Постанова

від 13.10.2020 по справі 757/55842/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/55842/19-ц Головуючий у 1 інстанції: Матійчук Г.О.

Провадження № 22-ц/824/10369/2020 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням/ухвалою про залишення без розгляду скарги в кримінальному проваджені,-

в с т а н о в и в:

В жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням/ухвалою про залишення без розгляду скарги в кримінальному проваджені. Зазначив, що 17 квітня 2018 року слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Сарбеєм О.Ф. залишено без розгляду його скаргу щодо скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12017240000000197, яке об`єднано з кримінальним провадженням №42016241010000031. Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 08 травня 2018 року ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області скасовано. Вважає, що діями слідчого судді при постановлені ухвали від 17 квітня 2018 року про залишення його скарги без розгляду, яка в подальшому скасована апеляційним судом, йому завдано матеріальну шкоду в розмірі 40 020,00 грн. та моральну шкоду, яку він оцінює в 1 000 000 000,00 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08 січня 2020 року відмовлено в позові ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні його вимог у зв`язку з недоведеністю завдання йому майнової та моральної шкоди. Відповідно до правової позиції Верховного Суду суд самостійно визначає наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для відшкодування шкоди, оцінюючи надані сторонами докази. Відповідно до положень закону саме відповідач має доводити суду відсутність своєї вини. Відповідачі не скористалися своїм правом надати відзив на позов та не надали суду жодних доказів на спростування його позовних вимог. Практика ЄСПЛ вказує на те, що в разі порушення прав через протиправну діяльність, рішення чи бездіяльність органу або посадової особи, які діють від імені держави, виникає презумпція спричинення моральної шкоди незаконним рішенням, діями або бездіяльністю відповідного органу державної влади, оскільки це прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам і завжди викликають у людини негативні емоції, тобто, спричиняють моральну шкоду.

В судове засідання сторони, їх представники не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді зі скаргою про скасування повідомлення про підозру від 07 вересня 2017 року в кримінальному провадженні 12017240000000197, яке було об`єднано з кримінальним провадженням 42016241010000031.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2018 року скаргу ОСОБА_1 про скасування повідомлення про підозру від 07 вересня 2017 року у кримінальному провадженні 12017240000000197, яке було об`єднано з кримінальним провадженням 42016241010000031, залишено без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 08 травня 2018 року ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2018 року скасовано, а матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 повернуто в суд першої інстанції для розгляду.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.

Відповідно до положенням ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист у суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній чи юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Частиною 2 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода може полягати у:

1) фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до положень ст. 1, 5 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення під час розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У випадках, зазначених у ч.1 цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Право на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Аналогічну позицію висловлено у пункті 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, де зазначено, що зміст конкретних судових рішень контролюється насамперед за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до ЄСПЛ.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів законності заявлених вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовні вимоги про відшкодування шкоди ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 17 квітня 2018 року слідчим суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Сарбеєм О.Ф. було незаконно залишено без розгляду його скаргу про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, яка в подальшому була скасована хвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 08 травня 2018 року.

Скасування апеляційним судом ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2018 року про залишення без розгляду скарги позивача не є підставою для покладання на державу обов`язку відшкодувати майнову та моральну шкоду.

Процесуальне право ОСОБА_1 на оскарження повідомлення про підозру відновлено судом апеляційної інстанції Хмельницької області 08 травня 2018 року шляхом скасуванняухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2018 року.

Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого рішення про відмову в позові ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням/ухвалою про залишення без розгляду скарги в кримінальному проваджені.

Колегія суддів також враховує, що після скасування ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2018 року, ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 червня 2018 року скаргу ОСОБА_1 про скасування повідомлення про підозру у зв`язку з неявкою ОСОБА_1 до суду було повторно залишено без розгляду. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 13 серпня 2018 року ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 червня 2018 року про залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 13 серпня 2018 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 січня 2020 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2020 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Оніщук М.І.

Крижанівська Г.В.