Рішення

від 07.10.2020 по справі 908/1429/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/85/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2020 Справа № 908/1429/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНЕТ", 71128, Запорізька область, м. Бердянськ, с. Нововасилівка, вул. Гагаріна, буд. 52; адреса для листування: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Земська, буд. 4-а

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ялта 49", 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Ялтинська, буд. 49

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

за участю секретаря судового засідання Осоцький Д.І.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - не зявився;

від відповідача - Сидоренко А.Г., виписка з ЄДР від 29.05.2020.

Суть спору:

09.06.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНЕТ", Запорізька область, м. Бердянськ, с. Нововасилівка до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ялта 49", Запорізька область, м. Бердянськ про:

- визнання дії об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ялта 49" щодо відключення об`єкту товариства з обмеженою відповідальністю "ОНЕТ" "Телекомунікаційного обладнання, вулиця Ялтинська, будинок 49" від власних мереж - протиправними;

- зобов`язати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ялта 49" виконати підключення об`єкту товариства з обмеженою відповідальністю "ОНЕТ" "Телекомунікаційного обладнання, вулиця Ялтинська, будинок 49" до власних мереж протягом 24 годин після отримання рішення господарського суду Запорізької області, яке набрало законної сили.

Позовні вимоги вмотивовані неправомірними діями відповідача по самовільному відключенню телекомунікаційного обладнання позивача, як суб`єкта надання телекомунікаційних послуг за адресою вул. Ялтинська, буд. 49 у м. Бердянськ, від електричних мереж.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2020 справу № 908/1429/20 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 15.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1429/20, присвоєно справі номер провадження 15/85/20. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 08.07.2020.

Ухвалою суду від 08.07.2020 відкладено підготовче засідання на 04.08.2020 о/об 12 год. 00 хв. Ухвалою суду від 08.07.2020 відкладено підготовче засідання на 04.08.2020.

Ухвалою суду від 04.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 31.08.2020.

Ухвалою суду від 27.08.2020 відмовлено в задоволені заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ялта 49" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 31.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/1429/20 до судового розгляду по суті на 07.10.2020 о/об 10 год. 15 хв.

Ухвалою суду від 31.08.2020 призначено проведення судового засідання 07.10.2020 в режимі відеоконференції.

Розгляд справи 07.10.2020 проводився в режимі відеоконференції, відповідно до вимог ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювався звукозапис судовго засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу "Оберіг".

У призначене судове засідання 07.10.2020 представник позивача не зявився, на електронну адресу суду надіслав довідку №149 від 06.10.2020 та довідку №153 від 06.10.2020 щодо перебування осіб Іванющенко В.М. та Петровської В.М. на лікуванні.

Судом встановлено, що надані довідки, які надіслано на електронну адресу суду не містять електронного цифрового підпису, як того вимагає Інструкція з діловодства господарського суду та Закон України "Про електронний-цифровий підпис".

За положеннями ст. 3 Закону України "Про електронно-цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписанта та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Таким чином, з урахуванням положень Інструкції з діловодства в господарських судах України суд позбавлений можливості прийняти вказані довідки в якості офіційного документу.

Представник відповідача присутній у судовому засіданні, проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві від 02.07.2020. В обґрунтування відзиву зазначає, що у зв`язку з наявною заборгованістю позивача за Договором сервітуту №02/04 від 01.04.2016 укладеного між сторонами, Загальними зборами ОСББ "Ялта 49" 13.10.2019 згідно протоколу №4 прийнято рішення про розірвання договору сервітуту з ТОВ ОНЕТ . 01.04.2020 протоколом засідання членів правління ОСББ Ялта 49 вирішено відключити позивача від внутрішньо будинкових мереж ОСББ у звязку з відмовою у переукладенні договору та наявною кредиторською заборгованістю. Актом комісії від 01.04.2020 у складі членів правління та мешканців будинку №49 по вул. Ялтинській, м. Бердянськ зафіксовано відключення ТОВ ОНЕТ від мереж у будинку. В задоволенні позовних вимог просить суд відмовити у повному обсязі.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив від 08.07.2020. В якій, зазначив про безпідставне припинення відповідачем своїх зобов`язань за Договором сервітуту №02/04 від 01.04.2016 та протиправне відключення ТОВ ОНЕТ від мереж, про відсутність правових підстав з боку відповідача на розірвання Договору сервітуту в односторонньому порядку. Зокрема зауважив про погодження з ПАТ Запоріжжяобленерго меж розміщення телекомунікаційного обладнання позивача Додатковою угодою №1 до Договору про тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку №1850 від 25.11.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

В судовому засіданні 07.10.2020 судом, в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Заслухавши доводи представника відповідача, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд установив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ОНЕТ є суб`єктом господарської діяльності, що надає послуги з технічного обслуговування та експлуатації телемєреж на території міста Бердянськ, Запорізької області на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері, зв`язку та інформатизації (далі НКРЗІ) серії АЕ №286055 від 29.11.2013, Ліцензії НКРЗІ №001036 від 09.08.2018.

Відповідно до Повідомлення НКРЗІ від 07.11.2013 року № 06-8173/09 рішенням від 05 листопада 2013 року № 707 ТОВ ОНЕТ (код за ЄДРПОУ 38699906) включено до реєстру операторів, провайдерів телекомунікаційних за №3702.

Оператори, провайдери надають споживачам послуги відповідно до Закону України Про телекомунікації , Закону України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж від 07.02.2017 року № 1834 - VIIІ, Закону України Про захист прав споживачів , Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг затверджених Постановою КМУ від 11.04.2012 року № 295, Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та інших нормативно - правових актів та нормативних документів, які регулюють такі правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Довідки № 02/20 від 20.05.2020 року ТОВ ОНЕТ надавався доступ співвласникам багатоквартирного будинку ОСББ "Ялта 49" до мережі інтернет згідно Публічного договору про надання телекомунікаційних послуг за адресою вул. Ялтинська, буд. 49, м. Бердянськ.

Розміщення обладнання та експлуатація телекомунікаційних мереж та їх елементів в будинку № 49, по вулиці Ялтинська здійснювалося ТОВ ОНЕТ на підставі Договору сервітуту № 02/04 від 01.04.2016 року (далі - Договір №02/04), Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної; відповідальності сторін; Договору про тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку № 1850 від 25.11.2016 року (далі - Договір № 1850), що був укладений з ПАТ Запоріжжяобленерго та додатковою Угодою до нього від 27.12.2016 року, відповідно до якої, постачання електричної енергії погоджувалось з власниками мереж Заяви приєднання до умов Публічного договору про постачання електричної енергії з ТОВ Запоріжжяелектропостачання універсальних послуг від 01 січня 2019 року з додатком блоки живлення проводного електрозв`язку станом на 27.04.2020 року; Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (далі -ПРРЕЕ).

Договір сервітуту № 02/04 від 01.04.2016 року був укладений між ТОВ ОНЕТ (Користувачем, позивачем у справі) та балансоутримовичем будинку ОСББ Ялта 49 ( Ялта 49 , відповідачем у справі). Предметом якого є обмеження право користування користувачем житловими та нежитловими будівлями для розміщення коритувачем своїх телекомунікаційних мереж, в тому числі будинкову розподільну мережу (БРМ), що знаходиться за адресою вул. Ялтинська, буд. 49, м. Бердянськ, Запорізької області (додаток №1 до договору сервітуту №02/04).

Пунктом 4.4. вищезазначеного договору передбачено обов`язок користувача укласти Договір про користування електричною енергією для забезпечення функціонування телекомунікаційної мережі у відповідності до Правил коритування електричною енергією (ПКЕЕ).

25.11.2016 між ВАТ Запоріжжяобленерго (Постачальник) та ТОВ ОНЕТ (Споживач) був укладений договір про тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку № 1850, за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з мовами цього Договору та Додатками до нього, що є його невідємними частинами (п. 1 Договору).

26.12.2016 між Постачальником та Споживачем була укладена Додаткова угода №1 до договору про тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку №1850 від 25.11.2016.

Згідно із п. 7 цієї угоди, Договір про тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку №1850 від 25.11.2016 погоджувався власниками мереж, зокрема ОСББ Ялта 49 про свідчить підпис керівника обєднання співвласників, який скріплений печаткою.

Згідно з Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.05.2020 заборгованість ТОВ ОНЕТ перед ТОВ Запоріжжяелектропостачання Бердянський ЦОК відсутня.

04.06.2017 набрав законної сили Закон України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж .

У відповідності до абз. 2 частини другої Розділу VI прикінцевих та перехідних положень Закону про доступ, чинні на день набрання чинності цим Законом договори, предметом яких є доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, діють до завершення строку їх дій на умовах, визначених договором.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 16 цього Закону, доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об`єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Укладення договору з доступу здійснюється сторонами у строк, що не може перевищувати один місяць з дня надходження власникові інфраструктури об`єкта доступу документів, передбачених частиною другою цієї статті. Ухилення від укладення договору з доступу є порушенням цього Закону. Спори, пов`язані з ухиленням від укладення договору з доступу, вирішуються в судовому порядку.

На виконання зазначених приписів, згідно листів №04/26 від 26.12.2018, №02/11 від 11.02.2019, № 01/09 від 09.10.2019 позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією привести правовідносини у відповідності з вказаними нормами, однак згоди між сторонами досягнуто не було.

Як встановлено Актом про фіксацію неправомірних дій від 01.04.2020 зафіксовано неправомірне відключення Головою ОСББ Ялта 49 телекомунікаційного обладнання ТОВ ОНЕТ від мереж електропостачання.

Талоном повідомленням єдиного обліку №6660 про прийняття та реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.04.2020 зафіксовано здійснення протиправнихх дій відповідачем.

Листом НКРЕКП №2321/20.2/7-20 від 26.02.2020 зазначено, що у разі припинення постачання електричної енергії споживачу іншою особою, зокрема, представником ОСББ такі дії є протиправними діями третіх осіб, що унеможливлюють виконання договорів.

Листом вих. №01/19 від 19.05.2020 позивач звернувся до ПАТ Запоріжжяобленерго Бердянського району електричних мереж з заявою про відновлення елекроропостачання телекомунікаційного обладнання, яке знаходиться в житловому будинку №49 по вул.. Ялтинська в місті Бердянськ.

У відповідь на вказаний Бердянський МРЕМ листом від 27.05.2020 повідомив ТОВ ОНЕТ , що у оператора систем розподілу ПАТ Запоріжжіобленерго відсутні підстави для відключення від електропостачання об`єкту ТОВ ОНЕТ , а дії посадових осіб ОСББ Ялта 49 визнані неправомірними, що порушують чинне законодавство.

Також до матеріалів справи надано лист від 29.05.2020 Бердянського МРЕМ до ОСББ Ялта 49 про зобов`язання останнього терміново здійснити підключення об`єкту до власних мереж.

Враховуючи протиправніі дії позивача з самовільного відключення телекомунікаційного обладнання ТОВ ОНЕТ від мереж електропостачання, позивач звернувся за захистом порушеного права.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Здійснення захисту порушеного права та обрання найбільш ефективного способу його захисту безумовно відноситься до виключної компетенції правовласника.

У даному випадку позивачем допущено істотну помилку при обранні способу захисту шляхом визнання дії об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ялта 49" щодо відключення об`єкту товариства з обмеженою відповідальністю "ОНЕТ" "Телекомунікаційного обладнання, вулиця Ялтинська, будинок 49" від власних мереж - протиправними; та зобов`язання об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ялта 49" виконати підключення об`єкту товариства з обмеженою відповідальністю "ОНЕТ" "Телекомунікаційного обладнання, вулиця Ялтинська, будинок 49" до власних мереж протягом 24 годин після отримання рішення господарського суду Запорізької області, яке набрало законної сили.

Відповідно до правових приписів статті 14 Господарського-процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Статтею 2 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що цей Закон регулює відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Згідно зі ст. 16 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема, визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання; укладати договори; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку.

Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОНЕТ" (далі Користувач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Ялта 49" (далі ОСББ) було укладено Договір сервітуту № 02/04 від 01.04.2016, предметом якого є обмеження право користування Користувачем житловими та нежитловими будівлями для розміщення Коритувачем своїх телекомунікаційних мереж, в тому числі будинкову розподільну мережу (БРМ), що знаходиться за адресою вул. Ялтинська, буд. 49, м. Бердянськ, Запорізької області (додаток № 1 до договору сервітуту № 02/04).

Відповідно до п 2.3 Договору, сервітут є оплатним та встановлюється на строк дії договору.

Згідно із п.п. 9.1, 9.2 Договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє протягом одного року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору за 30 днів до закінчення його строку, Договір вважається продовжени на той самий термін і на тих самих умовах.

Договір може бути розірваний достроково в порядку, передбаченому чинним законодавством (п. 9.3 Договору).

26.01.2019 ОСББ Ялта 49 листом вих. №2 від 26.01.2019 запропоновано ТОВ ОНЕТ переукласти Договір сервітуту у зв`язку з підвищення тарифів на комунальні послуги.

09.09.2019 ОСББ Ялта 49 надіслав на адресу ТОВ ОНЕТ лист вимогу за вих. № 16 про демонтаж обладнання за адресою вул. Ялтинська, буд. 49 , м. Бердянськ, у зв`язку з закінчення Договору Сервітуту № 02/04 від 01.04.2016 та оскільки сторонами не здійснювалась його пролонгація на 2019 рік.

Протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку по вул. Ялтинська. буд. 49 у м. Бердянськ № 4 від 13.10.2019 розглядалось зокрема питаня розірвання договору з ТОВ ОНЕТ та прийнято рішення відмовити ТОВ ОНЕТ у наданні послуг за договором сервітуту №02/04 від 01.04.2016.

Листом вих. №7 від 28.02.2020 ОСББ Ялта 49 повідомило ТОВ ОНЕТ , що згідно з рішенням загальних зборів членів ОСББ прийнято рішення про відключення ТОВ ОНЕТ від мереж ОСББ з 31.03.2020 в присутності представників влади.

01.04.2020 на засіданні комісії членів правління ОСББ Ялта 49 вирішено відключити від електричних мереж ТОВ ОНЕТ у зв`язку з наявною заборгованістю та відсутністю пролонгації договору на 2019 рік. Договір сервітуту №02/04 від 01.04.2016 розірвано ОСББ Ялта 49 з 01.04.2020.

На підтвердження наявності заборгованості ТОВ ОНЕТ перед ОСББ надано банківські виписки за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.12.2019, з 01.01.2020 по 07.07.2020, Довідку про нарахування та оплату витрат на обмежене право користування користувачем ТОВ ОНЕТ житловими та нежитловими будівлями для розміщення телекомунікаційних мереж, в тому числі за Договором сервітутом №02/04 від 01.04.2016 за адресою: вул. Ялтинська, буд. 49, долученими до матеріалів справи.

Актом комісії у складі членів правління та мешканців будинку від 01.04.2020 зафіксовано відключення ТОВ ОНЕТ від мереж ОСББ Ялта 49 .

Актом комісії у складі членів правління та мешканців будинку від 03.04.2020 зафіксовано факт злому електрощитка та самовільне підключення мережі провайдером ТОВ ОНЕТ .

Як вбачається з довідки Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, за вказаним фактом, громадянка ОСОБА_1 , яка проживає за адресою, АДРЕСА_1 звернулась до Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області щодо протиправних дій з боку працівників ТОВ ОНЕТ . Розгляд за вказаним звернення було припинено.

Законом України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж , статтею 16 Закону, передбачено, що доступ до інфраструктури об`єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об`єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж , підставою для укладення договору з доступу є письмове звернення замовника, підписане уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники таких документів:

1) проектна документація з доступу до інфраструктури об`єкта доступу (засвідчені замовником фотокопії проектної документації з доступу);

2) проект договору з доступу.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 цього Закону, укладення договору з доступу здійснюється сторонами у строк, що не може перевищувати один місяць з дня надходження власникові інфраструктури об`єкта доступу документів, передбачених частиною другою цієї статті. Ухилення від укладення договору з доступу є порушенням цього Закону. Спори, пов`язані з ухиленням від укладення договору з доступу, вирішуються в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом вих. №04/26 від 26.12.2018 щодо приведення Договору Сервітуту №02/04 у відповідність із ч. 6 ст. 16 Закону про доступ, звертався до відповідача, додавши проект договору з доступу.

Як вбачається з ч. 4, 5 Закону України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж власник інфраструктури об`єкта доступу може відмовити замовнику в укладенні договору з доступу з таких підстав:

1) звернення щодо укладення договору з доступу підписано не уповноваженою належним чином посадовою особою (представником) замовника або складено з порушенням відповідних правил надання доступу до інфраструктури об`єкта доступу;

2) встановлена законом або чинним судовим рішенням, що набрало законної сили, заборона щодо укладення договору з доступу;

3) ліквідація (знищення) або розібрання (демонтаж) окремих елементів інфраструктури об`єкта доступу після надходження до власника цієї інфраструктури об`єкта доступу звернення про укладення договору з доступу;

4) ненадання замовником документів, передбачених частиною другою статті 16 цього Закону. Відмова в укладенні договору з доступу з інших підстав, ніж визначені у цій статті, забороняється.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж , власник інфраструктури об`єкта доступу має право:

1) вимагати укладення договору з доступу для надання доступу до інфраструктури відповідного об`єкта доступу;

2) визначати плату за доступ, що розраховується згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом;

3) перевіряти хід виконання замовником робіт відповідно до договору з доступу;

4) вимагати від замовника у порядку, встановленому договором з доступу, усунення порушень, виявлених за результатами перевірки виконання робіт, що здійснюються відповідно до договору з доступу;

5) відмовляти замовнику у видачі технічних умов з доступу, погодженні проектної документації з доступу та укладенні договору з доступу виключно з підстав, визначених цим Законом;

6) демонтувати (частково демонтувати) технічні засоби телекомунікацій, розміщені на елементах інфраструктури об`єкта доступу, відповідно до законодавства;

7) укладати із замовником договір з доступу після досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору з доступу;

8) розривати договір з доступу у передбачених таким договором та/або законодавством випадках.

Частино 7 статті 16 Закону України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж , визначено, що власник інфраструктури об`єкта доступу не має права розірвати договір з доступу без згоди замовника або відмовити йому у продовженні строку дії договору з доступу, за умови належного виконання замовником умов договору з доступу.

З матеріалів справи слідує, що сторонами не було погоджено всіх істотних умов та не було укладено договору з доступу, як того вимагає Закон України Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж .

В той же час, п. 9.1, 9.2, 9.3 Договору сервітуту від 01.04.2016 № 02/04 сторони узгодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє протягом одного року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору за 30 днів до закінчення його строку, Договір вважається продовжени на той самий термін і на тих самих умовах.Договір може бути розірваний достроково в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Судом вбачається, що фактично відповідач в листі від 26.01.2019 відмовився продовжувати строк дії договору та звернувся до позивача з листом пропозицією про переукладення Договору сервітуту № 02/04 від 01.04.2016. В матеріалах справи містяться докази отримання вказаного листа позивачем.

Станом на 01.04.2020 у позивача перед відповідачем була наявна заборгованість за договором сервітуту № 02/04 від 01.04.2016 у сумі 900,00 грн, які сплачені ТОВ ОНЕТ 26.08.2020 платіжним дорученням № 521 від 26.08.2020, що підтверджує тривале неналежне виконання умов договору сервітуту.

Отже, посилання відповідача на те, що договір припинив свою дію з 01.04.2020 визнаються судом.

В матеріалах справи міститься заява відповідача ОСББ Ялта від 26.01.2019 про зміну умов договору сервітуту, докази наявності заборгованості позивача за вказаним договором, та підстави розірвання договору сервітуту.

Крім того, необхідно зазначити, що довідкою від 21.08.2020 № 23 Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Ялта 49 надало інформацію, що станом на 1 квітня 2020 року було 3 користувача, які сплатили кошти на три місяці авансом провайдеру ТОВ Онет , але в подальшому вибрали іншого провайдера. На час прийняття рішення у справі послугами провайдера ТОВ ОНЕТ мешканці ОСББ Ялта 49 не користуються.

В даному випадку суд вважає, що за результатами розгляду даного спору має бути встановлено не лише наявність підстав для розірвання правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

За наявності поданих доказів сторонами та обставин справи, суд вважає, що позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів відповідачем, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, відтак підстави для задоволення позову відстуні.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом статті 210 Господарського процесуального кодексу України, якою унормовано дослідження доказів, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

У розумінні наведених положень процесуального законодавства рішення з господарського спору може ґрунтуватися лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2020 року.

Суддя І. С. Горохов