Постанова

від 13.10.2020 по справі 280/2191/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2191/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Лащенко Р.В.

з участю представників: відповідача - Воєводіна С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020 ( суддя першої інстанції Семенко М.О.) в адміністративній справі №280/2191/20 за позовом Комунальної установи "Токмацький протитуберкульозний диспансер" Запорізької обласної ради до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

КУ Токмацький протитуберкульозний диспансер Запорізької обласної ради звернувся до Головного управління ДПС у Запорізькій області з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2020 року №0005443306, видане відповідачем, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 78 146,44 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2020 року №0005453306, видане відповідачем, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6 469,86 грн.

Позиція викладена у позові обґрунтована тим, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку КУ Токмацький ПТД ЗОР з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Позивач не погоджується з правомірністю застосування контролюючим органом штрафних санкцій, оскільки останній не врахував те, що станом на час проведення перевірки, позивач не мав заборгованості зі сплати вказаних платежів. Звертає увагу, що положення статті 127 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачають застосування штрафу саме за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом. Разом з тим, позивач правильно визначив та нарахував у повному обсязі суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору у перевіряємий період та здійснив перерахування вказаних сум до бюджету у повному обсязі. Також посилається на протиправне застосування контролюючим органом штрафу у розмірі 50%, 75 % від суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оскільки такі санкції можуть бути застосовані у разі повторного вчинення правопорушення, проте позивач раніше не притягався до відповідальності за статтею 127 ПК України. Додатково зазначив, що доводи відповідача про те, що позивач не перерахував до бюджету податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір, спростовується додатками №1 та №2 до акту перевірки та копіями банківських виписок та платіжних доручень.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року позов задоволено.

З апеляційною скаргою звернувся відповідач ГУ ДПС у Запорізькій області, в обґрунтування якої зазначив, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено, що КУ Токмацький ПТД ЗОР не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до або під час виплати доходу на користь інших платників податків, у зв`язку з чим контролюючим органом правомірно винесені оскаржувані податкові повідомлення рішення. Зазначає, що ч. 3 статті 127 ПК України передбачено, що штраф не застосовується, коли ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року, однак в ході перевірки не встановлено фактів проведення перерахунку, будь-якими документами проведення перерахунків не підтверджується.

Позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Інші учасники судового процесу, в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України не перешкоджає розгляду справи без участі останніх.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.02.2020 №373 у період з 18 лютого 2020 року по 24 лютого 2020 року посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка КУ Токмацький ПТД ЗОР з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 17.02.2020, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 17.02.2020.

За результатами перевірки складено акт від 2 березня 2020 року №86/08-01-05-16/20480172, в якому зазначено порушення:

- пп.168.1.1 пп.168.1.2 п.168.1ст.168, пп.176.2"а" п.176.2 статті 176 ПК України, а саме: підприємством неперераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб під час виплати доходу у вигляді заробітної плати на загальну суму 135 777,04 грн. в т.ч. за періоди: січень-грудень 2016 року - 24373,38 грн., січень 2017 року. - 2145,17 грн., лютий 2017 року - 2398,14 грн., березень 2017 року - 2572,55 грн., травень 2017 року 2 850,21 грн., червень 2017 року - 2600,25 грн., липень 2017 року - 4047,48 грн., серпень 2017 року - 2200,75 грн., вересень 2017 року - 2910,47 грн., жовтень 2017 року - 3010,99 грн., листопад 2017 року - 2938,81 грн., грудень 2017 року - 3139,38 грн., січень 2018 року - 2437,38 грн., лютий 2018 року 2641,49грн, березень 2018 року - 2827,62 грн., квітень 2018 року - 2910,02 грн., травень 2018 року - 3176,44 грн., червень 2018 року - 3564,50 грн., липень 2018 року - 2861,81 грн., серпень 2018 року - 3909,67 грн., вересень 2018 року - 2999,05 грн., жовтень 2018 року - 3329,98 грн., листопад 2018 року - 3015,11 грн., грудень 2018 року - 3167,72 грн., січень 2019 року - 3105,44 грн., лютий 2019 року - 2939,26 грн., березень 2019 року - 3562,79 грн., квітень 2019 року - 3400,99 грн., травень 2019 року - 4011,29 грн., червень 2019 року - 3700,14 грн., липень 2019 року - 4412,70 грн., серпень 2019 року - 3784,79 грн., вересень 2019 року - 3052,17 грн., жовтень 2019 року - 3078,34 грн., листопад 2019 року - 2585,62 грн., грудень 2019 року - 3165,54 грн., січень 2020 року 2949,61 грн. (Додаток 1 до Акту перевірки);

- пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.п. 1.4, п.п.1,6 ст.161 підрозділ 10 Інші перехідні положення ПК України, неперераховано до бюджету військовий збір під час виплати доходу у вигляді заробітної плати на загальну суму 10993,99 грн. в т.ч. за періоди: січень-грудень 2016 року - 1845,15 грн., січень 2017 року - 178,73 грн., лютий 2017 року - 124,81 грн., березень 2017 року - 209,34 грн., травень 2017 року - 237,81 грн., червень 2017 року 213,31 грн., липень 2017 року - 336,92 грн., серпень 2017 року - 140,01 грн., вересень 2017 року - 242,74 грн., жовтень 2017 року - 250,78 грн., листопад 2017 року - 244,85 грн., грудень 2017 року - 261,56 грн., січень 2018 року - 201,55 грн., лютого 2018 року - 220,06 грн., березень 2018 року - 235,33 грн., квітень 2018 року - 243,69 грн., травень 2018 року - 264,39 грн., червень 2018 року - 297,23 грн., липень 2018 року - 237,84 грн., серпень 2018 року - 324,98 грн., вересень 2018 року - 249,59 грн., жовтень 2018 року - 277,17 грн., листопад 2018 року - 250,44 грн., грудень 2018 року - 263,66 грн., січень 2019 року- 258,39 грн., лютий 2019 року - 244,05 грн, березень 2019 року - 296,67 грн., квітень 2019 року - 283,35 грн., травень 2019 року - 334,29 грн., червень 2019 року - 308,34 грн., липень 2019 року - 367,89 грн., серпень 2019 року - 315,31 грн, вересень 2019 року - 254,24 грн., жовтень 2019 року. - 255,41 грн, листопад 2019 року - 214,83 грн, грудень 2019 року - 263,64 грн., січень 2020 року - 245,65 грн. (Додатку № 2 до Акту Перевірки).

На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0005443306 від 24.03.2020, відповідно до якого до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.127.1 ст.127 ПК України та визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 78 511,01 грн., в тому числі 78146,44 грн. за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами), пені 564,57 грн.

- №0005453306 від 24.03.2020, відповідно до якого до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.127.1 ст.127 ПК України та визначено суму грошового зобов`язання з військового збору загальну суму 6535,40 грн., в тому числі 6469,86 грн. за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами), пені 65,54 грн.

Вважаючи свої права порушеними, а дії контролюючого органу протиправними позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що на час проведення перевірки заборгованість з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору позивачем була погашена в повному обсязі. Отже, контролюючий орган не мав фактичних та правових підстав для притягнення платника до відповідальності та застосування до нього штрафних санкцій на підставі ст.127 ПК України за цей період, за який податок (збір) був нарахований, утриманий та сплачений, хоч і з порушенням строку його сплати. У даному випадку застосуванню підлягала стаття 126 ПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Стаття 127 ПК України встановлює відповідальність за порушення правил нарахування та сплати податків у джерела виплати. Згідно цієї статті, підставою відповідальності є ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Дане правопорушення може бути вчинено шляхом бездіяльності та полягати в не нарахуванні, неутриманні та/або несплаті податкового зобов`язання. Крім того, додатково встановлено умови вчинення такого правопорушення: до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Випадки оподаткування у джерела виплати встановлюються Кодексом, зокрема, для оподаткування податком на доходи фізичних осіб податковим агентом, у тому числі роботодавцем (стаття 168).

Фактично це правопорушення може проявлятись у відсутності первинних та інших бухгалтерських документів щодо нарахування податку, відсутності факту його утримання із доходів отримувача доходу, а також у відсутності факту сплати такого податку в порядку, визначеному цим Кодексом.

Встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності в порядку статті 127 ПК України за несплату податкового зобов`язання до виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому суди дійшли до висновку про те, що законодавство ставить до податкових агентів вимогу перераховувати податок на доходи фізичних осіб (у випадку нарахування, але не виплати доходу платнику податків) саме в межах строків, передбачених для місячного податкового періоду, в якому нарахований такий дохід.

Аналізуючи положення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 57.1 статті 57 ПК України слід зазначити, що податок, який підлягає утриманню з нарахованого, але не виплаченого (не наданого) доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки для місячного податкового періоду, тобто 10 календарних днів для сплати податкового зобов`язання, які починають розраховуватись після 20 числа (як граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання місячної податкової декларації), незалежно від того, чи передбачено подання самої декларації.

Положення підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України щодо місячного податкового періоду слід розуміти таким чином, що податкове зобов`язання податковим агентом повинне бути сплачене протягом 30 днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 176.2 статті 176 ПК України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Пунктом 126.1 статті 126 ПК України передбачені умови притягнення до відповідальності у вигляді штрафу, його розміри в залежності від днів затримки та погашеної суми податкового боргу.

Положеннями пункту 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відтак, положення статті 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

У разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 цього кодексу.

Переглядаючи справу по суті встановлено, що в акті перевірки не зафіксовано факту ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору КУ Токмацький протитуберкульозний диспансер Запорізької обласної ради як податковим агентом до або під час виплати доходу (заробітної плати) працівникам, а тому застосування відповідачем пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України при нарахуванні штрафних санкцій є безпідставним.

Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що положення статті 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Вирішуючи спір судом першої інстанції застосована правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 06 травня 2020 року у справі №803/1901/16, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Суд першої інстанції правомірно керувався тим, що несплата самостійно визначеного грошового зобов`язання платником податку протягом строків, передбачених ПК України призводить до притягнення до відповідальності відповідно до статті 126 цього кодексу. При цьому, оскільки статтею 127 ПК України передбачено накладення штрафу саме за ненарахування, неутримання та несплату (неперерахування) податків, порушень чого під час проведеної перевірки встановлено не було, то податковим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі вказаної норми Кодексу.

Відтак, суд дійшов висновку, що має місце лише несвоєчасне перерахування сум податку, відповідальність за яке передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а не статтею 127 цього Кодексу, як помилково вважає орган доходів і зборів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020 в адміністративній справі №280/2191/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16.10.2020 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва