Рішення

від 19.10.2020 по справі 925/1193/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1193/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: Гаврилюк В.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Городищенської міської ради Черкаської області (м. Городище, Черкаська область) до приватного акціонерного товариства "Городищенське автотранспортне підприємство 17147" (м. Городище, Черкаська область) про стягнення 143 416,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 143 416,72 грн. з яких: 129 499,50 грн. заборгованості по орендній платі, 2 602,92 грн. індексу інфляції та 11 314,30 грн. пені на підставі договору оренди землі від 10.10.2013 укладеного між сторонами у справі.

Справа слухається за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не направив свого представника у жодне судове засідання, заперечень проти позову суду не надіслав. Відповідача про час і місце розгляду справи повідомлено рекомендованим листом та шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України. У відповідності до ст. 120,122 ГПК України в такому разі відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами. Явка представників в засідання не визнавалася обов`язковою.

В судовому засіданні 19.10.2020 в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до ст. ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

10.10.2013 між Городищенською міською радою (далі - Орендодавець, позивач по справі) та приватним акціонерним товариством "Городищенське АТП-17147" (далі-Орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди землі від 10.10.2013 (а.с. 10), у відповідності до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в м. Городище, вул. Чехова, 39, кадастровий номер земельної ділянки: 7120310100:01:001:0200 (п. 1 договору).

Дана адреса є зареєстрованим місцем знаходження відповідача за ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 24).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею -41454 кв.м. в т.ч. під будівлею - 5646 кв.м. під обслуговуючою територією - 35808 кв.м., згідно рішення сесії міської ради від 18.09.2013 № 28-15/VI (п. 2. договору).

Договір укладено на 15 (п`ятнадцять) років. Після закінчення договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію ( п. 8 договору).

Право оренди за відповідачем зареєстровано 10.10.2013 (а.с. 13), доказів про нечинність орендних відносин між сторонами відповідач суду не надав.

Укладений між сторонами договір за своїм правовим змістом відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі", яким визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст.ст. 1, 13, 14 Закону).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить -1044693,86 грн. ( п. 5. договору).

Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 52234,69 грн. (п`ятдесят дві тисячі двісті тридцять чотири 69 коп.) в рік, 4352,89 грн. (чотири тисячі триста п`ятдесят дві гривні 89 коп.) щомісячно ( п. 9 договору).

Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 1/12 частини річної плати на рах. 33214812700012 в УДК Черкаської області МФО 854018, код 22809201 код платежу 13050500 не пізніше 10 числа за звітним місяцем ( п. 11 договору).

Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом ( п. 13 договору).

23.12.2015 між сторонами у справі було підписано додаток до договору (а.с. 12) яким було змінено п. 9 і викладеного його в такій редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 102309,47 грн. ( сто дві тисячі триста дев`ять гривень 47 коп.) в рік, 8526,00 грн. (вісім тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 00 коп.) щомісячно. Орендна плата вноситься щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем календарним днем податкового (звітного) місяця на р/р 33214812700012 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809201, код платежу 13050200.

Нарахування орендної плати проводиться з 1 січня 2015 року.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.02.2019 по справі № 925/1248/18 (а.с. 14-15), яке набрало законної сили, були внесені зміни до договору оренди землі між сторонами, а саме:

п. 5 викладено у наступній редакції:

"Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу 160/0/191-17 від 22.12.2017 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки становить 3107988,46 грн.";

п. 9 викладено в наступній редакції:

"Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 155399 грн. 45 коп. (сто п`ятдесят п`ять тисяч триста дев`яносто дев`ять грн. 42 коп.), що становить 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, 12949 грн. 95 коп. (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок дев`ять грн. 95 коп.) щомісячно. Розмір плати за землю змінюється відповідно індексу індексації, який щорічно встановлюється Податковим кодексом України, шляхом укладення сторонами додаткового договору".

Дане рішення відповідно до даних діловодства Господарського суду Черкаської області набрало законної сили 21.03.2019.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.2 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 2 Закону України „Про плату за землю" встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, власники землі та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів сплачують земельний податок, за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до статті 21 Закону України „Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, орендна плата за землю має сплачуватися відповідачем своєчасно та в повному обсязі, згідно з умовами укладеного договору оренди землі між сторонами.

04.08.2020 позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 452.02/1( а.с. 16) з вимогою сплатити заборгованість в сумі 143 416,72 грн. до 31 серпня 2020 року.

За твердженням позивача, за період з 01.09.2019 по 31.07.2020 за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі в розмірі 129 499,50 грн. (по 12949,95 грн. за 10 місяців - а.с. 1 оборот). Розрахунок основного боргу зроблено вірно.

Статтею 526 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів сплати заборгованості по орендній платі по договору оренди землі від 10.10.2013 відповідач суду не надав.

Строк виконання зобов`язання по сплаті орендної плати є таким, що настав за всіма платежами.

Тому, вимога про примусове стягнення з відповідача 129 499,50 грн. основної заборгованості на підставі договору оренди землі від 10.10.2013 підлягає до повного задоволення.

Також позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені за період прострочення відповідачем виконання обов`язку по сплаті орендних платежів у сумі 11 314,30 грн. за період з 01.09.2019 по 31.07.2020.

Пунктом 14 договору між сторонами передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, сплачується пеня у розмірі визначеному законодавством.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 547 та п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України правочин, щодо забезпечення виконання зобов`язання (в тому числі щодо неустойки) вичиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і при сплаті не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла в період, за який сплачується пеня.

Із зазначених норм права суд вбачає, що підставою для нарахування пені є укладений між сторонами договір з умовою про розмір пені чи спосіб її обрахунку, або пряма норма закону, яка вказуватиме про застосування пені у правовідносинах сторін і в якому розмірі.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в ч. 4 п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань". Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", ст. 36 Закону України "Про телекомунікації", ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань", а на підставі спеціального нормативного акту, який регулює відповідні правовідносини. Наведене не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання.

Оскільки договір між сторонами не містить розміру пені, погодженого між сторонами і позивач не вказав норму чинного законодавства, яка у правовідносинах сторін визначає розмір пені за порушення сплати орендних платежів за землю, то за таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення пені у сумі 11 314,30 грн. за період з 01.09.2019 по 31.07.2020.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 602,92 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2019 по 31.07.2020 за прострочення розрахунків по орендних платежах.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення про це в договорі.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку 2 602,92 грн. інфляційних втрат (зворотній а.с. 1) за період з 01.09.2019 по 31.07.2020 в програмі "Ліга закон", встановив неправильність їх нарахування позивачем. Після перерахунку сума інфляційних втрат за вказаний період становить лише 595,67 грн., оскільки позивач неправомірно виключав з періодів нарахування від`ємні значення інфляційних втрат.

Доказів сплати боргу за інфляційними втратами відповідач суду не надав.

Заперечення проти доводів та розрахунків позивача з боку відповідача суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при доведеності правомірності правової підстави, позов підлягає лише до часткового задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно примусово стягнути 129 499,50 грн. заборгованості по орендній платі та 595,67 грн. інфляційних втрат на підставі договору оренди землі від 10.10.2013.

В частині решти інфляційних втрат та пені у позові слід відмовити повністю через неправомірність їх нарахування.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України з огляду на те, що спір виник через неправильні дії відповідача, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2151,24 грн. повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути приватного акціонерного товариства "Городищенське автотранспортне підприємство 17147" (ідентифікаційний код 03119486, м. Городище, Черкаська область. вул. Чехова, 39) на користь Городищенської міської ради Черкаської області (ідентифікаційний код 33965401, м. Городище, Черкаська область, вул. Грушевського, 11) --- 129 499,50 грн. заборгованості по орендній платі, 595,67 грн. інфляційних втрат на підставі договору оренди землі від 10.10.2013 та 2151,24 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 20 жовтня 2020.

Суддя Н.М. Спаських