Рішення

від 19.10.2020 по справі 480/4374/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 року Справа № 480/4374/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4374/20 за позовом ОСОБА_1 до Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа: Боромлянська сільська рада, про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа: Боромлянська сільська рада, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Конєва Олександра Миколайовича про закінчення виконавчого провадження № 61929488 від 15.05.2020 року.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувана постанова є неправомірною, оскільки державний виконавець Конєв О.М. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 61929488 від 15.05.2020 року передчасно, не встановивши факту дійсного виконання у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом, не вчинивши усіх виконавчих дій, передбачених законом, та не склавши акт, що підписується сторонами виконавчого провадження. Як зазначає позивач, рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/3162/19 фактично не виконано, адже Боромлянська сільська рада Тростянецького району Сумської області, приймаючи повторно рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, не врахувала правової оцінки, наданої судом, та прийняла таке рішення без посилання на відповідні підстави, перелічені у ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. Отже, вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження № 61929488 від 15.05.2020 року порушує його право на справедливий судовий захист та обов`язкове виконання рішення суду, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою від 20.07.2020р. позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 07.08.2020р. провадження у справі відкрито та розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

20.08.2020р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що оскаржувана постанова є правомірною, оскільки боржником - Боромлянською сільською радою Тростянецького району Сумської області виконано зазначене рішення суду, а саме повторно розглянуто клопотання стягувача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на земельній ділянці з кадастровим номером 5925080800:00:002:0989 та складено відповідне рішення від 24.12.2019 року.

21.08.2020р. від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких у задоволенні позовних вимог просив відмовити, оскільки рішення 42 сесії 08 скликання Боромлянської сільської ради від 24.12.2019р. Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 було прийнято з урахуванням вимог Земельного кодексу України, а саме вказана в заяві громадянина ОСОБА_2 земельна ділянка рішенням 42 сесії 08 скликання Боромлянської сільської ради від 24.12.2019 року Про проведення земельних торгів у формі аукціону включена в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Боромлянської сільської ради, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами, через що не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Таким чином, місцезнаходження вказаної в заяві земельної ділянки не відповідає статті 136 Земельного кодексу України, що є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою згідно зі статтею 118 Земельного Кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що до Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 27.04.2020 р. на виконання був пред`явленій виконавчий лист № 480/3162/19 від 19.11.2019р., виданий Сумським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (на земельні ділянці з кадастровим номером 5925080800:00:002:0989) за межами населених пунктів на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області та прийняти рішення за результатами розгляду клопотання з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

28.04.2020 р. державним виконавцем, керуючись ст. 3,4,24,25,26,27 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та боржника попереджено про виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Боржником на адресу відділу ДВС надано рішення сорок другої сесії 08 скликання від 24.12.2019р., яким скасовано рішення 33 сесії 08 скликання від 20.02.2019 року Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , та повторне винесення даного питання на розгляд сесії, та надано рішення сорок другої сесії 08 скликання від 24.12.2019р., яким розглянуто клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на земельній ділянці 5925080800:00:002:0989.

15.05.2020 року, керуючись п.9 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження , оскільки боржником - Боромлянською сільською радою Тростянецького району Сумської області виконано зазначене рішення суду, а саме повторно розглянуто клопотання стягувача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на земельній ділянці з кадастровим номером 5925080800:00:002:0989 та складено відповідне рішення від 24.12.2019 року, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 5 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно із п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (ч.2 ст.39 даного Закону).

Частиною 1 статті 40 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження

Суд зазначає, що на підтвердження повного фактичного виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №480/3162/19 Боромлянською сільською радою Тростянецького району Сумської області надано державному виконавцю належним чином посвідчене рішення ради від 24.12.2019р. Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Так, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

При цьому зі змісту ст. 118 Земельного кодексу України вбачається, що відповідний орган може прийняти рішення як про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, так і рішення про відмову.

Виходячи зі змісту резолютивної частини судового рішення, викладеної у виконавчому листі в справі №480/3162/19, державний виконавець під час виконавчого провадження зобов`язаний був встановити наступне: чи розглянуто Боромлянською сільською радою Тростянецького району Сумської області питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та чи прийнято з цього питання рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/3162/19 відповідача не зобов`язано прийняти конкретне рішення, а саме надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи відмовити в його наданні.

Таким чином на виконання даного рішення Боромлянська сільська рада повинна прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або рішення про відмову.

При цьому суд звертає увагу, що питання правомірності чи не правомірності прийнятого Боромлянською сільською радою Тростянецького району Сумської області рішення, в даному випадку відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, не є компетенцією Тростянецького районного ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

В разі не згоди з рішенням Боромлянської сільської ради від 24.12.2019р. Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 позивач має право звернутися до суду з новим позовом.

Як вбачається із рішення сільської ради, ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність внаслідок того, що дана земельна ділянка рішенням 42 сесії 08 скликання від 24.12.2019р. запланована для проведення земельних торгів з продажу права оренди, укладено договір та сплачено аванс за розробку технічної документації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Боромлянською сільською радою було прийняте рішення, яким відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у порядку ст.118 ЗК України.

Тобто, рішення суду у справі №480/3162/19 виконано боржником.

Суд зазначає, що фактичне виконання в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом, є підставою для закінчення виконавчого провадження, а тому відповідачем правомірно прийнято оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження.

Щодо доводів позивача, викладених у позовній заяві, з приводу того, що рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/3162/19 фактично не виконано, адже Боромлянська сільська рада Тростянецького району Сумської області, приймаючи повторно рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, не врахувала правової оцінки, наданої судом, та прийняла таке рішення без посилання на відповідні підстави, перелічені у ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, суд зазначає наступне.

Дані посилання позивача є помилковими, оскільки рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/3162/19 відповідача зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (на земельній ділянці з кадастровим номером 5925080800:00:002:0989) за межами населених пунктів на території Боромлянської сільської ради Тростянецького району Сумської області та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом, а не прийняти рішення про надання такого дозволу.

При цьому, суд вважає необхідним відмітити, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/3162/19 позовні вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу задоволені не були.

Враховуючи вищенаведене, доводи позивача про неправомірність постанови про закінчення виконавчого провадження № 61929488 від 15.05.2020 року є необґрунтованими, внаслідок чого у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, суд не погоджується із доводами позивача щодо неправомірності вказаної постанови внаслідок не складення державним виконавцем згідно з п.10 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. N 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за N 489/20802) ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), акту, що підписується між сторонами виконавчого провадження, оскільки певні дефекти рішення можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення таке рішення суперечитиме закону (тоді рішення є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст рішення (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття рішення не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття рішення необхідно розуміти не як вимоги до самого рішення, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття рішення, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект рішення робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність рішення, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення .

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Таким чином, суд зазначає, що помилкове не складення державним виконавцем акту, підписаного сторонами виконавчого провадження, з врахуванням всіх обставин справи, дозволяє дійти висновку, що скасування постанови з однієї лиш формальної підстави не забезпечить дотримання принципу справедливості та не спростовує наявність підстави для закінчення виконавчого провадження, передбаченої п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження .

Відтак, оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" і скасуванню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України сума сплаченого позивачем судового збору відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа: Боромлянська сільська рада, про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2020 року.

Суддя О.О. Осіпова