Ухвала

від 16.10.2020 по справі 640/6516/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

16 жовтня 2020 року м. Київ№ 640/6516/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ДЖИФФ до 1. Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, 2. Державної податкової служби України провизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДЖИФФ (далі - ТОВ "ДЖИФФ", позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДФС України, відповідач 2) про:

визнання протиправним та скасування Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1142432/38663314 від 16 квітня 2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЖИФФ" відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 28 лютого 2019 року;

визнання протиправними та скасування Рішення комісії Державної фіскальної служби України з питання розгляду скарг №27206/38663314/2 від 06.05.2019 року про залишення без задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИФФ", а Рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації №1142432/38663314 від 16.04.2019 року без змін;

зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 28 лютого 2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖИФФ", ідентифікаційний код 38663314.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "ДЖИФФ" за результатами взаємовідносин з ПрАТ Домобудівний Комбінат №4 складено та подано для реєстрації податкову накладну №1 від 28 лютого 2019 року.

Відповідно до квитанцій документ прийнято, проте реєстрацію вказаної податкової накладних зупинено. Податкова накладна на думку ДФС України відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу відповідає вимогам п. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

В подальшому, за результатами наданих позивачем пояснень, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, яке незважаючи на належне виконання позивачем положень податкового законодавства, вчасне подання письмових пояснень та скарг із достатнім обґрунтуванням реальності операцій та повним наявним комплектом документів, необхідних для підтвердження реальності операцій з постачання товарів, Комісією Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг було залишено без змін.

Позивач також зазначає, що відповідачами було порушено порядок зупинення реєстрації податкових накладних, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення, та необхідності його скасування, а також зобов`язання вчинити дії по реєстрації податкової накладної №1 від 28 лютого 2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду відповідачам надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали на подання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

24 квітня 2020 року ГУ ДПС у м. Києві надано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що нормами п. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Натомість, у межах даного провадження позивач просить скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві № 1142432/38663314 від 16.04.2019 року про відмову реєстрацію податкової накладної №1 від 28 лютого 2019 року, у той же час звернення до суду відбулось лише 17.03.2020 року.

А тому, представник відповідача 1, з посиланням на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, просить залишити позовну заяву ТОВ "ДЖИФФ" без розгляду.

Листом № 640/6516/20/16741/20 від 25.08.2020 року позивачу надіслано подане відповідачем 1 клопотання та пропонувалося надати письмові пояснення щодо заявленого клопотання.

Даний лист отримано позивачем 05.10.2020 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, втім відповідних пояснень на адресу суду надано не було.

Розглянувши клопотання ГУ ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

У силу вимог частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьої цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

При цьому, у відповідності до частини третьої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

У той же час, Верховний Суд в постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 зазначив, що інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що приписами чинного законодавства визначено спеціальний тримісячний строк звернення до суду у разі досудового порядку вирішення спору, недотримання, якого є підставою для залишення такого позову без розгляду.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а його спір вирішено. Строк звернення до суду для такої категорії спорів доволі стислий - один місяць, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк з одного боку має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист, з іншого боку - є своєрідним бар`єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби.

Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

При цьому, порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен дізнатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №440/3408/19 та в ухвалі від 24.06.2020 у справі №9901/277/19.

Таким чином, дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався правом на адміністративне оскарження рішення №1142432/38663314 від 16.04.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 28 лютого 2019 року, звернувшись 25 квітня 2019 року до Державної фіскальної служби України зі скаргою, за результатами розгляду яких Комісією з питань розгляду скарг прийнято рішення № 27206/38663314/2 від 06 травня 2019 року про залишення скарги без задоволення та рішення Головного управління ДФС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1142432/38663314 від 16.04.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 28 лютого 2019 року без змін.

Таким чином, з огляду на зазначені положення Кодексу адміністративного судочинства України та висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18, суд прийшов до висновку, що позивач мав звернутися до адміністративного суду з даним позовом у тримісячний строк з дня отримання рішення № 27206/38663314/2 від 06 травня 2019 року про відмову у задоволенні скарги.

У той же час, ТОВ ДЖИФФ звернулося з позовною заявою до суду лише 17 березня 2020 року, тобто, з очевидним пропущенням строку на звернення до суду.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивачем на лист суду № 640/6516/20/16741/20 від 25.08.2020 року не надано суду будь-яких письмових пояснень щодо пропуску строку звернення до суду з даним позовом, так само, як і не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, судом не встановлено обґрунтованих підстав як для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, так і для його поновлення, а отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 122, 123, 240, 241-243, 253, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

2. Залишити позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖИФФ до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, без розгляду.

3. Копії ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко