Постанова

від 13.10.2020 по справі 280/133/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/133/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2020 (суддя першої інстанції Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі №280/133/20 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ГУ ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з вимогою про стягнення з Чернігівської селищної ради податкового боргу Комунального підприємства "Новополтавське" Чернігівської селищної ради у сумі 939657,33 грн. у т.ч. по податку на прибуток у сумі 721312,11 грн., по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 214679,53 грн., з військового збору у сумі 3665,69 грн.

Позиція викладена у позові обґрунтована тим, що в управлінні Чернігівської селищної ради знаходиться КП Новополтавське Чернігівської селищної ради, у якого згідно облікової картки платника наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгодженої суми податкового зобов`язання визначеного податковим органом у податкових повідомленнях- рішеннях, а також донарахованих штрафних санкцій. Позивачем було надіслано податкову вимогу відповідачу, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що обов`язок органу державної податкової служби на звернення до органу місцевого самоврядування з поданням в порядку визначеному ст. 96 Податкового кодексу України, виникне лише за умови здійснення продажу внесеного у податкову заставу майна комунального підприємства і недостатності суми коштів, отриманої від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, для погашення його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено. Також, звертає увагу, що податкову вимогу в даному випадку направлено на адресу іншого платника податків, а розрахунок фінансової санкції містить найменування іншого підприємства, а не відповідача.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду 20 травня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

З апеляційною скаргою звернувся позивач, посилаючись на обставини викладені у позові, зазначаючи про порушення судом матеріальних норм права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач зазначив про обґрунтованість висновків суду першої інстанції. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що відповідно до інформації Токмацького управління ГУ ДПС у Запорізькій області, у Комунального підприємства Новополтавське Чернігівської селищної ради рахується податкова заборгованість у сумі 939 657,33 грн, у т.ч. по податку на прибуток у сумі 721 312,11 грн., по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 214 679,53 грн., з військового збору у сумі 3 665,69 грн.

ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Комунального підприємства Новополтавське Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016року по 19.05.2019року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016року по 19.05.2019року, питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011року по 19.05.2019року, за результатом якої складено Акт від 31.05.2019року №326/08-01-14-17/35225829.

На підставі висновків викладених в акті перевірки складено податкові повідомлення - рішення №0015641306 від 01.07.2019року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 214 679,53 грн.; 0015651306 від 01.07.2019року , яким відповідачу застосовано штрафні санкції за платежем військовий збір у сумі 3665,69 грн.; №0009511417 від 05.07.2019року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у сумі 646 260,00 грн.

Однак, грошові зобов`язання визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями у загальній сумі 939 657,33 грн. у т.ч. по податку на прибуток у сумі 721312,11 грн., по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 214679,53 грн., з військового збору у сумі 3665,69 грн. залишилися не сплаченими, та набули статусу податкового боргу.

28.08.2019 року №2880/09/08-01-5408-020 щодо погашення податкового боргу КП Новополтавське Чернігівській селищній раді було направлено подання.

Листом від 19.08.2019 року №289 КП Чернігівське ВУЖКГ повідомило про відсутність обов`язку погашення податкового боргу КП Новополтавське .

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, передумовою звернення контролюючого органу до органу виконавчої влади в порядку статті 96 Податкового кодексу України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна боржника - державного/комунального підприємства та встановлення можливості внесення такого майна в податкову заставу. Контролюючий орган має виконати повний перелік дій, встановлених Податковим кодексом України щодо порядку стягнення податкового боргу з державного/комунального підприємства. В даному випадку, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не надано жодних доказів вжиття відповідних заходів щодо погашення податкового боргу, передбачених Податковим кодексом України, зокрема не вчинялися дії щодо внесення у податкову заставу майна боржника та його продаж, та не було встановлено факту відсутності в останнього майна, що може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Норми пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначають, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Положеннями п. 95.1 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З матеріалів справи встановлено, що 29.08.2019 року була сформована податкова вимога №55634-54, яка отримана відповідачем поштою 03.09.2019 року.

Проте, корінець податкової вимоги містить адресу КП Новополтавське Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області: 71214, Запорізька область, Чернігівський район, с.Новополтавка, вул. Центральна, б. 201, однак, згідно поштового повідомлення, вказану вимогу направлено на іншу адресу: 71202, Запорізька область, Чернігівський район, смт. Чернігівка, вул. Набережна, б.16 (а.с. 40).

Відповідно до Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610, податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Крім того, у розрахунках фінансової санкції до податкових повідомлень-рішень №0015641306 від 01.07.2019року, №0015651306 (а.с. 13, 16) зазначене найменування іншого платника податків, а саме ТОВ Токмацький гранітний кар`єр (а.с. 85, 86).

З огляду на викладене обґрунтованим є висновок про передчасне звернення позивача з вимогою про стягнення податкового боргу з банківських рахунків , відповідачем не доведено дотримання встановленого Податковим кодексом України порядку стягнення податкового боргу з Комунального підприємства та вжиття передбачених законом заходів для додержання відповідної процедури, як то вчинення дій щодо продажу внесеного у податкову заставу майна боржника та не було встановлено факту відсутності в останнього майна, що може бути внесено в податкову заставу та відчужено. Також не доведено належне надіслання на адресу відповідача податкової вимоги.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2020 в адміністративній справі №280/133/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16.10.2020 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва