Рішення

від 13.06.2006 по справі 17/113-2218

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/113-2218

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2006 р.Справа № 17/113-2218

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Андрусик Н.О.             

Розглянув справу

за позовом: Прокурора  Тернопільського району в інтересах держави в особі Міністерства праці і соціальної політики України в особі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності , м. Тернопіль, Тернопільської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Тернопіль, вул.. Медова,2

          до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Цукровий завод «Поділля»м. Тернопіль

за участю представників сторін:             

позивача:   Рожанська І.Я.,  головний спеціаліст-юрист,  доручення   № 01-21-55  від 16.01.06 р.

           відповідача: не з'явився

прокурор:  Кметик Л.Я., прокурор відділу облпрокуратури Тернопільської області, посвідчення   №  74  від  21.01.04 р.

          В розпочатому судовому засіданні прокурору та представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності  з ст. ст. 20, 22, 29, 811 ГПК України.

          За відсутності відповідного клопотання фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Прокурор Тернопільського  району звернувся  до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства праці і соціальної політики України в особі  Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності , м. Тернопіль, Тернопільської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Тернопіль про стягнення з відповідача –Відкритого акціонерного товариства «Цукровий завод «Поділля» м. Тернопіль –26119 грн. 76 коп., із них 15034,63 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою  втратою працездатності,   8280,23 грн. штрафних санкцій та 2742,00 грн. пені та 62, 90 грн. заборгованості по страхових внесках, строк сплати яких не настав.

В судовому засіданні та в позовній заяві № 991 від 16.05.2006р. прокурор на підтвердження своїх вимог посилається на те, що відповідач, в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", яким передбачено нарахування і сплату в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків, не виконав своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків, що встановлено перевіркою правильності  нарахування страхових внесків і використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, проведеної за період з 01.01.2003р. по 01.01.2005р., результати якої відображені в акті перевірки від 06.04.2005р.. З урахуванням виявлених порушень з питань повноти  нарахувань, своєчасності сплати страхових внесків та законності їх витрачання 20.04.2005р. виконавчою дирекцією Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення за № 200 про застосування фінансових санкцій до відповідача у вигляді стягнення штрафу. Враховуючи, що Міністерством праці та соціальної політики України здійснюється державна політика щодо забезпечення конституційних гарантій прав громадян на соціальний захист, а несплата страхових внесків порушує інтереси держави в сфері соціального захисту населення, прокурор в порядку ст. 121 Конституції України та ст. 2,29 ГПК України, просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач документально  обґрунтованого відзиву на позов не подав, його повноважний представник судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення № 596979), а тому,  справа розглядається без участі відповідача згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора та представника позивача, оцінивши подані  докази, суд встановив:

- згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням“ № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. соціальне страхування є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального   страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

 - згідно п.2 ч.2 ст. 27 вказаного Закону  відповідач як страхувальник зобов'язаний  нараховувати  і  сплачувати  в  установлені  строки  та  в повному обсязі страхові внески;

Порядок сплати страхових внесків, визначених Законом  № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. та  Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №16 від 26.06.2001р., проводиться  страхувальниками-роботодавцями до Фонду, шляхом сплати  різниці  між  нарахованими  для  роботодавців  і найманих працівників страховими внесками та  витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення  та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Сплата страхових   внесків провадиться за  безготівковими розрахунками  або  готівкою  через  установи  банків,  а  у  разі відсутності  рахунків в  установах  банків - поштовими переказами через підприємства зв'язку на рахунок Фонду. Перерахування коштів на рахунки  Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

У відповідності до п.4.4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, не   внесені   страхувальниками   у  встановлений  строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством.

В силу приписів ст.8 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.01р. усі спірні питання, які виникають з правовідносин між страхувальником та робочими органами виконавчої дирекції Фонду, вирішуються, зокрема, в судовому порядку.

Перевіркою, проведеною 06.04.05р. працівниками  виконавчої дирекції Тернопільської області  відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  у  ВАТ «Цукровий завод «Поділля», м. Тернопіль щодо правильності нарахування страхових внесків і використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період  з 01.01.2003р. по 01.01.2005р. встановлено, що відповідачем не відшкодовано до Фонду по зазначених внесках кошти   в сумі  16585 грн.31 коп.,  з них 16560,46 грн. недоїмки. За результатами перевірки Фондом складено акт від 06.04.2005р., який підписано керівником ВАТ «Цукровий завод «Поділля»без заперечень;

У відповідності до ст..30 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. нараховано пеню за несвоєчасно  внесені страхувальниками у розмірі 2742грн.00коп. за період з 01.01.2003р. по 31.12.2004р.

На підставі акту перевірки керівником виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято  рішення № 200 від 20 квітня 2005р.  про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства по загальнообов»язковому державному соціальному страхуванню, у відповідності до ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"   до відповідача - ВАТ «Цукровий завод «Поділля»штрафу у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків, що становить в сумі 8280,23 грн. та пені у розмірі 2742 грн..

Рішення № 200 від 20.04.2005р. відповідачем не оскаржено у встановленому чинним законодавством порядку.

          На день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 15034,63 грн. недоїмки,  8280,23 грн. штрафних санкцій та  2742,00 грн.пені. Вказані сума заборгованості також підтверджується звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов»язані з загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності за І квартал 2006р., який подано відповідачем до Фонду соціального страхування із зазначенням розміру заборгованості (розділ V гр. 4,5 звіту) 05.04.2006р.; письмовими поясненнями головного бухгалтера підприємства Ванчури Н.Й., наданими прокуратурою Тернопільського району; розрахунком сум позову.

Відповідачем  будь-яких доказів, які б свідчили про сплату страхових внесків, штрафу та пені  до Фонду відповідачем суду не надано, тому згідно вимог ст. ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ВАТ «Цукровий завод «Поділля», м. Тернопіль станом на день розгляду справи рахується борг в розмірі 15034,63грн.недоїмки по страхових внесках, 8280,23 грн. штрафних санкцій та 2742,00 грн. пені, які підлягають стягненню у примусовому порядку.

Оцінивши вимоги прокуратури щодо стягнення з відповідача 62 грн. 90 коп. поточної заборгованості по страхових внесках, строк сплати яких не настав, господарський суд вважає зазначені вимоги безпідставно заявленими, оскільки як випливає із п. 1 розділу V звіту форми Ф-4-ФСС з ТВП про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за І квартал 2006 року, строк сплати вказаної суми не настав, а відтак позов в цій частині до задоволення не підлягає .

При таких обставинах, вимоги прокурора підлягають до задоволення частково в розмірі 26056,86 грн. як обґрунтовані, документально підтверджені у відповідності до статей 33-34 ГПК України, і неоспорені  відповідачем у встановленому законом порядку. В частині стягнення  62,90 грн. заборгованості по страхових внесках, строк сплати яких не настав –суд відмовляє.

Згідно  ст. 49  ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 13.06.2006р. за згодою прокурора та представника позивача у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

На підставі наведеного, керуючись  ст. ст. 22, 29, 33, 43, 49, 75, 811, 84, 85, 116,117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Цукровий завод «Поділля»м. Тернопіль, вул.. Микулинецька,16, код 00373089:

- на користь Тернопільської міжрайонної виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Тернопіль, вул. Медова,2, код 26024541   - 15034грн.63коп. недоїмки, 8280 грн. 23 коп. штрафних санкцій та 2742 грн.00 коп. пені.

-          в доход Державного бюджету 260 грн.57 коп. державного мита;

-          на користь  Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (м. Київ , пр. Перемоги, 44, р/рахунок 26002014180001 у ВАТ «Банк Універсальний», код ЄДРПОУ 30045370) –117 грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.                  

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

          3. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “____”

---

2006р., через місцевий господарський суд.

    

Суддя                                                                                          Н.О. Андрусик