Рішення

від 23.09.2020 по справі 490/9388/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/1406/2020 Справа № 490/9388/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А., при секретарі - Дудник Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Листранс про витребування майна із чужого незаконного володіння, стягнення заборгованості з орендної плати та відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2019 року позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача, в якому просить витребувати у відповідача автомобіль ПП, модель HTF, тип ТЗ напівпричіп рефрижератор-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , колір білий, рік випуску 1994, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на користь позивача; зобов`язати відповідача підписати з позивачем зворотній акт приймання-передачі вищезазначеного автомобіля; стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних в розмірі 2 835,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 251 764,59 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 грн. відшкодування витрат на проведення оцінки (авто експертизи) напівпричепу ПП, моделі HTF, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 02.12.3016 року між ним та відповідачем укладено Договір найму (оренди) транспортних засобів, зареєстрований в реєстрі за № 1849, а саме автомобілю ПП, модель HTF, тип ТЗ напівпричіп рефрижератор-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , колір білий, рік випуску 1994, реєстраційний номер НОМЕР_3 , належний позивачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого 06.04.2011 року. Сторони оцінили вартість транспортного засобу, який передався за цим правочином, в суму 270 000,00 грн. Позивач зазначає, що позивачем на виконання умов Договору свідоцтво про реєстрацію зазначеного транспортного засобу було здано до Регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області, а відповідачем відповідно отримане тимчасовий реєстраційний талон. Також позивач зазначає, що строк дії договору закінчився 02.12.2017 року, при цьому відповідач на виконання п. 4.3 Договору повернення транспортного засобу вказаного автомобілю позивачу не здійснив, зворотній акт приймання-передачі не підписав та не скасував реєстрацію у Регіональному сервісному центрі МВС в Миколаївській області тимчасового реєстраційного талону, оформленого на відповідача з метою повернення позивачу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив умови договору. Позивач також зазначає, що відповідачем в порушення п. 3.1. Договору не в повному обсязі здійснено оплату за користування об`єктом найму, яка була встановлена сторонами у розмірі 6 000 грн. Розмір несплаченої відповідачем оплати за користування як наймачем об`єктом найму складає суму 2 500 грн. Окрім цього позивач зазначив, що в період жовтня 2017 року йому стало відомо від відповідача про те, що 16.10.2017 року автомобіль марки DAF XF 95430, р/н НОМЕР_5 , разом з причепом, яким відповідно до умов Договору користувався відповідач, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого отримав значні пошкодження. Слід зазначити, що автомобіль марки DAF XF 95430, р/н НОМЕР_5 , належить дружині позивача - ОСОБА_2 та ні підставі аналогічного стосовно напівпричепу Договору найму (оренди) транспортних засобів від 02.12.2016 року, на аналогічних умовах також було передано відповідачу в оренду. Позивач вказав, що після закінчення строку дії Договору позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою щодо повернення автомобілю, однак відповідачем ці вимоги не виконувались. За такого позивач змушений звернутись до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2019 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Гуденко О.А.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А. від 05.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача за наявними в матеріалах справи документами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом неодноразово належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив суду не надав.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного розгляду, оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (зворотні повідомлення наявні в матеріалах справи), відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи у справі, а також у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копіюї Договіру найму (оренди) транспортних засобів від 02.12.2016 року ОСОБА_1 передав відповідачу автомобіль ПП, моделі HTF, тип ТЗ напівпричіп рефрижератор-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , колір білий, рік випуску 1994, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в тимчасове платне користування.

Відповідно п. 3.1. вищезазначеного договору плата за користування наймачем об`єктом найму становить 6 000 грн. за транспортний засіб за один календарний рік строку дії цього договору, які Наймач зобов`язується перераховувати на рахунок Наймодавця щомісячно рівними частками не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 2.1. строк дії вищезазначеного договору 1 рік з дня його підписання, тобто до 02.12.2017 року.

Згідно копії Акту прийому-передачі автомобіля згідно договору найму (оренди) транспортного засобу від 02.12.2016 року позивачем переданий, а відповідачем прийнятий автомобіль ПП, моделі HTF, тип ТЗ напівпричіп рефрижератор-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , колір білий, рік випуску 1994, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Відповідно до копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 є власником автомобіля ПП, моделі HTF, тип ТЗ напівпричіп рефрижератор-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , колір білий, рік випуску 1994, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

26.11.2018 року від імені ОСОБА_1 було надіслано претензію відповідачу щодо неналежного виконання умов нотаріального Договору найму (оренди) транспортних засобі від 02.12.2016 року.

26.11.2018 від імені ОСОБА_1 було надіслано вимогу відповідачу щодо повернення автомобілю ПП, моделі HTF, тип ТЗ напівпричіп рефрижератор-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , колір білий, рік випуску 1994, реєстраційний номер НОМЕР_3 , позивачу.

26.11.2018 від імені ОСОБА_1 було надіслано вимогу відповідачу щодо надання можливості огляду та доступу до автомобіля ПП, моделі HTF, тип ТЗ напівпричіп рефрижератор-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , колір білий, рік випуску 1994, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на виконання умов нотаріального Договору найму (оренди) транспортного засобу від 02.12.2016 року.

Відповідно до звіту № 197/12-18 від 08.01.2019 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ПП, моделі HTF, тип ТЗ напівпричіп рефрижератор-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , колір білий, рік випуску 1994, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 131 464,59 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 42 від 07.12.2018 року та акту № 197/12-18 прийому-передачі виконаних робіт від 08.01.2019 року ціна за надання послуг з виїздом на місце огляду авто товарознавцем ОСОБА_3 складає 3 000,00 грн.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит Регіонального сервісного центру МВС в миколаївській області від 16.08.2019 року за вихідним № 31/14-С-04/аз тимчасовий реєстраційний талон на ТЗ (ніпвпричеп ПП, HTF, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , колір білий, рік випуску 1994, реєстраційний номер НОМЕР_3 ) серії НОМЕР_6 , виданий 06.04.2011 року діє за наявності Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 , виданого 06.04.2011 року, однак вказане Свідоцтво про реєстрацію ТЗ, на даний час, зберігається у Територіальному сервісному центрі 4841 РСЦ МВС з 02.12.2016 року по теперішній час, у зв`язку з видачою на ТЗ Свідоцтва про реєстрацію для поїздки за кордон серії НОМЕР_7 .

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, судом встановлено, що за договором найму позивач передав транспортний засіб відповідачу, строк дії договору закінчився, проте відповідач напівпричеп позивачу не повернув. Враховуючи, що позивач є власником спірного транспортного засобу, тому суд приходить до висновку що слід витребувати майно у відповідача як незаконного володільця. Також суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в розмірі 2 835,00 грн., з якої: 2 500,00 грн. - розмір несплаченої відповідачем оплати за користування як об`єктом найму; 90,00 грн. - 3% річних; 245,00 грн. - інфляційні збитки.

Що стосується вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди з відповідача на користь позивача в розмірі 251 764,59 грн., то суд приходить до наступного.

Ч. 4 ст. 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, вимога позивача, щодо стягнення 131 464 грн. 59 коп. вартості матеріального збитку, завданого власнику напівпричепа ПП HTF, реєстраційний номер НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження в ДТП, згідно звіту № 197/12/18 - є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Поряд з цим, згідно з частиною другою статті 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів та збитками позивача. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18) зроблено висновок, що відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2018 року по справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18) зазначено, що тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який має довести, що він міг і повинен був отримати визначені ним доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Таким чином, незважаючи на те, що неодержаний прибуток - це результат, який не наступив, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди також мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача .

Звертаючись із позовом про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен здійснити точні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які безспірно підтверджували б їх розмір, однак цього позивачем зроблено не було.

Наведені позивачем розрахунки є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, іншими належними і допустимими доказами, що свідчили б про конкретний розмір щомісячного доходу, який міг би і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснив протиправних дій.

Враховуючи викладене, вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача збитків у вигляді доходів, які б він міг реально держати за звичайних обставин в розмірі 120 300,00 грн., є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути грошові кошти в розмірі 134 299,59 грн., з яких: 131 464,59 грн. - вартість відновлювального ремонту транспортного засобу; 2 835,00 грн. - сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Стосовно вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача підписати з позивачем зворотній акт приймання-передачі вищезазначеного напівпричепу, то суд приходить до висновку що в задоволенні даної вимоги слід відмовити, оскільки дана вимога направлена на майбутнє, а суд вирішує спори та справи щодо захисту порушених прав.

Також суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги щодо зобов`язання відповідача скасування реєстрації у Регіональному сервісному центрі МВС в Миколаївській області тимчасового реєстраційного талону, оформленого на відповідача щодо вищезазначеного напівпричепу, оскільки суду не надано доказів того, що відповідачем було отримано тимчасовий реєстраційний талон на спірний автомобіль.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати, які складаються з оплати судового збору пропорційно до задоволених вимог в сумі 2 556,12 грн. (137 299,59 грн : 257 599,59 грн = 0,53 х 4 822,86 грн), та витрат на проведення оцінки майна в сумі 3 000 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 263-265, 141, 268, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Листранс про витребування майна із чужого незаконного володіння, стягнення заборгованості з орендної плати та відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Витребувати з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю Листранс (код ЄДРПОУ 37293984) на користь ОСОБА_1 автомобіль ПП, модель HTF, тип ТЗ напівпричіп рефрижератор-Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , колір білий, рік випуску 1994, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Листранс на користь ОСОБА_1 134 299 (сто тридцять чотири тисячі двісті дев`яносто дев`ять) грн. 59 коп. як відшкодування матеріальної шкоди.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Листранс на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 000 грн. 00 коп. за підготовку до розгляду справи та сплачений судовий збір в розмірі 2 556 грн. 12 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО