Господарський суд житомирської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяГосподарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" жовтня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/941/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Антонова О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Гордійченко В.М. - паспорт СО № 222160 від 24.09.2020;
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони" Яструб"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод"
про стягнення 1153195,44грн. (з урахуванням заяви №226 від 28.09.2020 про зменшення позовних вимог)
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" 1138607,20грн, з яких 880000,00грн основного боргу, 116927,64грн пені та 141679,56грн 25% річних.
Ухвалою від 07.08.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.09.2020.
Ухвалою суду від 07.09.2020 прийнято до розгляду заяву від 07.09.2020 про збільшення позовних вимог та відкладено підготовче засідання на 29.09.2020.
29.09.2020 на адресу суду від директора ТОВ "Приватна служба охорони" Яструб" надійшла заява №226 від 28.09.2020 про зменшення позовних вимог, згідно якої останній просить стягнути з ТОВ "Гулянецький щебзавод" 1153195,44грн, з яких 850 000,00грн основного боргу, 129 531,29грн пені, 173 664,15грн 25 % річних.
Ухвалою від 29.09.2020 суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог, закрив підготовче провадження та призначив справу №906/941/20 до судового розгляду по суті на 13.10.2020.
12.10.2020 до суду повернулася копія ухвали від 10.10.2020, направлена відповідачу за його юридичною адресою, з відміткою відділення поштового зв`язку: "Досилання на а/с 59".
13.10.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання №110 від 12.10.2020, згідно якого останній просить суд розглянути справу №906/941/20 без участі його представника за наявними у справі документами. Однак, вказане клопотання не підписано електронним цифровим підписом.
В судовому засіданні 13.10.2020 представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви №226 від 28.09.2020 про зменшення позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, в порядку ст. 165 ГПК України відзиву на позовну заяву не подав.
Згідно ч.9. ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
01.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони "Яструб" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" (замовник, відповідач) було укладено договір № 74-псо про надання охоронних послуг з додатками (далі - Договір (а.с.10-18), за умовами якого відповідач доручив, а позивач зобов`язався надати за плату послуги охорони.
За п. 1.4. Договору, загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становить 40000,00грн.
13.02.2019 сторонами укладено Додатковий договір, згідно якого вони погодили поетапне підвищення вартості охоронних послуг та встановили, що загальна вартість охоронних послуг з 01.02.2019 становила по 75000,00грн щомісяця, а з 01.05.2019 - по 88 000,00 грн щомісяця (а.с .19).
Позивач вказує, що:
- листом за № 96 від 15.04.2020 року повідомив відповідача про дострокове припинення дії Договору в разі невиконання вимоги щодо погашення заборгованості у розмірі 886 000,00 грн протягом двох днів з дати отримання даного листа;
- вказаний лист відповідач отримав 17.04.2020, однак грошові зобов`язання не виконав у строки, зазначені у даному листі;
- 20.04.2020 сторони припинили дію Договору від 01.10.2013.
Зсилаючись на п. 2 Угоди про припинення дії договору, зобов`язання відповідача щодо оплати вартості охоронних послуг, наданих згідно договору, не припиняються і повинні бути виконані у встановлений договором строк.
Вказує, що в день припинення дії Договору сторони підписали та завірили печатками Акт звіряння взаєморозрахунків станом на 20.04.2020, за період з 01.01.2020 по 20.04.2020, яким засвідчили заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 944 666,67 грн.
Оскільки відповідач повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг не здійснив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 850 000,00грн, 129 531,29грн пені, 173 664,15грн 25 % річних (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 28.09.2020 (а.с. 66-69).
В обґрунтування позовних вимог позивач зсилається на ст. 526, 530, 625, 629, 901 ЦК України та ст. 193, 216, 230 ГК України.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 978 ЦК України, за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються.
Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України "Про охоронну діяльність", суб`єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.
Слід зазначити, що договір охорони є одним із видів договорів про надання послуг.
Як визначено в ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Відповідно до п. 7.1. Договору, за надані послуги замовник щомісячно сплачує виконавцю суму, передбачену п. 1.4. даного Договору. Нарахування плати за охоронні послуги, що надаються за цим Договором, розпочинається з дати укладення Договору.
За умовами п. 7.2. Договору, оплата за послуги здійснюється у повному розмірі до 5 (п`ятого) числа місяця наступного за звітним шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
Згідно з п. 7.3. Договору, у разі розірвання Договору оплата за надані в останньому місяці дії Договору послуги повинна бути здійснена у розмірі, що обраховується пропорційно до кількості днів, в які надавались послуги, протягом 2 (двох) банківських днів з моменту розірвання Договору.
Підписаними сторонами Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) підтверджено, що за період з 30.06.2019 по 20.04.2020 позивач надав відповідачу послуги з охорони об`єкта на загальну суму 938666,67грн (а.с.23-33).
Згідно позовної заяви позивач вказує, що заборгованість відповідача за надані охоронні послуги за період з червня 2019 по квітень 2020 склала 880000,00грн (а.с. 3).
При цьому, згідно заяв від 07.09.2020 та від 28.09.2020 позивач повідомляв, що відповідач частково провів оплату за надані послуги, внаслідок чого станом на 28.09.2020 сума основного боргу склала 850000,00грн (а.с.46-48, 67-69).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За вказаного, вимога позивача про стягнення з відповідача 850000,00грн основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, сплату неустойки.
Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Приписами ч.6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
У п. 7.6 Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної сплати щомісячної суми, вказаної у п. 1.4. Договору, замовнику нараховується штрафна пеня у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення до повного розрахунку. Для вимоги про стягнення пені за даним Договором застосовується позовна давність тривалістю три роки.
За вказаного, суд вважає, що сторонами встановлений більший період нарахування пені, ніж передбачено ч. 6 ст. 232 ГПК України.
У разі порушення замовником зобов`язань, визначених у п. 3.5. цього Договору, він сплачує охороні (крім пені) погоджену сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10 відсотків від суми невиконаного своєчасно зобов`язання. Якщо порушення, про яке йде мова в цьому пункті, будуть систематичними (два і більше рази), замовник сплачує охороні штраф у розмірі 50 відсотків від суми своєчасно не виконаного зобов`язання (п. 8.2. Договору).
Згідно уточненого розрахунку позивача (а.с. 68), за період з 05.07.2019 по 28.09.2020 пеня складає 129531,29грн (а.с. 68).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
У п. 7.7. Договору сторони визначили, що замовник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню, а також 25 (двадцять п`ять) процентів річних від простроченої суми. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України розмір процентів річних встановлений сторонами у Договорі.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Судом встановлено, що позивач при здійсненні вищевказаного розрахунку:
- невірно визначив початок періоду виникнення боргу, оскільки за умовами п. 7.2. відповідач зобов`язаний був провести розрахунки до 5 (п`ятого) числа місяця наступного за звітним, так як прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15);
- не врахував ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день;
- помилково включив день фактичної сплати суми заборгованості в період часу, за який здійснюється стягнення 25% річних та пені (Постанови ВС від 10.04.2018 у справі № 910/13064/17 та 13.06.2018 у справі № 922/1008/16);
- не враховано п. 7.3. Договору, згідно якого у разі розірвання Договору оплата за надані в останньому місяці дії Договору послуги повинна бути здійснена ...протягом 2 (двох) банківських днів з моменту розірвання Договору.
Враховуючи викладене, виходячи із визначених позивачем сум заборгованості, на які він здійснив нарахування пені та 25 % річних, за розрахунком суду:
- за період з 09.07.2019 по 05.08.2019 на суму боргу 29,00грн, сума пені складає 0,96грн, сума 25% річних складає 0,70грн;
- за період з 06.08.2019 по 05.09.2019 на суму боргу 117,00грн, сума пені складає 5,38грн, сума 25% річних складає 2,48грн;
- за період з 06.09.2019 по 05.10.2019 на суму боргу 205333,00грн, сума пені складає 5569,31грн, сума 25% річних складає 4219,17грн;
- за період з 08.10.2019 по 05.11.2019 на суму боргу 293333,00грн, сума пені складає 7498,07грн, сума 25% річних складає 5826,48грн;
- за період з 06.11.2019 по 05.12.2019 на суму боргу 381333,00грн, сума пені складає 9716,16грн, сума 25% річних складає 7835,61грн;
- за період з 06.12.2019 по 05.01.2019 на суму боргу 469333,00рн, сума пені складає 11122,55грн, сума 25% річних складає 9960,90грн;
- за період з 08.01.2020 по 05.02.2020 на суму боргу 557333,00грн, сума пені складає 11466,44грн, сума 25% річних складає 11040,07грн;
- за період з 06.02.2020 по 05.03.2020 на суму боргу 645333,00грн, сума пені складає 12249,25грн, сума 25% річних складає 12783,24грн;
- за період з 06.03.2020 по 05.04.2020 на суму боргу 733333,00грн, сума пені складає 12703,09грн, сума 25% річних складає 15528,23грн;
- за період з 07.04.2020 по 23.04.2020 на суму боргу 821333,00грн, сума пені складає 7629,87грн, сума 25% річних складає 9537,34грн;
- за період з 24.04.2020 по 17.08.2020 на суму боргу 880000,00грн, сума пені складає 38181,42грн, сума 25% річних складає 69726,78грн;
- за період з 18.08.2020 по 22.09.2020 на суму боргу 870000,00грн, сума пені складає 10268,85грн, сума 25% річних складає 20537,70грн;
- за період з 23.09.2020 по 28.09.2020 на суму боргу 850000,00грн, сума пені складає 1672,13грн, сума 25% річних складає 3483,61грн.
За вказаного, обґрунтовано заявленою сумою пені є 127081,48 грн, сума обґрунтовано заявлених 25 % річних складає 170482,31 грн. У стягненні 2449,81 грн пені та 3181,84 грн 25 % річних слід відмовити.
Доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять. Жодних заперечень та матеріалів на спростування наведених позивачем підстав позову та заявлених вимог відповідач не надав.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.
За вказаного, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, заявлений відповідно до вимог законодавства та укладеного договору, тому підлягає задоволенню на суму 1147563,79грн, з яких 850000,00 грн основного боргу, 127081,48 грн пені, 170482,31 грн 25 % річних. У стягненні 2449,81 грн пені та 3181,84 грн 25 % річних суд відмовляє.
Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Окремо суд зазначає, що при зверненні до суду та під час подання заяви про збільшення позовних вимог, позивач сплатив загальну суму судового збору у розмірі 17322,71грн, тоді як слід було сплатити 17297,94грн. Переплата складає 24,77грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Таким чином, повернення позивачу частини судового збору у розмірі 24,78 грн є можливим після отримання судом відповідного клопотання.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони" Яструб" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" (11562, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Бондарівка, ід. код 33201062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна служба охорони" Яструб" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, буд. 10, приміщення 4, ід. код 37372186):
- 850000,00 грн основного боргу;
- 127081,48 грн пені;
- 170482,31 грн 25 % річних;
- 17213,46 грн судового збору.
3. У стягненні 2449,81 грн пені та 3181,84 грн 25 % річних відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 20.10.20
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
2,3 - сторонам (рек.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2020 |
Оприлюднено | 21.10.2020 |
Номер документу | 92285278 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Вельмакіна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні