Рішення

від 12.10.2020 по справі 160/9655/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року Справа № 160/9655/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпрі матеріали позовної заяви Підприємства об`єднання громадян «Агробезпека» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

14.08.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Підприємства об`єднання громадян «Агробезпека» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення №1696399/36363480 від 03.07.2020 р. регіональної комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015) про відмову в реєстрації Підприємству об`єднання громадян «Агробезпека» (ЄДРПОУ 36363480) податкової накладної №7 від 29.05.2020 р. на суму 18120,00 грн. у т.ч. ПДВ - 3020,00 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 29.05.2020р. на суму 18 120,00 грн. у т.ч. ПДВ - 3020,00 грн.; подану Підприємством об`єднання громадян «Агробезпека» (ЄДРПОУ 36363480) днем її надсилання.

В обґрунтування позову зазначено, що приймаючи вказане рішення комісія діяла упереджено та протиправно. Рішення приймалося за відсутності будь-якої хоч мало значущої податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції. Рішення містить завідомо неправдиві відомості. Позивач вважає, що ним були подані усі необхідні документи для реєстрації податкової накладної №7 від 29.05.2020 р. в ЄРПН. У зв`язку із чим, наявні усі підстави для задоволення вимог позову.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/9655/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 17.08.2020 р.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у судове засідання, яке призначено на 07.09.2020 р. об 10:50 год.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Віхрової В.С. у щорічній основній відпустці, розгляд справи 07.09.2020 р. було відкладено до 10:15 год. 16.09.2020 р.

16.09.2020 р. через канцелярію суду надійшли відзиви на позовну заяву.

Так, ДПС України позовні вимоги не визнає та просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Зобов`язання зареєструвати накладну є похідною вимогою до ДПС України від вимог до головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області, заперечуючи проти вимог позову вказує, що за результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, поданих платником прийнято Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 29.05.2020 р., причини: відсутнє підтвердження обґрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку. Не розкрито зміст проведеної операції технічне обслуговування оргтехніки , яка техніка обслуговувалась, які роботи проводились, її кількість та характер проведених робіт. До повідомлення не надані документи по матеріалам які використовувались час виконання робіт (видаткові накладні, рахунки, платіжні документи тощо). Разом з цим, ПОГ АГРОБЕЗПЕКА за рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області 19.05.2020 р. (Протокол №230) внесено (включено) до переліку ризикових, як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості латника податку. За таких обставин, відповідач 1 вважає, що підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

У судове засідання 16.09.2020 р. прибули уповноважені представники сторін.

Для надання представником відповідача 1 додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено до 13:20 год. 28.09.2020 р.

Також, 16.09.2020 р. від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору.

18.09.2020 р. засобами електронного зв`язку надійшли відповіді на відзиви на позовну заяву, згідно яких позивач підтримує свою правову позицію та просить задовольнити вимоги позову.

У судове засідання 28.09.2020 р. представники відповідачів не прибули, від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із чим розгляд справи відкладено до 13:40 год. 12.10.2020 р.

12.10.2020 р. від відповідача 1 надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

У судове засідання 28.09.2020 р. представник позивача не прибув, надіслав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Судом під час розгляду даної справи враховані положення постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19 та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання.

Враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що судом надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому вирішив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на положення ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ПОГ Агробезпека (код ЄДРПОУ 36363480) зареєстровано юридичною особою приватного права 23.03.2009 р. та перебуває на обліку в Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як платник податку на додану вартість з 13.02.2010 р.

Основним видом діяльності позивача згідно КВЕД є 80.10 Діяльність приватних охоронних служб.

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.05.2020 року №7 на загальну суму 18120,00 грн., у тому числі ПДВ 3020,00 грн. з номенклатурою послуг технічне обслуговування техніки на ТОВ АГРОГАЗСЕРВІС (код ЄДРПОУ 30600063).

З квитанцій від 15.06.2020 р., яка надійшла у відповідь, встановлено, що документ прийнято, проте реєстрація ПК зупинена, платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання зазначеного 25.06.2020 р. позивач направив повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію яких зупинено №1 та у порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, в електронному вигляді подав до ГУ ДПС у Дніпропетровській області копії документів, що підтверджують здійснення господарської операції (кількість додатків 13 шт.).

Рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1696399/36363480 від 03.07.2020 р. було відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції. Складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В графі додаткова інформація спірних рішень інформація не зазначена.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової служби України, рішеннями якої від 17.07.2020 року №35198/31891134/2 та від 17.07.2020 року №36137/36363480/2 скарга ПОГ Агробезпека залишена без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН, - без змін.

Досліджуючи оскаржуване рішення на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п.201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

За змістом п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Відповідно до п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1). показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно до п. 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, у Додатку №1 до Порядку №1165 встановлені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:

1.Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7.Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8.У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно до п. 8 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

За змістом п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягам операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1)номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування:

2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3)пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/роз рахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 25 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 26 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Судом встановлено, що в квитанції про зупинення податкової накладної, складеної на отримувача послуг ТОВ Агрогазсервіс міститься лише загальне посилання контролюючого органу щодо відповідності господарської операції п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та пропозицію надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без визначення конкретного переліку документів.

При цьому, законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації, без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платникам податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органам рішення про реєстрацію податкової накладної.

Дотримання вимоги ясності і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законним.

З огляду па викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Зазначена правова позиція викладена у Постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2019 р. по справі №815/2985/18, від 10 квітня 2020 р. по справі №819/330/18.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за № 1245/34216.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Отже, такі рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, що свідчить про їх необґрунтованість.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Щодо господарських відносин, які передували винесенню оскаржуваного рішення, судом встановлено, за травень 2020 року були надані послуги з технічного обслуговування оргтехніки ТОВ АГРОГАЗСЕРВІС , які були придбані у неплатника ПДВ ФОП ОСОБА_1 згідно Договору №15 від 01.09.2015 р., додатка до договору №3 від 02.01.2020 р.

За фактом виконаних послуг оформлений акт надання послуг № 44 від 29.05.2020 р., а також рахунок на оплату послуг №44 від 29.05.2020 р.

Відповідно до вимог ст. 187.1 ПКУ, на основі вище наведених документів, була сформована та направлена на реєстрацію в ЄРПН Податкова накладна № 7 від 29.05.2020 року.

Позивач вказує, що оплата рахунка за виконані послуги за травень не надходила, оскільки ТОВ АГРОГАЗСЕРВІС , відмовляється оплачувати виконані послуги за травень 2020 року, у зв`язку з зупиненням реєстрації податкових накладних за травень 2020 року. Проте, позивач повністю закрив свої зобов`язання перед ФОП ОСОБА_2 за надані послуги за травень 2020 р. за актом №29 від 29.05.2020 р.

На підтвердження оплати послуг ФОП ОСОБА_2 надано виписку з розрахункового рахунка ПОГ АГРОБЕЗПЕКА за 25.06.2020 р. на суму 7000,00 грн.

Також до матеріалів справи долучені: договір №15 від 01.09.2015 р., додаток до договору №3 від 02.01.2020 р., акт надання послуг №29 від 29.05.2020 р.; платіжне доручення №353; виписка за 25.06.2020 р.; договір №010119-1 від 01.01.2019 р.; додаткова угода №2; акт надання послуг №44 від 29.05.2020 р.; рахунок №44 від 29.05.2020 р.

Дослідження вказаних документів, копії яких наявні в матеріалах справи вказує, що вони складені відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та свідчать про придбання та наступний продаж товару, що відображено в бухгалтерському та податковому обліку.

Як було встановлено судом і зазначено вище, позивачем було подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію якої зупинено №1 від 25.06.2020 року.

До повідомлення подані пояснення щодо вказаної господарської операції та первинні документи, в тому числі: договір №15 від 01.09.2015 р., додаток до договору №3 від 02.01.2020 р., акт надання послуг №29 від 29.05.2020 р.; платіжне доручення №353; виписка за 25.06.2020 р.; договір №010119-1 від 01.01.2019 р.; додаткова угода №2; акт надання послуг №44 від 29.05.2020 р.; рахунок №44 від 29.05.2020 р.

Наявність та подання зазначених документів до реєстрації спірних ПК відповідачами під час розгляду справи не заперечувались.

За таких обставин спростовані доводи податкового органу про ненадання позивачем з метою реєстрації податкової накладної первинних документів, в тому числі накладних, рахунків, платіжних документів.

Суд критично відноситься до посилань податкового органу у відзиві на позовну заяву на обставини, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Так, у відзиві відповідач 1 в якості підстав відмови в реєстрації ПН вказує про відсутність підтвердження обґрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку. Не розкрито зміст проведеної операції технічне обслуговування оргтехніки , яка техніка обслуговувалась, які роботи проводились, її кількість та характер проведених робіт. До повідомлення не надані документи по матеріалам які використовувались час виконання робіт (видаткові накладні, рахунки, платіжні документи тощо).

Проте, у рішенні про відмову в реєстрації ПН такі підстави відмови не зазначені.

Крім того, жодне законодавства не встановлює обов`язку підтвердження даними первинного бухгалтерського обліку змісту проведеної операції. Незважаючи на це, судом встановлено, що з поданих документів вбачається характер та зміст наданих послуг, та відомості в них наведені достатні для реєстрації спірної ПН.

Згідно правової позиції колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованій та викладеній у постанові від 25.10.2019 р. по справі №0340/1834/18 (провадження № К/9901/8458/19), з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Аналогічні за змістом висновки неодноразово викладалась Верховним Судом при розгляді подібних спорів (зокрема у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18 та від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18), що вказує про формування сталої судової практики з даного питання.

В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі № 1740/2004/18 (провадження № К/9901/16048/19) було зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування і критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності, формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на Критерії ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що має наслідком неможливість реєстрації платником податку ПН/РК в ЄРПН.

З огляду на зазначене, недотримання контролюючим органом принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних та не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної призвело до правової невизначеності позивача, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Відтак, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 03.07.2020 р. № 1696399/36363480, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 29.05.2020 р.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати розрахунки коригувань, суд зазначає наступне.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п.п. 19, 20 Порядку №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження відповідного рішення суду).

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Отже, чинним законодавством повноваження щодо реєстрації РК після зупинення наразі покладені на Державну податкову службу.

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

Враховуючи висновки суду про протиправність рішення податкового органу, для відновлення порушених прав платника податків, суд вважає обґрунтованими вимоги позову в частині зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідатиме основним принципам здійснення судочинства.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, правомірність спірних рішень, перед судом не доведена.

При вирішенні справи судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

В порядку розподілу судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн., документально підтверджені судові витрати з його сплати за наслідками розгляду даної справи (платіжне доручення №375 від 12.08.2020 р.) підлягають стягненню на користь позивача з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Підприємства об`єднання громадян «Агробезпека» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати Рішення №1696399/36363480 від 03.07.2020 р. регіональної комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015) про відмову в реєстрації Підприємству об`єднання громадян «Агробезпека» (ЄДРПОУ 36363480) податкової накладної №7 від 29.05.2020 р. на суму 18120,00 грн. у т.ч. ПДВ - 3020,00 грн.;

Зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 29.05.2020 р. на суму 18 120,00 грн. у т.ч. ПДВ - 3020,00 грн.; подану Підприємством об`єднання громадян «Агробезпека» (ЄДРПОУ 36363480) днем її надсилання.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Підприємства об`єднання громадян «Агробезпека» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 2102,00 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме :

- 1051,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

- 1051,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова