Рішення

від 13.10.2020 по справі 910/4915/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2020Справа № 910/4915/20

За позовом Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі

Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної

адміністрації

до Державного підприємства Спецбудуправління СБУ

про стягнення 2.108.762,11 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

за участю представників сторін

від прокуратури Синюк І.А., посвідчення № 050950 від 20.09.2018

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору :

09.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації до Державного підприємства Спецбудуправління СБУ про стягнення 2.108.762,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір будівельного підряду № 81кб від 19.06.2018, умовами якого встановлено договірну ціну 57.881.766,00 грн та передбачено, що позивач може перерахувати відповідачу попередню оплату в розмірі 30% річного обсягу фінансування, які відповідач зобов`язується використати до кінця поточного бюджетного року, а у разі залишку невикористаних коштів - повернути позивачу. Відповідно до умов договору встановлено, що в підтвердження використаних коштів відповідач надає акти виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в і довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ3. Так на виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу 5.000.000,00 грн попередньої оплати, з яких відповідачем підтверджено використання 3.041.586,73 грн, у зв`язку з чим позивачем направлялися на адресу відповідача листи з вимогою надання актів виконаних робіт на вказану суму або повернення коштів. Враховуючи те, що відповідачем не було надано акти та кошти не повернуто, Заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 2.108.762,11 грн, з яких 1.958.413,27 грн невикористані кошти попередньої оплати та 150.348,84 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 відкрито провадження у справі № 910/4915/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.05.2020.

12.05.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що кошти авансу відповідач використав на придбання матеріалів, які використано при виконані робіт на об`єкті та згідно акту приймання-передачі матеріалів від 03.04.2020 позивачу передано матеріали на суму 1.958.413,27 грн. Сторонами договору проведено звірку взаєморозрахунків та станом на 30.04.2020 встановлено відсутність заборгованості відповідача перед позивачем щодо повернення невикористаних коштів попередньої оплати (авансу) на суму 1.958.413,27 грн, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача невикористаних коштів попередньої оплати (авансу) за договором в розмірі 1.958.413,27 грн не підлягають задоволенню. Сторони договору визначили (п.4.2 договору) максимальний строк використання авансу не пізніше ніж до кінця поточного бюджетного року , а саме не пізніше 31.12.2019. Таким чином, придбання відповідачем за рахунок отриманого авансу, матеріалів, що необхідні для виконання робіт на об`єкті згідно договору відповідає положенням договору та вимогам абзацу 2 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 (із змінами), а нарахування позивачем пені в період з 10.10.2020 до 31.12.2020 є незаконним. Вважає, що вина відповідача у невиконанні робіт на об`єкті з використанням матеріалів, що придбані ним за рахунок отриманого авансу протягом жовтня-грудня 2019 року відсутня. Просить зменшити розмір пені з 150.348,84 грн до 1.503,49 грн.

13.05.2020 на електрону пошту суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовчому засіданні 14.05.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 11.06.2020.

27.05.2020 на електрону пошту суду від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання по справі № 910/4915/20 призначеного на 11.06.2020 у режимі відеоконференції, визначивши Донецький окружний адміністративний суд або Слов`янський міськрайонний суд Донецької області відповідальним за проведення відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 у справі № 910/4915/20 в задоволенні клопотання позивача про забезпечення проведення підготовчого засідання у режимі відеоконференції відмовлено.

04.06.2020 від Прокуратури Донецької області до суду надійшла відповідь на відзив, в якій прокуратура зазначає що, відповідачем добровільно виконані вимоги прокуратури щодо повернення невикористаних коштів попередньої оплати за договором будівельного підряду № 81 кб у сумі 1.958.413,27 грн (повернуто матеріали, які були придбані за кошти авансового платежу), тому прокуратура вважає, що в цій частині заявлених позовних вимог відсутній предмет спору. Щодо стягнення штрафних санкцій за договором у сумі 150.348,84 грн зазначає, що згідно п. 4.2 договору замовник може перерахувати підряднику аванс у розмірі не більше 30% річного обсягу фінансування. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс протягом трьох місяців після одержання авансу, але у будь-якому разі не пізніше ніж до кінця поточного бюджетного року відповідно до п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 Про затвердження порядку Державного фінансування капітального будівництва (із змінами). Визначений в п. 4.2 договору строк повернення авансу відповідає вимогам п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 Про затвердження порядку Державного фінансування капітального будівництва (із змінами). Зазначає, що за відсутності в матеріалах справи доказів про те, що порушення зобов`язання за договором сталося випадково з неналежних від відповідача причин та цей випадок є винятковим, тому підстав для зменшення розміру пені відсутні.

09.06.2020 на електрону пошту суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що сторонами договору підписано акт приймання-передачі матеріалів, відповідно до якого генпідрядником прийнято матеріали на 1.958.413,27 грн та вимоги позивача до відповідача в частині стягнення невикористаних коштів попередньої оплати відсутні. Визначений в п. 4.2 договору строк повернення авансу відповідає вимогам п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 Про затвердження порядку Державного фінансування капітального будівництва (із змінами). Сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків згідно якого з урахуванням підписаного акту приймання-передачі матеріалів сальдо становить 150.348,84 грн - пеня за період з 10.10.2019 по 29.02.2020 та 18.299,92 грн - пеня за період з 01.03.2020 по 02.04.2020. Підписання акту свідчить про визнання боржником такого боргу. Заперечує проти зменшення розміру пені, оскільки мало місце порушення виконання зобов`язання, тоді як поважні причини неможливості їх виконання у визначений строк відсутні.

09.06.2020 від Прокуратури Донецької області до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача невикористаних коштів попередньої оплати в сумі 1.958.413,27 грн на підставі п. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмета спору.

09.06.2020 від Прокуратури Донецької області до суду надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій прокуратура просить збільшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача пеню за період з 10.10.2019 по 02.04.2020 в розмірі 168.648,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 910/4915/20 не прийнято до розгляду заяву прокуратури про збільшення розміру позовних вимог та повернуто її заявнику.

В підготовчому засіданні 11.06.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 09.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/4915/20 на 30 (тридцять) днів.

12.06.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (раніше 09.06.2020 надійшла на електрону пошту суду).

17.06.2020 до суду від Прокуратури Донецької області надійшло клопотання про повернення судового збору в розмірі 29.101,70 грн за розгляд вимоги про стягнення 1.958.413,27 грн, за якою відсутній предмет спору.

22.06.2020 до суду від Прокуратури Донецької області надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій просить збільшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача пеню за період з 10.10.2019 по 02.04.2020 в розмірі 168.648,76 грн.

В підготовчому засіданні 09.07.2020 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 21.07.2020.

20.07.2020 від позивача на електрону пошту суду надійшло клопотання, в якому позивач підтримує позицію Прокуратури Донецької області про збільшення розміру позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені за період з 10.10.2019 по 02.04.2020 в розмірі 168.648,76 грн.

В підготовчому засідання 21.07.2020 судом постановлено, ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.09.2020.

14.09.2020 на електрону пошту суду (без ЕЦП) від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника відповідача на самоізоляції.

Прокуратура в судовому засіданні 15.09.2020 позовні вимоги підтримала в частині стягнення 168.648,76 грн пені.

Позивач в судовому засіданні 15.09.2020 позовні вимоги підтримав в частині стягнення 168.648,76 грн пені.

В судовому засіданні 15.09.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 29.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на підставі ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України повернуто без розгляду.

Відповідач в судовому засіданні 29.09.2020 проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені заперечував.

В судовому засіданні 29.09.2020 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 13.10.2020.

02.10.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання по справі № 910/4915/20 призначеного на 13.10.2020 у режимі відеоконференції, визначивши Донецький окружний адміністративний суд або Слов`янський міський суд відповідальним за проведення відеоконференції.

Ухвалю Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 в задоволенні клопотання позивача про забезпечення проведення підготовчого засідання по справі № 910/4915/20 призначеного на 13.10.2020 у режимі відеоконференції відмовлено.

Згідно з ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Згідно постанов Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (зі змінами) та № 641 від 22.07.2020, відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12.03.2020 до 31.08.2020 на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 введено заборону залізничних, авіа- та автобусних міжміських та міжобласних пасажирських перевезень, а також робота метрополітенів; заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб. Дозволено лише заходи, необхідні для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Листом № 9/рс-186/20 від 16.03.2020 Радою суддів України з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, рекомендовано встановити особливий режим роботи судів України та роз`яснено сторонам про можливість відкладення розгляду справ у зв`язку з карантином.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

В судовому засіданні 13.10.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.06.2018 між Департаментом комунального будівництва Донецької обласної державної адміністрації (замовник, позивач) та Державним підприємством Спецбудуправління СБУ (далі - підрядник, відповідач) укладено договір підряду № 81кб (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник приймає на себе зобов`язання на свій ризик виконати роботи по об`єкту Реконструкція будівлі загальноосвітньої школи № 1 І - ІІІ ступенів та будівлі майстерні за адресою: вул. Корольова, 10 в м. Авдіївка Донецької області (коригування) (далі - об`єкт), а замовник прийняти та оплатити такі роботи відповідно до проектно-кошторисної документації.

