Ухвала

від 28.09.2020 по справі 18/293/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.09.2020 Справа № 18/293/09

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретарі судового засідання ВакаВ.С., розглянувши заяву Концерну «Міські теплові мережі» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу Господарського суду Запорізької області від 15.02.2010 у справі № 18/293/09

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137)

до відповідача: Приватного підприємства «Югінвест-Транс» (69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 31)

про стягнення 26680,05 грн.

За участю представників:

Від позивача: (заявник) Югаєв М.В., довіреність № 739/20-19 від 10.02.2020

Від відповідача: не прибув

УСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою від 11.09.2020 № 4094/20 про поновити пропущений строк для пред`явлення наказу Господарського суду Запорізької області від 15.02.2010 №18/293/09 до виконання та видати дублікат цього наказу Господарського суду про примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2010 у справі №18/293/09 про стягнення з Приватного підприємства «Югінвест-Транс» на користь Концерну «Міські теплові мережі» грошових коштів в розмірі 24118,06 грн. основного боргу за лютий-листопад 2009 року, 1606,23 грн. пені, 252,46 грн. три процента річних, 528,98 грн. втрат від інфляції, 265,06 грн. державного мита та 234,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2020, вказану заяву було розподілено на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області 21.09.2020 заяву прийнято до розгляду суддею Азізбекян Т.А., судове засідання призначено на 28.09.2020.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 28.09.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представник заявника в судовому засіданні 28.09.2020 підтримав заяву про поновлення пропущеного строк для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу. В обґрунтування заяви зазначає, що 16.11.2015 стягувач повторно пред`явив наказ від 15.02.2010 для примусового виконання до Жовтневого ВДВС. 25.11.2015 державним виконавцем Жовтневого ВДВС юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49426276. У листі від 26.08.2020 № 28358/7 Олександрівський ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомив стягувача проте, що виконавче провадження № 49426276 завершено 27.05.2016 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження . Вищезазначене провадження знищено у січні 2020 року. Повідомляє, що заявник не отримував від ВДВС постанову від 27.05.2016 про повернення виконавчого документа та оригінал наказу. Про повернення наказу стягувач дізнався лише з вказаного листа, відтак строк для пред`явлення наказу до виконання сплив. При цьому строк був пропущений з вини державного виконавця, тобто з поважних причин. Просить суд заяву задовольнити.

Відповідач (боржник) письмовий відзив на заяву не подав, з будь-якими заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Відповідно до ч. 2 ст. 329 ГПК України заява про поновлення пропущеного строку розглядається в десятиденний строк в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подану заяву суд зазначає таке.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.01.2010 у справі № 18/293/09 позов задоволений частково. Стягнуто з ПП «ЮГІНВЕСТ-ТРАНС» на користь Концерну «Міські теплові мережі» 24 118 грн. 06 коп. основного боргу за лютий-листопад 2009, 1 606 грн. 23 коп. пені, 252 грн. 46 коп. 3 % річних, 528 грн. 98 коп. втрат від інфляції, 265 грн. 06 коп. державного мита та 234 грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення, судом 15.02.2010 виданий відповідний наказ.

Відповідно до поданих заявником доказів, у період аз 02.03.2010 по 16.11.2015 стягувач неодноразово пред`являв вищевказаний наказ для примусового виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.

В свою чергу державним виконавцем Жовтневого ВДВС було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Так, Концерн «Міські теплові мережі» повторно звернувся до Жовтневого відділу ДВС виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції з заявою вих. № 5971/20 від 16.11.2015 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 15.02.2010 у справі № 18/293/09, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 16.11.2015.

25.11.2015 державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС Запорізького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49426276 з виконання наказу від 15.02.2010 № 18/293/09.

На письмове звернення Концерну «Міські теплові мережі» від 18.08.2020 вих. № 3685/20 стосовно виконання рішення суду у справі № 18/293/09 начальник Олександрівського ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), листом від 26.08.2020 № 28358/7 повідомив, що на виконанні відділу перебувало виконавче провадження ВП № 49426276 з виконання наказу від 15.02.2010 № 18/293/09, виданого Господарським судом Запорізької області про стягнення з ПП Югінвест - Транс на користь Концерну Міські теплові мережі боргу в сумі 27005,25 грн. Згідно інформації Автоматизованої системи виконавчого провадження ВП 49426276 завершено на підставі п. 5 ч.1 ст 47 Закону України Про виконавче провадження . Зазначено, що згідно розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями вищезазначене виконавче провадження знищено у січні 2020 року. Оскільки згідно законодавства строк зберігання розносної книги для місцевої кореспонденції та реєстру на відправку кореспонденції становить 1 рік, надати більш детальну інформацію по ВП 49426276 не представляється можливим.

Згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як зазначено вище, на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2010 у справі № 18/293/09 Господарським судом Запорізької області 15.02.2010 був виданий наказ про примусове виконання рішення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла на час видачі наказу) виконавчі документи, зокрема, судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

Згідно до п. а) ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 22 цього Закону, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документу стягувачу.

Відповідно до ч. 5 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діє на час розгляду дійсної заяви), виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно ст. 12 даного Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відтак, враховуючи вищевказані положення законодавства, строк пред`явлення наказу суду від 15.02.2010 у справі № 18/293/09 сплив.

Згідно зі ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання, а ст. 8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.

Статтями 2, 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості судового рішення. Тобто, виконання судового рішення в порядку та в межах повноважень, закріплених законом, є одним з основних конституційних принципів, які характеризують державу як правову.

Відповідно до ч. 4 ст. 13, ст. 129 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини й громадянина захищаються судом; обов`язковість рішень суду є однією з основних задач судочинства.

Положення ст. ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Наразі рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2010 у справі № 18/293/09, на виконання якого виданий наказ Господарського суду Запорізької області від 15.02.2010, не виконане, що не відповідає вищенаведеним засадам.

Разом з цим, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, на предмет поважності чи неповажності причин пропуску строку підлягають оцінці судом у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

При цьому визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягувач мав реальну можливість пред`явити відповідний наказ до виконання.

Тобто, причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України. Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи з поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

Як слідує з матеріалів справи, Концерн «Міські теплові мережі» неодноразово пред`являв наказ № 18/293/09 до примусового виконання, востаннє - у листопаді 2015 року. Постановою від 27.05.2016 виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» , про що заявнику (стягувачу) стало відомо з листа ВДВС від 26.08.2020.

Як вказав заявник, наказ Господарського суду Запорізької області від 15.02.2010 № 18/293/09 разом з постановою про повернення виконавчого стягувачем не отримано.

Враховуючи викладене, а також те, що однією з основних засад судочинства є законність (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), господарський суд, діючи з метою забезпечення дієвого судового захисту усіх учасників судового процесу, дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Концерну «Міські теплові мережі» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

Відповідно до п. 19.4 Розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

З викладеного вбачається, що визначальною та обов`язковою для видачі дублікату наказу умовою є звернення до суду з відповідною заявою в межах строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Враховуючи, що суд поновив стягувачу пропущений строк для пред`явлення наказу № 18/293/09 до виконання, оригінал наказу втрачений та на виконанні не перебуває, суд вважає за можливе заяву Концерну «Міські теплові мережі» у частині видачі дублікату наказу задовольнити, видати дублікат наказу у справі № 18/293/09.

Таким чином, заява (вих. № 4094/20 від 11.09.2020) Концерну «Міські теплові мережі» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у справі № 18/293/09 судом задовольняється повністю.

У судовому засіданні 28.08.2020 судом підписано вступну та резолютивну частини даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 329, п.п. 19.4 п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву (вих. № 4094/20 від 11.09.2020) Концерну «Міські теплові мережі» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у справі № 18/293/09 задовольнити.

Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Запорізької області у справі № 18/293/09 від 15.02.2010, виданого на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 20.01.2010 у справі № 18/293/09 про стягнення з приватного підприємця «ЮГІНВЕСТ-ТРАНС» (69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 31, код ЄДРПОУ 33610582, р/р НОМЕР_1 в АБ «Металург» м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р НОМЕР_2 , в ПАТ «Універсал Банк» , МФО 322001) 24 118 (двадцять чотири тисячі сто вісімнадцять) грн. 06 коп. основного боргу за лютий-листопад 2009 р., 1 606 (одну тисячу шістсот шість) грн. 23 коп. пені, 252 (двісті п`ятдесят дві) грн. 46 коп. 3 % річних, 528 (п`ятсот двадцять вісім) грн. 98 коп. втрат від інфляції, 265 (двісті шістдесят п`ять) грн. 06 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати дублікат наказу № 18/293/09 від 15.02.2010 про стягнення з приватного підприємця «ЮГІНВЕСТ-ТРАНС» (69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 31, код ЄДРПОУ 33610582, р/р НОМЕР_1 в АБ «Металург» м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р НОМЕР_2 , в ПАТ «Універсал Банк» , МФО 322001) 24 118 (двадцять чотири тисячі сто вісімнадцять) грн. 06 коп. основного боргу за лютий-листопад 2009 р., 1 606 (одну тисячу шістсот шість) грн. 23 коп. пені, 252 (двісті п`ятдесят дві) грн. 46 коп. 3 % річних, 528 (п`ятсот двадцять вісім) грн. 98 коп. втрат від інфляції, 265 (двісті шістдесят п`ять) грн. 06 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Дублікат наказу направити заявнику - Концерну «Міські теплові мережі» .

Копію ухвалу направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена відповідно до ст. 256, п.п. 19.4 п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в апеляційному та касаційному (у частині видачі дублікату наказу) порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.10.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян