КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 755/8434/17 Головуючий у суді першої інстанції: Виниченко Л.М.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3103/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції:Волошина В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Слюсар Т.А., Мостової Г.І.
Секретаря судового засідання Орленко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Кочіна Геннадія Івановича - представника Акціонерного товариства УкрСиббанк на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне підприємство Видавництво Аврора Прінт про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів,
в с т а н о в и л а :
У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне підприємство Видавництво Аврора Прінт про звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 27 червня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк , яке змінило назву на ПАТ УкрСиббанк , та Приватним підприємством Видавництво Аврора Прінт укладено кредитний договір № 11366147000 за умовами якого банк надав Приватному підприємству Видавництво Аврора Прінт кредит в іноземній валюті у формі кредитної лінії з лімітом у розмірі 141 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14,5 % річних, за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, процентна ставка встановлена у розмірі 29 % річних, а останній зобов`язувався належним чином використати та повернути банку в строк до 27 червня 2011 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору, суму отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором, а також належним чином виконати інші зобов`язання за договором.
З метою забезпечення виконання грошового зобов`язання за умовами основного зобов`язання (кредитного договору № 11366147000 від 27 червня 2008 року) між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_1 27 червня 2008 року укладено договір іпотеки № 89333, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку банку нерухоме майно, що належить йому на праві власності, квартиру АДРЕСА_1 .
Позивач зазначав, що банк виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором в повному обсязі, проте позичальник погашення кредиту у встановлені договором строки не здійснював. У зв`язку з цим позивач у серпні 2014 року звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом про стягнення з ПП Видавництво Аврора Прінт та фінансових поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості по вказаному кредитному договору у розмірі 334 913,46 доларів США та пені у розмірі 395 110 грн. 10 коп. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року позов АТ УкрСиббанк задоволено частково, стягнуто з ПП Видавництво Аврора Прінт заборгованість по кредитному договору у розмірі 334 913,46 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 19 серпня 2014 року, становить 4 378 427,82 грн., а заборгованість по комісії та пені у розмірі 22 592,64 грн.
Зобов`язання за кредитним договором залишаються невиконаними. Станом на 29 травня 2017 року заборгованість позичальника ПП Видавництво Аврора Прінт становить розмір 406 827,71 доларів США, з яких: кредитна заборгованість в сумі 124 148,85 доларів США, заборгованість по процентам - 282 678,86 доларів США. Заборгованість по комісії, відповідно п. 1.3.7 кредитного договору, складає розмір 20 612,68 грн. Заборгованість по сплаті пені, згідно пунктом 7.1 кредитного договору, становить розмірі 1 009 373,35 грн., з яких: пеня за прострочення сплати кредиту - 314 173,52 грн., пеня за прострочення сплати процентів - 693 219,87 грн., пеня за прострочення сплати комісії - 1 979,96 грн.
У зв`язку з невиконання кредитного зобов`язання кредитором на адресу відповідача (іпотекодавця) направлена вимога від 17 лютого 2017 року в порядку статті 35 Закону України Про іпотеку про необхідність усунення порушення зобов`язань за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вимога банку залишилась без виконання, порушення умов договору не усунені.
Посилаючись на положення статей 33, 41 Закону України Про іпотеку , статті 590 ЦК України та договору іпотеки від 27 червня 2008 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк та ОСОБА_1 , з метою погашення вищевказаної заборгованості по кредитному договору по кредиту, процентам, комісії та пені позивач просив в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства Видавництво Аврора Прінт перед АТ УкрСиббанк за кредитним договором № 11366147000 від 27 червня 2008 року за основним боргом і процентами у розмірі 406 827,71 доларів США, комісії в розмірі 20 612,68 грн. та пені за порушення термінів повернення кредиту, процентів, комісії в розмірі 1 009 373,35 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 89333, укладеного 27 червня 2008 року між АТ УкрСиббанк та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., зареєстрованого в реєстрі за № 16756, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 68,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить відповідачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого Київською універсальною біржею 09 січня 1996 року за № А8680/96, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації 09 січня 1996 року за № 536/32210, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України Про іпотеку за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року в позові Акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне підприємство Видавництво Аврора Прінт про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позов Акціонерного товариства УкрСиббанк про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити у повному обсязі, мотивуючи тим, що висновки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про пропуск строку позовної давності та безпідставно застосував частину 4 статті 267 ЦК України, фактично не врахувавши положення частини 2 статті 264 ЦК України про переривання перебігу позовної давності. Вважає, що виходячи з положень частини 3 статті 264 ЦК України, строк позовної давності розпочав свій перебіг саме після того, як судами, а саме рішенням Апеляційного суду міста Києва від 04 лютого 2015 у справі 755/23060/14-ц за позовом Акціонерного товариства УкрСиббанк до Приватне підприємство Видавництво Аврора Прінт , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 07 червня 2016 у справі № 755/21928/15 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк про визнання договору іпотеки припиненим були по суті вирішені спори.
До того ж, при розгляді справи, предметом якого є вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції не надав оцінку умовам укладеного договору іпотеки, не навів у рішенні суду і висновків щодо строку дії договору іпотеки та дати виникнення права на звернення стягнення на майно.
Отже, посилаючись на пропуск позовної давності за основною вимогою (за кредитним договором), суд першої інстанції автоматично, без достатніх підстав застосував позовну давність і щодо вимог, що виникли на підставі договору іпотеки (про звернення стягнення на майно), при цьому не врахував, що такі вимоги виникли на підставі окремих самостійних правочинів та мають різне правове регулювання.
У визначений ухвалою суду строк, інші учасники справи не скористались процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.
У судовому засіданні представник позивача Кочін Г.І. підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач ОСОБА_1 та представник третьої особи ПП Видавництво Аврора Прінт в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у тому числі з повідомленням через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 27 червня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (після зміни найменування ПАТ УкрСиббанк ) та Приватним підприємством Видавництво Аврора Прінт укладено кредитний договір № 11366147000 за умовами якого банк надав Приватному підприємству Видавництво Аврора Прінт кредит в іноземній валюті у формі кредитної лінії з лімітом у розмірі 141 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14,5 % річних, за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк, процентна ставка встановлена у розмірі 29 % річних, а останній зобов`язувався належним чином використати та повернути банку в строк до 27 червня 2011 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору, суму отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором, а також належним чином виконати інші зобов`язання за договором (а.с. 13-21).
27 червня 2008 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 89333 нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., зареєстрований в реєстрі за № 16756 (а.с. 22-24).
Відповідно до умов договору іпотеки ОСОБА_1 передав в іпотеку іпотекодержателю АКІБ УкрСиббанк трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого Київською універсальною біржею 09.01.1996 за № А8680/96, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації 09.01.1996 за № 536/32210, в забезпечення виконання умов кредитного договору № 11366147000 від 27 червня 2008 року, укладеного між ПП Видавництво Аврора Прінт та АКІБ УкрСиббанк .
У зв`язку з порушенням позичальником строків повернення кредиту, що встановлені договором та виникненням заборгованості, кредитор у серпні 2014 року звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом про стягнення з ПП Видавництво Аврора Прінт та фінансових поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору № 11366147000 від 27 червня 2008 року.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року у справі № 755/23060/14-ц позов АТ УкрСиббанк задоволено частково, стягнуто з ПП Видавництво Аврора Прінт заборгованість по кредитному договору № 11366147000 від 27 червня 2008 року у розмірі 334 913,46 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 19 серпня 2014 року, становить 4 378 427,82 грн., а також заборгованість по комісії та пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії в загальній сумі 22 592,64 грн. В задоволенні позовних вимог АТ УкрСиббанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору № 11366147000 від 27 червня 2008 року відмовлено (а.с. 43-46).
У зв`язку з невиконання позичальником кредитного зобов`язання кредитором на адресу іпотекодавця ОСОБА_1 направлена вимога від 17 лютого 2017 року в порядку статті 35 Закону України Про іпотеку про необхідність усунення порушення зобов`язань за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка залишилась без виконання (а.с. 26).
З метою захисту свої прав АТ УкрСиббанк 31 травня 2017 року звернулось до суду з позовом до іпотекодавця ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу, який за розрахунком кредитора станом на 29 травня 2017 року становить розмір 406 827,71 доларів США - за основним боргом і процентами; 20 612,68 грн. - заборгованість по комісії, а також пеня за порушення термінів повернення кредиту, процентів та комісії на загальну суму 1 009 373,35 грн.
Основний борг у розмірі 406 827,71 доларів США обрахований кредитором, як залишок за тілом кредиту - 124 148,85 доларів США, заборгованість по процентам за період з 31 липня 2008 року по 28 квітня 2017 року у розмірі 282 678,86 доларів США.
Заборгованість по комісії у розмірі 20 612,68 грн. обрахована за період з 27 червня 2008 року по 30 червня 2010 року.
Неустойка (пеня) за порушення термінів повернення кредиту, процентів та комісії на загальну суму 1 009 373,35 грн. складається з розміру пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 314 173,52 грн. за період з 29 листопада 2016 року по 29 травня 2017 року, пені за прострочення сплати процентів - 693 219,87 грн. за період з 29 листопада 2016 року по 29 травня 2017 року, пені за прострочення сплати комісії - 1 979,96 грн. за період з 29 листопада 2016 року по 29 травня 2017 року (а.с. 30-38).
Представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 під час розгляду справи в суді першої інстанції подана заява від 07 грудня 2017 року про застосування строку позовної давності, у зв`язку з цим просив суд відмовити в позові АТ УкрСиббанк про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що ПАТ УкрСиббанк мало право пред`явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання, при цьому умовами кредитного договору було визначено повне повернення кредиту до 27 червня 2011 року (а.с. 130-132).
Вирішуючи спір за пред`явленим позовом АТ УкрСиббанк про звернення стягнення на предмет іпотеки, судом першої інстанції враховані факти, що покладені в основу висновку у рішенні Апеляційного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року по справі № 755/23060/14-ц, яким відмовлено у задоволенні позову в частині вимог до поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням поруки у липні 2009 року з тих підстав, що останній платіж за кредитним договором боржником ПП Видавництво Аврора Прінт сплачено в грудні 2008 року, та кредитором протягом шести місяців, починаючи з січня 2009 року, не пред`явлено вимоги до поручителів про погашення заборгованості.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову АТ УкрСиббанк про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що строк виконання кредитного зобов`язання у повному обсязі настав 27 червня 2011 року, а відтак, звертаючись до суду з даним позовом до іпотекодавця ОСОБА_1 - 30 травня 2017 року, позивач пропустив позовну давність, застосування якої просив відповідач у справі.
Перевіряючи законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, так і в межах вимог, заявлених АТ УкрСиббанк у суді першої інстанції, судова колегія виходить з такого.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 27 червня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк , яке змінило назву на ПАТ УкрСиббанк , та Приватним підприємством Видавництво Аврора Прінт укладено кредитний договір № 11366147000 за умовами якого банк надав Приватному підприємству Видавництво Аврора Прінт кредит в іноземній валюті у формі кредитної лінії з лімітом у розмірі 141 000 доларів США, а останній зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити нараховані проценти, комісію та інші платежі у строк та на умовах, визначених кредитним договором, а саме до 27 червня 2011 року.
З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором того самого дня між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 89333 (майнової поруки), за умовами якого останній передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , що належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 09 січня 1996 року.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року у справі № 755/23060/14-ц позов АТ УкрСиббанк , з яким банк звернувся до суду 29 серпня 2014 року, задоволено частково, стягнуто з ПП Видавництво Аврора Прінт заборгованість по кредитному договору № 11366147000 від 27 червня 2008 року у розмірі 334 913,46 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 19 серпня 2014 року, становить 4 378 427,82 грн., а також заборгованість по комісії та пені за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії в загальній сумі 22 592,64 грн. В задоволенні позовних вимог АТ УкрСиббанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору № 11366147000 від 27 червня 2008 року відмовлено (а.с. 43-46).
Із витребуваних та оглянутих матеріалів цивільної справи 755/23060/14-ц колегією суддів встановлено, що заявлені вимоги у даній справі АТ УкрСиббанк стосувалися стягнення залишку тіла кредиту у розмірі 124 148,85 доларів США, нарахованих та несплачених в строк процентів в сумі 182 270,11 доларів США за період з 31 липня 2008 року по 31 липня 2014 року, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 19 лютого 2014 року по 19 серпня 2014 року у розмірі 11 925,19 доларів США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за період з 19 лютого 2014 року по 19 серпня 2014 року у розмірі 16 569,31 доларів США, а також заборгованості по сплаті комісії за період з 27 червня 2008 року по 30 червня 2010 року на суму 20 612,68 грн., з нарахованої пенею на суму заборгованості за комісією за період з 19 лютого 2014 року по 19 серпня 2014 року у розмірі 1 979,96 грн. (а.с. 23-29 справа 755/23060/14-ц).
Встановлені обставини у цивільній справі № 755/23060/14-ц вказують на те, що на час звернення кредитора ( 29 серпня 2014 року) з таким позовом визначений договором строк кредитування сплив, строк виконання договору в повному обсязі настав 27 червня 2011 року.
Судове рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року учасниками справи не оскаржувалось, набрало законної сили. Доказів виконання судового рішення боржником ПП Видавництво Аврора Прінт (у добровільному чи примусовому порядку) учасниками справи не надано та матеріали справи таких доказів не містять.
Звертаючись у травні 2017 року до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач АТ УкрСиббанк зазначав, що заборгованість за кредитним договором боржником не погашена та продовжує збільшуватися. У позасудовому порядку іпотекодавцем ОСОБА_1 не усунені порушення зобов`язання за кредитним договором відповідно до вимоги банка від 17 лютого 2017 року.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, колегія суддів виходить з такого.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку ( далі - Закон № 898-IV) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.
Частинами першою, третьою статті 33 Закону № 898-IV передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Отже, законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.
Сторони іпотечного договору узгодили, що іпотека за цим договором забезпечує виконання грошових зобов`язань в повному обсязі за основним зобов`язанням (кредитного договору № 11366147000 від 27 червня 2008 року) щодо сплати боржником кожного і всіх його платіжних зобов`язань за кредитним договором у розмірі, валюті, порядку та у строк, які встановлені в кредитному договорі з усіма змінами і доповненнями до нього - пункт 1.3. договору іпотеки.
За пунктами 4.1., 4.2., 4.3. договору іпотеки сторони визначили, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим договором. Звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України Про іпотеку , з інших підстав, передбачених законодавством України. Право визначення підстав та способу звернення стягнення належить іпотекодержаетлю (пункту 4.1., 4.2., 4.3. договору іпотеки).
За пунктом 6.1. договору іпотеки цей договір діє з моменту нотаріального посвідчення до повного виконання зобов`язання за договором, що обумовлюють основне зобов`язання.
Умовами укладеного кредитного договору передбачено дату остаточного повернення кредиту 27 червня 2011 року.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи на підставі поданих та досліджених доказів свідчать про те, що строк виконання кредитного зобов`язання у повному обсязі настав 27 червня 2011 року, доказів пред`явлення протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання (до 27 червня 2013 року), позовної вимоги до майнового поручителя матеріали справи не містять та позивачем не надано. З таким позовом банк звернувся до суду лише у травні 2017 року, тобто зі спливом строку позовної давності.
Відповідач у справі ОСОБА_1 подав заяву про застосування строку позовної давності (а.с. 130-132).
Отже, установивши при розгляді справи, що позивач звернувся до суду з позовом за захистом свого порушеного права зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у спорі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові АТ УкрСиббанк про звернення стягнення на предмет іпотеки з підстав спливу позовної давності.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами матеріального права, які судом першої інстанції правильно застосовані.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що строк позовної давності розпочав свій перебіг саме після того, як судами, а саме рішенням Апеляційного суду міста Києва від 04 лютого 2015 у справі 755/23060/14-ц за позовом Акціонерного товариства УкрСиббанк до Приватне підприємство Видавництво Аврора Прінт , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 07 червня 2016 у справі № 755/21928/15 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк про визнання договору іпотеки припиненим були по суті вирішені спори є безпідставними, з огляду на таке.
Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення Європейського суду з прав людини від 20 грудня 2007 року за заявою № 23890/02 у справі Фінікарідов проти Кіпру ).
З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.
Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду за вирішенням наявного між сторонами спору. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі і переривається перебіг позовної давності.
За змістом статті 264 ЦК України переривання позовної давності передбачає наявність двох строків - до переривання та після нього. Новий строк починає перебіг безпосередньо з того моменту, коли перервався первісний.
Підстави переривання позовної давності є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.
Однією з підстав переривання позовної давності є пред`явлення особою позову до одного із боржників.
Отже, позовна давність переривається пред`явленням особою позову, а не постановленням судом судового рішення.
Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суд від 25 липня 2018 року у справі № 522/31199/13-ц (провадження 61-3872св18), від 10 жовтня 2019 року у справі № 357/9126/17-ц (провадження № 61-36495св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 148/1923/16-ц (провадження № 61-21009св18).
За таких обставин, звернувшись до суду з позовом до ПП Видавництво Аврора Прінт про стягнення кредитної заборгованості у серпні 2014 року, який розглянутий судом по суті, позивач АТ УкрСиббанк перервав позовну давність у спорі з відповідачем щодо стягнення кредитної заборгованості. Тому при зверненні до суду у травні 2017 року, тобто більш ніж через три роки після настання строку виконання у повному обсязі основного зобов`язання, з позовом в цій справі шляхом пред`явлення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, АТ УкрСиббанк пропустило позовну давність.
Не підтверджують факт переривання перебігу позовної давності для пред`явлення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки і вчиненні відповідачем ОСОБА_1 дії щодо подання 04 грудня 2015 року позову до суду про визнання договору іпотеки припиненим, який розглянутий судом по суті 07 червня 2016 року, з ухваленням рішенням про відмову у позові (справа № 755/21928/15), оскільки відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
Інші доводи апеляційної скарги позивача, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування судового рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Кочіна Геннадія Івановича - представника Акціонерного товариства УкрСиббанк задоволенню не підлягає, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги не відшкодовуються та покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Кочіна Геннадія Івановича - представника Акціонерного товариства УкрСиббанк залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2020 |
Оприлюднено | 20.10.2020 |
Номер документу | 92282554 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Волошина Валентина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні