Рішення

від 13.10.2020 по справі 360/2152/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 жовтня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2152/20

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Захарової О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,

та

представників сторін:

представника позивача - Деріглазової М.О.,

представника відповідача - Шахбаз`яна Д.І.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 360/2152/20 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Державного підприємства Первомайськвугілля про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - позивач, УВД ФССУ у Луганській області) до Державного підприємства Первомайськвугілля (далі - відповідач, ДП Первомайьсквугілля ) з вимогою - стягнути з відповідача на користь позивача пеню нараховану за періоди з 17.10.2013 по 22.01.2014 та з 22.03.2014 по 13.12.2018 у сумі 2470067,60 грн.

В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що з метою контролю за своєчасністю погашення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування України, яка утворилась станом на 01 січня 2011 року, проведено перевірку страхувальника Відокремленого підрозділу Шахта Ломоватська Державного підприємства Первомайськвугілля .

В ході перевірки станом на 13.12.2018 у страхувальника виявлено заборгованість зі сплати страхових коштів до Фонду за видом загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, нарахованих до 01 січня 2011 року, у сумі 3 162 402,55 грн, яка складається з недоїмки зі сплати страхових коштів - 2416044,08 грн, пені - 715674,73 грн, нарахованої станом на 16.10.2013, - відсотків за договором № 1 про розстрочення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.01.2014.

Страхувальнику на суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, нарахованих до 01 січня 2011 року, донараховано пеню у сумі 2470067,60 грн за періоди з 17.10.2013 по 22.01.2014 та з 22.03.2014 по 13.12.2018. Пеня за період з 23.01.2014 до 21.03.2014 відповідачу не нараховувалась, згідно договору № 1 про розстрочення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 23.01.2014, укладеного страхувальником з Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області, за умовами якого штрафні санкції (пеня) на розтрачену суму заборгованості не нараховується, крім випадків, коли договір підлягає розірванню. Даний договір набув чинності 21.01.2014 та припинив свою дію, у зв`язку із розірванням, 18.03.2014.

Позивачем 14.01.2019 направлено відповідачу лист від 11.01.2019 року № 168/03-1 Про донарахування заборгованості , в якому повідомлялось про наявну заборгованість у сумі 5632470,15 грн, у тому числі недоїмка зі сплати страхових коштів - 2416044,08 грн, пеня - 3185742,33 грн (з урахуванням донарахування за період з 17.10.2013 по 22.01.2014 та з 22.03.2014 по 13.12.2018 у сумі 2470067,60 грн), відсотки за договором № 1 про розстрочення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.01.2014, та необхідністю її погашення. Додатком до листа додавався розрахунок пені у сумі 2470067,60 грн, донарахованої за період з 17.10.2013 по 13.12.2018 за виключенням періоду дії договору № 1 від 23.01.2014.

Відповідач не прийняв до уваги вимоги позивача щодо сплати боргу у сумі 5632 470,15 грн та до теперішнього часу не здійснив відповідне перерахування.

На підставі зазначеного, просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню нараховану за періоди з 17.10.2013 по 22.01.2014 та з 22.03.2014 по 13.12.2018 у сумі 2470067,60 грн.

Ухвалою суду від 05 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 38-39).

Ухвалою суду від 18 червня 2020 року клопотання відповідача про розгляд справи в загальному позовному провадженні задоволено, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження (арк. спр. 45).

Від ДП Первомайськвугілля 30 червня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовних вимог не визнає з таких підстав (арк. спр. 50-53).

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області вимоги позовної заяви обґрунтовує проведеною позаплановою перевіркою з метою контролю за своєчасністю погашення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування України, яка утворилась станом на 01.01.2011, укладеним договором від 23.01.2014 № 1, між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області та відокремленим підрозділом шахта Ломоватська державного підприємства Первомайськвугілля про розстрочення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкції (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

З посиланням на норми Закону № 2464-VІ, Закону № 1105-ХІV, Закон № 1669-VІІ, представник відповідача вважає, що факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу, стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ, а отже і Закону № 1105-XIV.

Відповідач зазначив, що матеріали справи свідчать, що перевірка відповідача проведена за період з 17.10.2013 по 13.12.2018 стосовно платника страхових внесків, що перебуває на обліку в органі доходів і зборів, який розташований в м. Брянці (переліком віднесений до населених пунктів, на території яких органи державної тимчасово не здійснюють свої повноваження, Додаток № 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085), про нарахування пені відповідно до абзаців 5-6 пункту 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ, тобто значний перевіряємий період часу це період проведення антитерористичної операції.

Представник відповідача вважає, що з аналізу правових норм Закону № 2464-VІ, Закону № 1105-ХІV, Закон № 1669-VІІ, й встановлених обставин справи та з урахуванням безпосередньо абзацу 3 пункту 9-3 (у подальшому п. 9-4) розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VІ, саме факт перебування платника страхових внесків на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов`язків платника страхових внесків в силу прямої дії норми Закону № 2464-VІ, яка забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника страхових внесків.

Що стосується самого факту перевірки та контролю за своєчасністю погашення заборгованості зі сплати страхових внесків, та листа про донарахування заборгованості як доказу існування заборгованості у ВП шахта Ломоватська ДП Первомайськвугілля зазначив, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 КАС України. При цьому дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для відповідача.

03 липня 2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (арк. спр. 58), в якій представник позивача зазначив, що пеня, нарахована відповідачу у зв`язку з несплатою страхових внесків за період до 01.01.2011, має бути стягнута і після 2011 року, оскільки така заборгованість зі сплати внесків виникла в період дії частини другої статті 52 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності .

На думку представника позивача, аналіз положень Закону № 2464-VІ, доводить, що пункт 9-4 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону регулює правовідносини між платниками єдиного внеску, визначеними статтею 4 Закону № 2464-УІ, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та податковими органами, і ніяким чином не впливають на відносини Управління та відповідача стосовно нарахування та сплати пені за несвоєчасне перерахування страхових внесків до Фонду соціального страхування України.

06 серпня 2020 року до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення (арк. спр. 109-117), в яких представник відповідача зазначив, що 13.12.2018 позивачем була проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків ДП Первомайськвугілля ВП шахта Ломоватська до Фонду та їх витрачення, в зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати страхових внесків до Фонду. Перевірка проводилась за період з 17.10.2013 по 22.01.2014 та з 22.03.2014 по 13.12.2018 на підставі пункту 5 розділу VII ЗУ від 23.09.1999 № 1105 Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , пункту 7 Розділу VIII ЗУ від 08.07.2010 № 2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , пункту 8.1 Інструкції, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36. У додатках до позовної заяви наявний Акт перевірки позивачем у якому відображено дату початку перевірки та закінчення 16.10.2013 та донараховано страхові внески і пеню по даному акту за період з 23.07.2013 по 16.10.2013 у сумі 56538,28 грн. Інших Актів перевірки за період 17.10.2013 по 22.01.2014 та з 22.03.2014 по 13.12.2018 позивачем не надано. Отже, на думку представника відповідача, відсутні належні докази проведення перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду у вказаний період. Представник відповідача зазначив, що відповідачем не оспорюються повноваження позивача щодо проведення перевірки та підстави її проведення, але через відсутність належних доказів проведення перевірки вважає, що позовна заява не обґрунтована та не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Представник відповідача вважає, що в періоді, який перевірявся, не існувало закону, який передбачав нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Відповідач зазначив, що позивачем нарахована пеня без урахування Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яким введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей, яке діяло на момент нарахування пені. Слід зазначити, що ВП шахта Ломоватська ДП Первомайськвугілля розташована за адресою: Луганська область, місто Брянка, смт. Ломуватка, вул. Херсонська, буд. 11 А, що згідно з Додатком № 1 до розпорядження КМУ від 07 листопада 2014 року № 1085 належить до території де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. А також ВП шахта Ломоватська ДП Первомайськвугілля не проходила процедуру перереєстрації на підконтрольній українському уряду території Луганської області, а усі архіви та наявні документи залишились на непідконтрольній території за місцем реєстрації підприємства. Отже первинні документи для проведення аналізу здійснення належних розрахунків з позивачем відсутні.

На думку відповідача, з об`єктивних причин позивач не міг здійснити перевірку страхувальника з дотриманням належної правової процедури. З об`єктивних причин і відповідач не міг забезпечити проведення перевірки страхувальника з дотриманням належної правової процедури. Як наслідок, акт перевірки позивача, на якому ґрунтуються його рішення, є лише доказом того, що перевірка позивачем страхувальника не була здійснена згідно визначеного порядку, так як була здійснена без перевірки необхідних документів та пояснень страхувальника, які страхувальник міг, але не надав через незалежні від нього обставини, як і відповідач міг забезпечити їх надання шляхом дисциплінарного впливу на страхувальника, але не зміг через незалежні від нього обставини, а тому висновок суду про те, що перевірка позивачем здійснена з дотриманням вимог Інструкції № 29 є безпідставним та таким, який не відповідає обставинам справи та є недоведеним. Щодо розірвання Договору № 1 про розстрочення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 23.01.2014, укладеного страхувальником з Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в м. Брянка, Луганської області, за умовами якого штрафні санкції на розстрочену суму заборгованості не нараховується, крім випадків, коли договір підлягає розірванню. Позивач заявляє, що даний договір був розірваний 18.03.2014. Відповідно до чинного законодавства України одним зі складників розірвання договору є воля сторін здійснити вказану дію. Представник відповідача зауважує, що згідно зі статтею 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У позовній заяві відсутні будь які докази, підтверджуючі факт розірвання вищезазначеного договору. Відтак, на думку відповідача, такі аргументи позивача є нікчемними та не мають розглядатись судом.

Ухвалою суду від 06 серпня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі № 360/2152/20 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Державного підприємства Первомайськвугілля про стягнення заборгованості на тридцять календарних днів (арк. спр. 131).

16 вересня 2020 року від позивача надійшли пояснення на додаткові пояснення відповідача (арк. спр. 138-141), в яких позивач додатково зазначив, що пеня, нарахована відповідачу у зв`язку з несплатою страхових внесків за період до 01.01.2011, має бути стягнута і після 2011 року, оскільки така заборгованість зі сплати внесків виникла в період дії частини другої статті 52 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності . Позивач зазначив, що обставини проведення перевірки, у тому числі наявність доказів її проведення, а також факт розірвання 18.03.2014 договору № 1 про розстрочення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 23.01.2014, вже встановлено рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі № 360/2315/19, яке 23.12.2019 в цій частині набрало законної сили, і у відповідності до вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини.

Ухвалою суду від 16 вересня 2020 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Державного підприємства Первомайськвугілля про стягнення заборгованості, призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (арк. спр. 156).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Відокремлений підрозділ шахта Ломоватська (ідентифікаційний код 00177046, місцезнаходження: 94193, Луганська область, м. Брянка, смт. Ломуватка, вул. Херсонська, буд. 11 А) є відокремленим підрозділом Державного підприємства Первомайськвугілля (ідентифікаційний код 32320594, місцезнаходження: 93292, Луганська область, Попаснянський район, м. Гірське, вул. Івана Данькова, буд. 21) та перебуває на обліку як страхувальник у Попаснянському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області, про що свідчать витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24 вересня 2020 року за № 265648881648 (арк. спр. 159-177).

Відповідно до звітів щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду за ІІІ, IV квартали 2013 року; І, IV квартали 2014 року, IV квартал 2015 -2018 років, поданих Відокремленим підрозділом шахта Золоте Державного підприємства Первомайськвугілля , залишок заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду на кінець звітного періоду (ІІІ квартал 2013 року) складає 3078602,53 грн, з яких недоїмка - 2719466,08 грн, пеня - 659136,45 грн; на кінець звітного періоду (IV квартал 2013 року) - 3133218,81 грн, з яких недоїмка - 2417544,08 грн, пеня - 715674,73 грн; на кінець звітного періоду (І квартал 2014 року) складає 3132217,81 грн, з яких недоїмка - 2416544,08 грн, пеня - 715674,73 грн; на кінець звітного періоду (IV квартал 2014 року, IV квартал 2015 року, IV квартал 2016 року, IV квартал 2017 року) складає 3131718,81 грн, з яких недоїмка - 2416044,08 грн, пеня - 715674,73 грн; на кінець звітного періоду (IV квартал 2018 року) складає 5601786,41 грн, з яких недоїмка - 2416044,08 грн, пеня - 3185742,33 грн; донараховано страхових коштів (пені) - 2470067,60 грн (арк. спр. 14-22).

16 жовтня 2013 року посадовою особою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області проведено планову перевірку Відокремленого підрозділу шахта Ломоватська Державного підприємства Первомайськвугілля щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування України за період з 23 липня 2013 року по 16 жовтня 2013 року, за наслідками якої складено акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування України від 16 жовтня 2013 року № 39-13/1 (арк. спр. 26-27).

В ході перевірки виявлені факти порушення строків сплати страхових внесків за видом загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, за що страхувальнику нараховано пеню в сумі 56538,28 грн (арк. спр. 27).

Відповідно до додатку № 2 до акта від 16 жовтня 2015 року № 39-13/1 Відокремленим підрозділом шахта Ломоватська Державного підприємства Первомайськвугілля недоплачено страхових внесків в сумі 249466,08 грн, нараховано пеню в сумі 56538,28 грн (арк. спр. 30).

Відповідно до витягу з програми АС Доходи 23.01.2014 на суму страхових внесків 3133218,81 грн, з яких недоїмка - 2417555,08 грн, пеня - 715674,73 грн між Брянківським міським відділенням управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Луганській області та відокремленим підрозділом шахта Ломоватська Державного підприємства Первомайськвугілля укладений догові про розстрочення заборгованості № 1, який припинений 18.03.2014 (арк. спр. 24).

Відповідно до витягу з програми АС Доходи за період з 14 січня 2019 року по 28 травня 2020 року відсутні дані щодо сплати Відокремленим підрозділом шахта Ломоватська Державного підприємства Первомайськвугілля страхових внесків та нарахованої пені (арк. спр. 35).

Згідно з розрахунком пені за період з 17 жовтня 2013 року по 13 грудня 2018 року Відокремленому підрозділу шахта Ломоватська Державного підприємства Первомайськвугілля нараховано пеню у загальному розмірі 2470067,60 грн (арк. спр. 33).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 45 та частиною шостою статті 47 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (тут і надалі посилання на норми Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності наводяться в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) відповідач як страхувальник зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань страхові внески, які є цільовим загальнообов`язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов`язків була передбачена статтею 52 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності .

Частиною другою статті 52 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Абзацом першим пункту 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI) встановлено, що заборгованість із сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашена станом на 1 січня 2011 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011 року.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI суми внесків, нарахованих на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Абзацом п`ятим пункту 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно з абзацом шостим пункту 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 4 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування :

- утворено Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

- припинено виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності шляхом приєднання до Фонду соціального страхування України;

- припинено управління та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та виконавчі дирекції відділень цього Фонду, що є юридичними особами, шляхом приєднання до робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України;

- припинено всі відокремлені підрозділи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та/або їх робочих органів та відділень протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, забезпечивши повне правонаступництво таких відокремлених підрозділів юридичними особами, які їх створили, а за їх відсутності - Фондом соціального страхування України, у тому числі щодо всіх прав, обов`язків та майна.

- припинення управлінь та відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та виконавчих дирекцій відділень цього Фонду, а також їх відокремлених підрозділів, що знаходяться на тимчасово окупованій території, території проведення антитерористичної операції, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, після прийняття ним відповідного рішення.

Пунктом 5 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування регламентовано, що Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення, а також Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх робочих органів.

З аналізу вищенаведених норм суд дійшов висновку, що Фонд соціального страхування України як правонаступник Фонду соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань України і після 01 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 01 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - має право застосувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

На реалізацію вищенаведених положень Закону № 2464-VI правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань України прийнято постанову від 30 листопада 2010 року № 31 Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України , зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2010 року за № 1286/18581 (далі - Постанова № 31).

Пунктом 1 Постанови № 31 визнано такою, що втратила чинність, постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України , зареєстровану в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134.

Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134 (яка була чинною до 01 січня 2011 року) (далі - Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України), регламентовано, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно (пункт 5.1 та пункт 5.2 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).

Відповідно до пункту 8.6 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.

Водночас, пунктом 2 Постанови № 31 установлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134

У зв`язку зі змінами законодавства та на виконання статей 1, 7, пункту 6 частини другої статті 10, пунктів 2, 8 частини другої статті 15 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , пункту 7 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та з метою оптимізації звітності страхувальників, що подається до Фонду соціального страхування України, правлінням Фонду соціального страхування України Правління фонду соціального страхування України прийнято постанову від 12 грудня 2018 року № 28 Про деякі питання обліку заборгованості страхувальників зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України (далі - Постанова № 28) на підставі якої Постанова № 31 втратила чинність.

Пунктом 1.1 Постанови № 28 встановлено, що страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових коштів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, подають до відділень робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) Звіт по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови.

Пунктом 1.2 Постанови № 28 передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за № 867/14134, що діяла на момент виникнення такої заборгованості.

Відповідно до пункту 1.3 Постанови № 28 стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 16, погодженою з Національним банком України 02.10.2001, що діяла на момент виникнення такої заборгованості.

Таким чином, незважаючи на те, що зі змінами у законодавстві зі статті 52 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування виключено право Фонду нараховувати пеню на несплачену заборгованість, яка виникла до 01 січня 2011 року, таке право Фонду передбачено абзацом шостим пункту 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI.

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що пеня, нарахована Відокремленому підрозділу шахта Ломоватська Державного підприємства Первомайськвугілля у зв`язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків за період з 17 жовтня 2013 року по 22 січня 2014 року та з 23 березня 2014 року по 13 грудня 2018 року, має бути стягнута і після 01 січня 2011 року, оскільки заборгованість зі сплати внесків, на яку нарахована пеня, виникла в період дії частини другої статті 52 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

При цьому суд виходить із того, що відповідно до акта перевірки пеня в сумі 2470067,60 грн виникла виключно за період несвоєчасної сплати страхових внесків, заборгованість з яких утворилась до 01 січня 2011 року.

Посилання відповідача на положення пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI суд відхиляє як безпідставні з огляду на те, що його положення регулюють відносини між платниками єдиного внеску та податковими органами, а не між страхувальниками та органами Фонду соціального страхування України.

Оскільки за час судового розгляду справи у добровільному порядку відповідач нараховану пеню за порушення строку сплати страхових внесків за період з 17 жовтня 2013 року по 22 січня 2014 року та з 22 березня 2014 року по 13 грудня 2018 року в сумі 2470067,60 грн не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (місце знаходження: 93411, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, будинок 30, код ЄДПРОУ 41313100) до Державного підприємства Первомайськвугілля (місце знаходження: 93292, Луганська область, місто Гірське, вулиця Куйбишева, будинок 21, код ЄДРПОУ 32320594) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Первомайськвугілля на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області пеню в сумі 2470067 (два мільйони чотириста сімдесят тисяч шістдесят сім) гривень 60 копійок, нараховану Відокремленому підрозділу шахта Ломоватська Державного підприємства Первомайськвугілля у зв`язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків за період з 17 жовтня 2013 року по 22 січня 2014 року та з 22 березня 2014 року по 13 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 20 жовтня 2020 року.

Суддя О.В. Захарова