Рішення

від 16.10.2020 по справі 372/2786/20

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2786/20

Провадження № 2-1659/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2020 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Зінченко О.М.,

при секретарі судового засідання - Тищенко І.Д.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Халеп`янської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач через свого представника звернулась до суду із даною позовною заявою, обґрунтовуючи, яку зазначила, що 01 квітня 1973 року було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який був зареєстрований Українською селищною радою Обухівського району Київської області, актовий запис № 29. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина. До складу спадкового майна увійшло: Садовий будинок АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 0,0830 га. кадастровий номер 3223188401:01:049:0008. Земельна ділянка загальною площею 0,0830 га., кадастровий номер 3223184201:01:014:0010, що розташована в АДРЕСА_2 , цільове призначення: для індивідуального садівництва, яка належала на праві приватної власності померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-КВ №048325 від 26.05.1998 року, виданого на підставі рішення 18 сесії ХХІ скликання Халеп`янської сільської ради від 20.04.1994 року, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 320. Позивачка, звернулась до приватного нотаріуса Семенченко В.І. із заявою про прийняття у спадщину садового будинку № НОМЕР_1 , 1995 року побудови, загальною площею 55,5 м 2 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що розташований на земельній ділянці площею 0,0830 га. кадастровий номер 3223188401:01:049:0008. Проте, 18.08.2020 приватним нотаріусом Семенченко В.І. їй було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та рекомендовано звернутись до суду.

Ухвалою судді від 17.09.2020 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направивши суду клопотання про слухання справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився направивши суду заяву в якій просить слухати справу в відсутності їх представника позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 01 квітня 1973 року було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який був зареєстрований Українською селищною радою Обухівського району Київської області, актовий запис № 29.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим 07.02.2019 року Виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району, Київської області , актовий запис № 28.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло: Садовий будинок АДРЕСА_3 , 1995 року побудови, загальною площею 55,5 м 2 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що розташований на земельній ділянці площею 0,0830 га. кадастровий номер 3223188401:01:049:0008; земельна ділянка загальною площею 0,0830 га., кадастровий номер 3223184201:01:014:0010, що розташована в АДРЕСА_2 , цільове призначення: для індивідуального садівництва, яка належала на праві приватної власності померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-КВ №048325 від 26.05.1998 року, виданого на підставі рішення 18 сесії ХХІ скликання Халеп`янської сільської ради від 20.04.1994 року, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 320.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок (який складений 12.09.1995 року Обухівським БТІ) в1991 році садовий будинок був побудований (завершений повністю) і використовувався позивачкою та ОСОБА_2 для ведення садівництва.

08 серпня 2019 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу, Семенченка В.І. з метою видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке залишилась після смерті її чоловіка та проведення реєстрації в Спадковому реєстрі.

08 серпня 2019 року позивачка отримала Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі (№ витягу 57145831), спадкова справа № 63766290 (на земельну ділянку площею 0,0830 га. кад.номер 3223188401:01:049:0008 цільове призначення: для індивідуального садівництва).

08 серпня 2019 року приватним нотаріусом Семенченко В.І. позивачкі було видано свідоцтво про право на спадщину за законом реєстраційний №2198 на земельну ділянка загальною площею 0,0830 га., кадастровий номер 3223184201:01:014:0010, що розташована в АДРЕСА_2 , цільове призначення: для індивідуального садівництва, яка належала на праві приватної власності померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-КВ №048325 від 26.05.1998 року, виданого на підставі рішення 18 сесії ХХІ скликання Халеп`янської сільської ради від 20.04.1994 року.

08 серпня 2019 року право власності на вищевказану земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності -32735191, індексний номер - 48148621 від 08.08.2019 р.).

18 серпня 2020 року позивач повторно звернулась до приватного нотаріуса Семенченко В.І. із заявою про прийняття у спадщину садового будинку № НОМЕР_1 , 1995 року побудови, загальною площею 55,5 м 2 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що розташований на земельній ділянці площею 0,0830 га. кадастровий номер 3223188401:01:049:0008.

Приватним нотаріусом Семенченко В.І. були перевірені документи, які необхідні для відкриття та прийняття спадщини в порядку визначеному Книгою шостою (Спадкове право) ЦК України та була винесена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.08.2020 року.

Позивач єдиний спадкоємець першої черги в розумінні вимог ст.1261 ЦК України, оскільки інші спадкоємці ОСОБА_4 (син позивачки) та ОСОБА_5 (дочка позивачки) відмовились від прийняття спадщини на її користь подавши письмові заяви приватному нотаріуса Семенченко В.І.

Статтею 1223 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Внаслідок відсутності правовстановлюючого документа на житловий будинок, на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 , який входять до складу спадкового майна, позивач позбавлена можливості оформити спадкове майно (житловий будинок) через нотаріальну контору.

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Згідно ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на об`єкти самочинного будівництва може бути визнано за спадкоємцем, що має право вимагати визнання такого права, виключно за умови наявності документів про право власності на землю або про право користування земельною ділянкою, що видані на ім`я спадкодавця або спадкоємця.

Відповідно до п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень ст. 1218 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих у п. 7 ППВСУ від 30 травня 2008 року N 7 Про судову практику у справах про спадкування .

За змістом зазначених роз`яснень спадкоємець не позбавлений права звернутись із позовними вимогами про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва в порядку спадкування. Це узгоджується із ч. 5 ст. 376 ЦК України і нормами про поняття спадкування та склад спадщини (статті 1216,1218 ЦК України).

Якщо право звернутися з вимогою про визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва відповідно до чинного законодавства (ч. 5 ст. 376 ЦК України) належало спадкодавцеві, воно також належить спадкоємцеві, який прийняв спадщину.

Право вимагати визнання права власності на самочинно збудоване майно відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України є суб`єктивним цивільним правом, яке переходить у порядку спадкування відповідно до норм статей 1216,1218 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Конституції України та ст. 20 Земельного кодексу України органи державної влади та орган місцевого самоврядування здійснюють право власності на землю від імені Українського народу. Лише ці органи можуть вирішувати питання про відведення земельних ділянок, передачу їх у приватну власність, визначення цільового призначення землі.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Крім того відповідно до Закону щодо особливостей державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна, закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, ст.19 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень доповнено частиною третьою, якою передбачено, що для здійснення державної реєстрації прав власності, з подальшою видачею відповідного свідоцтва про право власності, на об`єкти (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року, проведення технічної інвентаризації не потребується. Документом, що замінює технічний паспорт у разі його відсутності, є виписка з погосподарської книги, яка надається виконавчим органом сільської ради (у разі, якщо такий орган не створений, - сільським головою) або відповідною архівною установою.

Садовий будинок був побудований/завершений в 1991 році.

12.09.1995 році Обухівським БТІ було складено технічний паспорт на садовий будинок.

28.09.1995 року було підписано акт державної прийомки в експлуатацію індивідуального домоволодіння, який затверджений рішенням Халеп`янської сільської ради народних депутатів.

Як роз`яснено в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , від 07.02.2014 року, № 5, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (ст.19 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). А відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У ст. 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 цього Кодексу визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абз. 14 п.3.3 листа від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування зазначив, що за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Крім цього, згідно з Тимчасовим положенням про порядок державної ре єстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. № 7/5, виконавчі органи місцевих рад мають право здійснювати оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, зокрема, на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об`єкти. При цьому вони виступають як суб`єкти владних повноважень, яким надані функції, делеговані державою, і здійснюють оформ лення права власності за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проект ній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, тобто тоді, коли будівництво здійснено відповідно до вимог чинного законодавства з оформленням усіх необхідних документів.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги не суперечать чинному законодавству, не порушує права інших осіб, тому позов слід задовольнити.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 78, 81, 89, 259, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 328,331,1216,1223 Цивільного кодексу, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку спадкування за законом право власності на садовий будинок загальною площею 55,5 м 2 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що залишився після смерті її чоловіка, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Зінченко