Ухвала

від 16.10.2020 по справі 766/13269/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/13269/20

н/п 4-с/766/170/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Яковлєва О.М.,

справа №766/13269/20; провадження №4-с/766/170/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Енергія (ЄДРПОУ 24960940, місцезнаходження: 73011, м. Херсон, вул.. Домобудівна, буд. 2), в інтересах якого на підставі довіреності діє адвокат Ломакіна М.І. (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на дії та рішення державного виконавця,

особа дії якої оскаржуються - старший державний виконавець Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Станченко А.О. (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул.. Стрітенська, буд. 7),

заінтересовані особи у справі: стягувач ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ),

товариство з обмеженою відповідальністю Херсонська будівельно-монтажна дільниця (ЄДРПОУ 03587201, місцезнаходження: 73011, м. Херсон, вул.. Домобудівна, буд. 2)

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, постановив ухвалу про наступне та, -

встановив:

виклад позиції скаржника

31.08.2020 року представник скаржника звернулася до суду з вказаною скаргою, у якій просила:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Станченко Анастасії Олександрівни (далі по тексту - старший державний виконавець Станченко А.О.) відносно виконання виконавчого листа №766/17690/18 від 26.03.2019 року, виданого Херсонським міським судом Херсонської області про стягнення з Концерн Енергія на користь ОСОБА_1 інфляційних витрат в розмірі 36 383,52 грн. та трьох відсотків річних в сумі 8 694,00 грн., всього 45 077,52 грн. та судового збору в сумі 704,80 грн. щодо складання та винесення постанови про опис та арешт майна боржника від 13.08.2020 р. за виконавчим провадженням №62550603;

- скасувати постанову про опис та арешт майна Боржника від 13.08.2020 р. за виконавчим провадженням №62550603 винесену старшим державним виконавцем Станченко А. О., якою описано та арештоване наступне майно: баки циліндричні - 3 шт., станок для порізки металу - 2 шт., прес для гібки металу - 2 шт., зварювальні апарати - 2 шт.,сверлільний станок - 1 шт.,вентиляторна установка для охолодження приміщення - 1 шт., компресорна установка - 1 шт., дробільна установка для переробки втор сировини - 1 шт., бак для сипучих матеріалів - 1 шт.,прес для металу - 1 шт.,насос для перекачування рідини- 1 шт., лінія для виготовлення поліетиленових труб діаметром до 160 мм - 1 шт., лінія для виготовлення поліетиленових труб діаметром до 60 мм - 1 шт.;

- стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом скарги за рахунок бюджетних коштів органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В обґрунтування скарги зазначила, що 13.08.2020 року на адресу скаржника прийшли невідомі особи, які повідомили, що є державним виконавцем та свідками, з метою описати майно для його реалізації задля виконання рішення №766/17690/18 від 26.03.2019 р. виданого Херсонським міським судом Херсонської області, але виконавець не пред`явив службове посвідчення мотивуючи тим, що воно в неї відсутнє. Особи ходили практично по всій території, що розташована по вул. Домобудівна, 2 у м. Херсоні, щось фотографували, в тому числі майно інших осіб, а не боржника.

Представники ТОВ Концерн Енергія повідомляли, що дане приміщення вони знімають в оренду загальною кількістю 65 кв. м. під обладнання оцтової лінії та підвальне приміщення - 110 кв. м. під склад, відповідно договору оренди №24/07-20 від 27.07.2017 р. з ТОВ Херсонська будівельно-монтажна дільниця , а власниками цього приміщення є інші організації і майно, що фотографують є власністю інших осіб.

21.08.2020 року директор ТОВ Концерн Енергія отримав постанову про опис та арешт майна боржника за наступними предметами: баки циліндричні - З шт., станок для порізки металу - 2 шт., прес для гібки металу - 2 шт., зварювальні апарати - 2 шт., сверлільний станок - 1 шт.,вентиляторна установка для охолодження приміщення - 1 шт., компресорна установка - 1 шт., дробільна установка для переробки втор сировини - 1 шт., бак для сипучих матеріалів - 1 шт.,прес для металу - 1 шт.,насос для перекачування рідини - 1 шт., лінія для виготовлення поліетиленових труб діаметром до 160 мм - 1 шт., лінія для виготовлення поліетиленових труб діаметром до 60 мм - 1 шт.; трансформаторна підстанція - 1 шт., яке взагалі не належить Боржнику.

Боржник звернувшись до ТОВ Херсонська будівельно-монтажна дільниця дізнався, що майно належить орендодавцю.

