Постанова

від 19.10.2020 по справі 642/5033/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

19.10.2020

Справа № 642/5033/20

Провадження № 3/642/1925/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року м. Харків

Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли до суду з Головного управління ДПС у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючу головним бухгалтером ДКП Харківський завод електроапаратури , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.163-1 ч.1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2020 року до Ленінського районного суду надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 ч.1 КУпАП.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення № 81 від 24 вересня 2020 року при здійсненні ГУ ДПС у Харківській області перевірки ДКП Харківський завод електроапаратури (ЄДРПОУ 22676620), який розташований за адресою: м. Харків, вул. Лозівська, б. 5, було виявлено порушення головного бухгалтера ОСОБА_1 у веденні податкового обліку з порушенням вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток за 2019 рік у сумі 373637 грн. та податку на додану вартість за червень 2020 року у сумі 250827 грн.

Порушено ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Факт порушення встановлено актом перевірки від 10 вересня 2020 року № 1268/20-40-05-02-08/22676620.

Згідно зі ст. 247 ч. 1 п. 7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких

обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено 24 вересня 2020 року. Проте правопорушення передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП вчинено у червні 2020 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП , адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП , суд враховує положення ст. 6 Конституції України , згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон України Про публічні закупівлі від 25 грудня 2015 року № 922VIII зі змінами та Закон України Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ не містять визначення терміну триваючого правопорушення. В той же час, від правильного визначення моменту, коли правопорушення вважається вчиненим та виявленим залежить можливість притягнення до адміністративної відповідальності.

Поняття триваючого правопорушення надавалося листом Головного контрольно- ревізійного управління України від 18.06.2009 року з посиланням на лист Міністерства юстиції України від 01.12.2003 року, а також листом Міністерства юстиції України від 17.07.2007 року.

В листі Головного контрольно-ревізійного управління України, зокрема, зазначено, що триваючим адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), які припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Така ж сама правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.88 року зі змінами станом на 25.05.98 р. у п. 6 якого передбачено, що при перевірці додержання органом (посадовою особою) встановленого ст. 38 КУпАП строку застосування адміністративного стягнення судам слід мати на увазі, що при правопорушеннях, які тривають (самоправне зайняття жилого приміщення - ст.151 КУпАП, порушення або невиконання встановлених правил пожежної безпеки - ст.175 КУпАП, невиконання обов`язків по вихованню і навчанню дітей - ст.. 184 КУпАП та ін..), зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення.

Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Правопорушення у вигляді завищення податкового кредиту з ПДВ в результаті чого занижено суму податку на додану вартість та завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту є завершеним з дати здійснення цих дій, не є триваючим, а застосування адміністративного стягнення поза межами тримісячного строку з дня його вчинення, є неправомірним.

КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.

Тобто, приписи 247 статті КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань.

Отже, після виключення провадження унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з`ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи правопорушення було вчинено у за 2019 рік та червень 2020 року.

На час розгляду справи тримісячний термін накладення адміністративного стягнення, визначений КУпАП сплинув.

На думку суду, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що з дня вчинення правопорушення минуло більше ніж три місяці, тому в силу ч.2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 не може бути накладено, а адміністративна справа підлягає закриттю, у зв`язку з закриттям провадження, суд позбавлений встановити винність чи не винуватість ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого їй правопорушення.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 247 , 251 , 252 , 278 КУпАП , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 163-1 ч.1 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП , у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП .

Суддя: А.М. Гримайло