Постанова

від 19.10.2020 по справі 689/2073/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 689/2073/16-а

адміністративне провадження № К/9901/45761/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Правдівської сільської ради Ярмолинецького району на постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 07.12.2016 у складі судді Мазурчака В.М. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 у складі колегії суддів: Драчук Т.О. (суддя-доповідач), Загороднюка А.Г., Полотнянка Ю.П. у справі №689/2073/16-а за позовом Приватно-орендного підприємства "Колос" до Правдівської сільської ради Ярмолинецького району про визнання протиправним та скасування рішення

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Приватно-орендне підприємство "Колос" (надалі - ПОП "Колос") звернулось до суду з позовом до Правдівської сільської ради Ярмолинецького району (надалі - Сільська рада), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення №4 від 18.05.2016 "Про розгляд депутатського звернення щодо взяття на баланс сільської ради житлового фонду ПОП "Колос" і колективного звернення жителів, які проживають у даних будинках" (надалі - Рішення №4).

2. Постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 07.12.2016, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017, позовні вимоги задоволено повністю.

2.1. Визнано протиправним та скасовано Рішення №4 Сільської ради в частині, якою скасовано рішення виконавчого комітету Правдівської сільської ради №44 від 25.08.2005 відносно об`єктів за номерами від 1 по 28 включно, та під номером 30 у Додатку до рішення Виконавчого комітету Правдівської сільської ради №44 від 25.08.2005 - Списку житлових будинків, які знаходяться на балансі ПОП "Колос".

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:

3.1. Рішенням виконавчого комітету Сільської ради №44 від 25.08.2005 визнано право власності на житлові будинки, які знаходяться на балансі ПОП "Колос" в селі Правдівка, Ярмолинецького району, Хмельницької області, за ПОП "Колос".

3.2. На підставі цього рішення позивачем зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна (житлові будинки та два сараї), що вказані за номерами від 1 по 28 включно, та під номером 30 у Додатку до рішення Виконавчого комітету Правдівської сільської ради №44 від 25.08.2005, про що видано відповідні свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

3.3. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 12.01.2009 у справі №2-5/09, яке набрало законної сили, було відмовлено у задоволенні позову жителів зазначених будинків до ПОП "Колос" та Сільської ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сільської ради №44 від 25.08.2005 і свідоцтв про право власності на нерухоме майно.

3.4. 17.05.2016 депутатом Сільської ради Мельничук С.І. подано депутатське звернення стосовно взяття на баланс Сільської ради житлового фонду ПОП "Колос".

3.5. За наслідками розгляду вказаного звернення, а також колективного звернення жителів, які проживають у відповідних житлових будинках, Рішенням №4 скасовано рішення виконавчого комітету Сільської ради від 25.08.2005 №44 та вирішено звернутись з клопотанням до ПОП "Колос" щодо безоплатної передачі житлових будинків з власності останнього у комунальну власність Сільської ради.

4. В основу прийняття вказаних судових рішень про задоволення позовних вимог покладені висновки судів попередніх інстанції про те, що оспорюваним Рішенням №4 відповідач порушив права позивача, оскільки його право власності на спірне нерухоме майно вже зареєстровано.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідач - Сільська рада, подав касаційну скаргу на постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 07.12.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що оспоюване Рішення №4 за своєю суттю відповідає критеріям правомірності, адже передача нерухомого майна на баланс ПОП "Колос" була здійснена неуповноваженим на те органом, а також з порушенням встановленого законом порядку.

6. Позивач - ПОП "Колос", подав заперечення на дану касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6.1. На обґрунтування заперечень зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

8. Разом з тим, частиною 2 статті 4, пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень) передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

9. Вжитий у зазначеній процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України у вказаній редакції).

10. При цьому, такі ж правила визначення предметної юрисдикції адміністративних судів закріплені у статтях 4, 19 КАС України у чинній станом на даний час редакції.

11. Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку із здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

12. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

13. Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

14. Водночас, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

15. Як вбачається з матеріалів справи, ПОП "Колос" оскаржило до суду Рішення №4 Сільської ради, яким було скасовано попереднє рішення виконавчого комітету цієї Сільської ради від 25.08.2005 №44 щодо передачі у власність ПОП "Колос" житлових будинків в селі Правдівка, Ярмолинецького району, Хмельницької області та вирішено звернутися до ПОП "Колос" з клопотанням про безоплатну передачу таких житлових будинків у комунальну власність.

16. Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (надалі - Закон №280/97-ВР), від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

17. Згідно з частиною 5 статті 60 Закону №280/97-ВР (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень), органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

18. Колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу скасування відповідачем передачі нерухомого майна у власність позивача. Тобто, як позивач, так і відповідач у цій справі, які вважають себе належними власниками нерухомого майна, фактично, просять суд вирішити спір щодо необхідності віднесення цього спірного нерухомого майна до комунальної чи приватної власності.

19. Слід також наголосити, що у цих правовідносинах відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, здійснював, у першу чергу, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності та не реалізував в цій частині будь-яких владних управлінських функцій у відношенні позивача.

20. За змістом статей 15-16, 21 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

21. Тому, у разі якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

22. Пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме і нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

23. Таким чином, заявлений у даній справі спір не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів та враховуючи суб`єктний склад сторін спору має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

24. Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №910/12224/17, від 06.02.2019 у справі №826/12369/17.

25. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

26. За практикою Європейського Суду з прав людини " фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/04, №29465/04).

27. Пункт 1 частини 1 статті 238 КАС України визначає, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

28. Частиною 1 статті 354 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

29. Враховуючи положення частини 1 статті 239 та частини 3 статті 354 КАС України, колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що враховуючи суб`єктний складу учасників спору, розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції і позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

30. Тому, касаційна скарга підлягає до задоволення частково, а судові рішення, прийняті у цій справ слід скасувати із закриттям провадження у справі.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Правдівської сільської ради Ярмолинецького району задовольнити частково.

Постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 07.12.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі №689/2073/16-а за позовом Приватно-орендного підприємства "Колос" до Правдівської сільської ради Ярмолинецького району про визнання протиправним та скасування рішення - скасувати і закрити провадження у справі.

Роз`яснити позивачу - Приватно-орендному підприємству "Колос", що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції і позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

СуддіВ.М. Шарапа С.Г. Стеценко С.М. Чиркін