Постанова від 20.10.2020 по справі 924/40/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року Справа № 924/40/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер України" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 червня 2020 року по справі №924/40/20 (суддя - Смаровоз М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компрессорс Інтернешнл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер України"

про стягнення 15391 грн 92 коп. штрафних санкцій, 46598 грн 40 коп. штрафу (в розмірі 20% вартості неякісного товару), 6850 грн збитків

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компрессорс Інтернешнл (надалі-Позивач) звернулось в Господарський суд Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Блок Майстер Україна (надалі -Відповідач) про стягнення з Відповідача 15391 грн 92 коп. штрафної санкції за несвоєчасну передачу контейнера, штрафу в розмірі 20 % за поставку неякісного контейнера 46 598 грн 40 коп., а також збитків в розмірі 6850 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що на підставі договору від 21 листопада 2018 року Відповідач зобов`язався виконати роботи по переобладнанню морського контейнеру та поставити контейнерне приміщення - компресорну, згідно специфікації додатку № 1 до договору вартістю 232992 грн. Контейнер має відповідати специфікації додатку № 1 до договору, а саме відповідати схемі приміщення та технічному опису конструкції. Строк виконання робіт визначено у графіку, що є додатком №2 до договору, де вказано 18 січня 2019 року, тобто як стверджує Позивач, приймання-передача контейнеру повинна бути здійснена в цей строк. Також, як вказує Позивач, за умовами договору Позивач здійснив 23 листопада 2018 року попередню оплату 50% загальної вартості договору в розмірі 116496 грн. Таким чином, як стверджує Позивач зобов`язання по переобладнанню контейнера повинно бути виконано й контейнер Відповідач мав передати представникам Позивача в строк до 18 січня 2019 року.

Позивач стверджує, що свої зобов`язання Відповідач своєчасно не виконав. Після усунення недоліків, в тому числі за участю співробітників Позивача, компресорна була готова до передачі Позивачеві. В подальшому, перед відвантаженням компресорної Позивач здійснив доплату 93196 грн 80 коп.. Також, як зазначив Позивач, 27 березня 2019 року компресорна була передана, про що підписано акт приймання передачі від 27 березня 2019 року із зауваженнями зі сторони Позивача, що є підставою для нарахування, на його переконання, та стягнення 20% штрафу за поставу неякісного товару.

Позивач зазначив, що сума витрат, що складає 6850 грн є сумою прямих збитків, яких зазнав Позивач при усуненні недоліків, що виникли по вині Відповідача, тому дані затрати є збитками та підлягають відшкодуванню за рахунок Позивача в повному об`ємі.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24 червня 2020 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 15391 грн 92 коп. штрафних санкцій, також даним судовим рішенням покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 469 грн 98 коп..

В задоволенні решти позову місцевим господарським судом відмовлено.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив, зокрема з того, що оскільки наявний факт порушення строків виконання робіт Відповідачем, не доведено надіслання Відповідачем акту здачі-приймання виконаних робіт Позивачеві, враховуючи також недоведення Відповідачем відсутності його вини у такому простроченні зобов`язання (яке так і не виконано належним чином, що визнано і представником Відповідача, який погодився з першим із зауважень Позивача - у запереченнях від 27 березня 2019 року до зауважень замовника до акту прийому-передачі від 27 березня 2019 року), враховуючи зміст матеріалів справи, встановлені факти та з огляду на положення законодавства, місцевий господарський суд задоволив позов у частині стягнення 15391 грн 92 коп. штрафних санкцій на підставі пункту 11.2 Договору з огляду на його обгрунтованість.

З приводу позовних вимог про стягнення 46598 грн 40 коп. штрафу в розмірі 20% за поставку неякісного контейнера, то місцевим господарським судом було зазначено, що відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг). У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Місцевий господарський суд в своєму рішенні зазначив, що встановлений статтею 231 ГК України штраф за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів застосовується виключно у передбачених цією нормою випадках, однак правовідносини, що виникли між сторонами Договору від 21 листопада 2018 року, ні за суб`єктним складом, ані за їх предметом під ці випадки не підпадають.

Що ж до вимог Позивача в частині стягнення 6850 грн збитків, то місцевий господарський суд зазначив, що оскільки відповідно до додатку № 1 до договору від 21 листопада 2018 року Специфікація до обов`язків Відповідача віднесено, зокрема, нанесення логотипу Компрессорс Інтернешнл через трафарет, наданий Позивачем (що не є тотожним з виготовленням комплекту табличок Компрессорс контейнер , про що вказано у рахунку-фактурі № П-0058 на придбання комплекту табличок Компрессорс контейнер та видатковій накладній № 0058 щодо придбання комплекту табличок Компрессорс контейнер ), то дане, унеможливлює констатацію судом факту завдання Відповідачем збитків Позивачеві саме у визначеному Позивачем розмірі та випадку.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 2, а.с. 1-5), в якій, з підстав, висвітлених в ній, просив рішення місцевого господарського суду скасувати в частині стягнення штрафних санкцій та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу Відповідач, зокрема виходив з того, що Позивач нарахував, а суд першої інстанції стягнув пеню, яка нарахована на суму невиконаних робіт, проте як вказує апелянт, пеня може бути нарахована в силу приписів статті 549 Цивільного кодексу України лише на грошову зобов`язання.

Також апелянт зауважує, що відповідно до розділу №1 Специфікації ( Схема приміщення ), а саме згідно креслення №3, контейнерне приміщення - компресорна зображено зі вхідними дверима (розмірами 800х2000), крім того, розділ №2 ( Технічний опис конструкції ) Специфікації, а саме пункт 14 ( Двері ) вказує на наявність вхідних дверей (розмір 800х2000). 19 лютого 2019 року було повідомлено Позивача про готовність товару. До повідомлення додано відповідні фото та акт прийому-передачі. При цьому, Відповідач звертає увагу на те, що відповідно до пункту 8.9 договору, після підписання акту прийому-передачі контейнерного приміщення Відповідач забезпечує доступ Позивача до отриманого контейнерного приміщення для його комплектування обладнанням. 20 лютого 2019 року на електронну пошту Відповідача надійшов лист №92 від 20 лютого 2019 року, яким представник Позивача, вказав на виявлені зауваження, серед яких - наявність вхідної двері з торця контейнерного приміщення та вказано на невідповідність технічному опису розсувних воріт (розмір 2330х2284). Відповідач зазначив, що вказані претензії є безпідставними та необґрунтованими, оскільки Позивач неодноразово повідомляв про прибуття своїх представників з метою прийняття товару та проведення робіт щодо подальшого обладнання компресорної та неодноразово переносив дату прибуття. Відповідач вважає, що Позивач своїми діями, за формальними підставами уникав підписання акту і лише 27 березня 2019 року представник Позивача, після неодноразових звернень з вимогою забезпечити явку представника, прибув та підписав акт прийому-передачі товару.

Розпорядженням керівника апарату суду від 11 серпня 2020 року за №01-04/325, на підставі Службової записки секретаря судової палати №1, було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 924/40/20.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями було визначено колегію суддів у складі: Василишин А.Р. - головуючий суддя; суддів - Мельник О.В., Розізнана І.В..

Розпорядженням керівника апарату суду від 13 серпня 2020 року за №01-04/396, на підставі Службової записки головуючого судді по даній справі, було призначено заміну судді-члена колегії у даній справі.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями було визначено колегію суддів у складі: Василишин А.Р. - головуючий суддя; суддів - Бучинська Г.Б., Філіпова Т.Л..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 вересня 2020 року справу №924/40/20 було прийнято до провадження суду в складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., судді Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б.. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача та запропоновано Позивачу в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати до відділу канцелярії та документообігу суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання Відповідачу.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив від Позивача, в котрому Позивач, заперечив проти доводів апеляційної скарги Відповідача та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому, Позивач зазначив, що судом першої інстанції підставно стягнуто пеню, яка передбачена укладеним договором саме за невиконання Відповідачем його зобов`язань щодо своєчасного виконання робіт.

Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України: у суду апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно частини 2 статті 270 ГПК України: розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 статті 270 ГПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

В силу дії частини 10 статті 270 ГПК України: апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно частини 13 статті 8 ГПК України: розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Разом з тим, суд констатує, що види справ, що не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження визначені в частині 4 статті 247 ГПК України.

Суд констатує, що дана справа № 924/40/20 не підпадає під дані винятки.

Водночас, суд констатує, що згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімуму на одну працездатну особу в розмірі 2102 грн. Відтак, максимальна ціна позову, що підлягає під дію частини 10 статті 270 ГПК України складає 210200 грн 00 коп. (що є більшою сумою, ніж сума позовних вимог в даній справі).

З огляду на вищевказане, колегія апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи на предмет їх підставності та предметності в розрізі вимог частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалила рішення здійснювати розгляд даної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно, ухвалою суду від 25 серпня 2020 року було повідомлено сторін про те, що розгляд справи №924/40/20 буде проводитися в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи, постанова по даній справі буде виготовлена до 2 листопада 2020 року включно.

Відтак, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, суд прийшов до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

При цьому, суд виходив з наступного.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що 21 листопада 2018 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір переобладнання морського контейнера (надалі - договір; том 1, а.с. 8-13).

Відповідно до умов пункту 1.1 Договору, в порядку і на умовах, передбачених даним Договором, Відповідач зобов`язався провести роботи по переобладнанню морського контейнеру та поставити у власність Позивача контейнерне/приміщення - компресорну, згідно специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору та відповідно до графіка реалізації проекту; Позивач зобов`язався прийняти товар, здійснити власними силами, за власні кошти комплектування відповідним компресорним обладнанням, відвантажити товар та сплатити вартість товару згідно умов Договору.

Згідно із пунктом 1.2 Договору, кількість, асортимент і ціна товару вказуються в специфікації, яка оформлюються у вигляді додатку до Договору і є його невід`ємною частиною.

Як передбачено пунктом 1.3 Договору, Відповідач підтверджує, що товар, який передається у власність Позивача, належить йому на праві власності, не закладений в спорі або під забороною не перебуває, не є предметом позовів третіх осіб.

Відповідно до пункту 1.4 Договору: до робіт, що підлягають виконанню по даному Договору включаються лише роботи, що прямо передбачені даним Договором та специфікацією; виконання робіт не передбачених даним Договором та специфікацією здійснюється Відповідачем на прохання Позивача за додаткову оплату.

Згідно із пунктом 2.1 Договору якість, асортимент і комплектність товару, що поставляється за Договором, повинні відповідати встановленим стандартам, кресленням або технічним умовам, затвердженим в належному порядку.

Як передбачено пунктом 2.2 Договору, документом, що підтверджує якість товару являється сертифікат відповідності УкрСЕПРО на матеріали та паспорт на виріб.

Відповідно до пункту 4.1 Договору загальна вартість Договору складається із суми специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно із пунктом 5.1 Договору, оплата по даному Договору здійснюється відповідно до наступного графіку: передоплата у розмірі 50% від загальної вартості Договору сплачується Позивачем протягом 3-х календарних днів з дати підписання даного Договору та специфікації; платіж у розмірі 40% від загальної вартості Договору Позивачем протягом 10-ти календарних днів отримання від Відповідача повідомлення про готовність товару; платіж у розмірі 10% від загальної вартості Договору Позивачем протягом 3-х календарних днів з дати сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Як передбачено пунктом 6.1 Договору, Відповідач розпочинає роботи, передбачені графіком реалізації проекту, протягом 3-х днів з моменту надходження на його розрахунковий рахунок передоплати згідно підпункту 5.1.1 даного Договору.

Відповідно до пункту 8.2 Договору датою постачання товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі контейнерного приміщення.

Згідно з пунктом 8.3 Договору: товар вважається зданим Відповідачем і прийнятим Позивачем: за якістю - на підставі сертифікату відповідності на матеріали та паспорту; по кількості - на підставі накладної.

Як передбачено пунктом 8.4 Договору, одночасно з поставленим товаром Відповідач передає Позивачу наступні документи українською мовою: рахунок; накладну; податкову накладну; сертифікат відповідності УкрСЕПРО на матеріали; паспорт.

Відповідно до пункту 8.5 Договору товар вважається непоставленим Позивачу без передачі документів згідно пункту 8.4 Договору.

В силу дії пункту 8.6 Договору, товар повинен бути переданий Позивачу у вигляді готового для використання за цільовим призначенням контейнерного приміщення.

Як передбачено пунктом 8.10 Договору, на момент комплектування контейнерного приміщення, згідно з додатком до даного Договору до Позивача переходить ризик випадкової втрати або пошкодження контейнерного приміщення.

Відповідно до пункту 8.11 Договору: Відповідач за 1 день до готовності здати виконані роботи по переобладнанню контейнера повідомляє про це Позивача та направляє останньому для затвердження акт здачі-приймання виконаних робіт; Позивач після отримання повідомлення про готовність здати роботи та акту здачі-приймання виконаних робіт повинен вжити заходів по прийняттю робіт та в строк не більше 10 календарних днів повернути Відповідачу затверджений акт або направити офіційне повідомлення із зазначенням обґрунтованих причин відмови від підписання акту.

У разі, якщо Позивач протягом вказаного в пункті 8.10 Договору строку не підпише акт здачі-приймання виконаних робіт або не повідомить Відповідача про об`єктивні, обґрунтовані причини відмови від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт вважатиметься підписаним, а роботи прийнятими; у такому випадку Позивачк втрачає право посилатися на недоліки виконання робіт та недоліки контейнерного приміщення.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому.

Як передбачено пунктом 11.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та умов цього Договору.

В силу дії пункту 11.2 Договору, за порушення строків виконання робіт, передбачених цим Договором, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних робіт, за кожен день прострочення виконання.

За змістом пункту 11.4 Договору, у випадку невиконання Позивачем зобов`язання щодо здійснення оплат по даному Договору Відповідач має право призупинити виконання робіт по договору та/або притримати товар до виконання Позивачем своїх зобов`язань.

Згідно із пунктом 11.8 Договору, сплата стороною визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством штрафних санкцій не звільняє її від обов`язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням Договору у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов`язку сплатити за вимогою іншої сторони штрафні санкції у повному обсязі.

До даного Договору додаються: додаток № 1 Специфікація ; додаток № 2 Графік виконання робіт .

Пунктом 17.2 Договору визначено, що всі додатки, додаткові угоди, та інші додатки до даного Договору, якщо вони оформлені належним чином та підписані сторонами, являються невід`ємною частиною даного Договору. Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

До Договору доданий додаток № 1, в якому відображена специфікація, а саме: схема приміщення; технічний опис конструкції та комплектації; вартість проекту та порядок розрахунків (том 1, а.с. 14-17).

Також, до Договору доданий додаток № 2 Графік реалізації проекту (том 1, а.с. 18).

У листі № 92 від 20 лютого 2019 року, адресованому начальнику Відповідача, Позивачем повідомлено про те, що контейнер, який виготовлений згідно Договору, не відповідає техзавданню на виготовлення. Згідно технічному опису конструкції та комплектації пункт №14 Двері Стандартні розсувні ворота контейнерного типу з двома запірними штангами і ущільнювальною гумою, розміром 2330x2284мм, фарба двокомпонентна акрилова грунт-емаль РЕ40 RAL - 7004 (сірий) . Також, як зазначено у листі, по факту ворота виконані зовсім іншої конструкції. На фотографії видно, що конструкція негерметична, відсутні гумові ущільнювачі. Двері такої конструкції легко можуть пошкодитись поривом вітру, маючи велику поверхню і кріпляться лише на двох завісах. При роботі компресорного обладнання в середині модуля може утворюватися розріджене повітря, що може призвести до деформації воріт встановленої конструкції. Дверей з торця контейнера не передбачалось, по факту вони присутні. Тому, Позивач просив вжити термінових заходів невідповідностей (том 1, а.с. 19).

Відповідно до довіреності № 176 від 27 березня 2019 року, видаткової накладної № 171 від 27 березня 2019 року на суму 232 992 грн Відповідач поставив Позивачу товар, а саме компресорну на базі морського контейнера, кількістю 1 шт. (том 1, а.с. 20, 24).

Дослідивши дану Видаткову накладну вбачається, що вона скріплена підписами та печатками обох сторін.

Відповідно до акту прийому-передачі від 27 березня 2019 року, складеного та скріпленого підписами представників Позивача та Відповідача вбачається, що прийнято компресорну на базі морського контейнера, в результаті прийому встановлено, що прийнято з недоліками та зауваження (том 1, а.с. 21).

У зауваженнях представника Позивача ( ОСОБА_1 ) до акту приймання-передачі від 27 березня 2019 року до Договору зазначено, що модульна компресорна станція на базі контейнеру прийнята Позивачем з недоліками та зауваженнями та не відповідає умовам Договору, а саме: контейнер має вм`ятини на вхідних дверях, з торця та по стінам контейнера, що значно впливає на зовнішній вигляд контейнеру; неякісно виконані роботи по покрасці контейнера, відсутність очистки піскоструєм, покраска виконана без видалення старої фарби; були відсутні заставні під компресорне обладнання та електрощит, які виконано за рахунок замовника; не виконано брендування згідно специфікації (не нанесено логотип); контейнер виготовлено із значним порушенням строків виконання ; до прийняття контейнеру ряд недоліків було усунено силами працівників Відповідача; недоліки підтверджуються фотографіями контейнеру (том 1,а.с. 20).

У Додатку 1 до акту приймання-передачі від 27 березня 2019 року до Договору, складеному директором Відповідача (Кошель Д.В.) було зазначено наступне: контейнер не має вм`ятин на вхідних дверях; піскоструйні роботи були виконані в повному обсязі, стару фарбу було видалено, покраска виконана згідно норм; заставні не були подані в заявці, і їх розміщення по контейнеру; брендування не виконано, тому що трафарети Позивачем не коректно виконані і унеможливлювали їх наклеювання на контейнер; в технічному завдані не було вказано тих робіт що виконували працівники Позивача; строки були порушенні через невірно складену заявку ; підтверджуються фотографіями контейнеру. Також, як зазначено у додатку, дані зауваження є безпідставними, крім зауваження № 1 (том 1, а.с. 23).

Фізичною особою-підприємцем Мостовичем Віталієм Володимировичем було виставлено для Позивача рахунок-фактуру № П-0058 від 25 березня 2019 року за комплект табличок Компрессорс контейнер , кількістю 1 шт., на суму 6850 грн (оплачено Позивачем 28 березня 2019 року; том 1, а.с. 33-35).

У листі №11-ю від 28 березня 2019 року, адресованому Відповідачу, Позивачем було зазначило, що дана компресорна станція виготовлена з порушенням строків та не відповідає умовам Договору й має такі недоліки, а саме: вм`ятини на корпусі, що впливає на зовнішній вид компресора та покраска виконана не належним чином, а тому, Позивач, враховуючи недоліки компресорної, пропонує зменшити вартість виготовленої компресорної на 10% (том 1, а.с. 36-37).

У відповіді на лист №152 від 19 квітня 2019 року, адресованій Позивачу, Відповідач вказує на те, що на виконання умов Договору Відповідач виготовив та передав у власність Позивача контейнерне приміщення - компресорну, на загальну суму 232992 грн. Також, як зазначено у відповіді на лист, строк виконання грошових зобов`язань за поставлений товар, для Позивача минув. Крім того, вказано, що станом на 15 квітня 2019 року заборгованість Позивача складає 23299 грн 20 коп.. При цьому, відзначено, що не оплачуючи у встановлений строк вартість поставленого товару, Позивач порушує права та законні інтереси Відповідача, передбачені Договором та положеннями Цивільного кодексу України. Тобто, на переконання Відповідача має місце порушення грошових зобов`язань Позивачем. При цьому, з метою запобігання судової процедури стягнення з Позивача безспірної суми заборгованості, Відповідач вказує на необхідність протягом 3-х календарних днів сплатити заборгованість за поставлений товар, згідно із Договором, в сумі - 23299 грн 20 коп., шляхом перерахування грошових коштів згідно із банківськими реквізитами, зазначеними в Договорі (том 1, а.с. 38-39).

Позивач посилаючись на те, що ним було виконано умови Договору (а саме перераховано кошти в розмірі 90%), звернувся до суду за захистом, порушеного на його думку, права з позовом до Відповідача про стягнення штрафних санкції, штрафу 20 % та збитків в розмірі 6850 грн..

Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частиною 1 статтею 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З поданої Відповідачем апеляційної скарги, вбачається що всі її заперечення зводяться до відхилення та скасування рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з Відповідача 15391 грн 92 коп. штрафних санкцій на підставі пункту 11.2 Договору (відповідно до якого за порушення строків виконання робіт, передбачених цим Договором, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних робіт, за кожен день прострочення виконання), з приводу чого колегія судді зауважує наступне.

Частиною 1 статті 25 ГПК України, передбачено, що апеляційні господарські суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих господарських судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного господарського суду).

Колегія суддів констатує, що статтею 269 ГПК України визначено, що: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених статтею 269 ГПК України, апеляційний господарський суд здійснює перегляд справи за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у даній справі є рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Відповідача пені в розмірі 15391 грн 92 коп..

Дослідивши докази, долучені Позивачем до матеріалів справи, в підтвердження позовних вимог щодо порушення Відповідачем строків виконання робіт, колегія суддів зазначає, що відповідно до додатку №2 до Договору Графік реалізації проекту (том 1, а.с. 18) граничним строком виконання робіт за Договором (перелік яких наведено у графіку) є - 16 січня 2019 року, граничний строк здійснення Позивачем другого платежу (40%) - 17 січня 2019 року; прийом та передача контейнера, після виконання робіт Відповідачем до 16 січня 2019 року та виконанням положень пункту 8.11 Договору (за яким: Відповідач за 1 день до готовності здати виконані роботи по переобладнанню контейнера повідомляє про це Позивача та направляє останньому для затвердження акт здачі-приймання виконаних робіт ), мала б відбутись до 18 січня 2019 року.

Проте колегія суддів звертає увагу, що Відповідачем не доведено обставини щодо направлення на адресу Позивача письмового повідомлення про готовність Товару та акт здачі-приймання виконаних робіт на виконання пунктів 6.3 та 8.11 Договору.

В той же час, в матеріалах справи міститься повідомлення Відповідача від 26 березня 2019 року за №099393882 адресоване Позивачу про готовність контейнера до відгрузки (том 1, а.с. 125).

Відтак, зважаючи на те, що граничний строк здійснення Позивачем другого платежу (40%) встановлений до 17 січня 2019 року, тоді як граничним строком виконання робіт за Договором (перелік яких наведено у графіку) встановлений до 16 січня 2019 року, зважаючи на дату повідомлення Відповідача про готовність товару (26 березня 2019 року), колегія суддів констататує, що Відповідачем були порушені строки виконання зобов`язання щодо переобладнання морського контейнера, визначені Графіком реалізації проекту, що в силу дії пункту 11.2 Договору є підставою для нарахування Позивачем пені, починаючи з 19 січня 2019 року (18 січня 2019 року мав би бути підписаний акт приймання-передачі, котрий повинен бути надісланий Відповідачем на адресу Позивача) та закінчуючи 26 березня 2019 року (оскільки 27 березня 2019 року було отримано повідомлення по готовність об`єкта до відгрузки).

Окрім того, що ж стосується заперечень Відповідача, наведених в апеляційній скарзі, з-приводу того, що дані роботи не були прийняті своєчасно саме з вини Позивача, який, на думку апелянта, постійно відтягував прийняття виконаних робіт, то колегія суддів зазначає, що дані пояснення є лише такими, що зводяться до написання їх на відповідних заявах та запереченнях, в той же час в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, котрі б вказували на своєчасне виконання робіт Відповідачем та направленням відповідного повідомлення та акту приймання-здавання на адресу Позивача.

Поряд з тим, в матеріалах справи міститься вимога Відповідача від 19 квітня 2019 року за №152 на лист Позивача від 28 березня 2019 року (щодо зменшення вартості товару на 10% з огляду на неякісно виконані роботи з боку Відповідача) в котрій самим же Відповідачем було зазначене про те, що акт здачі-приймання виконаних робіт було підписано 27 березня 2019року, і відповідно Відповідач просив Позивача перерахувати на його рахунок 23 299 грн 20 коп. (10 % вартості робіт, що залишилися неоплаченими Позивачем). При цьому в даній вимозі відсутні згадки щодо порушення строків прибуття Позивачем чи ухилення від прийняття виконаних робіт дана вимога не містить (том 1, а.с. 38).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на Додаток № 1 до Акту приймання-передачі від 27 березня 2019 року (том 1, а.с. 23) в котрому на заперечення Позивача щодо порушення Відповідачем строків виконання робіт (том 1, а.с. 22), було зазначено Відповідачем: строки були порушені через невірно складену заявку. Дане на переконання колегія суддів свідчить про те, що Відповідачем визнавалися обставини порушення строків виконання робіт, що зводилося тільки до заперечення причини такого порушення.

Окрім того, що ж стосується доводів Відповідач про те, що затримка із фактичною передачею товару була зумовлена правом Відповідача на притримання товару, у зв`язку із невиконання Позивачем своїх обов`язків по оплаті, що є підставою для відмови у стягненні будь-яких штрафних санкцій за прострочення виконання робіт, то колегія суддів зауважує наступне.

Колегія суддів констатує, що право кредитора на притримання речі, передбачене пунктом 11.4 Договору та статтею 856 Цивільного кодексу України, не може виникнути у кредитора до настання прострочення виконання зобов`язання боржником, оскільки прострочення Відповідачем виконання зобов`язання з виконання робіт відбулось до закінчення строку здійснення Позивачем другого платежу (40%). Більше того, посилання Відповідача на притримання ним речі за будь-яких обставин є безпідставним з огляду на те, що таке право на притримання речі не може бути реалізовано (в силу імперативних приписів статті 856 Цивільного кодексу України) без виконання обов`язку негайного повідомити про таке притримання (жодних доказів щодо наявності такого повідомлення матеріали справи не містять, так як і не містьтя будь-яких вимог щодо негайних розрахунків чи заборгованості зі сторони Позивача щодо сплати 50 %, а в подальшому 40 % вартості робіт).

Що ж стосується заперечень, Відповідача, наведених в апеляційній скарзі з-приводу того, що пеня не може бути нарахована на суму невиконаних робіт, котра не є грошовим зобов`язаннм, то колегія суддів зауважує таке.

Частиною першою статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

За частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За наведеними вище положеннями Господарського кодексу України, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань.

Водночас дослідивши умови Договору суд апеляційної інстанції констатує, що пунктом 11.2 Договору визначено, що за порушення строків виконання робіт, передбачених цим Договором, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних робіт, за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши умови договору суд апеляційної інстанції констатує, що обов`язку Позивача своєчасній оплаті виконаних робіт відповідає обов`язок Відповідача щодо своєчасного виконання об`єму робіт, визначеного графіком та Договором. Відповідно у кожної сторони є свої грошові зобов`язання, а саме: зобов`язання Позивача оплати вартість виконаних робіт - відповідає сумі вартості таких робіт; а зобов`язання Відповідача виконати певні роботи, відповідає вартості таких робіт, яку в подальшому має і оплатити замовник.

В свою чергу, відповідно за невиконання своїх грошових зобов`язань, передбачених Договором, настає відповідальність, в даному випадку ву вигляді пені, яка передбачена Договором.

В даному випадку Позивачем нарахована пеня саме на грошове зобов`язання, котре розраховується саме із суми грошової вартості невиконаних робот.

Враховуючи усе вищевстановлене в даній судовій постанові, зважаючи на те, що судом встановленні обставини щодо порушення Відповідачем строків виконання робіт, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 15391 грн 92 коп., є обґрунтованими та підставними, тому підлягають задоволенню в цій частині.

Дане рішення в цій частині і було прийняте місцевим господарським судом.

Відповідно приймаючи таке рішенні Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду в цій частині без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, в судовому рішенні, з підстав, наведених у ньому, керуючись статтями 22,623 Цивільного кодексу України (а саме з огляду на не доведення усіх складових цивільно-правової відповідальності) було відмовлено в задоволенні 6850 грн збитків; та на підставі статті 231 Господарського кодексу України (з огляду на не доведення обставин щодо віднесення сторони до державного сектора економіки та що дане зобов`язання відноситься до державного контракту), в задоволенні позовних вимог про стягнення 46598 грн 40 коп. штрафу (в розмірі 20% вартості неякісного товару) було відмовлено. В той же час, колегія суддів зазначає, що Відповідач в своїй апеляційній скарзі не оспорює рішення в частині відмови у стягнення штрафу 20% та збитків, що відповідно до норм процесуального права, а саме діючи в правовому полі статті 269 ГПК України (зважаючи на відсутність порушення норм процесуального права) не є підставою для перегляду апеляційний господарським судом законності рішення в цій частині.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання Відповідача стосовно необгрунтованого стягнення пені, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на Відповідача згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 270, 269-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер України" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 червня 2020 року по справі №924/40/20 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 24 червня 2020 року по справі №924/40/20 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

5. Справу №918/40/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.