Рішення

від 15.10.2020 по справі 923/529/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року Справа № 923/529/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. , при секретарі судового засідання Короткій Ю.А.,

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури - Федоренко О.Б.,

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора-заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури, м.Херсон, вул. Тираспільська, 5-а в інтересах держави в особі

Виконавчого комітету Херсонської міської ради, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, код ЄДР 04059958

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавріяінвестгруп",

м. Херсон

про стягнення 94 634 грн. 62 коп.

Короткий зміст позовних вимог.

Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення 87216,49 грн. заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання відповідачем умов договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Херсона, укладеного сторонами 02.07.2019, та 7418,13 грн. пені.

Підстави здійснення представництва прокурором в господарському суді.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність обставин для звернення до господарського суду в інтересах держави обґрунтовується прокурором наступним.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Інтерес держави полягає у міцному та самодостатньому місцевому самоврядуванні кожної територіальної общини в її територіальних кордонах і держава гарантує наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями та надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації.

Отже, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Виконавчий комітет Херсонської міської ради здійснює управління та організацію благоустрою у м.Херсоні, у тому числі щодо укладення договорів пайової участі в утриманні об`єктів благоустрою. Кошти, отримані як пайова учать в утриманні об`єктів благоустрою, є доходами міського бюджету міста Херсона, який на основі принципу єдності пов`язаний з державним бюджетом України та бере участь у міжбюджетних відносинах, а отже ненадходження коштів до міського бюджету за договорами пайової участі в розвиток інфраструктури міста створює загрозу порушення балансу міжбюджетних відносин. Крім того, доходи міського бюджету є відповідно коштами міського бюджету та у законодавстві України розглядаються як державні кошти.

Порушення інтересів держави вбачається в тому, що невиконання умов договору пайової участі завдає матеріальної шкоди інтересам держави, перешкоджає своєчасному та повному виконанню прибуткової частини бюджету, негативно впливає на стан фінансування видатків бюджету, що спрямовуються на організацію благоустрою території міста Херсон, в частині здійснення контролю за станом благоустрою міста, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Виконавчий комітет Херсонської міської ради як уповноважений орган у сфері залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища не забезпечив належного захисту майнових прав територіальної громади, в тому числі у судовому порядку.

Позиція позивача у спорі.

Позивач позовні вимоги прокурора підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також здійснювати розгляд справи без участі представника.

Позиція відповідача у спорі.

Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення засідань, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання ухвал суду, у засідання не з`являвся, про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Розгляд справи здійснюється за наявними у ній документами.

Обставини, встановлені судом, застосовані норми права.

У преамбулі Закону України "Про благоустрій населених пунктів" зазначено, що цей Закон визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Відповідно до ст.5 цього Закону управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють, у тому числі, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

До повноважень міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів (п.1, 2 ч.1 ст.10 Закону).

До повноважень виконавчих органів міських рад належить, у тому числі, залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів (п.9 ч.2 ст.10 Закону).

Частиною 1 ст.6 Закону України "Про засади регулювання містобудівної діяльності" у редакції від 22.05.2019, що була чинна на час укладення договору, органами, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду визначено, у тому числі, органи місцевого самоврядування.

Статтею 40 Закону України "Про засади регулювання містобудівної діяльності" встановлено:

- порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (частина 1 );

- замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (частина 2);

- пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частина 3).

Частиною 5 ст.40 цього Закону встановлено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Херсонською міською радою у межах компетенції щодо управління у сфері містобудівної діяльності та повноважень згідно із ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" 25.12.2012 прийнято рішення про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м.Херсона та форму типового договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Херсона.

У відповідності до зазначеного Порядку виконавчим комітетом та відповідачем, як замовником будівництва односекційного 10-ти поверхового житлового будинку у м.Херсоні, 02.07.2019 укладено договір №44 про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Херсона.

За умовами розділу 2 договору виконком зобов`язався забезпечити використання коштів, отриманих як пайова участь замовника, виключно за призначенням - у розвиток інфраструктури м.Херсона (пункт 2.1.1 договору).

ТОВ "Тавріяінвестгруп" зобов`язалось сплатити кошти пайової участі у розвиток інфраструктури м.Херсона у сумі 104 659,79грн, рівними частинами за графіком у термін до 30.12.2019 на рахунок доходів місцевого бюджету.

Додатком №1 до договору сторони договору погодили розрахунок розміру пайової участі, який становить 104 659,79грн.

Додатком №2 до договору узгоджено графік сплати коштів пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури, відповідно до якого сплата внесків мала здійснюватись частинами наступним чином: до 31.07.2019, 30.08.2019, 30.09.2019, 31.10.2019, 30.11.2019 у сумі 17443,30грн., та до 30.12.2019 - 17443,29грн.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що він набирає чинності з моменту підписання і діє до виконання сторонами зобов`язань у повному обсязі.

Прокурор та позивач стверджують про порушення відповідачем зобов`язань із сплати внесків на пайову участь, що спричинило утворення заборгованості у розмірі 87216,49грн., та стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.526, 625 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору, вимог законодавства; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, має сплатити борг на вимогу кредитора.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позов заявлено 03.06.2020 (подано до канцелярії суду за вх. № 1123/20).

Листом від 24.04.2020 №8-3174-11/12, підписаним Міським головою Миколаєнком В., зазначається, що відповідачем у серпні 2019 року здійснено часткову оплату в розмірі 17443,30грн., залишок несплаченої суми коштів становить 87216,49грн.

У листі від 21.09.2020 №8-7653-11/12, що підписаний Міським головою Миколаєнком В., вказано, що ТОВ "Тавріяінвестгруп" 09.08.2019 сплачено кошти пайової участі у розвиток інфраструктури м.Херсона в розмірі 17443,30грн. та 27.08.2020 - 5000грн. Заборгованість складає 82216,49грн.

15.10.2020 прокурор до початку розгляду справи по суті звернувся із заявою, в якій просив провадження у справі в частині стягнення 5000грн. боргу закрити у зв`язку зі сплатою коштів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Спір щодо стягнення 5000грн. у числі боргу 87216,49грн. існував на час звернення прокурора до суду із позовною заявою.

На момент розгляду справи по суті відсутній предмет спору в частині стягнення 5000грн. у зв`язку зі сплатою відповідачем.

Провадження у справі в частині стягнення 5000грн. підлягає закриттю.

Як з`ясовано судом, заборгованість відповідача за договором №44 від 02.07.2019 становить 82216,49грн.

Викладені встановлені судом обставини та наведені норми є підставами для задоволення позовних вимог про стягнення 82216,49грн. пайової участі у розвитку інфраструктури міста.

Прокурором до позовних вимог віднесено стягнення 7418,13грн. пені, нарахованої за період з 31.12.2019 по 25.05.2020.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку, яка випливає із закону та з договору. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, вид правопорушення, за який вона стягується і конкретний її розмір.

Згідно з пунктом 4.1 договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та порядку, затвердженого рішенням міської ради від 25.12.2012 №916 "Про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Херсона".

За приписом статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Суд зазначає, що в тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Прокурором не наведено правових норм, встановлених законодавством, щодо застосування у спірних правовідносинах відповідальності за несвоєчасну сплату внесків на пайову участь у розвитку інфраструктури міста у вигляді пені та її розмір.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання пайової участі у розвитку інфраструктури м.Херсон, затверджений рішенням міської ради від 25.12.2012 №916, також не містить своєю нормою встановлення відповідальності у вигляді сплати пені та її розміру за несвоєчасну сплату внесків на пайову участь у розвитку інфраструктури міста.

Таким чином, з огляду на те, що в пункті 4.1 договору сторони не погодили конкретний розмір штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного цивільного правопорушення не встановлено, суд відмовляє у задоволенні пені у розмірі 7418,13грн. у зв`язку з безпідставністю.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

З огляду на те, що провадження у справі підлягає закриттю з підстав відсутності предмета в частині спору, належить до повернення прокуратурі з Державного бюджету сплачений при поданні позовної заяви судовий збір пропорційно вимозі, щодо якої ухвалено про закриття провадження.

Провадження закрито щодо 5000грн., що становить 5,2835% позовних вимог.

Поверненню з Державного бюджету прокуратурі підлягає судовий збір в сумі 111,06грн.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Після закриття провадження у справі в частині 5000грн. розмір позовних вимог становить 89634,62грн., сплачений судовий збір - 1990,94грн. (2102грн. - 111,06грн.).

Задоволенню підлягають вимоги про стягнення боргу у сумі 82216,46грн., що становить 91,7240% розміру позовних вимог. У решті позовних вимог відмовляється.

Відтак, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 1826,17грн., решта - покладається на прокурора.

Судовий збір у справі згідно з платіжним дорученням №860 від 01.06.2020 сплачено Прокуратурою Херсонської області, код ЄДР 04851120.

Наказом Генерального прокурора України від 03.09.2020 №410 перейменовано без зміни ідентифікаційного коду юридичну особу - прокуратуру Херсонської області у Херсонську обласну прокуратуру.

Керуючись п.2 ч.1 ст.231, ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Провадження у справі в частині стягнення 5000грн. боргу закрити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавріяінвестгруп" (м.Херсон, вул.Паровозна, 46-а, код ЄДР 34212363) на користь Виконавчого комітету Херсонської міської ради, м. Херсон, пр.Ушакова, 37, код ЄДР 04059958, 82216грн. 49коп. боргу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавріяінвестгруп" (м.Херсон, вул.Паровозна, 46-а, код ЄДР 34212363) на користь Херсонської обласної прокуратури (м.Херсон, вул.Михайлівська, 33, код ЄДР 04851120) 1826грн. 17коп. на відшкодування витрат на сплату судового збору.

5. В решті позовних вимог відмовити.

6. Повернути Херсонській обласній прокуратурі (м.Херсон, вул.Михайлівська, 33, код ЄДР 04851120) з Державного бюджету України сплачений платіжним дорученням №860 від 01.06.2020 у числі іншого судовий збір у сумі 111грн. 06коп.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 20.10.2020

Суддя Н.А. Павленко