Рішення від 13.10.2020 по справі 384/243/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 384/243/20

№пр. 2/384/73/2020

13 жовтня 2020 року смт. Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Рябова М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Вільшанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю посилаючись на те, що у 1994 році він придбав будинок, розташований в АДРЕСА_1 , та з 1996 року проживає в ньому. Натепер час він бажає оформити своє право власності на цей будинок, однак не може цього зробити через відсутність реєстрації права власності на нього. Вказаний будинок він придбав без оформлення у сина попередньої господині спірного двору ОСОБА_2 , який продав будинок у зв`язку з тяжкою хворобою своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 в свою чергу надав розписку про отримання грошових коштів за продаж житлового будинку своєї матері. У зв`язку з наведеним просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 29 травня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі, призначено проведення підготовчого засідання на 15 липня 2020 року.

15 липня 2020 року підготовче засідання відкладено на 22 вересня 2020 року у зв`язку з витребуванням доказів.

22 вересня 2020 року підготовче засідання відкладено на 13 жовтня 2020 року у зв`язку з витребуванням доказів. .

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області в підготовче судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає, заперечень проти задоволення позовних вимог не має.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що відповідно до технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду розташований по АДРЕСА_1 , виготовленого відділенням №5 Ульяновського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації, зазначений будинок побудований у 1928 році (а.с.9-10).

Відповідно до архівної довідки КП БМБТІ №31 від 06.03.2020 р., станом на 01.01.2013 року, право власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 не зареєстровано. (а.с.11)

Згідно з довідкою Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області №11 від 09.01.2020 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1996 року по даний час проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).

Відповідно до копії погосподарських книг Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області за період з 1996 року по 2000 рік, особовий рахунок 226, ОСОБА_1 значиться головою господарства, за період з 2001 року по 2005 рік, особовий рахунок 190, ОСОБА_1 значиться головою господарства, за період з 2006 року по 2010 рік, особовий рахунок НОМЕР_1 , ОСОБА_1 значиться головою господарства житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 . Крім цього, відповідно до копії облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, номер об`єкта погосподарського обліку 01881, ОСОБА_1 значиться головою домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_1 копії та згідно облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2016-2020 роки Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, номер об`єкта погосподарського обліку 161-1, ОСОБА_1 значиться головою домогосподарства, розташованого по АДРЕСА_1 (а.с. 18, 19, 20, 21, 22).

Згідно з довідкою Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області №300 від 14.07.2020 року, за адресою АДРЕСА_1 в період з 1990 року до 08.07.1995 року господарем двору значилася ОСОБА_3 , що також підтверджується копіями погосподарських книг Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області за період з 1986 року по 1990 рік, особовий рахунок НОМЕР_2 та за період з 1991 року по 1995 рік особовий рахунок НОМЕР_3 .

Відповідно до копії рішення Виконавчого комітету Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області №9 від 28 квітня 1994 року про присвоєння назви вулиць, номерації житлових будинків та визнання права власності на жилі будинки, з додатком, за ОСОБА_3 визнано право особистої власності на жилий будинок та господарчі споруди за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з інформаційною довідкою зі спадкового реєстру №60957456 від 16.07.2020 року виданою приватним нотаріусом Ткачовою Ю.О., інформація про спадкову справу та видану на її підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в спадковому реєстрі відсутня.

Відповідно до земельно-кадастрової книги, затвердженої рішенням Виконавчого комітету Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області №28 від 26 грудня 1995 року, за №220 значиться ОСОБА_3 , в графі всього земель вказано 044, під прізвищем ОСОБА_3 , в продовження №220 зазначений ОСОБА_1 та період 1996-2017 роки, в графі всього земель вказано 044.

Крім цього, ОСОБА_1 протягом 24 років відкрито володіє та користується будинком по АДРЕСА_1 , здійснює ремонт, місце проживання за вказаний період не змінював, про що свідчить довідка видана Дорожинською сільською радою Вільшанського району Кіровоградської області за №183 від 12 березня 2020 року.

Відповідно до ч.1ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог пунктів 4, 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України в редакції від 01.01.2014 року щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

За нормами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперевно володіти нерухомим майном протягом 10-ти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через 15 років. Право власності за набувальною власністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду. Пунктами 13, 14 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 5 від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав роз`яснено, що можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також ч.4 ст.344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Оскільки попередній власник помер, а спадкоємці відсутні, відповідачем у даній справі є Дорожинська сільська рада Вільшанського району Кіровоградської області.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .

Згідно зі ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачає обов`язкової реєстрації таких прав. Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення (правовий висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 13 червня 2012 року за наслідками розгляду справи за №6-54цс12). Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з ч.1 та ч.2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Так, 5 серпня 1992 року було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення" (втратила чинність). Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 1 вересня 2011 року № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року"). Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Державної архітектурно-будівельної інспекція України від 30 липня 2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів"). Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до п. 4 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої наказом Мінкомгоспу УРСР від 31.01.1966 року (надалі інструкція), реєстрації підлягали лише всі будинки та домоволодіння в межах міста і селища міського типу Української РСР, а відповідно до п. 6 Інструкції не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах. Отже, у сільській місцевості оформлення індивідуальних (приватних) будинків здійснювалося шляхом проведення у погосподарській книзі сільської ради відповідного запису та відкриття особистого рахунку. Інших правовстановлюючих документів чинне на той час законодавство не передбачало. Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. Підстави набуття права власності на житловий будинок, споруди та належність цього майна особі визначаються законодавством, чинним на час набуття права власності. Відповідно до п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 45/5 від 31 жовтня 1975 року, п. 45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 1/5 від 19 січня 1976 року, підтвердженням належності будинку може служити відповідна довідка виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, в якій, крім підтвердження належності жилого будинку (частини будинку) відчужувачу на підставі запису в погосподарській книзі, повинно бути також зазначено: дані про склад будинку; розмір загальної жилої площі і розмір земельної ділянки. Виходячи з наведеного, підтвердженням належності жилого будинку певній особі є запис в погосподарських книгах, ведення яких на той час передбачалось наказами Центрального статистичного управляння СРСР і було обов`язковим. Виникнення права власності на жилі будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. Враховуючи вище наведене суд вважає, що право власності ОСОБА_3 на будинок, розташований у АДРЕСА_1 , встановлено матеріалами справи, підтверджено технічним паспортом та записами в погосподарській книзі.

З наведеного слід прийти до висновку, що ОСОБА_1 двадцять чотири роки відкрито та безперевно володів вищевказаним житловим будинком після його придбання, тому без пред`явлення останнім його власником (його правонаступником), спростувань вказаних обставин та вимог про повернення вказаного нерухомого майна, він після двадцяти чотирьох років такого володіння набув право власності за набувальною давністю на житловий будинок.

За вказаних обставин справи, суд приходить до переконливого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за ним права власності за набувальною давністю на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити по фактично понесеним позивачем. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Дорожинської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю - задовольнити повністю. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем с. Дорожинка Вільшанського району Кіровоградської області, право власності за набувальною давністю на житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 . Судові витрати залишити по фактично понесеним. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Вільшанський районний суд Кіровоградської області. Відомості щодо учасників справи: Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 . Відповідач: Дорожинська сільська рада Вільшанського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 20651202, місцезнаходження: вул. Центральна, 6 а, с. Дорожинка Вільшанського району Кіровоградської області.

Повний текст судового рішення складено 16 жовтня 2020 року.

Суддя О.О. Сорокіна