Справа №718/1630/20
Провадження №2-а/718/32/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2020 року м. Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого-судді Мізюка В.М., секретаря Безушко М.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, інспектора взводу №2 роти № 2 батальйону УПП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції Птізина Володимира Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, інспектора взводу №2 роти № 2 батальйону УПП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції Птізина Володимира Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою в справі про адміністративне правопорушення ДПО18 № 617515 від 08.08.2020 року інспектора взводу №2 роти № 2 батальйону УПП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції Птізина В.В. його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. Відповідно до змісту постанови, 08.08.2020 року о 05 год. 53 хв. в Івано-Франківській області, Тисменицькому районі, с. Ямниця, А/Д Н-10, 323км., керуючи т/з перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пунктів більше, ніж на 20 км/год. Рухався зі швидкістю 80 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вважає постанову незаконною, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. Окрім цього, зазначає, що дійсно рухався на вказаному автомобілі в колоні інших авто та правил дорожнього руху не порушував, в с. Ямниця його зупинив інспектор поліції та заявив, що він порушив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті більше, ніж 20 км/год. На місці події заперечував факт вчинення адміністративного правопорушення та вимагав надати відповідні докази, про те йому було відмовлено, приладом TRUCAM не зафіксовано, що саме його автомобілем було перевищено встановлене обмеження швидкості руху, однак інспектор поліції не зважав на його заперечення та виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, яку він отримав на місці. Просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 08.08.2020 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив справу розглядати за його відсутності.
Відповідачі Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області та інспектор взводу №2 роти № 2 батальйону УПП в Івано-Франківській області лейтенант поліції Птізин В.В. в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомленні про час та місце слухання справи, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 617515 від 08.08.2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122КУпАПу виді штрафу в розмірі 255 грн.00коп.
Диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП України передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст.251 КУпАП.
Обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача - суб`єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Згідно п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год..
Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, частини першої, другої, третьої і п`ятої статті 122.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Частиною 4 ст. 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Конституційний Суд України у пункті 2.4 рішення від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП, зазначив, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення на місці вчинення правопорушення і за місцем його вчинення , які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст.
Зокрема, словосполучення за місцем його вчинення , застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення , вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення за місцем його вчинення , яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
З викладеного випливає, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення правил дорожнього руху, зокрема ст. 122 КУпАП, на місці вчинення такого правопорушення.
За таких обставин твердження позивача в цій частині в обґрунтування незаконності дій відповідача до уваги прийматися не можуть.
Згідно частини першої статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Порядок розгляду справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності передбачений також Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376, відповідно до розділу ІV якої розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції відповідно до статті 222 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП.
Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що Правил дорожнього руху не порушував.
Не направивши до суду відзив чи заперечення, відповідач обставини, зазначені в позові не спростував, доказів на підтвердження правомірності своїх дій не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Враховуючи, що працівником поліції не було надано суду доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, правомірності своїх дій, відповідно до ст.77 КАС України, що призвело до порушення прав позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє доведення в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Крім того, відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 122 ч. 1, 222, 247, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 247, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, інспектора взводу №2 роти № 2 батальйону УПП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції Птізина Володимира Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову інспектора взводу №2 роти № 2 батальйону УПП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції Птізина Володимира Володимировича від 08.08.2020 року серії ДПО18 № 617515 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В.М.Мізюк
Суд | Кіцманський районний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2020 |
Оприлюднено | 20.10.2020 |
Номер документу | 92280284 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіцманський районний суд Чернівецької області
Мізюк В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні