрації в світлі практики ЄСПЛ.

Так, в пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (заява №29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу належного урядування , зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункту 51).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).

За змістом наведеної норми, законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб підприємців від 14 липня 2020 року №786-ІХ чітко закріплено, що п.73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України підлягає застосуванню до штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" за наведених у цій же нормі умов.

Отже, наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України умов.

Так, у рішенні від 09.02.1999р. № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

За таких підстав, станом на час розгляду справи чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах. А саме щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 23.05.2020 року (дата набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві").

Положеннями п.56.18 ст.56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, за загальним правилом, відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаються грошові зобов`язання з дня набрання рішенням законної сили.

В Законі України № 466-IX від 16.01.2020р. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (п.73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України) виділено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві .

Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до п.56.18 ст.56 ПК України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов`язань. Отже, застосування загальної дефініції, визначеної п.56.18 ст.56 ПК України, для реалізації права, визначеного п.73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, законодавцем не передбачено.

Законодавцем для цілей п.73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України закріплено відмінне від загального (п.56.18 ст.56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме: для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов`язання за ними не сплачено.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 14 жовтня 2010 року (справа Щокін проти України , пункти 56-57) зазначив, що у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Суд зазначає, що податковим повідомленням-рішенням від 25.06.2020 року №0122215004 сума штрафних санкцій визначена на підставі акта камеральної перевірки №3006/15-32-50-04/41136543 від 23.04.2020 року, є неузгодженою у розумінні вищенаведених судом норм законодавства та не сплачена позивачем.

При цьому, суд вважає, що позивач не має нести відповідальність за несвоєчасне винесення податкового повідомлення-рішення контролюючим органом, оскільки це буде становити для позивача надмірний тягар.

У зв`язку з вищевикладеним, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 25.06.2020 року №0122215004, яким стягнуто суму штрафних санкцій у розмірі 176337,39 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 139, 205, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬТРА МОДА ЛТД" (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, 5, 5 поверх) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 25.06.2020 року №0122215004, яким стягнуто суму штрафних санкцій у розмірі 176337,39 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЬТРА МОДА ЛТД" (65009, м. Одеса, вул. Сонячна, 5, 5 поверх, код ЄДРПОУ 41136543) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370), сплачений судовий збір у розмірі 2645,10 (дві тисячі шістсот сорок п`ять) гривень 10 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.