Рішення

від 15.10.2020 по справі 948/961/19

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/961/19

Номер провадження 2/948/5/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2020 Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Мотріченко О.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі, -

в с т а н о в и в :

у вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що вона та її чоловік ОСОБА_3 є власниками земельних ділянок площею 4,28 га та 4,10 га, відповідно, розташованих на території Кошманівської сільської ради Машівського району Полтавської області, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які перебувають в оренді у відповідача. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, позивач успадкувала його земельну ділянку. Позивача не влаштовує розмір орендної плати, яку вона отримує від здачі відповідачу в оренду своїх земельних ділянок, оскільки вона розраховується, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка не відповідає документації із землеустрою, а відповідач відмовляється вносити зміни до існуючих договорів оренди належних їй земельних ділянок.

У зв`язку з викладеним позивач просить: 1) стягнути з відповідача заборгованість по виплаті орендної плати з 01.08.2016 по 01.08.2019 за Договором оренди землі від 05.10.2007, зареєстрованого у Машівському РВ ПРФ ДП Центр ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 31.10.2007 за № 040755800251, з урахуванням індексів інфляції за кожен рік та індексації нормативно-грошової оцінки суму у розмірі 33 149,58 грн та заборгованість по виплаті орендної плати з 01.08.2016 по 01.08.2019 за Договором оренди землі від 05.10.2007, зареєстрованого у Машівському РВ ПРФ ДП Центр ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 31.10.2007 за № 040755800252 урахуванням індексів інфляції за кожен рік та індексації нормативно-грошової оцінки суму у розмірі 34 289,41 грн; 2) внести зміни до Договору землі від 05.10.2007 зареєстрованого у Машівському РВ ПРФ ДП Центр ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 31.10.2007 за № 040755800251, стосовно нормативно-грошової оцінки, виклавши в наступній редакції: - в пункті 5 договору: Нормативно грошова оцінка земельної ділянки цифру 55423,57 грн замінити цифрою 137003,72 грн ; - Додати п. 5.1. Договору, який викласти в наступній редакції: Розмір нормативно-грошової оцінки підлягає переглядається Сторонами щорічно першого грудня, та в разі збільшення його розміру порівняно з вказаним в п. 5 Договору, підлягає застосуванню по Договору збільшений розмір нормативно грошової оцінки земель ; - в п. 9 Договору: Орендна плата вноситься орендарем у розмір 8%, що становить 4 433,89 грн , замінити на Орендна плата вноситься орендарем у розмір 12%, що становить 16440,44 грн ; та внести зміни до Договору оренди землі від 05.10.2007, зареєстрованого у Машівському РВ ПРФ ДП Центр ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 31.10.2007 за № 040755800252 стосовно нормативно-грошової оцінки, виклавши в наступній редакції: - в пункті 5 договору: Нормативно грошова оцінка земельної ділянки цифру 55423,57 грн замінити цифрою 158504,97 грн ; - Додати п. 5.1. Договору, який викласти в наступній редакції: Розмір нормативно-грошової оцінки підлягає переглядається Сторонами щорічно першого грудня, та в разі збільшення його розміру порівняно з вказаним в п. 5 Договору, підлягає застосуванню по Договору збільшений розмір нормативно грошової оцінки земель ; - в п. 9 Договору: Орендна плата вноситься орендарем у розмір 8%, що становить 4 433,89 грн , замінити на Орендна плата вноситься орендарем у розмір 12%, що становить 19020,59 грн ; 3) судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою від 23.09.2019 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 49 т.1).

24.10.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог за безпідставністю, посилаючись на те, що він сплачував позивачці орендну плату у строк та розмірі, які відповідають умовам договору. Щодо внесення змін до договорів оренди землі, то позивачці було надано відповідь в установлені законом строки. Вважає, що позивачкою не наведено підстав та наявності всіх, передбачених ст. ст. 651, 652 ЦПК України, умов для зміни договорів оренди. Запропоновані умови не відповідають вимогам законодавства, зокрема ст. ст. 13, 23, 30, 31 ЗУ Про оренду землі , ст. ст. 653, 654 ЦК України. Зазначає, що оскільки ні договором, ні нормами закону не передбачено обов`язку зміни орендної плати за землю до 12 %, то жодних підстав для внесення змін до договору оренди землі немає. Крім цього, звертає увагу на те, що рішенням Машівського районного суду від05.11.2014 у справі 540/906/14-ц, що набрало законної сили, встановлені обставини про те, що договори між сторонами були розроблені та укладені відповідно до Типового договору оренди, затвердженого Постановою КМУ від 03.03.2004 № 220. зроблено висновок, що в договорах сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції, при цьому виплата орендної плати з урахуванням індексації сторонами не погоджувалася. (а.с. 56-59 т.1).

06.11.2019 від позивачки надійшла відповідь на відзив, у якій вона наполягає на задоволенні позову. При цьому зазначає, що рішення суду у справі 940/906/14-ц не має жодного відношення до даної справи, оскільки має різні підстави та предмет позову. Строк виплати орендної плати за 2019 рік на день подання позову настав. Відповідач застосовує некоректні розміри індексів інфляції, які не відповідають даним Державної служби статистики України. Вважає, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, що узгоджується з відповідною правовою позицією ВСУ, що викладена у постановах № 3-34гс13 від 03.12.2013, № 3-481гс15 від 07.10.2015, 3-476гс15 від 02.03.2016, № 6-325цс16 від 18.05.2016, та ВС № 910/11764/17 від 13.06.2019, № 908/4582/15 від 20.11.2018. Зазначає, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, натомість стверджує, що вони з відповідачем не дійшли взаємної згоди, а тому дане питання має бути вирішено у судовому порядку (а.с. 70-74 т.1).

Ухвалою суду від 17.03.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.159 т.1 ).

У судове засідання сторони та представники не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно, позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності її представника, позов підтримала в повному обсязі (а.с.9 т.2), представник відповідача ОСОБА_4 також просила розглянути справу за її відсутності та в задоволенні позову відмовити, надала копію фіскального чеку про сплату орендної плати за 2019 рік (а.с.10-12 т.2).

Суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, з огляду на їх клопотання, та дослідивши письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що позивач є власником двох земельних ділянок, розміром 4, 28 га та 4,10 га, розташованих на території Кошманівської сільської ради Машівського району Полтавської області, кадастрові номери 5323082200:00:006:0025 та 5323082200:00:006:0024, відповідно, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що стверджується копіями Державних актів на право на земельну ділянку, копією свідоцтва про право на спадщину за законом, копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 19,20, 30, 31 т.1).

Відповідно до договорів оренди землі від 05.10.2007 зазначені земельні ділянки перебувають в оренді фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (а.с. 21-27 т.1).

15.11.2011 до цих договорів оренди внесені зміни, про що укладено відповідні угоди, зокрема, щодо земельної ділянки ОСОБА_1 : в пункті 5 договору: Нормативно грошова оцінка земельної ділянки цифру 44192,95 грн замінено цифрою 55423,57 грн ; в пункті 8 договору: Договір укладено на 5 років замінено на 15 років ; в пункті 9 Договору: Орендна плата вноситься орендарем у розмір 1,5 % , замінено на 8 %, що становить 4 433,89 грн (а.с. 28 т.1).

Стосовно земельної ділянки ОСОБА_3 : в пункті 5 договору: Нормативно грошова оцінка земельної ділянки цифру 44192,95 грн замінено цифрою 55423,57 грн ; в пункті 8 договору: Договір укладено на 5 років замінено на 15 років ; в пункті 9 Договору: Орендна плата вноситься орендарем у розмір 1,5 % , замінено на 8 %, що становить 4 433,89 грн (а.с. 29 т.1).

Як убачається з наданих відповідачем квитанцій та фіскальних чеків (а.с.60-62, 199-211 т.1, 11,12 т.2), ФОП ОСОБА_2 за 2016-2019 рік сплатив позивачу орендну плату за кожним із спірних договорів в розмірі, погодженому сторонами в правочинах, що позивачем не заперечується, а саме: за 2016 рік нараховано 4939,35 грн, виплачено з урахуванням податків 3977,00 грн; за 2017 рік нараховано 4998,62 грн, виплачено 4023,89 грн; за 2018 рік нараховано 4998,62 грн та виплачено 4023,89 грн; за 2019 рік нараховано 4800,00 грн та виплачено 3864,00 грн.

При цьому суд зазанчає, що орендна плата нарархована та виплапчена в розмірі, як визначеному умовами договору, без урахування індексації щодо якої сторони не дійшли згоди та не внесли зміни до умов договору оренди земельної ділянки за вказаний період, але з урахуванням індексу інфляції, що визначено п. 10 договору.

Такий висновок грунтується на правововій позиції, висловленій в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року при розгляді справи № 525/301/16-ц (провадження № 61-11555св18).

Як убачається з Витягу із технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5323082200:00:006:0024 станом на 10.07.2019 становить 158504,97 грн, земельної ділянки кадастровий номер 5323082200:00:006:0025 - 137003,72 грн (а.с. 32, 33 т.1).

23.08.2019 ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою та проєктом Додаткової угоди № 2 про внесення змін до договору оренди землі від 05.10.2007 до ОСОБА_2 , покликаючись на зміну нормативно-грошової оцінки землі та водночас просила провести перерахунок орендної плати згідно з п.10 Договору з урахуванням індексів інфляції та коефіцієнту індексів інфляції (а.с. 34-37 т.1).

02.09.2019 ФОП ОСОБА_2 направив відповідь ОСОБА_1 про відмову у внесенні змін до договорів оренди землі, мотивовану тим, що це призведе до порушення його прав (а.с. 41-46 т.1).

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Стаття 3 ЦК України презюмує свободу договорів разом із рівністю учасників цивільних відносин, а також справедливість, добросовісність та розумність як загальні засади цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Добровільність укладення спірних договорів сторони не оспорювали.

За змістом частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частиною другою статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Частиною четвертою статті 652 ЦК України передбачено, що зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Тобто, за змістом статті 652 ЦК України укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте в ході виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для пред`явлення вимоги про зміну умов договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, коли вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали би договору або уклали його на інших умовах.

Саме так застсоовано норми матеірального права в подібних правовідносинах Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 11 серпня 2020 року по справі № 649/139/19, провадження № 61-19539св19.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, тягар доказування обґрунтованості заявлених позовних вимог покладено на позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Враховуючи викладене, суд на підставі оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності істотних змін обставин, як це передбачено нормами цивільного законодавства, які б були підставою для зміни умов договору за рішенням суду, а не згодою сторін, а враховуючи що відповідачем виплачено позивачу орендну плату в розмірі та строки, передбаченими спірними договорами, заборгованість зі сплати орендної плати також відсутня, а тому в задоволенні позову потрібно відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 273, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий 30.07.2002, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - ФОП ОСОБА_2 , місцезнаходження: с. Кошманівка, Машівський район, Полтавська область, паспорт серія НОМЕР_3 , виданий, 23.09.1998, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Суддя С.М.Косик