Всупереч ч. 9 ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження державний виконавець не використовував відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. Будь - яких документів бухгалтерського обліку за якими у наявності перебуває майно описане 13.08.2020 р. боржник не надавав державній виконавчій службі.

Таким чином, державним виконавцем порушено процедуру арешту та опису майна боржника, не пред`явлено посвідчення державного виконавця, безпідставно накладено арешт на майно без будь-яких бухгалтерських відомостей боржника, в тому числі взагалі не на території, яку боржник орендує.

виклад позиції особи, дії якої оскаржуються

17.09.2020 року старший державний виконавець Станченко А.О. через канцелярію суду подала відзив на скаргу ТОВ Канцерн Енергія на дії державної виконавчої служби та старшого державного виконавця у якому просила відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

Вказала, що на виконанні відділу перебуває виконавче провадження №61337099 по виконанню виконавчого листа №766/17690/18 виданого 26.03.2019 Херсонським міським судом Херсонської області про стягнення з ТОВ Концерн Енергія на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 03.10.2015 по 03.10.2018 інфляційні витрати в розмірі 36383,52 грн. та трьох відсотків річних в сумі 8694,00 грн., всього 45077 грн.

Виконавчий документ надійшов на примусове виконання до відділу 19.02.2020. Перевіркою виконавчих документів встановлено, що виконавчий документ відповідає вимогам встановленим статтею 4 Закону України Про виконавче провадження , строки пред`явлення виконавчого документа до примусового стягнення, встановлені статтею 12 Закону України Про виконавче провадження не порушені, підстав для застосування вимог пункту 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання не виявлено. 20.02.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61337099, та за вих. №23650 направлено сторонам.

Державним виконавцем в порядку, встановленому вимогами Закону України Про виконавче провадження при примусовому виконанні вказаного виконавчого листа описано та арештоване рухоме майно, що знаходилось за місцезнаходженням юридичної особи ТОВ Концерн Енергія , а саме: компресорна установка 1 шт.; насос для перекачування рідини 1 шт.; циліндричеські баки у кількості 3 шт.; вентиляторна установка для охолодження приміщення 1 шт.; лінія для виготовлення поліетиленових труб діаметром до 160 мм. 1 шт.; лінія для виготовлення поліетиленових труб для виготовлення до 60 мм. 1 шт.; станок для різки металу 1 шт.; свердлильний станок 1 шт.; бак для сипучих матеріалів 1 шт.; зварювальні апарати 2 шт.; дробильна установка для переробки вторинної сировини 1 шт.; трансформаторна підстанція 1 шт.; прес для гібки металу JВ431 1 шт.; прес для металу 1 шт.

Постанова про опис та арешт майна боржника прийнята державним виконавцем на підставі статті 56 Закону України Про виконавче провадження , що є окремо визначеним заходом примусового виконання рішень.

На переконання представника ВДВС, п.9 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження не містять заборони проведення опису та накладення арешту на майно якими користується боржник. А тому, є незрозумілим в чому полягає незаконність дій державного виконавця.

Вважає, що скаржником не доведено та не надано жодного доказу, щодо порушення норм діючого законодавства посадовими особами органу державної виконавчої служби та в чому полягає саме порушення процедури опису та арешту майна боржника. Таким чином, дії державного виконавця при виконанні вказаного виконавчого провадження , проведені виключно з дотриманням вимог Закону (Закону України Про виконавче провадження , інструкції з організації примусового виконання рішень, тощо) і ні в якому разі не порушують прав сторін виконавчого провадження, в тому числі боржника. Тому твердження скаржника є необґрунтованими, а дії направлені на невиконання рішення суду та перешкоджання у його виконанні та його затягуванні.

процесуальні дії суду

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.09.2020 року скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 17.09.2020 року.

У судове засідання у час призначений для розгляду скарги представник скаржника не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву про відкладення розгляду скарги у зв`язку з необхідністю ознайомитися з відзивом.

У судове засідання у час призначений для розгляду скарги представник органу, дії якого оскаржуються не з`явилася, через канцелярію суду подала відзив на скаргу ТОВ Концерн Енергія на дії державної виконавчої служби та старшого державного виконавця у якому просила відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

У судове засідання у час призначений для розгляду скарги представник ТзОВ Херсонська будівельно-монтажна дільниця не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву про відкладення розгляду скарги у зв`язку з необхідністю ознайомитися з відзивом.

У судове засідання у час призначений для розгляду скарги інші особи не з`явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем проживання, відому суду електронну адресу, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

Розгляд скарги відкладено на 30.09.2020 року.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному розгляд скарги не відбувся, відкладено на 16.10.2020 року.

У судове засідання у час призначений для розгляду скарги представник скаржника не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд скарги за наявними у матеріалах справи документами. Заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Додатково подала клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання у час призначений для розгляду скарги представник органу, дії якого оскаржуються не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд скарги за наявними у матеріалах справи документами.

У судове засідання у час призначений для розгляду скарги стягувач не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд скарги без його участі. У задоволенні скарги просив відмовити.

У судове засідання у час призначений для розгляду скарги представник ТзОВ Херсонська будівельно-монтажна дільниця не з`явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд скарги за наявними у матеріалах справи документами. Заявлені у скарзі вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

За приписами ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Тож за обставин згоди усіх учасників справи на розгляд скарги у її відсутності, враховуючи приписи ст. 450 ЦПК України щодо строків розгляду даної категорії справ, за наявності відзиву на скаргу державного виконавця, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що приймають участь у справі, на підставі наявних у справі даних та доказів, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду скарги, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

вирішуючи питання про наявність підстав для визнання дій державного виконавця неправомірними, судом встановлено.

20.01.2020 року Херсонським міським судом Херсонської області видано виконавчий лист №766/17690/20 про стягнення з ТОВ Концерн Енергія на користь ОСОБА_1 за період з 03.10.2015 року по 03.10.2018 року інфляційних витрат в розмірі 36383, 52 грн. та трьох відсотків річних в сумі 8694, 00 грн., всього 45077, 00 грн.

20.02.2020 року на підставі заяви ОСОБА_1 постановою старшого державного виконавця Станченко А.О. відкрито виконавче провадження №61337099 з примусового виконання вказаного виконавчого листа. Того ж дня постанову про відкриття провадження за вих.. №23650 направлено стягувачу та боржнику (за адресою АДРЕСА_3 ). Останній постанову про відкриття провадження не отримував, оскільки поштове повідомлення №7302702235997 повернулося до органу ДВС за закінченням строку зберігання.

Листом від 01.07.2020 року за вих.. №49712 боржника повідомлено, що 13.07.2020 року о 10:00 гон. За адресою м. Херсон, вул.. Домобудівна, буд. 2 будуть проводитися виконавчі дії щодо опису та арешту майна боржника. Зобов`язано боржника бути присутнім при проведенні вказаних виконавчих дій. Вказане повідомлення відповідно до відстеження відправлення листа №7300308356875 надіслано боржнику 18.08.2020 року, а отримано останнім 21.08.2020 року.

За інформацією з ЄДРЮОФОПГФ ТзОВ Концерн Енергія (ЄДРПОУ 24960940) розташовано за адресою: 73011, м. Херсон, вул.. Домобудівна, буд. 2.

13.08.2020 року у зведеному ВП №62550603 при примусовому виконанні виконавчого листа №766/17690/18, виданого Херсонським міським судом Херсонської області, старшим державним виконавцем Станченко А.О. у присутності понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винесено постанову про опис та арешт майна, якою описано та накладено арешт на майно:

- циліндрічеські баки у кількості З шт.,

- станок для різки металу у кількості 2 шт.,

- прес для гібки металу (JB 431) у кількості 2 шт.,

- зварювальні апарати у кількості 2 шт.,

- сверлільний станок у кількості 1 шт.,

- вентиляторна установка для охолодження приміщення - 1 шт.,

- компресорна установка - 1 шт.,

- дробільна установка для переробки вторинної сировини - 1 шт.,

- бак для сипучих матеріалів - 1 шт.,

- прес для металу - 1 шт.,

- насос для перекачування рідини - 1 шт.,

- трансформаторна підстанція - 1 шт.

- лінія для виготовлення поліетиленових труб діаметром до 160 мм,

- лінія для виготовлення поліетиленових труб діаметром до 60 мм.

Відповідальним зберігачем описаного майна призначено керівника ТОВ Концерн Енергія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки ТзОВ Херсонська будівельно-монтажна дільниця №25/08-20 від 25.08.2020 року обладнання, яке було описане виконавцем Корабельного РВ ДВС належить або орендується ТОВ Херсонська будівельно-монтажна дільниця .

Так, за договором №13/10 від 13.10.2017 року ТзОВ Херсонська будівельно-монтажна дільниця є власником: баки для сипучих матеріалів у кількості чотирьох штук; компресорної установки; насоса глибоководного; насосу; ємності для рідини (об`ємом 3 куба); ємністю, відкритою для сипучих та рідких матеріалів у кількості чотирьох штук; кондиціонуємої вентиляторної установки; установки для напилення пінополіуретана ПГМ-10, що додатково підтверджується актом приймання передачі від 17.10.2017 року до договору №13/10 від 13.10.2017 року.

За договором №1 від 03.04.2017 року ТзОВ Херсонська будівельно-монтажна дільниця є орендарем: трансформаторної КТП-1042 РЦ-0,4 кВт строком на 11 місяців з правом пролонгації, що додатково підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 03.04.2017 року до договору №1 від 03.04.2017 року.

За договором №11/07 від 11.07.2012 року ТзОВ Херсонська будівельно-монтажна дільниця є власником: пресу для гибки металу; станка для порізу металу у кількості 3 штук; станка свердлильного; пресу для металу; фрезерного станка; нождака заточного; стругального станку; токарного станку; зварювального апарату у кількості трьох штук, що додатково підтверджується актом приймання-передачі від 15.07.2012 року до договору №11/07 від 11.07.2012 року.

За договором оренди обладнання №29/03 від 29.03.2019 року ТзОВ Херсонська будівельно-монтажна дільниця є орендарем: Лінії ЛПП, лінії для виготовлення поліетиленових труб різного діаметру; дробівки строком на 24 місяці.

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна індексний №221426043 від 25.08.2020 року, за адресою: АДРЕСА_4 власниками нерухомого майна є ПМП Заря (ЄДРПОУ 14113995); ПП Вектор (ЄДРПОУ 23131704), ВАТ Херсонська будівельно-монтажна дільниця (ЄДРПОУ 03587201).

За договором оренди №24/07-20 від 24.07.2017 року ТОВ ХБМД передало ТОВ Концерн Енергія у строкове платне користування приміщення: 1-й поверх - 65 кв.м. під обладнання оцтової лінії; підвальне приміщення - 110 кв. м. під склад за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно балансової довідки від 25.08.2020 року за вих.. №25/08-20 на балансі ТОВ Концерн енергія обліковується наступне обладнання: прес-форма двійна на 1 л. - 1 шт.; насос нержавійка - 1 шт.; кондиціонер БК-2000 - 1 шт.; укопорка для бутилок - 1 шт.; формуватель пробки для бутилки - 1 шт. Усього балансова вартість майна становить 33 162, 24 грн.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 13.07.2020 року, у власності боржника на 03.10.2013 року перебували: токарний цех з обладнанням; зварювальний цех з обладнанням; деревопереробний цех з обладнанням; лінія з виробництва поліетиленових труб діаметром від 20 до 63 мм, з обладнанням; двоповерхова будівля 500 кв. м.; цех з переробки поліетиленової сировини близько 250 кв. м., з обладнанням по виробництву гранул вторинної сировини; робоча уксусна лінія з обладнанням.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

За пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції (далі - Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

При перевірці відповідності рішень, дій чи бездіяльності органів ДВС при вчиненні виконавчих дій суди повинні керуватися нормами, які були чинними саме на час вчинення таких рішень, дій чи бездіяльності. Необхідно враховувати, що рішення про прийняття виконавчих документів і відкриття виконавчого провадження є одномоментною дією, яка підтверджується відповідним процесуальним актом і не є триваючою у часі.

Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №707/28/17-ц.

Оскільки скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця, вчинені у липні 2020 року на спірні правовідносини поширюється саме Закон України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року, який набрав чинності 5 жовтня 2016 р. (далі Закон №1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Частиною 2 ст. 2 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження здійснюється, зокрема, з дотриманням принципів верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Як визначено у ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За ч. 1 ст. 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Частиною 7 ст. 26 Закону №1404-VIII визначено, що у разі, якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець, за потреби, може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону №1404-VIII про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Частиною 9 ст. 56 Закону №1404-VIII передбачено, що під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

Пунктом 10 Розділу VIII Інструкції з примусового виконання рішення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 передбачено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані: назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо) ; якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); відмітка про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі. Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Таким чином, законодавцем встановлено певний порядок накладення арешту на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, тобто, відповідно до вимог наведених норм для накладення арешту на таке майно боржника визначальним є виявлення майна саме боржника, а не будь-якого державним виконавцем та здійснення його опису.

За змістом ч. 8 ст. 48 Закону №1404-VIII виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Однак, суду не доведено факту виявлення державним виконавцем майна, яке належить боржнику, використання відомостей бухгалтерського обліку з метою встановлення дійсного переліку майна боржника. Фактично оскаржуваною постановою накладено арешт на майно, яке знаходилося за адресою: АДРЕСА_4 , без виявлення (встановлення його наявності), ідентифікації та опису майна яке належить боржнику. Більше того, зазначене у оскаржуваній постанові майно, не ідентифіковано відмінними ознаками, які дають змогу вирізнити його серед інших однорідних об`єктів (до прикладу, вага, розмір, колір, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу та ін.), що взагалі унеможливлює визначити осіб, яким таке майно може належати.

При цьому, суд критично ставиться до викладених у змісті відзиву на скаргу доводів особи, дії якої оскаржуються щодо відсутності в п.9 ст. 56 Закону №1404-VIII заборони проведення опису та накладення арешту на майно якими користується боржник.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, беручи до уваги порушення державним виконавцем під час винесення оскаржуваної постанови вимог ст. 56 Закону №1404-VIII, суд вважає дії старшого державного виконавця Станченко А.О. при виконанні виконавчого листа №766/17690/18, виданого 20.01.2020 року Херсонським міським судом Херсонської області щодо складання та винесення постанови про опис та арешт майна боржника від 13.08.2020 р. за виконавчим провадженням №62550603 неправомірними.

У п. 20 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 року №6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах зазначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог скарг на дії та рішення державного виконавця.

розподіл судових витрат

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги, суд виходить з наступного.

Частиною першою ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат, зокрема: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01)).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

В підтвердження обґрунтованості понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3500, 00 грн., представником скаржника до матеріалів справи долучено: довіреність від 21.08.2020 року, якою ТзОВ Концерн Енергія уповноважило адвоката Ломакіну М.І. представляти його інтереси; ордер серії ХС №173764 про надання адвокатом Ломакіною М.І. правової допомоги ТзОВ Концерн Енергія ; договір №б/н про надання правової допомоги від 21.08.2020 року, укладений між ТзОВ Концерн Енергія та адвокатом Ломакіною М.І., згідно якого витрати на правову допомогу складають 3000, 00 грн. Також судом встановлено, що за інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат Ломакіна М.І. здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №000258 від 19.02.2020 року, виданим Радою адвокатів Херсонської області.

Однак, представником скаржника до матеріалів справи не долучено документ, що свідчить про оплату гонорару адвокату, який підтверджує сплату витрат позивачем та їх отримання (оприбуткування) адвокатом, в порядку визначеному законодавством України, витрат на правову допомогу у сумі 3500, 00 грн.

Враховуючи, що документ про сплату витрат на правову допомогу на користь адвоката є одним із обов`язкових платіжних документів на підтвердження обґрунтованості відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає, що відсутність такого доказу свідчить про відсутність понесення витрат позивачем, а тому відсутні правові підстави для їх стягнення, у зв`язку із чим у задоволенні вимог про стягнення витрат понесених на оплату професійної правничої допомоги слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України Про виконавче провадження , ст. ст. 2, 10, 19, 133, 141, 259-261, 353-355, 447-453 ЦПК України, суд -

постановив:

Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Енергія (ЄДРПОУ 24960940, місцезнаходження: 73011, м. Херсон, вул.. Домобудівна, буд. 2), в інтересах якого на підставі довіреності діє адвокат Ломакіна М.І. (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на дії та рішення державного виконавця, особа дії якої оскаржуються - старший державний виконавець Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Станченко А.О. (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул.. Стрітенська, буд. 7), заінтересовані особи у справі: стягувач ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), товариство з обмеженою відповідальністю Херсонська будівельно-монтажна дільниця (ЄДРПОУ 03587201, місцезнаходження: 73011, м. Херсон, вул.. Домобудівна, буд. 2) - задовольнити.

Дії старшого державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Станченко А.О. (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул.. Стрітенська, буд. 7) в межах предмету скарги за виконавчим листом №766/17690/18, виданим 20.01.2020 року Херсонським міським судом Херсонської області визнати неправомірними.

Зобов`язати старшого державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Станченко А.О. усунути порушення прав товариства з обмеженою відповідальністю Концерн Енергія (ЄДРПОУ 24960940, місцезнаходження: 73011, м. Херсон, вул.. Домобудівна, буд. 2) вчинених постановою про опис та арешт майна боржника від 13.08.2020 р. за зведеним ВП №62550603.

Корабельному районному відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виконання ухвали повідомити суд і скаржника.

У задоволенні вимоги скаржника про стягнення судових витрат - відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до п.3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 16.10.2020 року.

Суддя Є.М. Булах