Рішення

від 16.10.2020 по справі 640/24836/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2020 року м. Київ № 640/24836/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П.,

при секретарі судового засідання Основі О.В.,

за участю представників:

позивача - Тарасенка Костянтина Валерійовича,

відповідачі - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКиївської обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" до 1) Голови Київської обласної територіальної виборчої комісії Вертелецької Оксани Віталіївни, 2) Київської обласної територіальної виборчої комісії про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Київська обласна організація політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" (04080, м. Київ, вул. Турівська, 13, корпус Б, код ЄДРПОУ 21710792) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до голови Київської обласної територіальної виборчої комісії Вертелецької Оксани Віталіївни (01196, м. Київ, пл. Л. Українки, 1, каб. 735), Київської обласної територіальної виборчої комісії (01196, м. Київ, пл. Л. Українки, 1, каб. 735, код ЄДРПОУ 43754895), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо одноособового визначення та встановлення ТОВ "Юнівест Маркетинг" переможцем переговорної процедури відбору підприємств для виготовлення виборчих бюлетенів,

- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо укладання договору з ТОВ "Юнівест Маркетинг", предметом якого є виготовлення виборчих бюлетенів,

- зобов`язати відповідача-2 прийняти колегіальне рішення щодо визначення підприємства для виготовлення виборчих бюлетенів у формі постанови.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Відповідачі у судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення про укладення з поліграфічною компанією договору про виготовлення виборчих бюлетенів прийнято головою Київської обласної територіальної виборчої комісії Вертелецькою Оксаною Віталіївною одноособово, тоді як статтею 36 Виборчого кодексу України рішення виборчої комісії приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від складу комісії.

Відповідачами не було подано до суду відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим суд розглядає справу за наявними у матеріалах доказами.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Постановою Київської обласної територіальної виборчої комісії від 01.10.2020 № 31 з метою належного забезпечення виборчого процесу та роботи Київської обласної територіальної виборчої комісії, належної роботи щодо проведення відповідних державних закупівель, затверджено Положення про уповноважену особи Київської обласної територіальної виборчої комісії та затверджено уповноваженою особою Київської обласної територіальної виборчої комісії Кузьменко Тетяну Олегівну. Надано їй право вносити від імені комісії інформацію щодо державних закупівель до системи Prozorro.

Крім того, надано голові комісії - Вертелецькій О.В. право підписати від імені комісії відповідний договір (договори) після прийняття рішення комісією по проведенню державних закупівель у системі Prozorro.

Протокольним рішенням, яке було прийнято Київською обласною територіальною виборчою комісією під час засідання 07.10.2020 затверджено критерії та характеристики до підприємств-виробників поліграфічної продукції.

10.10.2020 в електронній системі закупівель опубліковано протокол Київської обласної територіальної виборчої комісії від 10.10.2020 № 3, відповідно до якого Київська обласна територіальна виборча комісія в особі голови Оксани Віталіївни Вертелецької вирішила прийняти рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів UA-2020-10-10-000074-с Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Юнівест Маркетинг .

Позивач, вважаючи, що головою Київської обласної територіальної виборчої комісії Вертелецькою Оксаною Віталіївною порушено порядок прийняття рішення про визначення переможця закупівлі, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства, як визначено у частині першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

Отже, вищезазначеними правовими нормами передбачено, що обов`язковою умовою звернення до суду є наявність порушеного права.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 щодо порушеного права , за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним .

У частині другій статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 у справі Перетяка та Шереметьєв проти України ).

Позивач, у поданій позовній заяві посилається на те, що дії голови територіальної виборчої комісії суперечать положенням Виборчого кодексу України, які визначають, що прийняття рішень відповідною виборчою комісією здійснюється колегіально відкритим голосуванням, тоді як рішення про визначення переможця у закупівлі щодо виготовлення виборчих бюлетенів прийнято головою комісії одноособово.

Зазначені обставини, на думку позивача, порушують основні принципи закупівель, а саме відкритість та прозорість, недискримінація учасників та рівне ставлення до них, об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі, запобігання корупційним діям та зловживанням. Крім того, підписання договору з підприємством-виготовлювачем бюлетенів у таємний спосіб без внесення даного питання на обговорення комісії та проведення колегіального голосування не є демократично прийнятим рішенням щодо вибору підприємства.

Суд враховує право позивача як суб`єкта виборчого процесу відповідно до вимог статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій.

Разом з тим, як зазначено в частині першій статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше визначене законом рішення.

Вимоги частини четвертої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України також зобов`язують суд у мотивувальній частині рішення, окрім іншого, зазначити чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Тобто, суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів Позивача з боку Відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод Позивача.

Доводи позивача щодо порушення оскаржуваними діями принципів публічних закупівель, а також демократичних принципів, є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу дій щодо визначення переможця та укладення договору на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача. Це свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову.

Позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов`язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу. Позивач не обґрунтував свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес, а покликається на порушення інтересу суспільства.

При цьому, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Слід також врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові 20.02.2019 у справі № 522/3665/17, відповідно до якої відсутність правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.

Відтак, оцінка судом правомірності оскаржених дій не будуть мати самостійного правового значення, а тому не вплинуть на остаточний висновок про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини дев`ятої статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року становить 2102,00 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем, з урахуванням похідної позовної вимоги про зобов`язання вчинити дії, заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а отже за подання даної позовної заяви належить до сплати судового збору у розмірі 4204,00 гривень.

Відповідно до положень статей 139-143 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням висновків суду про відмову у задоволенні позову, суд робить висновок про стягнення з Київської обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" судового збору у розмірі 6306,00 гривень на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Київської обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" (04080, м. Київ, вул. Турівська, 13, корпус Б, код ЄДРПОУ 21710792) до голови Київської обласної територіальної виборчої комісії Вертелецької Оксани Віталіївни (01196, м. Київ, пл. Л. Українки, 1, каб. 735), Київської обласної територіальної виборчої комісії (01196, м. Київ, пл. Л. Українки, 1, каб. 735, код ЄДРПОУ 43754895) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

2. Стягнути з Київської обласної організації політичної партії "Всеукраїнське об`єднання "Батьківщина" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини другої статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення за наслідками розгляду справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій можуть бути подані у дводенний строк з дня їх проголошення, а на судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.

Суддя О.П. Огурцов