Рішення

від 20.10.2020 по справі 235/4476/20

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.10.20 Єдиний унікальний номер справи 235/4476/20

Номер провадження 2/235/1595/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 жовтня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Філь О.Є.,

за участю секретаря судового засідання: Придворової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В :

22.07.2020 року на розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій ОСОБА_1 просить зняти арешт з нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , який накладено постановою Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції міста Донецька серійний номер АА № 394426 від 29.05.2008 року, зареєстрований 14.06.2008 року Четвертою донецькою державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер обтяження 7394875.

Позов мотивовано тим, що в 2020 році ОСОБА_1 встановлено, що на належне йому нерухоме майно (квартиру) за адресою: АДРЕСА_2 накладено арешт в рамках виконавчого провадження серійний номер АА № 394426, яке перебувало на примусовому виконанні відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, в Державному реєстрі речових прав наявні відомості про заборону відчуження. Позивач, з метою отримання відомостей про виконавче провадження, за яким обліковується як боржник, звернувся з письмовим запитом до Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби (тимчасово, в зв`язку із проведенням Операції об`єднаних сил (антитерористичної операції) виконує функції Кіровського районного відділу ДВС міста Донецьк ГТУЮ у м. Донецьк). Наданою відповіддю повідомлено, що згідно даних АСВП виконавчі провадженні відносно ОСОБА_1 відсутні, матеріально-технічна база та документація Кіровського РВ ДВС м. Донецька залишена на непідконтрольній території, всі журнали реєстрації кореспонденції залишено за попереднім місцем знаходження відділу в м. Донецьку Донецької області. ОСОБА_1 зазначає, що жодних боргових зобов`язань перед фізичними та / або юридичними особами немає. Позивач надає відомості, що спірна квартира за адресою: АДРЕСА_2 перебувала в іпотеці АТ КБ ПриватБанк , при цьому кредитно-договірні зобов`язання виконано своєчасно, в повному обсязі, про що банківською установою надано відповідну довідку. Така невизначеність створює позивачу перешкоди у реалізації права власності на належне йому майно. За таких обставин, ОСОБА_1 , посилаючись на ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України, ст. ст. 50, 56 Закону України Про виконавче провадження , звернувся до суду за захистом оспорюваних прав в спосіб зняття арешту з майна (а.с. 2-5).

Згідно ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем цього майна або основної його частини.

Об`єкт нерухомого майна (квартира), зняття арешту з якого ОСОБА_1 заявлено, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Дана позовна заява підсудна до розгляду Кіровському районному суду м. Донецька. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно із Додатком до таких населених пунктів належить м. Донецьк Донецької області. Пунктом 1 ст. 1 ЗУ "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" передбачено особливості визначення територіальної підсудності в районі проведення антитерористичної операції у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя. Розпорядженням № 27/0/98/14 від 02.09.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про визнання територіальної підсудності справ визначено, що розгляд справ підсудних Кіровському районному суду м. Донецька на час проведення антитерористичної операції здійснюється Красноармійським міськрайонним судом Донецької області.

Ухвалою суду від 05.08.2020 року за позовною заявою ОСОБА_1 до Олександрівського районного відділу ДВС Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Харків) відкрито провадження, між сторонами виникли матеріально-правові і процесуально-правові наслідки такого рішення; розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України (а.с. 54).

Відповідачем Олександрівським районним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відзив на позовну заяву в порядку та строк, передбачені ст. 191 ЦПК України не подано.

Ухвалою суду від 03.09.2020 року по справі проведено підготовче судове засідання, спірні відносини призначено до розгляді по суті, що узгоджується з п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України (а.с. 67).

Ухвалою суду від 17.09.2020 року до участі в розгляді справи в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено АТ КБ ПриватБанк (а.с. 81).

Письмових пояснень на позов третьою особою АТ КБ ПриватБанк відповідно до ст. 192 ЦПК України не подано.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 211 ЦПК України подав заяву про розгляд справи в його відсутність, та ухвалення рішення суду на підставі письмових доказів, поданих на обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідачем Олександрівським районним відділом ДВС Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Харків), яким тимчасово здійснюються повноваження Кіровського районного відділу ДВС Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Харків) виклик до суду отримано своєчасно, причини неявки не відомі, клопотань про відкладення судового засідання або розгляд справи без участі представника не заявлено.

З огляду на вказане, в розумінні ст. 280 ЦПК України наявні умови для проведення заочного розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Третя особа АТ КБ ПриватБанк про дату, час та місце судового засідання по справі повідомлена належним чином з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України (рекомендоване повідомлення № 8530205766080 про вручення поштового відправлення) Суд, з урахуванням того, що вказана третя особи без самостійних вимог не є суб`єктом спірних матеріально-правових відносин сторін, та не має права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, на відмову від позову, визнання позову чи укладення мирової угоди, визнав не потрібним обов`язкову присутність в судовому засіданні представника АТ КБ ПриватБанк , отримання письмових пояснень по справі.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

Судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 (відомості підтверджено копією паспорта - а.с. 36-44).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 24.06.2005 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нерухоме майно: АДРЕСА_2 ; договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Баженовою Л.В., р/р № д-677 (а.с. 45-46)

Згідно Інформаційної довідки № 215638670 від 09.07.2020 року щодо суб`єкта ОСОБА_1

- в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно наявні відомості, що позивач є власником наступного нерухомого майна: двокімнатної квартири загальною площею 50,90 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; форма власності - приватна, підстава виникнення власності - договір купівлі-продажу від 24.06.2005 року, посвідчений приватним нотаріусом, р/р д-677;

- в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявні відомості про арешти нерухомого майна, належного ОСОБА_1 : - підстава виникнення обтяження - постанова відділу ДВС Кіровського РУЮ у м. Донецьку серійний номер АА № 394426 від 29.05.2008 року; об`єкт обтяження - квартира за адресою: АДРЕСА_2 ; зареєстровано Четвертою донецькою державною нотаріальною контрою, реєстраційний номер обтяження № 7394875 від 14.06.2008 року,

- в Державному реєстрі Іпотек відсутні відомості про обтяження (іпотеку) квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 51-52).

З вказаного вбачається, що на теперішній час на нерухоме майно, належне ОСОБА_1 накладено арешт в порядку заходів примусового стягнення за виконавчим провадженням серійний номер АА № 394426, яке перебувало на примусовому виконанні відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивачем ОСОБА_1 в судовому порядку заявлено вимогу зняття арешту з нерухомого майна.

Статті 12, 81 ЦПК України передбачають обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом надано оцінку поданих ОСОБА_1 доказів і прийнято висновок про слушність аргументів, наведених в позовній заяві та про задоволення заявлених вимог з огляду на наступні норми права.

Згідно ст. 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною 4 ст. 59 Закону України передбачено підстави для зняття арешту з майна (коштів) на підставі постанови державного виконавця:

п. 1) рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

п. 2) надходження на рахунок суми коштів, стягнених з боржника;

п. 3) повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

п. 4) наявність висновку експерта, щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодження;

п. 5) відсутність письмової згоди стягувача про бажання залишити за собою нереалізоване майно (з урахуванням ст. 61 Закону);

п. 6) постановлення судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

п. 7) якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

п. 8) наявність на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

п. 9) підстави, передбачені п. 1-2 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону.

З листа Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 11700 від 12.05.2020 року вбачається, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження, де боржником є ОСОБА_1 на виконанні у Кіровському районному відділі державної виконавчої служби м. Донецьк не перебуває; надати більш детальну інформацію із прикладанням підтверджуючих документів не являється можливим, оскільки у відділу не має доступу до електронного архіву АСВП; всі виконавчі провадження, журнали реєстрації кореспонденції залишено на тимчасово окуповані території; матеріально-технічна база та документація відділу залишена за місцем попередньої реєстрації відділу ДВС у м. Донецьку, який відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с. 17).

Сукупність встановлених судом обставин свідчить, що на теперішній час відсутні підстави для вчинення державним виконавцем будь-яких дій, пов`язаних з захистом права ОСОБА_1 щодо володіння, розпорядження належним йому майно, на яке накладено арешт, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 оскільки виконавче провадження АА № 394426в Олександрівському районному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), який здійснює повноваження Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління у м. Донецьку - не перебуває.

Згідно листа Четвертої донецької державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 221/01-16 від 20.05.2020 року, наданого у відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо арешту квартири, за адресою: АДРЕСА_2 , - архів Четвертої донецької нотаріальної контори знаходиться в м. Донецьку в зоні Операції об`єднаних сил, доступу до нього немає; відомості щодо винесення постанови про накладання арешту на квартиру представити не має можливості (а.с. 49).

Відповідно до роздруківки з програмного забезпечення АТ КБ ПриватБанк ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DOKVGK4001001V від 23.06.2005 року, цільове призначення - придбання житлової нерухомості, валюта кредитування - USD (а.с. 76).

В додаткових письмових поясненнях по справі позивачем ОСОБА_1 надано відомості про перебування спірної квартири за адресою: АДРЕСА_2 до 2012 року в іпотеці АТ КБ ПриватБанк .

Відповідно до довідки АТ КБ ПриватБанк № V965LI4PUNRP81FM від 01.09.2020 року - заборгованість по кредитному договору № DOKVGK4001001V від 23.06.2005 року відсутня, дата закриття кредиту 08.10.2012 року (а.с. 75).

Згідно ч. 5 ст. 59 Закону України арешт може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Нормами частин 1 та 2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом. Згідно до ст. 391 ЦК України, власник майна може вимагати скасування заборон в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном

Згідно роз`яснень, викладених в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про виключення майна з опису від 27.08.1976 № 6 - вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Крім того, Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 03.06.2016 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна , роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні; позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє

на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна. Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном.

В практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982 року, Джейс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986 року, Щокін проти України від 14.10.2010 року, Сєрков проти України від 07.07.2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11.2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009 року, Трегубенко проти України від 02.11.2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 року тощо) напрацьовано 3 критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу. Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Критерій пропорційності передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар .

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність.

Суд, з урахуванням телеологічного (цільового) й системного застосування вказаних правових норм (національного та міжнародного законодавства), вирішивши питання, які відповідно до статті 264 ЦПК України підлягають врахуванню під час розгляду спірних відносин, з огляду фактичних обставин справи, та за відсутністю об`єктивних, достатніх доказів правового обґрунтування та підставності подальшого існування заходів примусового стягнення, а саме застосованого (накладеного) у виконавчому провадженні серійний номер АА№394426 арешту (заборони відчуження) на майно ОСОБА_1 (квартири за адресою: АДРЕСА_2 ), - ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 328, 392 ЦК України, ст. ст. 56, 59 ЗУ Про виконавче провадження , ст. 5 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів , виконуючи вимоги ст. ст. 2, 5, 10, 13, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти (скасувати) арешт (заборону відчуження) з нерухомого майна, належного

ОСОБА_1 , а саме з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції міста Донецька, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 14.06.2008 року за № 7394875, реєстратор Четверта донецька державна нотаріальна контора.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином; суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення; суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Заочне рішення може бути переглянуте Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення суду - 20.10.2020 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: Олександрівський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 34125433, юридична адреса: Донецька область, смт. Олександрівка, вул. Самарська, 5;

- третя особа: Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк , р/р № НОМЕР_2 , МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д;

Суддя О.Є.Філь