Рішення

від 15.10.2020 по справі 640/491/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року м. Київ №640/491/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське Бюро Енерджі до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області проскасування припису та постав

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Енерджі (далі також - позивач, ТОВ Конструкторське бюро Енерджі ) з позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (далі також - відповідач), в якому просило скасувати:

- припис від 09.12.2019 №С-0912/2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;

- постанову від 20.12.2019 №3-2012/1/2012-2-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ;

- постанову від 20.12.2019 №3-2012/2/2012-3-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою суду від 24.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є проектантом та генеральним підрядником об`єкту містобудування, а тому у нього відсутній законодавчо визначений обов`язок щодо подачі до органу державного архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Такий обов`язок законодавство покладає на замовника будівництва об`єкта містобудування, який несе відповідальність за достовірність даних, наведених у цій декларації.

Відтак, у відповідача не було підстав для здійснення позапланової перевірки позивача на предмет перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, поданої ТОВ ТД Світлотехніка . Така перевірка могла проводитись відповідачем виключно стосовно ТОВ ТД Світлотехніка .

Крім того, згадана позапланова перевірка проводилась відповідачем у період з 29.11.2019 по 09.12.2019, тоді як декларація про готовність об`єкта до експлуатації подана ТОВ ТД Світлотехніка зареєстрована органом державного архітектурно-будівельного контролю 27.12.2019, тобто після проведення позапланової перевірки. Згідно з доводами позивача факт подання згаданої декларації не надає права органу державного архітектурно-будівельного контролю проводити позапланову перевірку достовірності наведених у ній даних, якщо таку декларацію не було зареєстровано. Проведення перевірки достовірності даних, наведених в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, до факту її реєстрації є передчасним, а отже протиправним.

В обґрунтування такої позиції позивач посилається на правові позиції Верховного Суду, висловлені в постанові від 21.11.2019 у справі №522/5593/17, та Верховного Суду України, висловлені в постанові від 02.06.2015 у справі №816/6496/13а, відповідно до яких поняття подання декларації за своїм змістом та правовими наслідками відрізняється від поняття надходження декларації , поняття подання декларації як складова підстава для відповідальності за повноту та достовірність зазначених в ній даних включає і реєстрацію (прийняття) Інспекцією (ДАБІ) цієї декларації.

При цьому позивач зазначив, що у період з 29.11.2019 по 09.12.2019 відповідач проводив таку ж позапланову перевірку щодо ТОВ ТД Світлотехніка та притягнув його до відповідальності у зв`язку з виявленими недостовірними даними, наведеними в декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Також позивач зауважив, що направлення, видане відповідачем його посадовим особам від 28.11.2019 №135/19-н не містить інформації про те, в якому статусі перевірятиметься позивач - як проектувальник чи генеральний підрядник. За результатами перевірки складено один акт щодо трьох суб`єктів містобудування - замовника, проектувальника та генерального підрядника, видано один припис двом суб`єктам містобудування - проектувальнику та генеральному підряднику та винесено три окремі постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на замовника, проектувальника та генерального підрядника.

З огляду на порушення відповідачем процедури проведення перевірки позивач уважає, що винесені ним за результатами цієї перевірки оскаржувані припис та постанови є протиправними і підлягають скасуванню судом. В обґрунтування такого свого твердження позивач послався на постанову Верховного Суду від 27.02.2019, згідно якої названий Суд дійшов висновку, що порушення процедури проведення перевірки є достатньою підставою для скасування результатів цієї перевірки.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, стверджуючи про їх необґрунтованість. Згідно з доводами відповідача позапланову перевірку позивача проведено в установленому порядку за наявності підстав, визначених законом, та згідно з виданим належним чином відповідним наказом та направленням на перевірку, примірник якого вручено директору ТОВ Конструкторське бюро Енерджі , який також був присутній в ході проведення перевірки.

У ході цієї перевірки посадовими особами відповідача обґрунтовано виявлено низку порушень вимог містобудівного законодавства, що відображено в акті перевірки та стало підставою для прийняття оскаржуваних припису та постанов. До того ж на виконання вимог оскаржуваного припису позивач листом від 24.12.2019 повідомив відповідача про виявлені порушення законодавства, що свідчить про визнання ним факту виявлених порушень.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що у наданому суду відзиві відповідач жодним чином не спростував доводи позивача про протиправність проведеної позапланової перевірки ТОВ Конструкторське бюро Енерджі . Водночас лист позивача від 24.12.2019 про виконання вимог оскаржуваного припису не свідчить про те, що позивач згоден з цим приписом і відображеними в ньому порушеннями законодавства.

Відповідач в запереченні проти відповіді на відзив інформував суд, що всі документи, що стосуються вищевказаної позапланової перевірки, складені ним відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частини перша-четверта статті 7), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, та відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240.

Законодавство не містить заборони органам державного архітектурно-будівельного контролю щодо одночасної перевірки двох суб`єктів містобудування, тому в наказі від 28.11.2019 №95/2019 на проведення вищевказаної позапланової перевірки відповідачем зазначено про перевірку ТОВ ТД Світлотехніка , який є замовником об`єкта містобудування та позивача, який є генеральним підрядником чи проектантом.

Згідно з приписами пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, підставою для проведення позапланової перевірки є, поміж іншого, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначеного документа, відтак відповідач в установлений строк здійснив вищевказану позапланову перевірку позивача.

За висновком відповідача постанова Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №522/5593/17, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх доводів про відсутність підстав для проведення згаданої вище позапланової перевірки, оскільки в цій постанові Судом досліджувалися та оцінювалися інші обставини, пов`язані з правовідносинами щодо перевірки органами державного архітектурно-будівельного контролю достовірності даних, наведених в декларації про початок виконання будівельних робіт, тоді як в даному випадку правовідносини стосуються перевірки достовірності даних, наведених в декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Крім того, проведення перевірки з підстав, зазначених в підпункті 2 пункту 7 Порядку №553, та чинне законодавство не виключають притягнення до відповідальності підрядника/проектувальника об`єкту містобудування у разі виявлення в їх діях складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 29.11.2019 по 09.12.2019 відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті Реконструкція системи електропостачання шляхом влаштування дахової сонячної електростанції за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Москаленка Сергія, 22 .

Як встановлено судом, замовником вказаного об`єкту містобудування є ТОВ ТД Світлотехніка , проектантом та генеральним підрядником - ТОВ Конструкторське бюро Енерджі .

Вказану вище перевірку проведено на підставі наказу Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області від 28.11.2019 №95/2019 Про проведення позапланової перевірки , в преамбулі якого зазначено, що він виданий відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , статті 7 Закону України Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, з метою перевірки даних, наведених в декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Зокрема, пунктом 1 цього наказу передбачено проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства замовником ТОВ ТД Світлотехніка та генеральним підрядником і проектантом ТОВ Конструкторське бюро Енерджі .

Для проведення перевірки, зокрема, ТОВ Конструкторське бюро Енерджі посадовим особам відповідача видано направлення від 28.11.2019 №135/19-н, строком дії з 29.11.2019 по 09.12.2019.

Копію направлення 29.11.2019 отримав директор позивача Бурлаков О.С. , що підтверджується його підписом на примірнику направлення, який був присутній в ході проведення перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 09.12.2019 №Т-0912/2, в якому зафіксовано порушення суб`єктами містобудування замовником ТОВ ТД Світлотехніка та підрядником і генеральним проектувальником ТОВ Конструкторське бюро Енерджі вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Примірник акта отримав директор ТОВ Конструкторське бюро Енерджі Бурлаков О.С. , що підтверджується його підписом у примірнику акта.

На підставі вказаного акту, з огляду на зафіксовані в ньому порушення, відповідачем внесено позивачу припис від 09.12.2019 №С-0912/2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил.

Водночас на підставі вказаного акта посадовими особами відповідача стосовно позивача складено протоколи від 09.12.2019 №Л-З-0912/9 та №Л-З-0912/10 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у подальшому на підставі яких за результатами розгляду справи про правопорушення начальником Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області Мельниченком Б.М. прийнято постанови від 20.12.2019 №З-2012/1/2012/2-вих та №З-2012/2/2012/3-вих про накладення на позивача штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись із вищевказаними приписом та постановами, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553).

Указаний Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з приписами пункту 7 указаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, поміж іншого, є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Відповідно до пункту 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 17 Порядку №553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Пунктом 20 Порядку №553 передбачено, що протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пункт 22 Порядку №553).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240 Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено форми документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Оцінюючи доводи позивача про відсутність у відповідача законодавчо визначених підстав для проведення позапланової перевірки позивача та про порушення процедури проведення такої перевірки суд звертає увагу на наступне.

Суд критично сприймає доводи позивача, зокрема, про те, що направлення від 28.11.2019№135/19-н, видане відповідачем його посадовим особам на проведення позапланової перевірки не містить інформації про те, в якому статусі перевірятиметься позивач - як проектувальник чи генеральний підрядник, а також про те, що акт перевірки складено одночасно щодо трьох суб`єктів містобудування - замовника, проектувальника та генерального підрядника, оскільки зазначені направлення на перевірку та акт перевірки в установленому порядку складені за відповідною формою, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240 Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю . Згідно з затвердженою формою у направленні на перевірку не передбачається необхідність зазначення в якому статусі здійснюється перевірка суб`єкта містобудування. Окрім того, ні встановлена форма акту перевірки, ні інші законодавчі акти не містять заборони органам державного архітектурно-будівельного контролю здійснювати одночасну перевірку декількох суб`єктів містобудування та складати щодо них один акт перевірки.

Водночас суд погоджується з доводами позивача про відсутність у відповідача визначених законодавством підстав для ініціювання та проведення позапланової перевірки ТОВ Конструкторське бюро Енерджі з метою перевірки достовірності даних, наведених в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, поданої до органу державного архітектурно-будівельного контролю ТОВ ТД Світлотехніка , що обґрунтовується наступним.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частинами четвертою та п`ятою статті 39 указаного Закону передбачено, що прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Згідно з частиною десятою статі 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

З аналізу викладених вище правових норм вбачається, що обов`язок подання до органів державного архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), належить замовнику будівництва, який несе відповідальність за повноту і достовірності наведених в ній даних.

Викладене дає підстави суду дійти висновку, що орган державного архітектурно-будівельного контролю може здійснювати перевірку достовірності даних, наведених в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, виключно у замовника будівництва.

При цьому заслуговують на увагу доводи позивача, що таку перевірку орган державного архітектурно-будівельного контролю може здійснювати лише після реєстрації згаданої декларації.

Верховний Суд в постанові від 21.11.2019 у справі №522/5593/17 висловився про те, що поняття подання декларації за своїм змістом та правовими наслідками відрізняється від поняття надходження декларації . Поняття подання декларації як складова підстав для відповідальності за повноту та достовірність зазначених в ній даних включає і реєстрацію (прийняття) Інспекцією цієї декларації. У разі використання Інспекцією свого права на відмову у реєстрації декларації та повернення її для виправлення виявлених недоліків, така декларація не може вважатися поданою та, в свою чергу, бути підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , за порушення норм Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Така ж правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі № 816/6496/13а.

Сторонами у справі не заперечувалася та обставина, що замовником будівництва об`єкта містобудування Реконструкція системи електропостачання шляхом влаштування дахової сонячної електростанції за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Москаленка Сергія, 22 є ТОВ ТД Світлотехніка . Отже, саме назване товариство може бути перевірене відвідачем на предмет достовірності наведення ним даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Така перевірка не може проводитися відповідачем стосовно позивача, який не є замовником об`єкта містобудування та не подавав вищевказаної декларації, тому проведення відповідачем перевірки ТОВ Конструкторське бюро Енерджі у період з 29.11.2010 по 09.12.2019 є протиправним, тому є протиправними та підлягають скасуванню судом складені відповідачем за результатами такої перевірки стосовно названого товариства оскаржувані припис та постанови.

Така позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.02.2019 у справі №210/3059/17, згідно з якою порушення процедури проведення перевірки є достатньою підставою для скасування результатів цієї перевірки.

При цьому суд вважає, що встановлених вище порушень при реалізації Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області наданих їй законодавством повноважень достатньо для визнання протиправними і скасування оскаржуваних припису та постанов, тому не вважає за доцільне оцінювати решту доводів позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірність свого рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 405,24 грн. та 2 102,00 грн., що разом складає 5 507,24 грн. та підтверджується відповідно квитанціями від 08.01.2019 №6480 та №16547, який у зв`язку із задоволенням позову підлягає йому відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Енерджі до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати припис від 09.12.2019 №С-0912/2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил.

Визнати протиправною і скасувати постанову від 20.12.2019 №3-2012/1/2012-2-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Визнати протиправною і скасувати постанову від 20.12.2019 №3-2012/2/2012-3-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Конструкторське бюро Енерджі (02099 м. Київ, вул. Севастопольська, 19, кв.55, код ЄДРПОУ 40470950) за рахунок бюджетних асигнувань Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області (Київська область, 07400 м. Бровари, вул. Гагаріна, 15, ка.101, код ЄДРПОУ 42587198) судовий збір у розмір 5 507,24 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко