Рішення

від 07.10.2020 по справі 908/848/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/44/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2020 Справа № 908/848/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання - Василенко В.В.

розглянувши матеріали справи № 908/848/20

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожпроект", 69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, 18, літ Б-2

до відповідача: приватного підприємства "Стимул Буд", 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 32

про відшкодування збитків

У засіданні приймали участь:

від позивача: Коляда А.С., ордер серії ЗП № 125541 від 27.03.20

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

01.04.20 товариство з обмеженою відповідальністю "Запорожпроект" (надалі ТОВ "Запорожпроект") звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до приватного підприємства "Стимул Буд" (далі ПП "Стимул Буд") про відшкодування збитків за не реєстрацію податкових накладних у розмірі 253 144,79 грн. Позовна заява обґрунтована ст. ст. 129, 162-164 ГПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 629, 592 ЦК України, ст. ст. 193, 223, 229, 230, 232 ГК України, а також нездійсненням реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі та не складенням податкових накладних на загальну суму ПДВ 253 144,79 грн., що позбавило можливість ТОВ "Запоржпроект" включити згадану суму до складу податкового кредиту, внаслідок чого позивачу спричинено збитки у розмірі вказаної суми.

01.04.20 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 06.04.20 судом прийнято вказану вище позовну заяву ТОВ "Запорожпроект" від 30.03.20 до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/848/20. Судом ухвалено про розгляд справи № 908/848/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 30.04.20.

30.04.20 до суду надійшла заява за вих. від 30.04.20, в якій представник позивача просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з неможливістю представника позивача прийняти участь у судовому розгляді через введення карантину внаслідок пандемії короно вірусу COVID-19.

30.04.20 судом відкладено підготовче засідання на 27.05.20.

27.05.20 судом, з власної ініціативи продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 06.07.2020 включно та відкладено підготовче засідання на 17.06.20.

17.06.20 позивач через канцелярію суду подав заяву від 17.06.20 разом із доказами повторного направлення ТОВ "Запорожпроект" 29.05.20 копії позовної заяви по справі № 908/848/20 з додатками відповідачу.

Ухвалою від 17.06.20 судом відкладено підготовче засідання на 16.07.20.

23.06.20 позивач надав до матеріалів справи заяву від 22.06.20 про доручення до матеріалів спарви доказів повторного направлення ТОВ "Запорожпроект" 18.06.20 копії позовної заяви по справі № 908/848/20 з додатками відповідачу на місце проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - засновника та керівника ПП "Стимул Буд".

Ухвалою від 16.07.20 судом відкладено розгляд справи на 10.08.20.

20.07.20 до суду позивачем подано заяву від 10.08.20 про приєднання до матеріалів справи доказів повторного направлення на адресу відповідача та на адресу засновника (керівника) ПП "Стимул Буд" ОСОБА_1 копії позовної заяви по справі № 908/848/20 з додатками.

10.08.20 позивачем до суду подано заяву від 10.08.20 про витребування доказів у Головного управління ДПС у Запорізькій області, а саме чи були зареєстровані ПП "Стимул Буд" в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові та видаткові накладні згідно з переліком наведеним у підпунктах 1.1. та 1.2. п. 1 прохальної частини заяви позивача.

Представник позивача у підготовчому засіданні 10.08.20 просив суд розглянути та задовольнити заяву про витребування доказів. Крім того, позивачем заявлено усне клопотання про поновлення процесуальних строків на подання заяви про витребування доказів. В обґрунтування поновлення процесуального строку на подання доказів представник позивача посилався на те, що відповідні докази у позивача відсутні та наявні у відповідача. А оскільки останній до суду відзив не надав, свою правову позицію не висловив, позивач вважає,що саме витребувані докази можуть підтвердити заявлені позовні вимоги.

Розглянувши заяву позивача від 10.08.20 про витребування доказів та усне клопотання про поновлення процесуальних строків на подання заяви про витребування доказів, суд дійшов висновку про залишення вказаних заяви та клопотання без задоволення, з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 1 ст. 81 ГПК України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч. ч. 2 та 3 ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Положеннями п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України закріплено, що позовна заява повинна містити зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Частиною 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вбачається, що ТОВ "Запорожпроект" у позовній заяві не зазначено: відповідні докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою та причини, з яких вони не можуть бути подані.

Ухвалою від 10.08.20 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.09.20.

07.09.20 позивачем до суду подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача у розмірі 10 740,00 грн.

Ухвалою від 07.09.20 судом оголошено перерву у судовому засіданні по справі на 07.10.20.

15.09.20 до суду надійшли письмові пояснення за вих. від 14.09.20, в яких представник позивача надав пояснення щодо суті спору та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відкладаючи розгляд справи та призначаючи дати судових засідань на інші дати (через неявку в судові засідання представників сторони відповідача) суд виходив з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.20 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 20.05.20 №392 та від 22.07.20 № 641 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.20 по 24.04.20 на всій території України було встановлено карантин.

Із 20.04.20 набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.20, яким внесено зміни до … ГПК України.

Зокрема, п. 3 ч. 11 розділу I вказаного Закону внесені наступні зміни до ГПК України:

3) розділ X Прикінцеві положення доповнено п. 4 наступного змісту:

- визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також ін. процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

У зв`язку із вказаним, суд виходив з того, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.20 за №540-ІХ процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а продовжуються автоматично.

Судом після відкриття провадження у цій справі було враховано, що на засіданнях Кабінету Міністрів України строки загальнонаціонального карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) продовжувались до … 22.05.20, 22.06.20, 31.07.20, 31.08.20.

Так, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.20 №343 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.20 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та відповідно до п.п. 8 п. 2 постанови була дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.20 №392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у т.ч. у м. Києві та в м. Запоріжжі та області). Зокрема, дозволено: з 22.05.20 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.20 перевезення пасажирів метрополітенами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.20 № 641 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з (в редакції останніх змін ) на всій території України продовжено карантин до 31.08.20.

Залежно від епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях регіону встановлюється "зелений", "жовтий", "помаранчевий" або "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі рівень епідемічної небезпеки) (п. 2). Рівень епідемічної небезпеки встановлюється за результатом оцінки епідемічних показників та визначається рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua ) (п. 3). "Жовтий", "помаранчевий" або "червоний" рівень епідемічної небезпеки встановлюється на території регіону, в якому наявне значне поширення COVID-19. Рівень епідемічної небезпеки може змінюватися для всієї території регіону або території окремих адміністративно-територіальних одиниць регіону. В регіоні, щодо якого відсутнє рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій про встановлення рівня епідемічної небезпеки, застосовуються протиепідемічні заходи, передбачені для "зеленого" рівня епідемічної небезпеки (п. 4). Регіоном із значним поширенням COVID-19 вважається регіон, в якому наявна хоча б одна з таких ознак: завантаженість ліжок у закладах охорони здоров`я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить більш як 50 %; середня кількість тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу становить менше ніж 24 тестування на 100 тис. населення протягом останніх 7 днів; коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 становить більш як 11%, який обраховується за формулою … (п. 5). Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій переглядає рішення про зміну рівня епідемічної небезпеки на території регіону або окремих адміністративно-територіальних одиницях регіону із "жовтим", "помаранчевим" або "червоним" рівнем епідемічної небезпеки не частіше ніж один раз на п`ять днів (п. 6).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.20 № 731-ІХ (набув чинності із 17.07.20) п. 4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України викладено в такій редакції: І . … 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі , якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд, за заявою особи, продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

II . Прикінцеві та перехідні положення. … 2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України , … в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.20, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою комплексу Акорд .

У засіданні суду 07.10.20, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 30.03.20 та у письмових поясненнях за вих. від 14.09.20. Просив суд стягнути з відповідача на свою користь збитки за не реєстрацію податкових накладних у розмірі 253 144,79 грн..

Відповідач як в особі уповноваженого представника так і в особі керівника в судові засідання жодного разу не з`явились, про дату, час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином.

Так, зокрема, згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, який долучено судом до матеріалів справи № 908/848/20, станом на 27.03.20 місцезнаходженням приватного підприємства "Стимул Буд" є: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 32.

Ухвали, які надсилались господарським судом на юридичну адресу ПП "Стимул-Буд" (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 32) (від 06.04.20 про відкриття провадження, від 30.04.20 про відкладення підготовчого засідання у справі № 908/848/20) повернулись у зворотньому порядку на адресу суду із відміткою відповідного відділення "Укрпошта" - "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", "організація вибула".

27.05.20 головуючим суддею у даній справі отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит за № 1006685774, відповідно до відомостей із якого, місцезнаходження ПП "Стимул Буд" (код ЄДРПОУ 33175902), станом на 27.05.20 є 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 32.

Тобто, станом на 27.05.20 юридична адреса відповідача (ПП "Стимул Буд") не змінилась та організація відповідача у даній справі не вибула.

26.06.20, 06.07.20 у зворотньому напрямку до суду повернулися екземпляри ухвал від 17.06.20, 06.04.20 та 30.04.20 відповідно у даній справі із відміткою відповідного відділення "Укрпошта" - "організації немає"/"за закінченням терміну зберігання".

Разом з тим, як свідчить отриманий 16.07.20 на запит (№ 1006910510) головуючого у даній справі зміст Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ПП "Стимул Буд" є адреса, зазначена ТОВ "Запорожпроект" у своїй позовній заяві (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 32).

Судом встановлено, що копії ухвал по цій справі № 908/848/20, у т.ч. про відкриття провадження у справі, від 16.07.20 про відкладення підготовчого засідання, було надіслано за належною адресою (зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) ПП "Стимул Буд". Однак, останні (копії ухвал) були повернуті підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата.

Крім того, судом копії ухвал від 06.04, від 30.04.20, від 27.05.20 та від 17.06.20 у цій справі додатково було надіслано на адресу засновника (керівника) ПП "Стимул Буд" ОСОБА_1 (зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань). Проте, останні (копії ухвал) були повернуті підприємством зв`язку на адресу суду з посиланням "за закінченням терміну зберігання".

Також інформація про розгляд справи 05.05.20, 01.07.20 та 21.07.20 до уваги ПП "Стимул Буд" судом розміщувалась на сторінці офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет у розділі "Оголошення про виклик".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження , місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку , якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/848/20.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/848/20, враховуючи неявку в судове засідання відповідача (його представника), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності такого учасника справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.09.18 між приватним підприємством Стимул Буд (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Запорожпроект (Покупець) укладено договір поставки № 1609/18, згідно з яким (п. 1.1. договору), Постачальник зобов`язується поставляти та передати у власність Покупця Продукцію у строк, обумовлений цим Договором, а Покупець прийняти та оплатити Продукцію в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у видаткових накладних до цього Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно із п. 1.2. договору, поставка Продукції здійснюється окремими партіями. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість Продукції, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) кожної партії Продукції узгоджуються Сторонами шляхом оформлення замовлень на поставку Продукції відповідно до умов, визначених цим Договором та вказуються в видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.1. договору, поставка Продукції здійснюється окремими партіями, відповідно до наданого Покупцем та схваленого Постачальником замовлення на поставку Продукції, або/чи відповідної видаткової накладної.

У відповідності до п. 5.3. договору, одночасно з передачею кожної партії Продукції Постачальник передає Покупцеві наступні документи:

- один оригінальний екземпляр товарно-транспортної накладної чи/або видаткової накладної;

- електронну податкову накладну, зареєстровану, оформлену і направлену у відповідності до діючого податкового законодавства;

- один оригінальний екземпляр рахунку-фактури на дану партію Продукції.

Пунктом 9.2. договору визначено, Постачальник зобов`язаний передати Покупцю всю документацію, передбачену цим договором в тому числі податкові накладні, складені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, з обов`язковим зазначенням всіх реквізитів. Постачальник повинен зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ПКУ. У разі якщо податкові накладні складені Постачальником не будуть зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України, що призведе до неможливості включити Покупцем суму за такою податковою накладною у розрахунок податкового кредиту з ПДВ впродовж більш ніж 365 днів з дати виникнення податкових зобов`язань, Постачальник сплачує на банківський рахунок Покупця суму такого ПДВ в повному обсязі, в строк, вказаний у вимозі Покупця.

Згідно із видаткових накладних відповідачем поставлено позивачу продукцію на загальну суму 1 598 349,04 грн., а саме:

- видаткова накладна від 04.01.19 № 0401/7 на суму 311 600,63 грн. (ПДВ 51 933,44 грн.);

- видаткова накладна від 30.11.18 № 3011/2 на суму 118 440,00 грн. (ПДВ 19 740,00 грн.);

- видаткова накладна від 30.11.18 № 30/4 на суму 178 207,20 грн. (ПДВ 29 701,20 грн.);

- видаткова накладна від 29.11.18 № 2911/1 на суму 4 480,32 грн. (ПДВ 746,72 грн.);

- видаткова накладна від 27.11.18 № 2711/7 на суму 239 488,61 грн. (ПДВ 39 914,77 грн.);

- видаткова накладна від 27.11.18 № 0611/3 на суму 125 583,00 грн. (ПДВ 20 930,50 грн.);

- видаткова накладна від 21.11.18 № 11/17 на суму 104 796,00 грн. (ПДВ 17 466,00 грн.);

- видаткова накладна від 15.11.18 № 11/8 на суму 170 140,80 грн. (ПДВ 28 356,80 грн.);

- видаткова накладна від 12.11.18 № 11/5 на суму 5 755,20 грн. (ПДВ 959,20 грн.);

- видаткова накладна від 09.11.18 № 11/4 на суму 13 082,40 грн. (ПДВ 2 180,40 грн.);

- видаткова накладна від 07.11.18 № 11/3 на суму 183 824,64 грн. (ПДВ 30 637,44 грн.);

- видаткова накладна від 07.11.18 № 11/1 на суму 3 205,44 грн. (ПДВ 534,24 грн.);

- видаткова накладна від 26.10.18 № 2610/1 на суму 139 744,80 грн. (ПДВ 23 290,80 грн.).

Позивачем сплачено відповідачу за поставлену продукцію в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

У відповідності до вимоги за вих. від 06.02.20, яка надіслана позивачем відповідачу 07.02.20 (докази направлення додані до матеріалів позовної заяви), позивач вимагає у відповідача сплатити на свій рахунок, протягом трьох днів, з дати отримання даної вимоги загальну суму ПДВ усіх незареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зазначений термін відповідно до п. 9.2. договору поставки від 16.09.18 № 1609/18, а саме 253 144,79 грн.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Вже зазначалося судом, відповідачем поставлено позивачу продукцію на загальну суму 1 598 349,04 грн., що підтверджується видатковими накладними.

В свою чергу позивачем сплачено відповідачу за поставлену продукцію в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Однак, відповідно до п. 9.2. договору, Постачальник зобов`язаний передати Покупцю всю документацію, передбачену цим договором в тому числі податкові накладні, складені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, з обов`язковим зазначенням всіх реквізитів. Постачальник повинен зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ПКУ. У разі якщо податкові накладні складені Постачальником не будуть зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України, що призведе до неможливості включити Покупцем суму за такою податковою накладною у розрахунок податкового кредиту з ПДВ впродовж більш ніж 365 днів з дати виникнення податкових зобов`язань, Постачальник сплачує на банківський рахунок Покупця суму такого ПДВ в повному обсязі, в строк, вказаний у вимозі Покупця.

Водночас, в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 9.2. вищезазначеного Договору, ПП Стимул Буд не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму коштів ПДВ 253 144,79 грн., які надійшли на розрахунковий рахунок відповідача, як аванс за оплату товарів та згідно видаткових накладних, що підтверджують поставку товару, а саме:

- податкова накладна № 1 від 04.01.19 на суму 311 600,63 грн., ПДВ - 51 933,44

грн.;

- податкова накладна № 2 від 07.11.18 на суму 183 824,64 грн., ПДВ - 30 637,44

грн.;

- податкова накладна № 5 від 16.11.18 на суму 178 207,20 грн., ПДВ - 29 701,20

грн.;

- податкова накладна № 1 від 14.11.18 на суму 125 583,00 грн., ПДВ - 20 930,50

грн.;

- податкова накладна № 1 від 27.11.18 на суму 239 488,61 грн., ПДВ - 39 914,77

грн.

Вказані податкові накладні були виписані на адресу ТОВ Запорожпроект на загальну суму ПДВ 173 117,35 грн., однак на день подачі позову реєстрацію вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснено не було у зв`язку з відмовою Державної фіскальної служби у реєстрації та зупиненні реєстрації податкових накладних.

Окрім цього, податкові накладні на суму ПДВ 80 027,44 грн. взагалі не були складені ПП Стимул Буд , незважаючи на те, що відповідно до ст. 201 ПКУ передбачений обов`язок продавця щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, але не пізніше 180 календарного дня з дня виникнення податкових зобов`язань, визначеного відповідно до ст. 187 ПК України.

А саме:

- видаткова накладна № 2610/1 від 26.10.18 на суму 139 744,80 грн., ПДВ -

23 290,80 грн.;

- видаткова накладна № 11/1 від 06.11.18 на суму 3 205,44 грн., ПДВ - 534,24 грн.;

- видаткова накладна № 11/17 від 21.11.18 на загальну суму 104 796,00 грн., з них

не зареєстровано 48 633,60 грн., ПДВ - 8 105,60 грн.

- платіжне доручення № 637 від 07.11.18 на суму 135 519,22 грн. та платіжне

доручення № 658 від 14.11.18 на суму 34 621,58 грн. (Видаткова накладна № 11/8 від

15.11.18 на суму 170 140,80 грн., ПДВ - 28 356,80 грн.), загалом на суму 170 140,80 грн.,

ПДВ - 28 356,80 грн.;

- платіжне доручення № 712 від 28.11.18 на суму 118 440,00 грн., ПДВ - 19 740,00

грн.

Станом на день подачі позову вищевказані податкові накладні не зареєстровані та від виникнення останньої події, за якою повинна була бути зареєстрована податкова накладна, а саме 04.01.19 (остання видаткова накладна), пройшло більше 365 днів.

Таким чином, строк виконання зобов`язання щодо сплати відшкодування за не реєстрацію податкових накладних для ПП Стимул Буд наступив.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до абз. 1-5 п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового

кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими

накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної.

За змістом п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Абзацом 1п. 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно із абз. 1, 2, 17, 19, 20 п. 201.10. ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Крім того, у відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1). Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2). Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3).

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків …

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності у діях відповідача у справі № 908/848/20 усіх елементів складу цивільного правопорушення суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Господарським кодексом України (ГК України), а саме ч. 1 ст. 216, передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною , втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

На кредитора покладено обов`язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини (ст. ст. 614, 623 ЦК України).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв`язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

При відшкодуванні збитків застосовуються загальні умови відшкодування шкоди визначені ст. 1166 ЦК України, які передбачають, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2).

Отже, відповідальність за порушення зобов`язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов: протиправної дії чи бездіяльності особи; заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи ; причинного зв`язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; вини боржника.

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, відповідач з порушенням вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на загальну суму 253 144,79 грн.

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Отже, в даному випадку наявні всі елементи складу господарського правопорушення.

З огляду на викладене судом задовольняються позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 740,00 грн.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1).

Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Так, позивачем додано до матеріалів справи документи на підтвердження щодо надання професійної правничої допомоги, а саме:

- договір про надання правничих послуг від 10.01.20;

- рахунок від 04.09.20 № 34 на суму 10 740,00 грн.;

- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 04.09.20 за договором про надання правничих послуг від 10.01.01.20;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 07.05.14 серії ЗП № 001011 на ім`я Коляда Анна Станіславівна;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 27.03.20 серії ЗП № 125541 на ім`я Коляда Анна Станіславівна.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Предметом Договору, як вбачається зі змісту п. 1.2. Договору, є надання правничих послуг щодо стягнення на користь Клієнта відшкодування збитків за не реєстрацію податкових накладних у розмірі 253 144,79 грн. з ПП Стимул Буд (код ЄДРПОУ 33175902) у рамках договору поставки від 16.09.18 № 1609/18.

За таких умов, у договорі чітко індивідуалізовано те, що правничі послуги надаються саме в рамках даної справи.

Відповідно до п. 1.4. договору, від імені Адвокатського об`єднання правничі послуги Клієнту буде безпосередньо надавати адвокат цього об`єднання - Коляда Анна Станіславівна, що має усі без виключення і обмежень повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені Клієнта, його процесуальні права та обов`язки, підписує усі документи від імені та в інтересах Клієнта.

Згідно із п. 6.1. договору, за послуги, передбачені п. 1.2 цього Договору Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар) розмір якої визначається виходячи з кількості витраченого часу з розрахунку 1 200,00 грн. за одну годину часу, що витрачений для надання правничої допомоги. Сторони погодили, що Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар) за судове засідання з розрахунку фіксованої тривалості судового засідання не менше 1,25 год. Розцінки, що передбачені в цьому пункті діють в рамках надання правничої допомоги в суді першої інстанції та підготовки для такого розгляду. На етапі перегляду справи в апеляційній та касаційній інстанції, розмір винагороди обумовлюється додатково в письмовому вигляді.

У відповідності до п. 6.3. договору, факт надання послуг та їх вартості фіксується шляхом підписання сторонами Акту виконаних робіт, що є частиною цього договору.

До матеріалів справи позивачем додано Акт виконаних робіт (надання послуг) від 04.09.20 за договором про надання правничих послуг від 10.01.20.

Відповідно до п. 1 вказаного вище Акту, Адвокатське об`єднання надало Клієнту за договором про надання правничих послуг від 10.01.20 правничі послуги.

Згідно із п. 3. Акту, на підставі п. 6.1. договору, розрахунок вартості наданих послуг складає 10 740,00 грн.

Приймаючи до уваги, що:

- витрати на оплату послуг адвоката в сумі 10 740,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є співмірними зі складністю справи, ціною позову і наданими за договором про надання правничих послуг від 10.01.20,

- відповідач не довів належними і допустимими доказами не співмірності заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу,

- враховуючи задоволення позову у справі № 908/848/20,

витрати позивача на оплату послуг адвоката покладаються на відповідача та становлять 10 740,00 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 126, 129, 202, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства Стимул Буд (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 32, код ЄДРПОУ 33175902) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Запорожпроект (69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, 18, літ Б-2, код ЄДРПОУ 33175792) - 253 144 (двісті п`ятдесят три тисячі сто сорок чотири) грн. 79 коп. збитків, 3 797 (три тисячі сімсот дев`яносто сім) грн. 17 коп. судового збору та 10 740 (десять тисяч сімсот сорок) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.10.2020.

Суддя В.Л. Корсун