Рішення

від 20.10.2020 по справі 910/12610/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.10.2020Справа № 910/12610/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Міністерства оборони України до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Магдом" про стягнення 104 282,65 грн.,

без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2020 року Міністерство оборони України (далі - Міністерство) звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом, посилаючись на те, що 12 липня 2019 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Магдом" (далі - Товариство) було укладено договір про постачання товарів для державних потреб - матеріально-технічних засобів продовольчої служби, (за кошти Державного бюджету України) № 286/2/19/105, за умовами якого відповідач зобов`язався до 30 жовтня 2019 року поставити позивачу обумовлений сторонами товар. Оскільки Товариство взяте на себе за вказаною угодою зобов`язання щодо поставки цього товару не виконало, позивач, посилаючись на статті 11, 509, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача 104 282,65 грн. пені, нарахованої у зв`язку з простроченням поставки товару, вартістю 7 448 760,00 грн., на 14 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2020 року вищенаведену позовну заяву Міністерства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12610/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 25 серпня 2020 року про відкриття провадження у справі № 910/12610/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02192, місто Київ, Дарницький бульвар, будинок 8-А.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами пункту 3 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що копія вищенаведеної ухвали Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2020 року була отримана уповноваженим представником Товариства 28 серпня 2020 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення цього судового відправлення.

Проте відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав та не скористався наданими йому процесуальними правами.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги те, що Товариство належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для розгляду її по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.

Разом із тим суд звертає увагу на те, що у процесі розгляду справи відповідачем було змінено найменування та адресу місцезнаходження з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Магдом" (02192, місто Київ, Дарницький бульвар, будинок 8-А; ідентифікаційний код 38133170) на товариство з обмеженою відповідальністю "Ревей Компані" (03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок 3), що підтверджується відповідними відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2019 року між Міністерством та Товариством було укладено договір про постачання товарів для державних потреб - матеріально-технічних засобів продовольчої служби, (за кошти Державного бюджету України) № 286/2/19/105, за умовами якого останнє зобов`язалося у 2019 році поставити Міністерству обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8 (Казан електричний для варіння їжі, об`єм 100 л)): лот 2. Обладнання для їдалень (39312200-4 (Казан електричний для варіння їжі, об`єм 100 л)), а саме: казан електричний КПЕ-100, зазначений у специфікації, а відповідач, у свою чергу, - забезпечити приймання та оплату товару в кількості та у строки, визначені цією угодою.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.

За пунктом 2.1 договору умови поствки товару визначені специфікацією, викладеною в такій редакції: кількість товару - 114 штук; загальна вартість товару - 7 448 760,00 грн. з ПДВ; строк постачання товару - до 30 жовтня 2019 року.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що місцем поставки товару є військові частини Збройних Сил України, що зазначені у рознарядці Міністерства згідно з розрахунком поставки та обов`язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень.

У разі порушення Товариством порядку постачання товару, його кількості, якості та строків, які визначені у специфікації, та/або рознарядці, при зміні постачальником в односторонньому порядку умов договору чи відмови від виконання договору, Міністерство в односторонньому порядку має право, зокрема, достроково розірвати договір, повідомивши про це постачальника у строк 5 робочих днів з дня настання таких підстав (пункт 6.2.4 договору).

За умовами пункту 11.1 договору останній набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував на те, що товар у кількості 114 штук так і не був поставлений відповідачем, у зв`язку з чим Міністерством, на підставі пункту 6.2.4 договору, 14 листопада 2019 року в односторонньому порядку було достроково розірвано даний договір, про що листом від тієї ж дати № 286/6/7055 повідомлено Товариство.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що Товариство взятий на себе за спірним договором обов`язок щодо поставки товару не виконало, у зв`язку з чим Міністерство, скориставшись своїм правом, 14 листопада 2019 року на підставі пункту 6.2.4 договору в односторонньому порядку розірвало дану угоду з відповідачем.

Вищезазначені обставини не були спростовані і Товариством під час розгляду справи.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо поставки позивачу передбаченого укладеним між сторонами договором товару, Міністерство просило суд стягнути з Товариства 104 282,65 грн. пені, нарахованої за 14 днів прострочення з 31 жовтня 2019 року по 13 листопада 2019 року на суму 7 448 760,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів, робіт, чи послуг (частина 4 статті 231 ГК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом пункту 8.3.6 договору за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 % вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки заявлений Міністерством до стягнення розмір пені є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної штрафної санкції підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ревей Компані" (03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок 3; ідентифікаційний код 38133170) на користь Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6; ідентифікаційний код 00034022) 104 282 (сто чотири тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 65 коп. пені, а також 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 жовтня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко