Рішення

від 15.10.2020 по справі 607/16328/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2020 Справа №607/16328/20

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Гнатенко І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Миролюбівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до Миролюбівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів - ОСОБА_5 , після якої прийняли спадщину ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів - ОСОБА_7 , після якого прийняли спадщину ОСОБА_6 та

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивачів - ОСОБА_6 , після якого прийняв спадщину ОСОБА_1 . Таким чином єдиним спадкоємцем всього належного майна померлих ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були можливими спадкоємцями, не приймали спадщини за померлими матір`ю, батьком та рідним братом.

Постановою нотаріуса від 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті його матері, батька та брата через те, що відсутні правовстановлюючі документи на будинок АДРЕСА_1 та наявні розбіжності в написанні по батькові в свідоцтві про народження та свідоцтві про смерть ОСОБА_10 .

Крім того, позивачі станом на 01 липня 1990 року були членами колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_1 . На той час колгоспний двір налічував шість осіб: голова двору - ОСОБА_7 , члени двору - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , отже кожному з перелічених осіб належало по 1/6 частки вказаного вище житлового будинку.

Правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності та державну реєстрацію права власності на належні позивачам частки у майні колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні. Можливості відновити їх чи виготовити дублікати, без звернення до суду і визнання права власності чинним законодавством України не передбачено.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 просять суд:

визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, загальною площею 93,3 кв. м., житловою площею 68,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та його брата ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

визнати за ОСОБА_1 , як колишнім членом колгоспного двору, право власності на 1/6 (одну шосту) частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, загальною площею 93,3 кв. м., житловою площею 68,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_3 , як колишнім членом колгоспного двору, право власності на 1/6 (одну шосту) частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, загальною площею 93,3 кв. м., житловою площею 68,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати за ОСОБА_2 , як колишнім членом колгоспного двору, право власності на 1/6 (одну шосту) частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, загальною площею 93,3 кв. м., житловою площею 68,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 29 вересня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Миролюбівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності.

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 - адвокат Ваврів В. П. в підготовче судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності та у відсутності позивачів. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Попередньо до суду із заявою такого ж змісту звернулася позивач ОСОБА_3 .

Представник відповідача Миролюбівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає і просить задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи Тернопільської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про слухання цивільної справи без його присутності.

За вказаних обставин, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, а також у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів - ОСОБА_5 . Спільно з нею на момент смерті в будинку АДРЕСА_1 , були зареєстровані та проживали ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , які прийняли спадщину оскільки проживали з нею на момент смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів - ОСОБА_7 . Спільно з ним на момент смерті в будинку АДРЕСА_1 , були зареєстровані та проживали ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , які прийняли спадщину оскільки проживали з ним на момент смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивачів - ОСОБА_6 . Спільно з ним на момент смерті в будинку АДРЕСА_1 , був зареєстрований та проживав, з числа можливих спадкоємців, лише його рідний брат - ОСОБА_1 , який прийняв спадщину, оскільки проживав з ним на момент смерті. Інші спадкоємці до нотаріальної контори не звертались, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 19 лютого 2019 року № 451/02-14.

Позивач 2 - ОСОБА_8 та позивач 3 - ОСОБА_9 , які були можливими спадкоємцями, не приймали спадщини за померлими матір`ю, батьком та рідним братом.

Таким чином єдиним спадкоємцем всього належного майна померлих ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є ОСОБА_1 .

В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері, батька, та брата.

19 лютого 2020 року, ОСОБА_12 , державний нотаріус Тернопільської районної державної нотаріальної контори, за результатами розгляду заяви і поданих документів, прийняла постанову про відмову позивачу 1 у вчиненні нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті його матері, батька та брата через те, що відсутні правовстановлюючі документи на будинок АДРЕСА_1 та наявні розбіжності в написанні по батькові в свідоцтві про народження та свідоцтві про смерть ОСОБА_7 ..

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі 7/11311/20 від 02 вересня 2020 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , а саме те, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_7 .

Інформаційною довідкою Тернопільського районного госпрозрахункового БТІ № 85 від 23 січня 2019 року підтверджується, що станом на 01 січня 2013 року житловий будинок АДРЕСА_1 за матеріалами інвентаризації зареєстровано за головою колгоспного двору, ОСОБА_7 , на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого Тернопільською районною радою 30 липня 1990 року та записано в реєстрову книгу № 1 за № 24.

Інформаційними довідками Тернопільського районного госпрозрахункового БТІ № 87 та 86 від 23 січня 2019 року підтверджено, що державна реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не проведена.

Інформаційною довідкою про технічний стан нерухомого майна Тернопільського районного госпрозрахункового БТІ від 22 січня 2019 року № 80 підтверджується, що будинковолодіння АДРЕСА_1 станом на 15 січня 2019 року числиться за ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 .

В цьому будинковолодінні самочинних добудов та перепланувань не виявлено, що вбачається зі змісту інформаційної довідки від 22 січня 2019 року № 80.

15 січня 2019 року Тернопільським районним госпрозрахунковим БТІ було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку загальною площею 93,3 кв. м., житловою площею 68,3 кв. м, позначений на плані літерою А , погріб позначений на плані літерою Пг , літня кухня позначена на плані літерою Б , хлів позначений на плані літерою В , вбиральня позначена на плані літерою Г та огорожа позначена цифрами 1-2.

За даними технічного паспорта вартість житлового будинку АДРЕСА_1 складає 478664 грн. 00 коп.

14 грудня 2018 року виконавчий комітет Миролюбівської сільської ради видав довідку № 1369, якою підтверджено, що в АДРЕСА_1 числився колгоспний двір, членами якого станом на 01 липня 1990 року були голова двору - ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 .

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що до виниклих правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

Правовий статус майна колгоспного двору був врегульований ст. ст. 120 - 126 Цивільного кодексу УРСР 1963 року. Частиною 1 статті 112 Цивільного кодексу УРСР було передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно зі ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності.

За змістом ст. 123 Цивільного кодексу УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв`язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності судам роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону Про власність щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Таким чином, право на частку у колгоспному дворі, яке було набуто до 15 квітня 1991 року мають всі члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили право на таку частку.

Житловий будинок на АДРЕСА_1 станом на 01 липня 1990 року мав статус колгоспного двору, що підтверджується довідкою Петриківської сільської ради від 05 серпня 2019 року №1145.

Станом на 01 липня 1990 року членами колгоспного двору за адресою АДРЕСА_1 були шість осіб: голова двору - ОСОБА_7 , члени - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , що підтверджується довідкою Петриківської сільської ради від 05 серпня 2019 року №1145, та відмітками про реєстрацію місця проживання позивачів у їх паспортах громадянина України.

Отже кожен з них набув у власність по 1/6 вказаного вище житлового будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів - ОСОБА_7 .

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство.

Пунктом 1 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування визначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР).

Стаття 524 ЦК УРСР визначає, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом.

Відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відтак, у даному випадку має місце спадкування за законом.

Частиною 1 статті 529 ЦК УРСР передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

У силу частини 1 статті 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Частина друга даної статті передбачає, що прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Змістом частини 1 статті 549 ЦК УРСР визначено дії, що свідчать про прийняття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

ОСОБА_1 вступив у володіння спадковим майном та разом із братом ОСОБА_6 успадкував усе майно, яке належало їх померлим батькам.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер. Єдиним його спадкоємцем є рідний брат - позивач ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, було заведено спадкову справу за № 80/2019 та постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії від 19 лютого 2020 року №451/02-14, відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, батька та брата.

Як вбачається із зазначеної постанови нотаріуса єдиним спадкоємцем майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_6 , котрий прийняв спадщину у встановленому законом порядку, є його брат - позивач ОСОБА_1 . Інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися. Підставою для відмови нотаріуса позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про спадщину за законом є відсутність правовстановлюючого документа на будинок АДРЕСА_1 та наявність розбіжностей в написанні по батькові в свідоцтві про народження та свідоцтві про смерть ОСОБА_7 .

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

За свого життя, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не складали заповітних розпоряджень, відтак, у даному випадку має місце спадкування за законом.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено та дослідженими доказами підтверджується те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину за померлими ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яким спільно належало 1/2 (одна друга) частка житлового будинку АДРЕСА_1 .

Крім того, 1/6 частки вказаного вище житлового будинку належало на праві власності ОСОБА_1 , оскільки він був членом колгоспного двору станом 01 липня 1990 року.

Інші частки вказаного житлового будинку належали на праві власності ОСОБА_9 (1/6) та ОСОБА_8 (1/6), які були членами колгоспного двору станом на 01 липня 1990 року.

Правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності та державну реєстрацію права власності на належні ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 частки вище вказаного житлового будинку в позивачів відсутні. Можливості відновити їх чи виготовити дублікати, без звернення до суду і визнання права власності чинним законодавством України не передбачено.

Зі змісту ст. 328 ЦК України слідує, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Таким чином, виникнення права власності на житлові будинки, споруди, в тому числі на житлові будинки, які відносились до колгоспного двору, не залежить від державної реєстрації цього права.

При вирішення спорів щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15 квітня 1991 року, належить застосовувати норми, ще регулювали власність цього двору до вказаної дати, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір таких часток визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відтак, права позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , як членів колгоспного двору, а також права позивача ОСОБА_1 , як спадкоємця за законом майна померлого члена колишнього колгоспного двору, підлягають захисту в судовому порядку, шляхом визнання за ними права власності на майно.

Суд, дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи дійшов висновку, що позовні вимоги позивачів є обґрунтованими і такими, що не порушують прав інших осіб та підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому: за ОСОБА_1 слід визнати право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, загальною площею 93,3 кв. м., житловою площею 68,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та його брата ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; за ОСОБА_1 , як колишнім членом колгоспного двору, право власності на 1/6 (одну шосту) частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, загальною площею 93,3 кв. м., житловою площею 68,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; за ОСОБА_3 , як колишнім членом колгоспного двору, право власності на 1/6 (одну шосту) частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, загальною площею 93,3 кв. м., житловою площею 68,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; за ОСОБА_2 , як колишнім членом колгоспного двору, право власності на 1/6 (одну шосту) частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, загальною площею 93,3 кв. м., житловою площею 68,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 83, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, загальною площею 93,3 кв. м., житловою площею 68,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та його брата ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , як колишнім членом колгоспного двору, право власності на 1/6 (одну шосту) частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, загальною площею 93,3 кв. м., житловою площею 68,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , як колишнім членом колгоспного двору, право власності на 1/6 (одну шосту) частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, загальною площею 93,3 кв. м., житловою площею 68,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , як колишнім членом колгоспного двору, право власності на 1/6 (одну шосту) частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, загальною площею 93,3 кв. м., житловою площею 68,3 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 на відшкодування судового збору 1595, 50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_3 на відшкодування судового збору 398, 90 грн.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 на відшкодування судового збору 398, 90 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивачі:

ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: с. Миролюбівка Тернопільського району Тернопільської області, 47733;

ОСОБА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач : Миролюбівська сільська рада, код ЄДРПОУ: 04396456, адреса місцезнаходження: вул. Шевченка, 1, с. Миролюбівка Тернопільського р-ну Тернопільської обл., 47733

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ: 05466080, адреса місцезнаходження: вул. Котляревського, 27, м. Тернопіль, 46003.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська