Рішення

від 16.10.2020 по справі 708/692/20

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 708/692/20

Номер провадження № 2/708/151/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Попельнюха А.О.

при секретарі - Циріль С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чигирині справу за позовом ОСОБА_1 до Трушівської сільської ради Чигиринського району про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку, зазначивши, що ОСОБА_2 являвся власником земельної ділянки загальною площею 1,5998 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адмінмежах Трушівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, згідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР №18-17-687 від 20.03.2002. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Спадщину після померлого ОСОБА_2 , прийняла позивач, як його рідна донька, оскільки вона проживала та була зареєстрована зі спадкодавцем на день його смерті. Крім того, спадщину після смерті батька також прийняв ОСОБА_3 , як рідний син померлого. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Внаслідок чого відкрилася спадщина на його майно. Позивач прийняла спадщину після смерті свого брата ОСОБА_3 , оскільки на день його смерті проживала та була зареєстрована разом з ним. Інші спадкоємці за законом чи за заповітом після смерті брата позивачки ОСОБА_3 відсутні.

З метою оформлення спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , діючи через представника ОСОБА_4 , вона звернулася до Чигиринської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, що залишилися після його смерті, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказані земельні ділянки, у зв`язку з відсутністю оригіналу державного акту на право приватної власності на землю.

Даний державний акт на право приватної власності на земельну ділянку було втрачено, про що свідчить оголошення в газеті Чигиринські вісті від 12 червня 2020 року №24(12919). Тому просить визнати за нею права власності на Ѕ частку земельної ділянку після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , та визнати за нею права власності на 1/2 частку земельної ділянки після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Позивач у судове засідання не з`явилася, надіславши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з"явився, надіславши листа, в якому просить розглянути справу без представника Трушівської сільської ради Чигиринського району та про визнання позову в повному обсязі.

Суд, враховуючи листи позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

На підставі статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.. 1217 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17.07.2004 помер ОСОБА_2 , після смерті якого на території Трушівської сільської ради Черкаської області відкрилася спадщина (а.с.6).

ОСОБА_2 являвся власником земельної ділянки, загальною площею 1,5998 га, яка складається з земельної ділянки площею 1,2992 га, та земельної ділянки площею 0,299 га в адмінмежах Трушівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР № 18-17-687, що також підтверджується листом відділу Головного управління держгеокадастру у Чигиринському районі № 31-23-0.340-467/112-18, від 17.12.2018 року. (а.с.17).

Також судом встановлено та підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07.02.2020 року, що позивач, як донька померлого, є спадкоємцем майна ОСОБА_2 відповідно до закону, як спадкоємець першої черги спадкування, що відповдіає положенням ст. 1261 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) разом з ним проживали та були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 син ОСОБА_3 та донька ОСОБА_1 . Вказана обставина підтверджена довідкою № 324 від 21.05.2020 року, виданою виконавчим комітетом Трушівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.

З урахувнаням наведеного, суд приходить до висновку, що після спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини вказані спадкоємці першої черги за законом набули право на спадкове майно, яке належало померлому, тобто відповідно до чинних норм спадкового права з 18.01.2005 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як спадкоємці першої черги за законом, вважаються такими, що прийняли спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 29.07.2009, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З урахуванням наведеного вбачається, що на день смерті ОСОБА_3 належало право на спадщину після смерті батька у вигляді 1/2 частки належної батькові земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

На підставі ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач по справі, як спадкоємець першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_2 прийняла спадщину у вигляді 1/2 частини налженої батькові земельної ділянки, натомість не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв`язку із відстуністю оригінала правовстановлюючого документа.

Щодо спадкуваяння належної братові позивача 1/2 частини земельної ділянки, яку він також прийняв як спадкоємець першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_2 , судом встановлено наступне. Зокрема позивач по справі, як спадкоємець другої черги за законом після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважається такою, що прийняла належне йому майно, оскільки була зареєстрована та проживала разом з ним на день смерті та протягом шести місяців не подавала відмови від прийняття спадщини за законом. Натомість позивачем не була дотримана процедура оформлення спадкових прав, а саме, маючи намір отримати право власності на 1/2 частку земельної ділянки після смерті батька ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із відповідною заявою та отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.06.2020. Натомість відповідного звернення для оформлення спадкових прав після смерті брата позивачем вчинено не було, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалась, постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріусом не виносилась. За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки після смерті барта позивача ОСОБА_3 є передчасними, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Питання видачі свідоцтва про право на спадщину та винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії регулюються Законом України Про нотаріат від 02 вересня 1993 року (з наступними змінами та доповненнями) та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5.

Так, виходячи з положень підпункту 1.2. пункту 1, підпунктів 2.2, 2.3 пункту 2, підпункту 3.1. пункту 3 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту. Згідно пункту 5.2 Порядку якщо для оформлення спадщини надано кілька заповітів спадкодавця, нотаріус повинен надати їм правову оцінку, керуючись положеннями статті 1254 ЦК України.

Враховуючи, що після смерті ОСОБА_3 спадкова справа нотаріусом не заводилась, коло можливих спадкоємців не перевірялось, постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріусом не виносилась, вбачаються підстави стверджувати, що ухвалення рішення в цій частині може порушувати інтереси можливих спадкоємців, коло яких суд позбавлений можливості визначити.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Згідно з ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Таким чином, наявні підстави для визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 на 1/2 частину належної померлому земельної ділянки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 1217, 1235, 1268, 1270, 1298 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 76-81, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Трушівської сільської ради Чигиринського району про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом- задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на Ѕ частку земельної ділянки призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,5998 га, яка складається з земельної ділянки площею 1,2992 (кадастровий номер 7125487500:01:001:0827) та земельної ділянки площею 0,2990 га (кадастровий номер 7125487500:01:004:0827), яка розташована в адмінмежах Трушівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР №18-17-687 від 20 березня 2002 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.О.Попельнюх

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , прож.: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Трушівська сільська рада (код ЄДРПОУ: 26490021, місцезнаходження: Черкаська обл., Чигиринський р-н, с.Трушівці).