ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 року Справа № 925/166/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Козоріз О.І.,
за участі представників сторін:
від Золотоніської місцевої прокуратури - представник не з`явився,
від позивача - представник не з`явився,
від відповідача - представник не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом першого заступника керівника Золотоніської місцевої
прокуратури, м. Золотоноша, Черкаської області в інтересах
держави в особі Шрамківської сільської ради, смт. Шрамківка,
Черкаської області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Шрамківка Солар
Парк» , с. Шрамківка, Драбівського району, Черкаської області
про стягнення 424 068 грн. 53 коп. та розірвання договору оренди
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Черкаської області звернувся з позовом перший заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Шрамківської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Шрамківка Солар Парк» про:
- стягнення 387 072 грн. орендної плати, 32 153 грн. 49 коп. пені, 3 439 грн. 90 коп. 3% річних та 1 403 грн. 14 коп. втрат внаслідок інфляції у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань по договору оренди земельної ділянки від 14 червня 2018 року;
- розірвання укладеного між Шрамківською сільською радою Драбівського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 34238355) та товариством з обмеженою відповідальністю «Шрамківка Солар Парк» (код ЄДРПОУ 41623973) договору оренди землі від 14 червня 2018 року щодо земельної ділянки площею 18,7178 га з кадастровим номером 7120655700:01:001:1418, що розташована в адміністративних межах с. Шрамківка Драбівського району Черкаської області, право оренди за яким зареєстроване за товариством з обмеженою відповідальністю «Шрамківка Солар Парк» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 червня 2018 року за № 26813858.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12 березня 2020 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12 березня 2020 року провадження у справі №925/166/20 зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10 серпня 2020 року провадження у справі №925/166/20 поновлено. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Підготовче засідання суду призначено на 10 год. 00 хв. 17 вересня 2020 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 13 жовтня 2020 року.
Прокурор та представники сторін в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується реєстром поштових відправлень Господарського суду Черкаської області.
Сторони про причини неявки суд не повідомили.
Від прокурора надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Судом враховано, що відкладення розгляду справи передбачено лише в межах встановлених ГПК України строків.
У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Судом враховано, що розгляд справи в суді триває з лютого 2020 року і явка учасників судового провадження в судове засідання не визнавалася обов`язковою, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін та прокурора, а тому клопотання про відкладення розгляду справи судом відхилено.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, однак звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі в частині вимоги про стягнення орендної плати, оскільки рішенням Черкаського окружного адміністративного суду по справі №580/2569/19 від 21 жовтня 2019 року вже стягнуто борг по оренді землі з відповідача.
Водночас відповідач просив суд позов в частині вимог про розірвання договору залишити без розгляду, оскільки подання прокурором позову не відповідає інтересам жителів громади с. Шрамківка, а заходи що вживаються сільською радою, призвели до часткового погашення заборгованості і забезпечують можливість отримання орендних платежів в майбутньому при реалізації інвестиційного проекту.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду даного спору, 14 червня 2018 року між Шрамківською сільською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Шрамківка Солар Парк» (орендар) було укладено договір оренди землі.
Згідно п. 1. договору орендодавець відповідно до рішення Шрамківської сільської ради №39-1/VII від 30 травня 2018 року зобов`язався надати, а орендар - прийняти в строкове платне користування земельну ділянку площею 18,7178 га, в межах с. Шрамківка, Драбівського району, Черкаської області, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (сонячної електростанції) в межах населеного пункту.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 18,7178 га за адресою: вул. Індустріальна, с. Шрамківка, Драбівського району, Черкаської області. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення комунальної власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (сонячної електростанції) в межах населеного пункту.
Кадастровий номер земельної ділянки 7120655700:01:001:1418 (п. 2.2. договору).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з п. 2.6 договору становить 9 676 799 грн. 83 коп.
Згідно з п. 3.1. договору він укладений на 49 років з дати набрання чинності цим договором.
Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.3.2).
Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 580 607 грн. 99 коп. за рік.
Відповідно до п. 8.4.3 договору орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування земельною ділянкою.
19 червня 2018 року вказаний договір був зареєстрований у Драбівській районній державній адміністрації Черкаської області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис за номером 26813858.
14 червня 2018 року відповідно до акту прийому - передачі орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 18,7178 га.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду 21 жовтня 2019 року у справі №580/2569/19 задоволено позов Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Шрамківка Солар Парк» про стягнення податкового боргу у розмірі 453 196 грн. 80 коп. за період 2018 рік, січень - березень 2019 року .
Предметом розгляду спору по справі №925/166/20 є стягнення боргу по сплаті орендної плати за квітень-листопад 2019 року , а тому підстав встановлених ст.231 ГПК України для закриття провадження у справі немає.
15 січня 2020 року прокуратурою було надіслано запит до Шрамківської сільської ради щодо надання інформації про щомісячні нарахування орендної плати з червня 2018 року по січень 2020 року за користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 7120655700:01:001:1418.
На вказаний вище запит Шрамківська сільська рада надала розрахунок, відповідно до якого товариству з обмеженою відповідальністю «Шрамківка Солар Парк» за період з 19 червня 2018 року по січень 2020 року нараховано орендної плати в сумі 937 035 грн. 99 коп. з яких сплачено 162 892 грн., а заборгованість становить 774 143 грн. 99 коп.
Листом №610 від 27 грудня 2019 року Шрамківською сільською радою повідомлялось про наявну заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Шрамківка Солар Парк» в сумі 725 759 грн. 99 коп.
Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем п.п. 4.1, 8.4.2 умов договору оренди землі від 14 червня 2018 року протягом квітня-листопада 2019 року прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу зі сплати орендної плати у розмірі 387 072 грн. (580 607, 99 /12 = 48 384 грн. * 8 (міс).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п. 4.4. договору орендна плата вноситься у грошовій формі щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Таким чином на день звернення до суду строк оплати орендних платежів настав.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору оренди, розрахунку з орендодавцем, а також не було спростовано доводи прокурора, що викладені в позові.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, сума боргу зі сплати орендної плати в розмірі 387 072 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення заборгованості або на день її (її частини) погашення залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою (п. 4.7. договору).
Враховуючи, що відповідачем не було сплачено орендні платежі у строки визначені договором, прокурором заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 32 153 грн. 49 коп. пені.
Розрахунок пені здійснено прокурором невірно, оскільки невірно визначено період прострочення боргу.
Як зазначалося вище, орендна плата вносить у грошовій формі щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Таким чином за період з 31 травня 2019 року (30 травня 2019 року строк оплати орендної плати за квітень 2019 року) по 01 листопада 2019 року (дата вказана прокурором в розрахунку) на суму боргу 48 384 грн. 00 коп. розмір пені складає 6 954 грн. 04 коп.;
за період з 01 липня 2019 року (30 червня 2019 року строк оплати орендної плати за травень 2019 року) по 01 грудня 2019 року (дата вказана прокурором) на суму боргу 48 384 грн. 00 коп. розмір пені складає 6 748 грн. 57 коп.;
за період з 31 липня 2019 року (30 липня 2019 року строк оплати орендної плати за червень 2019 року) по 01 січня 2020 року (дата вказана прокурором) на суму боргу 48 384 грн. 00 коп. розмір пені складає 6 540 грн. 46 коп.;
за період з 31 серпня 2019 року (30 серпня 2019 року строк оплати орендної плати за липень 2019 року) по 24 жовтня 2019 року (дата вказана прокурором) на суму боргу 48 384 грн. 00 коп. розмір пені складає 2 413 грн. 90 коп.;
за період з 01 жовтня 2019 року (30 вересня 2019 року строк оплати орендної плати за серпень 2019 року) по 30 січня 2020 року (дата вказана прокурором) на суму боргу 48 384 грн. 00 коп. розмір пені складає 4 817 грн. 19 коп.;
за період з 31 жовтня 2019 року (30 жовтня 2019 року строк оплати орендної плати за вересень 2019 року) по 30 січня 2020 року (дата вказана прокурором) на суму боргу 48 384 грн. 00 коп. розмір пені складає 3 520 грн. 76 коп.;
за період з 01 грудня 2019 року (30 листопада 2019 року строк оплати орендної плати за жовтень 2019 року) по 30 січня 2020 року (дата вказана прокурором) на суму боргу 48 384 грн. 00 коп. розмір пені складає 2 246 грн. 87 коп.;
за період з 31 грудня 2019 року (30 грудня 2019 року строк оплати орендної плати за листопад 2019 року) по 30 січня 2020 року (дата вказана прокурором) на суму боргу 48 384 грн. 00 коп. розмір пені складає 1 109 грн. 52 коп.
Всього розмір пені (з урахуванням вищенаведеного розрахунку) складає 34 351 грн. 31 коп.
Однак, не зважаючи на невірно визначені прокурором періоди прострочення сплати боргу, останнім заявлено до стягнення неустойки в меншому розмірі, а тому з відповідача підлягає стягненню 32 153 грн. 49 коп. пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Прокурором відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 3 439 грн. 90 коп. 3% річних та 1 403 грн. 14 коп. втрат внаслідок інфляції нараховані за період з 31 травня 2019 року по 31 грудня 2019 року.
Початок прострочення боргу прокурором в розрахунку визначено вірно, проте, розмір 3% річних нарахований за період з 31 серпня 2019 року по 30 вересня 2019 року на суму боргу 193 536 грн. 00 коп. складає 493 грн. 12 коп., а не 509 грн. 03 коп., як вказано прокурором.
В іншій частині розрахунок є вірним.
Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.» судом встановлено, що інфляційні втрати нараховано вірно, а тому з відповідача підлягає стягненню 1 403 грн. 14 коп. втрат внаслідок інфляції.
Отже, з відповідача також підлягає до стягнення 3 423 грн. 99 коп. 3% річних, а в решті вимог про стягнення річних слід відмовити.
Що стосується вимоги про розірвання договору оренди землі, то судом враховано наступне:
Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній станом на момент укладання спірного договору оренди землі), встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є:
об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно зі ст. 31 Закону України «Про оренду землі» , який є спеціальним законом з питань регулювання відносин оренди земельних ділянок, встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Стаття 32 Закону України «Про оренду землі» регулює порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Так, згідно вказаної статті, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно п. 10.3. договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Систематична несплата земельного податку або орендної плати, з урахуванням положень ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Як зазначалося вище, борг зі сплати орендної плати виник за період з квітня по листопад 2019 року.
Отже, слід дійти висновку, що матеріалами справи підтверджується, що всупереч вимогам договору оренди землі, відповідач не сплачував орендну плату у встановленому договором розмірі та у визначені договором строки.
Тобто, відповідач систематично порушує умови договору стосовно сплати орендних платежів.
Вищенаведене є достатньою підставою для розірвання договору оренди.
Оскільки матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем своїх зобов`язань у зв`язку з несплатою орендної плати, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про розірвання договору оренди землі від 14 червня 2018 року в судовому порядку є правомірною та обґрунтованою.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 02 травня 2018 року зі справи №925/549/17 дійшов висновку, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Під час розгляду даної справи судом було враховано вищенаведений висновок Верховного Суду місцевим господарським.
Щодо питання представництва інтересів держави прокурором суд зазначає, що стаття 23 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 звернула увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
З матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався листом від 31 січня 2020 року №32/1-109 вих. -20 до Шрамківської сільської ради про повідомлення прокуратури щодо причин невжиття заходів представницького характеру в суді про стягнення боргу за оренду земельної ділянки з товариства з обмеженою відповідальністю «Шрамківка Солар Парк» .
У відповіді від 02 лютого 2020 року №02-12/70 на вищевказаний лист сільська рада повідомила прокурора, що питання щодо несплати орендної плати товариством з обмеженою відповідальністю «Шрамківка Солар Парк» неодноразово обговорювалася з депутатами сільської ради та членами виконавчого комітету, які не вбачають за необхідне розірвати договір оренди.
Водночас сільська рада повідомила, що питання щодо розірвання договору оренди буде винесено на розгляд наступної сесії сільської ради.
Проте, матеріали справи не містять доказів, що підтверджують розгляд питання щодо розірвання договору оренди землі на сесії сільської ради, а також звернення сільської ради до суду у розумні строки з відповідними вимогами про стягнення боргу за вісім місяців 2019 року та розірвання договору оренди у зв`язку з істотними порушеннями орендарем його умов.
Судом було також враховано, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК України передбачає такі правила:
- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави;
- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Отже, враховуючи положення ст.55 ГПК України, а також нездійснення Шрамківською сільською радою в розумні строки заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді, а тому підстав для залишення позову без розгляду не вбачається.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Шрамківка Солар Парк» , вул. Зелена,12, смт. Шрамківка, Драбівського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 41623973 на користь Шрамкіської сільської ради Драбівського району Черкаської області, вул. Незалежності,16 смт. Шрамківка, Драбівського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 34238355 - 387 072 грн. 00 коп. боргу зі сплати орендної плати, 32 153 грн. 49 коп. пені, 1 403 грн. 14 коп. інфляційних втрат та 3 423 грн. 99 коп. 3% річних.
3. Розірвати договір оренди землі від 14 червня 2018 року укладений між Шрамківською сільською радою Драбівського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 34238355) та товариством з обмеженою відповідальністю «Шрамківка Солар Парк» (код ЄДРПОУ 41623973) договору оренди землі щодо оренди земельної ділянки площею 18,7178 га з кадастровим номером 7120655700:01:001:1418, що розташована в адміністративних межах с. Шрамківка Драбівського району Черкаської області, право оренди за яким зареєстроване за товариством з обмеженою відповідальністю «Шрамківка Солар Парк» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 червня 2018 року за № 26813858.
4. В решті вимог - в позові відмовити.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Шрамківка Солар Парк» , вул. Зелена,12, смт. Шрамківка, Драбівського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 41623973 на користь Черкаської обласної прокуратури, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119 - 8 462 грн. 18 коп. судового збору.
Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 20 жовтня 2020 року.
Суддя А.В. Васянович
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2020 |
Оприлюднено | 21.10.2020 |
Номер документу | 92286722 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Васянович А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні