Постанова

від 13.10.2020 по справі 280/6401/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/6401/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020( суддя першої інстанції Семененко М.О.) в адміністративній справі №280/6401/19 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" про арешт коштів на рахунках платника податків у банках,-

ВСТАНОВИВ:

ГУ ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з вимогою застосувати арешт коштів на рахунках ТОВ ПОЧЕРК у банках, обслуговуючих платника податків.

Позиція викладена у позові обґрунтована тим, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України був прийнятий наказ №1041 від 11.12.2019 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ПОЧЕРК з питань дотримання вимог податкового законодавства з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. Під час виходу на перевірку директор ТОВ ПОЧЕРК відмовив співробітникам контролюючого органу у допуску до проведення перевірки, про що складено акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення перевірки та акт про відмову від підпису, отримання та надання письмових пояснень. Зазначає, що відповідач не виконує встановлені діючим законодавством обов`язки, навмисно створює умови щодо унеможливлення проведення ГУ ДПС у Запорізькій області позапланової документальної виїзної перевірки, а саме: перешкоджає законній діяльності посадових осіб контролюючого органу під час виконання ними службових обов`язків, не виконує законні вимоги посадових осіб, не допускає посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів.

Заперечуючи проти заявленого позову, відповідач ТОВ Почерк зазначив, що ТОВ Почерк є власником судна ВЕРА , а тому під час будь-яких взаємовідносин з будь-якою стороною таких взаємовідносин підлягає обов`язковому застосуванню Кодекс торговельного мореплавства України. Вказує, що на виконання вимог Кодексу торговельного мореплавства України капітан судна ВЕРА отримав Дозвіл на експлуатацію морської суднової станції в Українському державному центрі радіочастот (далі УДЦР), м.Донецьк, терміном дії з 20.12.2013 року по 06.11.2018року, оскільки судно базується (прописано) у рибному порту Маріуполь та прибори встановлені саме на борту судна. Тобто з моменту отримання дозволу судно стає придатним до плавання та капітан має право користуватися радіочастотною смугою у разі потреби з метою забезпечення безпеки судноплавства. Таким чином, ТОВ ПОЧЕРК не має у розпорядженні та не зобов`язано мати прибори, якими можна використовувати радіо смугу, у зв`язку з чим вважає, що не має обов`язку подавати податкову декларацію з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, оскільки ними не користується. Крім того, зазначає, що від час виходу фахівців відповідача на перевірку директор ТОВ ПОЧЕРК був відсутній за місцезнаходженням підприємства, оскільки перебував у відрядженні у м.Суми, у зв`язку з чим інформація в акті про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення перевірки та акті про відмову від підпису, отримання та надання письмових пояснень, є недостовірною. У зв`язку з наведеним, просить відмовити в задоволенні позову.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року в задоволені позову відмовлено.

З апеляційною скаргою звернувся позивач - ГУ ДПС у Запорізькій області, в обґрунтування якої зазначено про помилковість висновків суду першої інстанції, тим самим підтримавши обставини викладені у позові.

Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено.

ТОВ Почерк зареєстроване виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області 15.12.1994року, за місцезнаходженням: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд.138а, здійснює діяльність морське рибальство, морське рибництво (аквакультура), перероблення та консервування риби, ракоподібних та молюсків, оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України прийнятий наказ № 1041 від 11.12.2019 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ПОЧЕРК з питань дотримання вимог податкового законодавства з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Видано направлення на перевірку від 12.12.2019року №675 та №676.

12.12.2019 перевіряючи прибули для проведення документальної позапланової виїзної перевірки за юридичною адресою ТОВ ПОЧЕРК (код ЄДРПОУ 22138510): Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд.138а.

У зв`язку з недопуском до перевірки, на підставі приписів п.81.2 ст.81 ПК України посадовими особами контролюючого органу складено акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки №389/08-01-05-13/22138510 від 12.12.2019року.

Також, посадовими особами контролюючого органу складений акт про відмову підпису, отримання та надання письмових пояснень до акту відмови у допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки №390/08-01-05-13/22138510 від 12.12.2019року, відповідно до якого директор ТОВ ПОЧЕРК ОСОБА_1 відмовився підписати та отримати акт про відмову у допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також надати письмові пояснення до такого акту.

Посилаючись на пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України позивач вказує, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що посадових осіб контролюючого органу не було допущено відповідачем, у зв`язку з чим у позивача не виникло законних підстав для прийняття рішення про застосування арешту коштів на рахунках ТОВ ПОЧЕРК у банках, обслуговуючих платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (об`єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно абзацу 5 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Нормами абзацу 6 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Отже, арешт майна платника може бути застосовано з двох підстав: якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

Разом з цим, відмова у допуску до перевірки не може бути підставою для прийняття рішення про арешт рахунків платника податків в розумінні підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, якщо така перевірка здійснена без дотримання умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про її проведення, що свідчить про її незаконність та відсутність правових наслідків такої.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.3 розділу VІІ наказу Міністерства Фінансів України від 14.07.2017р. №632, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Отже, податковим законодавством встановлено одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження, а саме: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

При цьому, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В той же час, для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, платника податків з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є правовою підставою, визначеною положеннями податкового законодавства, для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках товариства, відкритих в банківських установах.

Вирішуючи спірні правовідносини судом першої інстанції обґрунтовано враховано правову позицію Верховним Судом викладену в постановах від 27 березня 2018 року у справі №813/2316/17 (К/9901/1695/18) та від 15 травня 2018 року у справі №820/4710/16 (К/9901/44814/18).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2020 в адміністративній справі №280/6401/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16.10.2020 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва