Рішення

від 15.10.2020 по справі 921/558/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 жовтня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/558/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

за участі секретаря судового засідання Крутіної Ю.С.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріклаб» , вул. Компресорна, 3, офіс 65, с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08140

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр - Галичина» , вул. Кривоноса, 2Б, м. Тернопіль, 46027

про стягнення 136 258,72 грн. заборгованості

Представники сторін в судове засідання не прибули.

ВСТАНОВИВ:

18.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріклаб» звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр - Галичина» про стягнення 136 258,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань з оплати вартості товару по договору поставки №152/2016АК від 13.05.2016р. у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 136 258,72 грн.

Ухвалою суду від 21.08.2020 відкрито провадження у справі №921/558/20 за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк в 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження надати суду відзив на позов, із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, копію відзиву направити позивачу, про що докази надати суду; позивачу надати суду відповідь на відзив відповідача (за його наявності) з відповідними доказами, які підтверджують обставини на яких ґрунтується заперечення.

В судове засідання, яке відбулося 23.09.2020 представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення, а також подав пояснення по справі № бн від бд (вх. №6623 від 24.09.2020) в якому вказує, що при складанні позовної заяви було допущено описку у розрахунках суми судового збору.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2020 не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання, розгляд справи був відкладений на 15.10.2020.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 15.10.2020 не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання.

Відповідач у судове засідання 15.10.2020 не прибув, витребувані судом документи не подав. Процесуальні документи надсилались судом за адресою, зазначеною у позовній заяві: вул. Кривоноса, 2Б, м. Тернопіль, 46027. Разом з тим, надіслана відповідачу за зазначеною в позовній заяві кореспонденція суду (ухвали суду 21.08.2020 та від 23.09.2020) повернуті без вручення адресату з відміткою установи зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою .

За приписами ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України , суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 , вбачається, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України , учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом , - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення. Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2 , 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховий Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 12.03.2019 за №923/1432/15.

Таким чином, з огляду на викладене, слід вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, однак своїм процесуальним правом на участь в судових засіданнях не скористався, а відтак, застосовуючи принципи змагальності, диспозитивності та пропорційності господарського судочинства, що закріплені в п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України , ст. ст. 13-15 ГПК України , та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності судом встановлено таке.

13.05.2016 року між ТОВ «АГРІКЛАБ» (надалі Постачальник) та ТОВ «Агроцентр - Галичина» (надалі Покупець) було укладено Договір поставки №152/2016 АК ( надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язувався прийняти та сплатити у відповідності до умов Договору вартість засобів захисту рослин, іменованих у подальшому Товар (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, асортимент товару, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за договором, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, грошовий еквівалент в іноземній валюті узгоджується сторонами та вказується у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних, що є невід`ємними частинами договору.

Згідно п. 2.9 умов договору, під час приймання-передачі Покупець зобов`язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній, а також відсутність ознак ушкодження і псування товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити Постачальнику. При відсутності такої заяви та належним чином підписана сторонами видаткова накладна є належним доказом того, що Постачальником надані всі документи передбачені даним пунктом і товар вважається прийнятим Покупцем .

Загальна ціна договору становить вартість товару поставленого у порядку та на виконання договору. Ціна за кожним найменуванням товару вказується у рахунках-фактурах та/або в накладних на товар і містить у собі податок на додану вартість (п. 3.1, 3.2 умов Договору).

Згідно п. 3.3 умов договору, Покупець здійснює оплату за товар на підставі виставлених рахунків-фактур та/або видаткових накладних, що підтверджують поставку товару в залежності від умов оплати. Покупець зобов`язаний здійснюючи оплату за товар, вказувати у призначенні платежу номер та дату договору, номер та дату рахунку-фактури та видаткової накладної оплату якого він здійснює. Якщо покупець цього не дотримується, то Постачальник має право сам, на власний розсуд, визначити за яким рахунком-фактурою до договору зарахувати оплату Покупця (п. 3.5 умов договору).

Пунктом 6.1 умов договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюється в національній грошовій одиниці України - гривні, у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця в установі банку.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2016, але в будь якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами, тобто у разі існування на дату 31.12.2016 невиконаних будь яких зобов`язань, договір діятиме до повного виконання зобов`язань за ним. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом 30 календарних днів до закінчення строку його дії, договір вважається продовженим на один рік на таких самих умовах (п. 7.1, 7.2 умов Договору).

На виконання вищевказаних умов Договору ТОВ «Агріклаб» здійснило поставку товару Відповідачу, що підтверджується рахунком-фактурою №АК-4753 від 19.09.2017 на суму 136 258,72 грн. та видатковою накладною №АК-5109 від 19.09.2017 на суму 136 258,72 грн., копії яких додані до позовної заяви.

Вказана видаткова накладна підписана та засвідчена печаткою юридичної особи - ТОВ «Агроцентр - Галичина» без застережень та зауважень з приводу кількості та якості одержаного Товару.

Матеріали справи свідчать, що досягти згоди щодо сплати існуючої заборгованості в добровільному порядку сторонам не вдалося, що слугувало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріклаб» з позовом до господарського суду про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр - Галичина» заборгованості в сумі 136 258,72 грн.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке:

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Взаємовідносини, що склалися між учасниками спору суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки врегульованого положеннями ст.712 ЦК України, в силу якої продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України). Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.

У відповідності до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно ч. 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріклаб » про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр - Галичина» 136 258,72 грн. заборгованості підлягає до задоволення, як обґрунтовано заявлена, належним чином доведена та по суті неоспорена відповідачем.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, п.2 ч. 1 ст.231, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр - Галичина» (вул. Кривоноса, 2Б, м. Тернопіль, 46027, ідент. код 37556849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріклаб» (вул. Компресорна, 3, офіс 65, с. Білогородка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08140, ідент. код 39718442) 136 258 (сто тридцять шість тисяч двісті п`ятдесят вісім) грн. 72 коп. заборгованості та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп в повернення сплаченого судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2020

Суддя Н.М. Бурда