Рішення

від 01.10.2020 по справі 910/3362/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2020Справа № 910/3362/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948"

про зобов`язання виконати роботи за договором

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" (далі - відповідач), в якому просить суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" виконати комплекс робіт по об`єкту "BOЛ3 Наталине-Кегичівка-Єфремівка-Червоний-Донець (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015-45000000-7)" для Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" відповідно до договору підряду від 13.07.2016р. № 1607000375 та додаткових угод до нього на загальну суму 3 810 687,63 грн., а саме: роботи по прокладанню захисної п/е трубки на суму 200 698, 10 грн., роботи по задувці волоконно-оптичного кабелю на суму 710 530, 41 грн, роботи по монтажу контейнерів КЛ-660, монтаж оптичних муфт ВяОК, виміри на суму 907 624, 19 грн, роботи по установці по трасі стовпчиків, плит, КВП на суму 386 902, 93 грн, роботи по придбанню та монтажу обладнання на вузли зв`язку на суму 848 732, 02 грн, роботи по монтажу та настроюванню обладнання системи передачі на суму 756 199, 98/ грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 1 051 148, 86 грн пені та 405 787, 46 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 (суддя Зеленіна Н.І.) позов задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" виконати комплекс робіт по об`єкту "BOЛ3 Наталине-Кегичівка-Єфремівка-Червоний-Донець (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015-45000000-7)" для Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" відповідно до договору підряду від 13.07.2016р. № 1607000375 та додаткових угод до нього на загальну суму 3 810 687,63 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 624 952 (шістсот двадцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. 77 коп. пені, 266 748 (двісті шістдесят шість тисяч сімсот сорок вісім) грн. 13 коп. штрафу та 15 137 (п`ятнадцять тисяч сто тридцять сім) грн. 04 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про відмову від частини позовних вимог - задоволено частково. Прийнято відмову Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" від позову до ТОВ "Свемон-Захід 1948", а саме від позовних вимог про зобов`язання ТОВ "Свемон-Захід 1948" виконати комплекс робіт по об`єкту "ВОЛЗ Наталине-Кегичівка-Єфремівка-Червоний-Донець" (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015 - 45000000-7)" для Позивача відповідно до договору підряду від 13.07.2016 №1607000375 та додаткових угод до нього на загальну суму 3810687,63 грн., а саме: 1) роботи по прокладанню захисної п/е трубки на суму 200 698,10 грн.; 2) роботи по задувці волоконно-оптичного кабелю на суму 710 530,41 грн.; 3) роботи по монтажу контейнерів КЛ-660, монтаж оптичних муфт ВяОК, виміри на суму 907 624,19 грн.; 4) роботи по установці по трасі стовпчиків, плит, КВП на суму 386 902,93 грн.; 5) роботи по придбанню та монтажу обладнання на вузли зв`язку на суму 848 732,02 грн.; 6) роботи по монтажу та настроюванню обладнання системи передачі на суму 756 199,98 гривень.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25 липня 2018 року у справі №910/3362/18 визнано нечинним в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" виконати комплекс робіт по об`єкту "BOЛ3 Наталине-Кегичівка-Єфремівка-Червоний-Донець (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015-45000000-7)" для Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" відповідно до договору підряду від 13.07.2016р. №1607000375 та додаткових угод до нього на загальну суму 3 810 687,63 грн.

Закрито провадження у справі № 910/3362/18 в частині позовних вимог про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" виконати комплекс робіт по об`єкту "BOЛ3 Наталине-Кегичівка-Єфремівка-Червоний-Донець (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015-45000000-7)" для Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" відповідно до договору підряду від 13.07.2016р. №1607000375 та додаткових угод до нього на загальну суму 3 810 687,63 грн.

Повернуто Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" з Державного бюджету 1321 (одну тисячу триста двадцять одну) грн. 50 коп., що відповідає 50 % судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги згідно платіжного доручення № 10360 від 21 серпня 2018 року.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25 липня 2018 року у справі №910/3362/18 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 624 952,77 грн. пені та 266 748,13 грн. штрафу та прийнято в цій частині нове рішення: У задоволенні позову в частині вимог про стягнення пені та штрафу - відмовлено повністю.

Постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у справі № 910/3362/18 у частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз пені в розмірі 1 051 148,86 грн, штрафу у розмірі 405 787,46 грн та судових витрат скасовано, та в цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у справі № 910/3362/18 залишено без змін.

11.02.2020 матеріали справи № 910/3362/18 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Щербакова С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 прийнято справу № 910/3362/18 до свого провадження. Розгляд справи № 910/3362/18 здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.03.2020.

У судовому засіданні 12.03.2020 оголошено перерву до 09.04.2020.

08.04.2020 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи (надіслане на електронну пошту суду), в якому позивач, з урахуванням встановлення на всій території України карантину, запровадженого постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Судове засідання, призначене на 09.04.2020 не відбулося у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020), з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 № 9/рс-186/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 підготовче засідання у справі № 910/3362/18 призначено на 07.05.2020.

30.04.2020 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи (надіслане на електронну пошту суду), в якому позивач з урахуванням запровадження на всій території України карантину, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 07.05.2020 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 11.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/3362/18 призначено на 30.07.2020.

У судовому засіданні 30.07.2020 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 20.08.2020.

У судовому засіданні 20.08.2020 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 01.10.2020.

01.10.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав письмові пояснення, в яких, зокрема зазначає, що дозвіл на виконання будівельних робіт був отриманий відповідачем 15.07.2016, тож датою початку виконання робіт за договором є 15.07.2016.

У дане судове засідання представник позивача не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте у судове засідання представників не направлено.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 20.08.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 6, приміщення 5, проте, до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 20.08.2020 з відміткою: вибули.

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 20.08.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приймаючи до уваги, що представники сторін були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 01.10.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.07.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" (далі - підрядник) укладено договір підряду № 1607000375, умовами якого передбачено, що за цим договором підрядник приймає на себе зобов`язання власними та залученими силами та засобами виконати комплекс робіт по об`єкту "ВОЛЗ Наталине-Кегичівка-Єфремівка-Червоний Донець (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015 - 45000000-7)" та здати в установлений Договором строк закінчений будівництвом об`єкт відповідно до договірної документації, а саме:

- розробити календарний план - графік виконання основних заходів і робіт;

- розробити і затвердити у замовника проект виконання робіт;

- отримати дозволи на виконання будівельно-монтажних робіт від державних установ та експлуатуючих організацій;

- поставити обладнання (устаткування) і матеріали згідно з специфікаціями;

- виконати будівельно-монтажні роботи відповідно до погодженої документації та затвердженого проекту виконання робіт;

- виконати обов`язки зазначені в п. 6.4. Розділу 6;

- кількість робіт та вимоги щодо їх якості згідно технічних вимог та якісних характеристик предмета закупівлі (Додаток № 3).

Згідно з п. 1.2 договору, замовник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, передати проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об`єкт, сплатити вартість виконаних робіт Підрядником, передбачену договором.

Відповідно до п.2.1. та п. 2.2. договору, місце поставки обладнання (устаткування): філія "Управління "Укргазтехзв`язок", 08151, м. Боярка, вул. Маяковського, 49, склад, поставка на умовах DDP (інкотермс 2000р.). Місце виконання робіт: в межах Красноградського, Кегичівського, Первомайського, Зміївського та Балаклійського районів Харківської, області.

Пунктом 3.1 Договору (з урахуванням додаткової угоди №2 від 02.09.2016 р.) сторони погодили, що вартість по договору відповідно до розрахунку договірної ціни (додаток № 1) складає: 9 240 005 грн. 57 коп.; крім того ПДВ20%: 1848001 грн. 12 коп.; загальна вартість з ПДВ: 11 088 006 грн. 69 коп. Вартість устаткування за цим Договором складає: 2 567 419,13 грн.; крім того ПДВ: 513 483,83 грн.; Загальна вартість з ПДВ: 3080902,96 грн. (п. 3.1.1). Вартість будівельно-монтажних робіт за цим Договором складає: 6672586,44 грн.; крім того ПДВ 20%: 1334517,29 грн.; загальна вартість з ПДВ: 8007103,73 грн. (п. 3.1.2).

Вартість робіт визначена Кошторисом, що є невід`ємною частиною договору. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов`язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю, про що сторони, з урахуванням вимог ч. 5 ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" №1197-VII від 10 квітня 2014 року із змінами і доповненнями та чинного законодавства, укладають додаткову угоду.

За змістом п. 3.2 договору, всі витрати пов`язані з отриманням погоджень, дозволів покладаються на підрядника. Замовник компенсує витрати підрядника на підставі оформлених належним чином підтверджуючих документів (калькуляцій, актів виконаних робіт і т.п.).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що здавання-приймання робіт після закінчення будівництва об`єкту здійснюється у відповідності з чинним порядком, а саме реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації в ДП "ДЕРЖАРХБУДІНСПЕКЦІЯ". Порядок і черговість здавання об`єкту, обов`язки сторін визначаються у узгодженому плані-графіку виконання робіт. Перелік документів, що оформлюються при здаванні об`єкту повинен відповідати КНД, будівельним нормам і правилам. З моменту підписання акта приймальних випробувань та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації в державних установах Замовник відповідає за його збереження.

Відповідно до п. 5.1. договору, підрядник розробляє та надає на погодження Календарний план-графік виконання робіт до моменту підписання договору підряду (Додаток № 2).

За умовами п. 5.2 договору строк виконання робіт - протягом 12 місяців з моменту отримання підрядником письмового дозволу замовника про початок виконання робіт та/або відповідно до календарного плану-графіку.

Згідно з п. 5.3 договору виконання зобов`язань, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт, поставка обладнання та отримання позитивних висновків від державних установ на експлуатацію об`єкту - згідно календарного план-графіку виконання робіт.

Цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2017 року, а в частині виконання Сторонами зобов`язань щодо розрахунків - до їх повного виконання (п. 5.4 договору).

За змістом п. 6.3.4 договору, підрядник для початку виконання будівельно-монтажних робіт отримує від державних установ та організацій встановлені законом дозволи на виконання окремих видів робіт. Надає копії отриманих дозволів замовнику.

Підрядник зобов`язаний інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов`язань за договором підряду, обставин, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення (п. 6.4.9 договору).

Згідно з п. 8.1. договору, будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку, визначеному договором підряду, організація виконання робіт повинна відповідати проектно-технологічній документації (проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається нормативними документами та договором підряду.

Пунктом 10.3. договору, сторони встановили, що за порушення з вини підрядника строків виконання робіт, він сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Порушенням строків виконання робіт вважати ті строки, що вказані в п.5.2.

У п. 11.2 договору визначено, що при виникненні обставин, що не залежать від підрядника і перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, він може ставити перед замовником питання про їх перегляд. Рішення про перегляд строків оформляється додатковою угодою.

Обставинами, які перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, що не залежать від Підрядника і дають йому право на перегляд цих строків, є, зокрема, обставини, за які відповідає замовник (відсутність коштів на фінансування, затримка у виконанні зобов`язань, поява додаткових робіт тощо (п. 11.3. договору).

За змістом п. 11.4 договору, сторона, що прийняла рішення про призупинення робіт або розірвання Договору, повідомляє про це письмово іншу сторону не менше ніж за 30 днів до вступу в дію такого рішення, і, якщо проти цього строку обставини, що зумовили таке рішення, не змінились, сторона, що проявила ініціативу, має право розірвати договір в передбаченому діючим законодавством порядку.

Сторонами затверджено додаток №1 до договору (Договірна ціна), в який вносились також зміни відповідно до додаткових угод №1 та № 2.

Крім того, сторонами затверджено додаток №2 до договору (Календарний план-графік виконання робіт), у якому зазначено, що загальний термін виконання робіт складає 14 місяців з дати видачі дозволу на виконання робіт, а також те, що послідовність робіт може змінюватись в залежності від виробничої необхідності.

У додатку №3 до договору "Технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі" сторонами визначено в т.ч. загальний опис робіт, з урахуванням обсягів основних робіт, а також те, що: "перелік та об`єми виконання робіт: Відомість обсягів робіт зазначені в додатку №І-1.

Як вбачається з матеріалів справи, підрядником було виконано роботи за договором у період з вересня 2016 року по травень 2017 року, на загальну суму 7 277 379,06 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 1-375 за вересень 2016, № 2-375 за вересень-2 2016 року, № 3-375 за жовтень 2016 року, № 4-375 за жовтень 2 2016 року, № 5-375 за листопад 2016 року, № 6-375 за грудень 2016 року, № 7-375.2 за грудень -3 2016 року та № 8-375 за травень 2017 року.

Однак, як зазначає позивач, підрядником не були виконані у строки, передбачені договором, роботи по об`єкту, передбачені календарним планом-графіком виконання робіт, який є додатком 2 до договору (з урахуванням вартості робіт відповідно до додаткової угоди № 2 від 02.09.2016). Зокрема, не виконані наступні роботи: прокладання захисної п/е трубки на суму 200 698, 10 грн; задувка волоконно-оптичного кабелю на суму 710 530, 41 грн; монтаж контейнерів КЛ-660, монтаж оптичних муфт ВяОК, виміри на суму 907 624, 19 грн; не виконано роботи по установці по трасі стовпчиків, плит, КВП на суму 386 902, 93 грн; придбання та монтаж обладнання на вузли зв`язку на суму 848 732, 02 грн; монтаж та настроювання обладнання системи передачі на суму 756 199, 98 грн. Отже, загальна вартість невиконаної частини робіт складає 3 810 687, 63 грн.

Суд зазначає, що листом від 15.07.2016 р. №1414/1601 позивачем відповідно до п. 5.2 договору та погодженого план-графіку виконання робіт було надано відповідачу дозвіл на початок виконання робіт за договором. У цьому листі позивач просив розробити проект виконання робіт згідно п. 6.3.3 Договору.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 16.09.2016 № 1896/16-01 звертався до голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України про внесення змін до декларації про початок виконання робіт по об`єкту ВОЛЗ Наталине-Кегичівка-Єфремівка-Червоний Донець (декларація № ХК 08312040853 від 19.03.2012), в якому зазначив в тому числі про зміну генерального підрядника на ТОВ Свемон-Захід 1948 .

Відповідачем долучено до матеріалів справи робочий проект по об`єкту ВОЛЗ Наталине-Кегичівка-Єфремівка-Червоний Донець .

У зв`язку з недотриманням строків виконання робіт, на підставі п. 10.3. договору позивачем було нараховано пеню за загальний період прострочення з 30.03.2017 по 26.02.2018 у розмірі 1 051 148, 86 грн та штраф 7 % - за прострочення понад 30 днів у розмірі 405 787, 46 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у даній справі та передаючи справу № 910/3362/18 на новий розгляд, вказав, що суди попередніх інстанцій не дослідили передбаченого договором та календарним планом-графіком строку виконання робіт, загальної вартості робіт по договору та здійсненої оплати вартості виконаних робіт, що унеможливило встановлення залишку суми невиконаних робіт.

Верховний Суд зазначив, що оскільки судами попередніх інстанцій не були з`ясовані обставини справи щодо додержання сторонами договору підряду № 1607000375 від 13.07.2016 своїх зобов`язань за цим договором, наявність/відсутність обставин, які б свідчили про відсутність вини відповідача у невиконанні своїх зобов`язань та/або неможливість належного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань внаслідок дій чи без діяльності позивача, та, як наслідок, наявність підстав для передбаченої договором відповідальності за відповідне порушення, їх висновки по суті спору в частині вимог про стягнення пені та штрафу є передчасними.

В частині прийняття відмови Акціонерного товариства Укртрансгаз від частини позовних вимог, а саме від позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 виконати комплекс робіт по об`єкту BOЛ3 Наталине-Кегичівка-Єфремівка-Червоний Донець (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015-45000000-7) для Акціонерного товариства Укртрансгаз відповідно до договору підряду № 1607000375 від 13.07.2016 та додаткових угод до нього на загальну суму 3 810 687,63 грн; визнання нечинним рішення суду першої інстанції в цій частині та закриття провадження у справі № 910/3362/18 в частині позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 виконати комплекс робіт по об`єкту BOЛ3 Наталине-Кегичівка-Єфремівка-Червоний Донець (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015-45000000-7) для Акціонерного товариства Укртрансгаз відповідно до договору підряду № 1607000375 від 13.07.2016 та додаткових угод до нього на загальну суму 3 810 687,63 грн постанова суду апеляційної інстанції не оскаржувалась.

Тож, рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у справі № 910/3362/18 у частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз пені в розмірі 1 051 148,86 грн, штрафу у розмірі 405 787,46 грн та судових витрат скасовано, та в цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у справі № 910/3362/18 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Таким чином, з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору підряду № 1607000375 від 13.07.2016 з урахуванням додаткових угод, відповідач зобов`язаний був виконати роботи на загальну суму 11 088 006, 69 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підрядником було виконано роботи за договором у період з вересня 2016 року по травень 2017 року, на загальну суму 7 277 379, 06 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 1-375 за вересень 2016, № 2-375 за вересень-2 2016 року, № 3-375 за жовтень 2016 року, № 4-375 за жовтень 2 2016 року, № 5-375 за листопад 2016 року, № 6-375 за грудень 2016 року, № 7-375.2 за грудень -3 2016 року та № 8-375 за травень 2017 року.

Однак, як зазначає позивач, підрядником не були виконані у строки, передбачені договором, роботи по об`єкту, передбачені календарним планом-графіком виконання робіт, який є додатком 2 до договору (з урахуванням вартості робіт відповідно до додаткової угоди № 2 від 02.09.2016). Зокрема, не виконані наступні роботи: прокладання захисної п/е трубки на суму 200 698, 10 грн; задувка волоконно-оптичного кабелю на суму 710 530, 41 грн; монтаж контейнерів КЛ-660, монтаж оптичних муфт ВяОК, виміри на суму 907 624, 19 грн; не виконано роботи по установці по трасі стовпчиків, плит, КВП на суму 386 902, 93 грн; придбання та монтаж обладнання на вузли зв`язку на суму 848 732, 02 грн; монтаж та настроювання обладнання системи передачі на суму 756 199, 98 грн.

Отже, як зазначає позивач, загальна вартість невиконаної частини робіт складає 3 810 687, 63 грн.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов`язані із місцезнаходженням об`єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, основне зобов`язання відповідача (відповідно до умов п. 1.1. договору) - є виконати комплекс робіт по об`єкту: "ВОЛЗ Наталине-Кегичівка-Єфремівка-Червоний Донець (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015 - 45000000-7)" та здати в установлений Договором строк закінчений будівництвом об`єкт відповідно до договірної документації.

Водночас, умовами спірного договору також визначено інші обов`язки підрядника, які існують у межах основного зобов`язання, у тому числі обов`язок підрядника щодо дотримання строків виконання всіх етапів підрядних робіт (п. 5.2, 6.4.4, 6.4.11 договору) відповідно до умов договору та календарного плану-графіку виконання робіт.

Відповідальність підрядника за умовами цього договору у вигляді штрафних санкцій (пені, штрафу), передбачена п. 10.3 договору, настає у разі порушення строків виконання робіт, що вказані в п. 5.2.

При цьому, суд зазначає, що на момент, з якого позивачем нараховано пеню та штраф замовником вже було надано підряднику дозвіл на початок виконання робіт за договором, тому недоречними визнаються доводи відповідача про неможливість нарахування штрафних санкції відповідно до календарного плану-графіку в розумінні п. 5.2 договору.

Згідно з п. 5.2 договору строк виконання робіт - протягом 12 місяців з моменту отримання підрядником письмового дозволу замовника про початок виконання робіт та/або відповідно до календарного плану-графіку.

Дозвіл було надано листом замовника від 15.07.2016 р. №1414/1601, в якому безпосередньо зазначено про надання дозволу підряднику на початок виконання робіт за договором, отримання якого підтверджувалось самим відповідачем у суді першої інстанції.

Тобто відповідальність підрядника за умовами цього договору у вигляді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання відповідачем обов`язку зі здачі завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт/поставки обладнання в межах основного зобов`язання.

Отже, відповідачем роботи за договором мали бути виконані у період з 15.07.2016 по 15.07.2017.

Тож, з урахуванням приписів п. 5.2. договору, прострочення виконання робіт почалося з 16.07.2017.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частина 2 ст. 883 Цивільного кодексу України передбачає, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

За змістом ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У договорі сторони погодили, що за порушення з вини підрядника строків виконання робіт (п. 10.3. договору), він сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Отже, суд дійшов висновку, що наведені норми права та положення договору підряду передбачають можливість застосування до підрядника (боржника) відповідальності передбаченої договором, виходячи з загальної вартості невиконаних робіт та з урахуванням загального терміну їх виконання. А тому, враховуючи встановлені обставини справи щодо невиконання підрядником частини підрядних робіт, у замовника виникло право на відшкодування пені та штрафу, передбачених умовами договору. Доказів виконання таких робіт (складення актів виконаних робіт, тощо) матеріли справи не містять, відповідачем така обставина не спростовувалася.

Суд враховує висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2020 у даній справі, в якій зазначено що відсутність у договорі підряду окремо погоджених строків виконання кожного з видів (етапів) робіт та їх вартості не позбавляє позивача права на застосування до боржника відповідальності передбаченої договором, виходячи з загальної вартості невиконаних робіт та з урахуванням загального терміну їх виконання (умови договорів щодо строків дії, виконання, штрафних санкцій аналогічні). А тому, при визначені розміру штрафних санкцій, суд виходить із загальної вартості невиконаних робіт та з урахуванням загального терміну їх виконання.

Як вбачається з наданого розрахунку штрафних санкцій (з урахуванням зменшення позовних вимог), позивачем було здійснено нарахування за такими етапами, зокрема:

1) прокладання захисної п/е трубки, залишок по етапу 200 698, 10 грн - 36 527, 05 грн пені та 50 575, 92 грн 7 % штрафу;

2) задувка волоконно-оптичного кабелю, залишок по етапу 710 530, 41 грн - 129 316, 53 грн пені та 49 737, 13 грн 7 % штрафу;

3) монтаж контейнерів КЛ-660, монтаж оптичних муфт ВяОК, виміри, залишок по етапу 907 627, 19 грн - 165 187, 60 грн пені та 63 533, 69 грн 7 % штрафу;

4) установка по трасі стовпчиків, плит, КВП, залишок по етапу 386 902, 93 грн - 70 416, 33 грн пені та 27 083, 21 грн 7 % штрафу;

5) придбання та монтаж обладнання на вузли зв`язку, залишок по етапу 848 732, 02 грн - 511 998, 91 грн пені та 198 450, 56 грн 7 % штрафу;

6) монтаж та настроювання обладнання системи передачі, залишок по етапу 756 199, 98 грн - 137 628, 40 грн пені та 52 934, 00 грн 7 % штрафу.

Водночас, як вбачається з календарного плану-графіку виконання робіт (додаток №2 до договору), останній не містить такого виду робіт, як монтаж контейнерів КЛ-660, монтаж оптичних муфт ВяОК, виміри (п. 5 розрахунку штрафних санкцій). Натомість в календарному плані-графіку виконання робіт зазначено монтаж кабелю ОК, зварювання волокон, кінцевих пристроїв, виміри, виконавча геотопозйомка (п. 3.4. графіку). До того ж, інформація яка міститься в технічних вимогах та робочому проекті на дають можливості дійти висновку про вірогідність (в розумінні ст. 79 ГПК України) того, що п. 5 робіт, наведений в розрахунку штрафних санкцій, відповідає п. 3.4. календарного плану-графіку виконання робіт. А тому, суд дійшов висновку, що у наведеному позивачем розрахунку штрафних санкцій вказано роботи, які не були передбачені умовами договору підряду, відповідно, підстави для нарахування штрафних санкцій на такі роботи відсутні. Разом з тим решта робіт, наведених у розрахунку були передбачені умовами договору, зокрема, календарним планом-графіком виконання робіт (додаток №2 до договору).

Крім того, як вбачається з умов договору, сторони у п. 10.3 договору передбачили відповідальність у вигляді стягнення пені в розмірі 0,1 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому за змістом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Нормою ст. 231 Господарського кодексу України передбачено розмір штрафних санкцій, зокрема, згідно з ч. 1 указаної статті передбачено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи власником АТ Укртрансгаз є Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , що також підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch). Єдиним засновником Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України є Кабінет Міністрів України. Наведене свідчить про приналежність позивача до державного сектора економіки.

Як було зазначено, у п. 10.3. договору сторони погодили, що у разі порушення умов щодо строків виконання робіт підрядник сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, що відповідає розміру пені, встановленого законом.

Тож, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 30.03.2017 по 26.02.2018 у розмірі 1 051 148, 86 грн та штраф 7 % - за прострочення понад 30 днів у розмірі 405 787, 46 грн.

В той же час Товариством з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" заявлено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності вимог про стягнення штрафних.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вже зазначено судом вище, дозвіл на початок виконання робіт відповідач отримав 15.07.2016 (лист №1414/1601 від 15.07.2016), про що зазначав сам відповідач у відзиві на позов.

Згідно з п. 5.2. договору строк виконання робіт - протягом 12 місяців з моменту отримання письмового дозволу замовника. Тобто прострочення виконання робіт почалося 16.07.2017.

З даним позовом, АТ Укртрансгаз звернулося до суду 21.03.2018, що підтверджується календарним штемпелем відділення поштового зв`язку на конверті, у якому позовна заява надійшла до суду.

При цьому, нарахування позивачем штрафних санкцій, згідно з розрахунком, здійснюється з 30.03.2017.

Тож, позивач звернувся до суду в межах року з моменту прострочення зобов`язання, а тому відсутні підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності.

При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду у даній щодо можливості нарахування штрафних санкцій з урахуванням загального терміну їх виконання. Звертаючись з даним позовом, позивачем було здійснено розрахунок та, відповідно, заявлено про стягнення пені станом на 26.02.2018.

Суд, здійснивши перевірку заявленого позивачем розрахунку, з урахуванням положень ст. 231, 232 Господарського кодексу України та висновків Верховного Суду у даній справі, дійшов висновку про арифметично обґрунтовану заявлену до стягнення пеню у розмірі 565 701, 75 грн (36 527, 05 грн (прокладання захисної п/е трубки), 129 316, 53 грн (задувка волоконно-оптичного кабелю), 70 416, 33 грн (установка по трасі стовпчиків, плит, КВП), 191 813, 44 грн (придбання та монтаж обладнання на вузли зв`язку), 137 628, 40 грн (монтаж та настроювання обладнання системи передачі) розрахована з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання за період з 16.07.2017 по 26.02.2018.

Крім того, у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі №42/252, від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 у справі №20/246-08, а також у постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2016 у справі № 910/20528/15.

Судом здійснено перевірку надано позивачем розрахунку 7 % штрафу та виявлено помилку в обрахунку штрафу. При цьому, суд приймає доводи відповідача про те, що штраф за порушення строків виконання підрядних робіт нараховується на суму невиконаних робіт, що було узгоджено сторонами в п. 10.3. договору.

Здійснивши перевірку заявленого позивачем розрахунку, з урахуванням положень узгоджених умов договору, суд дійшов висновку що арифметично обґрунтованою до стягнення є сума 7 % штрафу у розмірі 203 214, 45 грн (14 048, 87 грн (прокладання захисної п/е трубки), 49 737, 13 грн (задувка волоконно-оптичного кабелю), 27 083, 21 грн (установка по трасі стовпчиків, плит, КВП), 59 411, 24 грн (придбання та монтаж обладнання на вузли зв`язку), 52 934, 00 грн (монтаж та настроювання обладнання системи передачі).

При цьому суд враховує, що роботи, про невиконання яких заявлено позивачем, відсутні в актах виконаних робіт та довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, що свідчить про те, що відповідачем не було виконано роботи, передбачені умовами договору, що є підставою для застосування відповідальності, узгодженої сторонами в п. 10.3. договору підряду.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача на акти звіряння взаємних розрахунків, згідно з якими підтверджується заборгованість позивача перед відповідачем, оскільки вказані акти складені за іншими договорами, укладеними між сторонами, які не є предметом даного спору, а тому наявність заборгованості позивача перед відповідачем за іншими правовідносинами не звільняє підрядника (відповідача) від виконання зобов`язань за договором підряду, який є предметом даного спору. Обставини, які б свідчили про наявність заборгованості замовника перед відповідачем за договором підряду, який є предметом розгляду судом не встановлено, відповідачем таких доказів не надано.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в частині стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог майнового характеру.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За таких обставин, враховуючи те, що судом частково задоволені позовні вимоги, витрати, понесені Акціонерним товариством "Укртрансгаз" по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 у справі № 910/3362/18 відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" пропорційно розміру задоволених позовних вимог майнового характеру.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свемон-Захід 1948" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 6, приміщення, 5; ідентифікаційний код - 39139461) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, б. 9/1; ідентифікаційний код - 30019801) 565 701 (п`ятсот шістдесят п`ять тисяч сімсот одну) грн 75 коп. - пені, 203 214 (двісті три тисячі двісті чотирнадцять) грн 45 коп. - штрафу, 11 533 (одинадцять тисяч п`ятсот тридцять три) грн 74 коп. - судового збору та 23 067 (двадцять три тисячі шістдесят сім) грн 48 коп. - судового збору за подання касаційної скарги.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 12.10.2020.

Суддя С. О. Щербаков