Рішення

від 20.10.2020 по справі 925/994/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року Справа № 925/994/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - представник не з`явився,

від відповідача - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран

компресор Україна» , м. Київ

до авторемонтно-агрегатного заводу Черкаської облспоживспілки,

м. Черкаси

про стягнення 329 794 грн. 30 коп.

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» до авторемонтно-агрегатного заводу Черкаської облспоживспілки про стягнення з відповідача 196 000 грн. 00 коп. основного боргу, 16 800 грн. 00 коп. пені, 19 600 грн. 00 коп. штрафу, 65 003 грн. 78 коп. відсотки річних та 32 390 грн. 52 коп. інфляційних втрат, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №365/2017 від 19 грудня 2017 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22 вересня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 20 жовтня 2020 року.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце проведення судового засідання сторони були належним чином повідомлені, що підтверджується реєстром поштових відправлень Господарського суду Черкаської області.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Водночас, відповідач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.

Оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 19 грудня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» (продавець) та авторемонтно-агрегатним заводом Черкаської облспоживспілки (покупець) було укладено договір купівлі - продажу за №35/2017.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору продавець зобов`язався передати у власність покупця в обумовлені строки товар, а покупець - прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Асортимент, номенклатура, загальна кількість та вартість товару, що підлягає передачі, визначається сторонами у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Ціни на товар за даним договором, є договірними та вказуються з урахуванням ПДВ в Специфікаціях по даному договору (п. 2.1. договору).

На виконання умов договору купівлі-продажу позивачем, було поставлено відповідачу товар (генератор дизельний) на суму 336 000 грн. 00 коп., що підтверджується копією видаткової накладної №5880 від 21 грудня 2017 року.

Однак відповідач свій обов`язок щодо оплати поставленого товару виконав частково сплативши позивачу 140 000 грн. 00 коп., в зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення 196 000 грн. 00 коп. боргу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 2 Специфікації №1 від 19 грудня 2017 року за товар здійснюються передплата у розмірі 100% вартості товару протягом 5 днів з моменту підписання Специфікації.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Таким чином слід дійти висновку, що строк оплати поставленого товару настав 25 грудня 2017 року (24 грудня 2017 року вихідний день).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору купівлі - продажу, розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Також відповідач не спростував доводи позивача, що товар було прийнято без будь-яких зауважень.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином кошти в розмірі 196 000 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Пунктом 6.5. договору визначено, що у випадку прострочення оплати товару покупець зобов`язаний сплатити продавцю відсотки за неправомірне користування грошовими коштами у розмірі 28 % річних з неоплаченої частини вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У розумінні зазначеної статті Закону проценти є не відповідальністю, а платою за час користування грошима, що не були своєчасно сплачені боржником (постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 01 липня 2014 року № 3-32гс14 у справі №5010/1575/2012-20/83, від 01 липня 2014 року № 3-31гс14 у справі №11/5026/1925/2012).

Договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, проте, не інший спосіб їх обчислення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено вимогу про стягнення 32 390 грн. 52 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 26 грудня 2017 року по 26 липня 2020 року та 55 782 грн. 14 коп. 28% річних нарахованих за період з 26 грудня 2017 року по 31 грудня 2018 року та 3% річних в розмірі 9 221 грн. 64 коп. нарахованих з 01 січня 2019 року по 26 липня 2020 року.

Тобто позивач скористався своїм правом та нарахував 28% річних лише за частину простроченого періоду, а починаючи з 01 січня 2019 року нарахував відповідачу річні у розмірі встановленому не договором, а Законом.

Здійснивши перевірку правильності нарахування річних та інфляційних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.» судом встановлено, що розмір річних нараховано позивачем вірно, а тому заявлена вимога про стягнення річних підлягає задоволенню.

Розмір інфляційних втрат за вищевказаний період складає 31 020 грн. 17 коп.

Отже, з урахуванням здійсненого судом розрахунку з відповідача підлягають стягненню 31 020 грн. 17 коп. інфляційних, а в решті стягнення інфляційних слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 6.2. договору у разі прострочення оплати товару згідно з Специфікацією даного договору покупець зобов`язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, але не більше 5 відсотків від суми договору.

Позивачем заявлено до стягнення 16 800 грн. 00 коп. пені (нарахованої за період з 26 грудня 2017 року по 25 червня 2020 року (з урахуванням обмеження встановленого п. 6.2. договору).

Згідно п. 6.3. договору у разі прострочення оплати товару більш ніж на 10 днів, покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 10% від неоплаченої частини вартості товару.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на користь позивача 19 600 грн. 00 коп. штрафу, що складає 10% від суми неоплаченого товару.

Оскільки відповідачем порушено грошове зобов`язання та не оплачено товар у визначений договором строк, то з відповідача підлягає стягненню пеня та штраф у розмірі встановленому договором.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 9 900 грн. 00 коп. понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.3. договору про надання правової допомоги від 22 квітня 2019 року (з урахуванням додаткової угоди №5 від 09 грудня 2019 року) укладеного між адвокатським об`єднанням «Пленум» та позивачем визначено, що гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатках до цього договору.

Згідно п. 1 додаткової угоди №6 від 10 червня 2020 року до договору від 22 квітня 2019 року вартість правової допомоги складає 9 900 грн. 00 коп.

Сторони погоджують, що величина ставки згідно з даним договором складає 1 100 грн. за год. (п. 3.1. додаткової угоди №6).

Сторони визначили в договорі, що склад послуг та кількість витраченого часу: детальний аналіз матеріалів та формування правового висновку - 2 год.;

підготовка та супровід розгляду позовної заяви - 7 год.;

вартість послуг (гонорар) складає 9 год. * 1 100 грн. (3.2. додаткової угоди №6).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено адвокатському об`єднанню «Пленум» 9 900 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу згідно договору від 22 квітня 2019 року, що підтверджується копією платіжного доручення №9640 від 13 липня 2020 року (а.с.26).

Згідно ч.ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило до суду клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку ч.4 ст.129 ГПК України.

Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є співмірним з ціною позову, обсягом наданих послуг, часом витраченим адвокатом та складністю справи, а тому з відповідача підлягає стягненню 9 858 грн. 42 коп. витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням пропорційності задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з авторемонтно-агрегатного заводу Черкаської облспоживспілки, вул. Смілянська, 149, м. Черкаси, ідентифікаційний код 01734514 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» , вул. Маршала Тимошенко, 9, м. Київ, ідентифікаційний код 33399780 - 196 000 грн. 00 коп. основного боргу, 16 800 грн. 00 коп. пені, 19 600 грн. 00 коп. штрафу, 65 003 грн. 78 коп. відсотки річних, 31 020 грн. 17 коп. інфляційних втрат, 4 926 грн. 13 коп. судового збору та 9 858 грн. 42 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 20 жовтня 2020 року.

Суддя А.В.Васянович