Постанова

від 13.10.2020 по справі 440/4734/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 р.Справа № 440/4734/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, м. Полтава, повний текст складено 23.03.20 року по справі № 440/4734/19

за позовом Комунального підприємства "Полтаваелектроавтотранс" Полтавської міської ради

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Полтаваелектроавтотранс" Полтавської міської ради (далі за текстом також - позивач, КП "ПЕАТ" ПМР) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі та текстом також - відповідач, ГУ ПФУ у Полтавській області), в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо включення до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, надісланих Комунальному підприємству "Полтаваелектроавтотранс" Полтавської міської ради, витрат з виплати і доставки пільгової пенсії ОСОБА_1 у розмірі 100% відшкодування;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виключити з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, надісланих Комунальному підприємству "Полтаваелектроавтотранс" Полтавської міської ради, витрати з виплати і доставки пільгової пенсії ОСОБА_1 .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо включення з жовтня 2017 року до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, надісланих Комунальному підприємству "Полтаваелектроавтотранс" Полтавської міської ради, витрат з виплати і доставки пільгової пенсії ОСОБА_1 у розмірі 100% відшкодування.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виключити з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, надісланих Комунальному підприємству "Полтаваелектроавтотранс" Полтавської міської ради, витрати з виплати і доставки пільгової пенсії ОСОБА_1 у розмірі 100% відшкодування.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ у Полтавській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, таким, що ухвалене з неповним дослідженням доказів, наданих відповідачем.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач викладає обставини справи та наводить норми, зазначені у відзиві на позовну заяву. Вказує, що до повноважень Пенсійного фонду належить призначення, перерахунок виплата пенсії і суд своїми діями не може перебирати на себе повноваження проводити розрахунки та нарахування пенсії, що призведе до втручання в діяльність виконавчої влади.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Комунальне підприємство "Полтаваелектроавтотранс" Плтавської міської ради (код ЄДРПОУ 03328511) є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 27.02.1992.

У період з 12.03.90 по 25.02.04 у Полтавському тролейбусному управлінні, правонаступником якого є КП "ПЕАТ" ПМР, працював ОСОБА_1 водієм тролейбуса, що підтверджено довідкою від 28.07.17 за № 138 /а.с. 69/.

Водночас, з 06.03.04 по 28.04.17 ОСОБА_1 працював водієм міського пасажирського транспорту у 8 тролейбусному парку - філії Державного унітарного підприємства "Мосгортранс", що підтверджено довідкою від 23.08.18 за № 38-1467к-09 /а.с. 80-81/.

20.06.17 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком /а.с. 66, 67/.

При обчисленні пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, пенсійним органом ураховано період роботи громадянина у Полтавському тролейбусному управлінні тривалістю 13 років 9 місяців 15 днів, а період роботи у 8 тролейбусному парку - філії Державного унітарного підприємства "Мосгортранс" зараховано до загального стажу /а.с. 59/.

На цій підставі пенсійний орган з жовтня 2017 року надсилає позивачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 у розмірі 100% відшкодування.

Не погодившись з такими діями відповідача, КП "ПЕАТ" ПМР звернулось до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем у ході розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами правомірність розрахунку пільгового стажу ОСОБА_1 , на підставі якого пенсійний орган дійшов висновку про необхідність відшкодування КП "ПЕАТ" ПМР 100% витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгової пенсії зазначеному громадянину. Натомість, наявними у справі письмовими доказами підтверджено необґрунтованість визначення таких витрат до відшкодування саме позивачу з огляду на період роботи ОСОБА_1 у Державному унітарному підприємстві "Мосгортранс" з 6.03.04 по 28.04.17 (загалом 13 років 2 місяці), що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи та виходить з такого.

Згідно із частиною другою статті 6 Угоди про гарантії громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.92 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Статтею 8 Угоди передбачено, що органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасницях Угоди, співпрацюють між собою у порядку, який визначається угодою між їхнім центральними органами.

Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації (стаття 11 Угоди).

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", положення якого застосовуються на підставі абзацу 2 пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.

Згідно з пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 9.07.03 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України від 19.12.03 №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 за №64/8663.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 вказаної Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року N 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.2 Інструкції № 21-1 передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом з цим, стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вищезазначеної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства, згідно вимог пункту 6.7 Інструкції, щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Спірною у цій справі є правомірність нарахування позивачу до відшкодування витрат на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 у розмірі 100% відшкодування.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, колегія суддів бере до уваги, що в силу наведених вище приписів пункту 6.2 Інструкції № 21-1 пенсійний орган при визначенні суми фактичних витрат має у повному розмірі врахувати пільговий стаж особи за останнім місцем роботи і лише у разі його недостатності додати необхідну кількість стажу з попередніх місць роботи пенсіонера.

Як убачається з матеріалів справи, у період з 12.03.90 по 25.02.04, що склав у цілому 13 років 9 місяців 15 днів, ОСОБА_1 працював на підприємстві "Полтавське тролейбусне управління" та здійснював перевезення пасажирів міським електричним пасажирським транспортом, тобто виконував роботи, передбачені пунктом "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", про що свідчить довідка КП "ПЕАТ" ПМР про підтвердження наявного трудового стажу від 28.07.17 №138 /а.с. 69-70/.

Рішенням Полтавського ОУПФ від 9.08.17 (протокол №1228) ОСОБА_1 з 12.05.17 призначено пенсію за віком на пільгових умовах у розмірі 1293,26 грн /а.с. 58/.

Водночас, з розрахунку стажу слідує, що пенсійним органом враховано лише пільговий стаж особи як водія міського пасажирського транспорту у розмірі 13 років 9 місяців 15 днів у Полтавському тролейбусному управлінні /а.с. 59/.

На цій підставі, у відомості про розподіл пільгового стажу пенсійним органом зазначено, що 100% витрат на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 має відшкодовувати саме позивач /а.с. 60/.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджено, що з 6.03.04 по 28.04.17 (загалом 13 років 2 місяці) ОСОБА_1 працював водієм міського пасажирського транспорту у 8 тролейбусному парку - філії Державного унітарного підприємства "Мосгортранс" та вказаний стаж роботи зараховано відповідачем до трудового стажу громадянина /а.с. 80-82/.

У ході перевірки щодо правильності видачі довідок про заробітну плату ОСОБА_1 на запит Полтавського ОУПФ Головним управлінням Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Москва надано підтвердження у формі акта перевірки Головного управління Пенсійного фонду Російської Федерації № 80 у м. Москві та Московській області від 15.08.17, відповідно до якого розбіжностей за довідками від 8.06.17 за № 38-06/22, № 38-06/21 не виявлено /а.с. 77-79/. На момент перевірки ОСОБА_1 є громадянином України та мав статус особи, яка тимчасово перебуває на території Російської Федерації. До 1.01.10 громадяни України, які мали статус особи - іноземного громадянина, що тимчасово перебуває на території Російської Федерації відповідно до пенсійного законодавства Російської Федерації, не були застрахованими особами в системі обов`язкового пенсійного страхування. Отже, страхові внески на обов`язкове пенсійне страхування з виплат ОСОБА_1 не нараховувалися, так як згідно з п. 1 ст. 7 Федерального Закону №167-ФЗ з 1.01.12 підлягають пенсійному страхуванню іноземні громадяни та особи без громадянства, які тимчасово перебувають в Росії, що уклали трудові договори строком не менше шести місяців.

Отже, Державне унітарне підприємство "Мосгортранс" є останнім підприємством у трудовій діяльності ОСОБА_1 .

Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Зважаючи на те, що періоди роботи ОСОБА_1 водієм пасажирського міського транспорту у 8 тролейбусному парку Державного унітарного підприємства "Мосгортранс" підтверджено актом перевірки Головного управління Пенсійного фонду Російської Федерації № 8 у м. Москві та Московській області від 21.08.17 за № 80, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що відповідач повинен був урахувати вказаний пільговий стаж при визначенні частки підприємств по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 .

В силу вимог пункту 6.2 Інструкції №21-1, зважаючи на те, що Державне унітарне підприємство "Мосгортранс" є останнім підприємством у трудовій діяльності ОСОБА_1 , пільговий стаж роботи на вказаному підприємстві підлягав врахуванню у повному розмірі, а стаж на КП "ПЕАТ" ПМР міг бути доданий до стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах (згідно прикладу, наведеного у пункті 6.2. Інструкції), лише у разі недостатності стажу роботи на останньому підприємстві.

Аналогічні висновки викладені також у рішеннях Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.18 у справі № 816/2233/17 та від 14.06.19 у справі № 440/1299/19 /а.с. 97-106/, що набрали законної сили та були враховані судом першої інстанції під час розгляду цієї справи на підставі приписів частини четвертої статті 78 КАС України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що у порушення приписів частини другої статті 77 КАС України, відповідачем у ході розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами правомірність розрахунку пільгового стажу ОСОБА_1 , на підставі якого пенсійний орган дійшов висновку про необхідність відшкодування КП "ПЕАТ" ПМР 100% витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгової пенсії зазначеному громадянину.

Натомість, зібрані у справі письмові докази у їх сукупності є підставою для висновку про необґрунтованість визначення таких витрат до відшкодування саме позивачу з огляду на період роботи ОСОБА_1 у Державному унітарному підприємстві "Мосгортранс" з 6.03.04 по 28.04.17 (загалом 13 років 2 місяці), що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, за встановлених у даній справі обставин, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є правомірним.

Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судам першої інстанції обставин справи.

Щодо посилання відповідача на те, що до повноважень Пенсійного фонду належить призначення, перерахунок виплата пенсії і суд своїми діями не може перебирати на себе повноваження проводити розрахунки та нарахування пенсії, що призведе до втручання в діяльність виконавчої влади, колегія суддів зазначає таке.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження відповідача щодо включення підприємств (страхувальників) до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій для покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій застрахованим особам регламентовано, зокрема, Законом України Про пенсійне забезпечення .

На думку колегії суддів, за встановлених судовим розглядом обставин є лише один вид правомірної поведінки ГУ ПФУ у Полтавській області, відповідного до чинного законодавства - виключити з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, надісланих Комунальному підприємству "Полтаваелектроавтотранс" Полтавської міської ради, витрати з виплати і доставки пільгової пенсії ОСОБА_1 у розмірі 100% відшкодування. За приписами чинного законодавства у відповідача немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Застосовуючи ці підходи до справи, що розглядається, колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача про те, що зобов`язання ГУ ПФУ у Полтавській області виключити з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, надісланих Комунальному підприємству "Полтаваелектроавтотранс" Полтавської міської ради, витрати з виплати і доставки пільгової пенсії ОСОБА_1 у розмірі 100% відшкодування є втручанням у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 року по справі № 440/4734/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді Л.В. Любчич І.С. Чалий Повний текст постанови складено 19.10.2020 року