Спір виник внаслідок того, що відповідач у визначений умовами договору строк кошти авансу не використав, а отже має повернути сплачену позивачем суму авансу в розмірі 1.958.413,27 грн. Також за порушення умов договору щодо використання авансу позивачем нараховано пеню в сумі 168.648,76 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 10.1 договору він набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018.

Додатковою угодою № 1 від 21.12.2018 внесено зміни до п. 10.1 договору та встановленого строк його дії до 31.12.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.

Згідно з п. 3.1 договору обсяг, вартість та термін виконання робіт визначаються прикладеними до договору календарним графіком виконання робіт і договірною ціною, які є невід`ємною частиною даного договору. Договірна ціна становить 57.881.766,00 грн.

Сторонами затверджено договірну ціну (додаток № 1 до договору), яка складає 57.881.766,00 грн, з ПДВ; Графік виконання робіт (додаток № 2 до договору), яким визначено загальний строк виконання робіт 116 календарних днів, а також план фінансування будівництва на 2018 рік по об`єкту.

Додатковою угодою № 2 від 04.04.2019 сторонами внесено зміни до п. 3.1 договору та визначено, що договірна ціна складає 54.487.133,81 грн.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Розрахунки за договором проводяться шляхом оплати за фактично виконані роботи та надання попередньої оплати. Замовник залишає за собою право здійснювати кінцеві розрахунки за виконані роботи у розмірі, що не перевищує 5% від договірної ціни (додаток № 1 до договору), після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт, отримання документів про готовність об`єкта до експлуатації та передачі об`єкта експлуатуючій організації (п. 4.1. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 04.04.2019).

Позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу попередню оплату у загальному розмірі 5.000.000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 28 від 09.07.2019 на суму 2.000.000,00 грн, № 29 від 19.07.2019 на суму 2.000.000,00 грн, № 33 від 19.08.2019 на суму 500.000,00 грн, № 34 від 22.08.2019 на суму 500.000,00 грн.

Згідно з п. 4.2 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 04.04.2019 замовник може перерахувати підряднику аванс у розмірі не більше 30% річного обсягу фінансування. Загальний обсяг авансування не може перевищувати 30% договірної ціни. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс протягом трьох місяців після одержання авансу, але у будь якому разі не пізніше ніж до кінця поточного бюджетного року відповідно до вимог п. 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 (із змінами). По закінченні терміну невикористані кошти повертаються замовнику, але не пізніше останнього дня терміну відпрацювання авансу.

Попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на не бюджетні рахунки підрядника, відкриті на його ім`я в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку відповідно до вимог п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 (із змінами).

Підрядник підтверджує використання коштів отриманої попередньої оплати актами виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-2в і довідки про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-3.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на те, що оплати здійснювались 09.07.2019, 19.07.2019, 19.08.2019 та 22.08.2019 відповідач мав використати кошти на відповідні суми у строки 09.10.2019, 19.10.2019, 19.11.2019 та 22.11.2019.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 6.3.7 договору підрядник зобов`язаний передати замовнику у порядку передбаченому законодавством та договором підряду, закінчені роботи.

Відповідно до п. 6.3.13 договору підрядник зобов`язаний інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов`язань за договором підряду, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення.

Відповідно до п. 6.3.14 договору підрядник зобов`язався забезпечити цільове використання коштів, виділених як аванс (попередня оплата) для виконання робіт по договору.

Відповідач приступив до виконання робіт за Договором та підтвердив використання одержаних ним коштів попередньої оплати актами приймання виконаних будівельних робіт та актом приймання-передачі устаткування на суму 3.168.937,87 грн, а саме:

актом № 20 приймання виконання будівельних робіт за вересень 2019 року на суму 467.955,91 грн;

актом № 22 приймання виконання будівельних робіт за вересень 2019 року на суму 270.015,60 грн;

актом № 23 приймання виконання будівельних робіт за вересень 2019 року на суму 209.854,80 грн;

актом № 24 приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2019 року на суму 82.682,80 грн;

актом № 25 приймання виконання будівельних робіт за листопад 2019 року на суму 377.131,31 грн;

актом № 27-1 приймання виконання будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 417.725,23 грн;

актом № 27-2 приймання виконання будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 417.725,23 грн;

актом № 27-3 приймання виконання будівельних робіт за грудень 2019 на суму 417.725,23 грн;

актом № 27-4 приймання виконання будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 417.725,23 грн;

актом № 4 об приймання-передачі устаткування від 26.12.2019 на суму 90.396,53 грн.

Також відповідач 19.12.2019 та 26.12.2019 повернув позивачу частину невикористаних коштів попередньої оплати в сумі 2.735,25 грн та 304.564,81 грн відповідно.

Платіжними дорученнями № 37 від 20.09.2019, № 39 від 15.10.2019, № 45 від 18.11.2019 позивачем здійснено оплату робіт на загальну суму 434.651,20 грн.

Отже, на момент звернення прокуратури з позовом до суду (02.04.2020 подано до поштового відділення зв`язку для відправлення) було підтверджено використання відповідачем коштів на загальну суму 3.041.586,73 грн та відповідно не підтверджені на суму 1.958.413,27 грн.

Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки за умовами п. 4.2 договору підтвердженням використання попередньої оплати є акти виконаних підрядних робіт, то належними доказами врегулювання спору в даному випадку можуть бути відповідні акти.

Відповідачем до відзиву подано акт приймання-передачі матеріалів від 03.04.2020, відповідно до якого генпідрядник передав, а замовник прийняв за договором матеріали на загальну суму 1.958.413,27 грн.

Отже надані докази свідчать про відсутність предмету спору, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою закриття провадження у справі в частині стягнення 1.958.413,27 грн невикористаної попередньої оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк аванс не використав, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.3 договору за невиконання підрядником зобов`язань передбачених у пунктах 4.2, 4.3 договору за кожний день порушення замовником застосовуються штрафні санкції у розмірі облікової ставки Національного банку України.

З огляду на умови п. 4.2 договору сторони визначили граничний строк використання авансу - до кінця поточного бюджетного року, тобто до 31.12.2019, а тому прострочення слід обраховувати з 01.01.2020.

Оскільки прострочення з використання авансу мало місце, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 125.481,37 грн пені (за розрахунками суду на суму 1.958.413,27 грн за період з 01.01.2020 по 02.04.2020).

В іншій частині пені в позові слід відмовити, оскільки нарахована з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме невірно визначено період прострочення.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені суд відзначає наступне

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16 та у постанові від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.

Відповідач посилається на практику Верховного Суду (постанова від 06.11.2018 у справі № 913/89/18) згідно якої суд зауважив, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З урахуванням здійснення судом перерахунку суми пені її розмір не є надмірним, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем належними засобами доказування не підтверджено належне виконання ним зобов`язань за договором щодо своєчасного використання попередньої оплати робіт.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З огляду на те, що за вимогою про стягнення 1.958.413,27 грн провадження у справі підлягає закриттю, враховуючи наявність клопотання прокуратури, а також з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, з Державного бюджету підлягає поверненню прокуратурі судовий збір в загальному розмірі 29.101,70 грн.

Витрати по сплаті судового збору за вимогою про стягнення 168.648,76 грн пені, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 231, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 910/4915/20 в частині стягнення 1.958.413,27 грн невикористаних коштів попередньої оплати закрити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства Спецбудуправління СБУ (02081, м. Київ, вул. Причальна, 5-А, код ЄДРПОУ 20003226) на користь Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Ярослава Мудрого, 9, код ЄДРПОУ 26503980) 57.628 (п`ятдесят сім тисяч шістсот двадцять вісім) грн 72 коп. пені.

4. Стягнути з Державного підприємства Спецбудуправління СБУ (02081, м. Київ, вул. Причальна, 5-А, код ЄДРПОУ 20003226) на користь Прокуратури Донецької області (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, код ЄДРПОУ 25707002) 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн 43 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. В іншій частині в позові відмовити повністю.

6. Повернути Прокуратурі Донецької області (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, код ЄДРПОУ 25707002) з Державного бюджету країни 29.101 (двадцять дев`ять тисяч сто одна) грн 70 коп. судового збору, перерахованого згідно платіжного доручення № 711 від 30.03.2020. Оригінал платіжного доручення № 711 від 30.03.2020 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 910/4915/20.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 20.10.2020.

СуддяВ.В. Сівакова