Рішення

від 19.10.2020 по справі 365/370/20

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/370/20

Номер провадження: 2/365/259/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.2020 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі № 1 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малосупоївської сільської ради Згурівського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Костенко О.М. звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеною позовною заявою посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 , після смерті якого позивачу, як спадкоємцю за заповітом відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,820 га, кадастровий номер 3221984000:03:005:0021, яка розташована на території Малосупоївської сільської ради Згурівського району Київської області, що належала померлому на праві власності згідно Державного акту серії Р1 № 246430, зареєстрованого 10.04.2001 за № 249. Позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянки у зв"язку із невірним зазначенням прізвища власника в Державному акті - ОСОБА_5 . Позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на земельну ділянку в досудовому порядку, внести виправлення до державного акту або отримати державний акт з правильним ім`ям власника. Внесення виправлень до Державних актів є недопустимим, а з 2013 року державні акти взагалі не видаються. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить суд визнати за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на спірну земельну ділянку та не стягувати з відповідача судові витрати.

В підготовче судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, направили до суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи у їх відсутність. У своїх заявах представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити, відповідач Малосупоївська сільської ради позовні вимоги визнала повністю, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 проти задоволення позову не заперечували.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд визнав можливим розглядати справу у відсутність учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, враховуючи визнання позову відповідачем.

Відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд ухвалює рішення про задоволення позову, враховуючи визнання відповідачами позову за наявності для того законних підстав.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, враховуючи визнання позову відповідачем, яке прийняте судом, як таке, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами встановлено, що ОСОБА_4 згідно Державного акту серії Р1 № 246430 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,820 га, яка розташована на території Малосупоївської сільської ради Згурівського району Київської області. Земельна ділянка передана у власність на підставі рішення Малосупоївської сільської ради народних депутатів (XVI сесії XXII скликання) від 23.02.2001 року № 70. Державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 10.04.2001 за № 249, що встановлено з копії Державного акту (а.с.17), довідки Малосупоївської сільської ради (а.с.29).

Відомості про земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру та земельній ділянці визначений кадастровий номер 3221984000:03:005:0021 (копія витягу з ДЗК про земельну ділянку - а.с.19-25, копія інформації з ДЗК - а.с.26-27).

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, громадяни.

Згідно п. ґ ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Стаття 126 ЗК України, в редакції яка діяла до 01 січня 2013 року, передбачала, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

При виготовленні Державного акту було допущено помилку та прізвище власника зазначено як ОСОБА_5 , замість правильного - ОСОБА_7 ( копія Державного акту - а.с.17).

Після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу ОСОБА_1 відкрилась спадщина за заповітом на вищевказану земельну ділянку. Заповіт посвідчений 31.01.2019 року Малосупоївською сільською радою та зареєстрований в реєстрі за № 02. Позивач спадщину у встановленому законом порядку прийняв. Інші спадкоємці, дочки померлого - ОСОБА_3 , як спадкоємець іншого майна за заповітом та спадкоємець за законом та ОСОБА_2 , як спадкоємець за законом, спадкові права позивача не оспорюють та на визначену йому за заповітом спадщину не претендують (копія свідоцтва про смерть - а.с.4, копія заповіту - а.с.15, копія спадкової справи № 58/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - а.с.47-78).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема успадкування.

Позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку, у зв"язку із тим, що в Державному акті власником земельних ділянок вказаний ОСОБА_8 , тоді як померлим спадкодавцем є ОСОБА_4 (нотаріальна відмова - а.с.5).

Позивач не має можливості внести виправлення до Державного акту чи отримати державний акт без помилки із зазначенням правильного імені власника.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 13.03.92 року N 2201-XII "Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею" не передбачається можливість внесення змін чи виправлень до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою чи державного акта на право власності на земельну ділянку.

Згідно із п. п. 4.1, 4.4 Інструкції "Про заповнення бланків на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою" виправити помилку в державному акті про право власності неможливо. Виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається.

Відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17.10.2012 року N 1051 видача державних актів та їх дублікатів на право власності на земельну ділянку не передбачено.

Згідно ч.1, ч. 3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

В ході судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,820 га, кадастровий номер 3221984000:03:005:0021, яка розташована на території Малосупоївської сільської ради Згурівського району Київської області, згідно Державного акту серії Р1 № 246430. Зазначена земельна ділянка входить до складу спадщини за заповітом, яка відкрилася позивачу ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину. Встановлений законом строк для прийняття спадщини закінчився, спадкові права позивача ніким не оспорюються, інші спадкоємці померлого - третя особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на спадщину, що визначена позивачу за заповітом, не претендують. Через помилкове зазначення в Державному акті прізвища власника як ОСОБА_5 , замість правильного ОСОБА_7 , позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права, а тому його порушені права підлягають судовому захисту.

Належність спірної земельної ділянки саме ОСОБА_4 підтверджується довідкою Малосупоївської сільської ради (а.с.29).

Суд вважає за необхідне, визнати за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,820 га, кадастровий номер 3221984000:03:005:0021, яка розташована на території Малосупоївської сільської ради Згурівського району Київської області.

Не застосовувати до відповідача Малосупоївської сільської ради ст. 141 ЦПК України та понесені позивачем судові витрати залишити за ним.

Керуючись ст.ст.80,116,126,131,152 ЗК України, ст.ст.1217,1218,1223,1225,1268 ЦК України,ст.ст.141,198,200,206,247,263-265,273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Малосупоївської сільської ради Згурівського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,820 га, кадастровий номер 3221984000:03:005:0021, яка розташована на території Малосупоївської сільської ради Згурівського району Київської області.

Не застосовувати до Малосупоївської сільської ради Згурівського району Київської області ст. 141 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити, що на підставі п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Малосупоївська сільська рада Згурівського району Київської області, адреса: вулиця Роговця, будинок 4-а, село мала Супоївка Згурівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04362837.

Треті особи: ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_3 , жителька АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