Постанова

від 13.10.2020 по справі 640/1410/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1410/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Р.В.Ц. до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство Р.В.Ц. звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 0089863308 від 28.11.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальному розмірі 558 102,86 грн.

В обґрунтування позову зазначає що оскаржуване рішення не відповідає встановленим у частині 2 статті 2 КАС України критеріями правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, і порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2020 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, суду надіслано відзив на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 0089863308 від 28.11.2019 застосовано до Приватного підприємства Р.В.Ц. штраф у розмірі 388,27 грн за період з 23.12.2014 по 07.12.2015, штраф у розмірі 155 289,84 грн за період з 21.01.2015 по 20.09.2019 та нараховано пеню у розмірі 402 424,75 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватним підприємством Р.В.Ц. подано скаргу.

Рішенням Державної податкової служби України від 09.01.2020 № 1016/6/99-00-08-01-01-06, яким рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0089863308 від 28.11.2019 без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VІ).

Частиною 1 статті 2 Закону №2464-VІ встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п. 2 частини 1 статті 1 вищевказаного Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Приписи ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2464 визначають, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (ч. 10 ст. 9 Закону №2464-VI).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та зарахуванням штрафів.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону №2464-VI).

Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві застосовано до Приватного підприємства Р.В.Ц. штраф у розмірі 388,27 грн за період з 23.12.2014 по 07.12.2015, штраф у розмірі 155 289,84 грн за період з 21.01.2015 по 20.09.2019 та нараховано пеню у розмірі 402 424,75 грн.

Головним управлінням ДПС у м. Києві в результаті детального аналізу Інтегрованої картки платника - ПП Р.В.Ц. було виявлено помилкове нарахування штрафних санкцій та пені у рішенні від 28.11.2019 № 0089863308 на загальну суму 558 102,86 грн, в зв`язку з чим Головним управлінням ДПС у м. Києві вжиті заходи щодо коригування та приведення у відповідність Інтегрованої картки платника податків - позивача.

В Інтегрованій картці платника відсутні відомості щодо заборгованості ПП Р.В.Ц. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за рішенням № 0089863308 від 28.11.2019.

Станом на 11.03.2020 міститься інформація щодо зменшення боргу по пені ЄВ нарахованим у минулих роках (рішення №0089863308) в зв`язку з надходженням ухвали суду від 30.01.2020 у даній справі.

Відповідно до Інтегрованої картки платника податків обліковується переплата за позивачем в розмірі 38 977,51 грн. та зменшено розмір єдиного внеску та пені.

Враховуючи помилкове нарахування позивачу штрафних санкцій та пені у рішенні від 28.11.2019 № 0089863308 на загальну суму 558 102,86 грн та з метою належного захисту порушеного права позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № 0089863308 від 28.11.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у загальному розмірі 558 102,86 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, та колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2020 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Р.В.Ц. до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 19.10.2020