Рішення

від 20.10.2020 по справі 288/1432/20

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1432/20

Провадження № 2/288/424/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач -1) та ОСОБА_2 (далі - позивач -2) звернулись до суду з позовною заявою до Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, в якій вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_3 , який на день смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживав одиноко.

Місцем відкриття спадщини, відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.

За життя померлим складений заповіт, посвідчений 14 березня 2017 року секретарем Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, за реєстром № 49, згідно якого ОСОБА_3 , заповів земельну ділянку (пай) площею 3,4453 га дочці - ОСОБА_2 , а земельну ділянку площею 4,2739 га синові ОСОБА_1 .

Позивачі не проживали разом з померлим, а тому їм не було відомо про існування заповіту.

Вищевказаний заповіт був виявлений серед документів, у будинку батька, через 6 місяців після його смерті.

Позивач ОСОБА_2 вважала, що земельні ділянки, які зазначені в заповіті, буде успадковувати за законом її рідний брат ОСОБА_1 , тому що батько за життя, на підставі договору дарування подарував їй житловий будинок та присадибну земельну ділянку у АДРЕСА_1 , а тому вона заяву про прийняття спадщини до шести місяців не подавала, через відсутність, на її думку, спадкового майна.

Позивач ОСОБА_1 вважав, що зазначене у заповіті майно, буде успадковувати за законом його рідна сестра ОСОБА_2 , а тому заяву про прийняття спадщини до шести місяців не подавав, так як з батьком не проживав, про існування заповіту не знав, вважав що батько за життя все переоформив на його сестру, але виявилось, що він подарував їй лише житловий будинок та присадибну земельну ділянку в АДРЕСА_1 .

Таким чином, звернувшись 28 вересня 2020 року до нотаріуса з метою подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом, позивачі отримали відмову у вчиненні нотаріальної дії та їм було повідомлено нотаріусом, що вони пропустили шестимісячний строк для звернення до нотаріуса з заявою, який закінчився 24 вересня 2020 року.

Отже, позивачі не подали заяви про прийняття спадщини своєчасно, в зв`язку з тим, що вони не знали про існування заповіту, а кожен з них вважав, що спадщину за законом має прийняти кожен з них окремо.

На сьогоднішній день, жодних заяв про прийняття спадщини за вказаним спадкодавцем, до нотаріальної контори подано не було, спадкова справа не відкривалась та немає інших спадкоємців, які прийняли спадщину та за згодою яких позивачі могли б подати заяву про прийняття спадщини після спливу строку, встановленого законом, а тому питання про визначення їм додаткового строку для прийняття спадщини може бути вирішено тільки в судовому порядку.

Згідно інформації зі Спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до даного часу не заведена.

Таким чином, необізнаність позивачів про наявність заповіту, складеного ОСОБА_3 на їх користь, є поважною причиною.

Крім того, строк, який пропущений позивачами, є незначний.

Позивачі просять визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , у три місяці, кожному, з дня набрання рішення суду законної сили. Судові витрати покладають на себе.

Позивачі в підготовче судове засідання не з`явились, в позовній заяві просили справу провести без їх участі.

Представник відповідача Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу слухати без представника сільської ради, позовні вимоги визнають повністю.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 26 березня 2020 року виконавчим комітетом Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 4.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 13 жовтня 2016 року виконавчим комітетом Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 12.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 20 листопада 1968 року Красногірським сільським ЗАГС Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , запис за № 22.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 12 березня 1987 року Харліївською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , запис за № 15.

Відповідно до Заповіту посвідченого 14 березня 2017 року секретарем Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_3 заповів земельну ділянку (пай) площею 3,4453 га, що знаходиться на території Кам`янської сільської ради дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , земельну ділянку (пай) площею 4,2739 га, що знаходиться на території Кам`янської сільської ради сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Довідкою № 112 від 26 березня 2020 року Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області передбачено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кам`янка, Попільнянського району, Житомирської області згідно лікарського свідоцтва про смерть № 48 від 24.03.2020 року, проживав разом з невісткою ОСОБА_5 , яка постійно проживала без реєстрації разом з ним в АДРЕСА_1 , і вели спільне господарство.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЖТ-04-30-006399, виданого 12 квітня 2001 року, ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Кам`янської сільської ради від 27 лютого 2001 року № 4 передається у приватну власність земельна ділянка площею 4,2739 га, земельна ділянка розташована на території Кам`янської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 036077 видане 22 березня 2004 року, ОСОБА_3 на підставі розпорядження Попільнянської райдержадміністрації № 390 від 02.10.2003 року є власником земельної ділянки площею 3,4453 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, цільове призначення ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) виданого 29 вересня 2020 року приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області, у Спадковому реєстрі знайдено інформацію про заповіт, заповідачем вказаний ОСОБА_3 , заповіт посвідчений 12 лютого 2003 року, номер у Спадковому реєстрі 41831910 та про заповіт ОСОБА_3 , який посвідчений 14 березня 2017 року, номер у Спадковому реєстрі: 61221949.

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) виданого 29 вересня 2020 року приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області, у Спадковому реєстрі інформація щодо спадкової справи ОСОБА_3 , відсутня.

Як вбачається з повідомлення № 217/01-16 від 01 жовтня 2020 року приватного нотаріуса Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у прийняті заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як заявниками пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини, який закінчився 24 вересня 2020 року.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачами та встановлено, що позивачі заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 не подали своєчасно у шестимісячний строк, в зв`язку з тим, що вони не проживали разом з батьком, і взагалі не знали про існування даного заповіту. Вищевказаний заповіт був знайдений в будинку де проживав батько ОСОБА_3 серед його документів через шість місяців після його смерті, тому продовження їм строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом не суперечить закону та не порушить будь-чиїх інших прав та охоронюваних законом інтересів.

Всі вказані обставини є поважними та вплинули на своєчасність прийняття позивачами спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Спадкоємці, які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.

Згідно з правилами статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України . Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Стаття 1223 ЦК України визначає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України , для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з частини третьої статті 1272 ЦК України , за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі дійсно пропустили строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом з поважної причини, тому суд вважає за необхідне визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачі при зверненні до суду з даним позовом просили залишити судові витрати за ними, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює їх розподіл.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року; статтями 1217, 1221, 1223 , 1268-1270 , 1272 ЦК України ; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , у три місяці, з дня набрання рішення суду законної сили.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , у три місяці, з дня набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник