Ухвала

від 19.10.2020 по справі 280/7249/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

19 жовтня 2020 рокуСправа № 280/7249/20 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши матеріали подання

заявника - приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитра Юрійовича

стягувач - ОСОБА_1 ,

боржник - ОСОБА_2 ,

заінтересована особа - Товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-Будівельне управління №51

про надання дозволу на проникнення до будівлі,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитра Юрійовича (далі - заявник)де стягувач - ОСОБА_1 , боржник - ОСОБА_2 , заінтересована особа - Товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-Будівельне управління №51 про надання дозволу на проникнення до будівлі.

У поданні заявник просить суд задовольнити подання про примусове проникнення до приміщення будівлі, 23 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 23447142322123) по Сонячному шосе у селищі Сонячному Запорізького району Запорізької області, яка перебуває на території, на якій знаходиться нерухоме майно юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-Будівельне управління №51 , ЄДРПОУ 00215781 приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Проценку Дмитру Юрійовичу, сторонам виконавчого провадження та особам, залученим до виконавчого провадження з метою вчинення виконавчих дій щодо майна, яке належить боржнику ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме: заставне майно - Змішувач ЗЛ-бЗОВРК, 1989 р.в., в кількості 2 штуки (№4,№5), Реактор (5м.куб), 1990 р.в., в кількості 1 штука (№7), Змішувач СРК-400,1990 р.в., в кількості 1 штука, Реактор (1,6м. куб.), 1991 р.в., в кількості 2 штуки (№1,№2) з метою задовольнити вимоги заставодержателя у розмірі 100 000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Згідно з п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У статті 124 Конституції України закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

У пункті 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції (заява №18357/91) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. … Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

У статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII) закріплено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Особливістю вказаної справи є те, що приватний виконавець звернувся з поданням до суду у порядку адміністративного судочинства для отримання дозволу на вчинення виконавчих дій на виконання виконавчого документу, а саме: виконавчого напису №5301 від 31.08.2020, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 № 3425-XII (далі - Закон України № 3425-XII) вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.

Згідно з ст. 87 Закону України № 3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до положень ст. 88 Закону України № 3425-XII нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Статтею 90 Закону України № 3425-XII встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом № 1404-VIII.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до змісту виконавчого напису №5301 від 31.08.2020, виконавчий напис може бути пред`явлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII протягом трьох років з дня його вчинення.

Тобто, виконавчий напис нотаріуса підлягає зверненню до примусового виконання.

Відповідно до пункту 13 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

За наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи виконавець має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду (пункту 4 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII).

Стаття 439 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), розміщена у розділі VI| Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) . Тобто за правилами ЦПК України розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням рішень інших органів чи судів інших юрисдикцій, якщо спеціальним законом не врегульовано певної процедури здійснення окремих виконавчих дій, зокрема, надання дозволу на примусове проникнення до приміщення, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 439 ЦПК України (у редакції на час звернення до суду з поданням) питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Вказані норми встановлюють особливі правила підсудності, а саме, що подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника розглядається судом за місцем знаходження житла чи іншого володіння особи.

Кодекс адміністративного судочинства України, чинний на час звернення приватного виконавця з поданням до суду, не містить норм, які б регулювали можливість звернення органів державної виконавчої служби до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи в порядку адміністративного судочинства.

Зі змісту подання, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович просить суд надати дозвіл на примусове проникнення до приміщення, власником якого є ОСОБА_3 , та яке знаходиться на території Товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-Будівельне управління №51 , а саме: будівля НОМЕР_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович повинен був звернутись з зазначеним поданням до суду за місцем знаходження приміщення, яке належить ОСОБА_3 , та яке знаходиться на території Товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-Будівельне управління №51 .

З огляду на викладене, подання приватного виконавця не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має бути розглянуто за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити, оскільки подання не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Роз`яснити приватному виконавцю, що він має право звернутися до суду у порядку цивільного судочинства до суду загальної юрисдикції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 241-243, 248 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитра Юрійовича де стягувач - ОСОБА_1 , боржник - ОСОБА_2 , заінтересована особа - Товаритсва з обмеженою відповідальністю Ремонтно-Будівельне управління №51 про надання дозволу на проникнення до будівлі, - відмовити.

Копію даної ухвали, разом із поданням та усіма доданими до нього матеріалами надіслати заявнику.

Попередити заявника, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз`яснити заявнику, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду, у порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її вручення через Запорізький окружний адміністративний суд.

Суддя А.В. Сіпака