Постанова

від 20.10.2020 по справі 200/2032/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року справа №200/2032/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року в адміністративній справі №2002032/20-а (головуючий І інстанції Аляб`єв І.Г.) за позовом територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, Голови Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 , третя особа суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати абзац другий розпорядчої частини наказу Голови Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 травня 2019 року №2-к/02-04 Про призначення судді ОСОБА_2 стосовно виплати ОСОБА_2 доплати за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу та визначення стажу роботи станом на 20 травня 2019 року в обсязі 10 років 05 місяців 24 днів.

В обґрунтування позову зазначив, що Указом Президента України від 17.05.2019 року ОСОБА_2 призначено на посаду судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області.

В зв`язку з цим, наказом голови Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20.05.2019 року ОСОБА_2 призначено на посаду судді та встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу судді як такій, що має стаж роботи більше 10 років.

Оскільки Наказ є протиправним, в ньому неправильно визначений стаж роботи на посаді судді, тому позивач листом від 21.06.2019 року повернув копію наказу голові Жовтневого районного суду міста Маріуполя для приведення у відповідність до закону.

Повернення наказу обумовлене тим, що обрахунок стажу та, відповідно, розмір доплати до посадового окладу за вислугу років не відповідав вимогам статті 137 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів , а також роз`ясненням у спільному лис від 05.11.2018 року Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, Вищої кваліфікаційної комісії судів України, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України і Національної школи суддів України.

Проте, відповідач не відреагував на лист позивача, зміни до наказу не вніс, мотивів стосовно прийняття такого рішення не навів та жодної відповіді не надав.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції по суті вирішив, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, при цьому не надав оцінки спірному наказу на предмет його правомірності, а лише констатував відсутність у позивача права на звернення до суду з таким позовом. Між тим, за логікою суду першої інстанції він мав би закрити провадження у справі з підстав, визначених у п.1 ч.1 ст.238 КАС України та визначити суд, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

При цьому позивач, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, зважаючи на помилковість зазначених в спірному наказі відомостей, щоб не допустити нецільове використання бюджетних коштів, має право звернутися до суду з позовом, про скасування такого наказу.

Стосовно протиправності наказу позивачем наведені доводи, які є аналогічними тим, що викладені в позовній заяві.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_2 призначена на посаду судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області строком на п`ять років Указом Президента України від 07.11.2013 року №620/2013 (а.с.111-113).

17 травня 2019 року Указом Президента України № 267/2019 відповідно до ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 128, пп. 2 п. 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України, ч. 6 ст. 147, абз. 1 п. З і п 40 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів ОСОБА_2 призначено на посаду судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області (а.с.66)

20 травня 2019 року Наказом голови Жовтневого районного суду м. Маріуполя № 2- к/02-04 Про призначення судді ОСОБА_2 , встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу судді як такій, що має стаж роботи більше 10 років (а.с.122)

21 червня 2019 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області листом № 03-950/19 повернула наказ голови Жовтневого районного суду м. Маріуполя № 2-к/02-04 без виконання, як такий, що не ґрунтується на нормахЗакону України Про судоустрій і статус суддів та запропоновано привести його у відповідність до Закону (а.с.7)

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2019 року в справі №200/8597/19-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 року, визнано протиправною бездіяльність ТУ ДСА України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 щомісячно надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу, недорахована та не сплачена сума складає 10 відсотків від посадового окладу з 20.05.2019 року щомісячно.

Зобов`язано ТУ ДСА України в Донецькій області здійснити ОСОБА_2 починаючи з 20.05.2019 року, перерахунок та виплату щомісячної надбавки за вислугу років в розмірі 30 відсотків від посадового окладу, відповідно до Наказу голови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20.05.2019 року № 2-к/02-04 Про призначення судді ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум. (а.с.13-18)

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що у позивача відсутнє право на звернення до суду з відповідним позовом.

Оцінка суду.

Звертаючись до суду з вимогою про скасування абзацу другого розпорядчої частини наказу голови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20.05.2019 року № 2-к/02-04 Про призначення судді ОСОБА_2 - позивач посилається на безпідставність висновку щодо наявності у позивача стажу роботи більше 10 років.

Зазначає, що як розпорядник коштів несе відповідальність за цільове та законне витрачання бюджетних коштів, як розпорядник коштів нижчого рівня не мав підстав виплачувати доплату до посадового окладу у розмірі більшому, ніж це встановлено діючим законодавством.

Серед повноважень з організаційного забезпечення судів відповідачу надані повноваження з надання оцінки службовій документації судів, а також рекомендування усунути ті чи інші помилки чи недоліки, що трапляються в роботі місцевих загальних судів Донецької області в тому числі в роботі кадрової служби судів.

Статтею 151 Закону України Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон № 1402-VIII) визначено статус Державної судової адміністрації України.

Так, Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Державна судова адміністрація України має територіальні управління. Рішення про утворення територіальних управлінь та визначення їх кількості приймається Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Вищою радою правосуддя.

Відповідно до частини першої та сьомої статті 154 Закону № 1402-VIII територіальними органами Державної судової адміністрації України є територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Територіальні управління Державної судової адміністрації України здійснюють свою діяльність відповідно до положення про них, що затверджується Головою Державної судової адміністрації України на підставі типового положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України.

Статтею 148 Закону № 1402-VIII визначено засади фінансування судів. Так, фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють, зокрема, Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, зокрема, Державна судова адміністрація України в особі її керівника.

Пунктом 1.4 Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 грудня 2001 року № 574, передбачено, що відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Відповідно до пункту 1.5 Інструкції відповідальні виконавці, зокрема, здійснюють управління бюджетними коштами у межах встановлених їм бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Відповідно до пункту 3 Інструкції головний розпорядник може бути відповідальним виконавцем за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, а розпорядник бюджетних коштів державного бюджету нижчого рівня забезпечує виконання бюджетних програм у системі головного розпорядника.

25 вересня 2015 року затверджено Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, відповідно до якого основним завданням територіального управління є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів Донецької області та фінансове забезпечення місцевих загальних судів Донецької області з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів місцевого самоврядування.

Пунктом 4 Положення встановлено повноваження територіального управління, серед яких здійснення функцій розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області та місцевих загальних судів Донецької області; контроль стану діловодства, зокрема, процесів, що забезпечують документування управлінської інформації і організацію роботи зі службовими документами в місцевих судах Донецької області.

Статтею 116 Бюджетного кодексу України визначено, що порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання.

Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що позивач, як розпорядник бюджетних коштів відповідного рівня, уповноважений на перевірку правильності розпорядчого документу (наказу), на підставі якого відбуватиметься виплата бюджетних коштів.

Практика Верховного Суду у справах про перерахунок та виплату суддям щомісячної доплати за вислугу років свідчить про те, що такі позовні вимоги звертаються до територіальних управлінь Державної судової адміністрації України як до виконавців наказу голови суду про встановлення таких доплат (зокрема, постанова від 25 квітня 2018 року у справі №823/1007/16, від 8 серпня 2019 року у справі № 816/2024/16, від 7 травня 2020 року у справі №823/191/16).

Отже, у позивача наявні повноваження щодо надання оцінки наказу голови суду щодо виплати судді доплати за вислугу років відповідно до її стажу роботи, та повернення його без виконання.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі №200/8597/19-а, якою частково задоволено касаційну скаргу ТУ ДСА України в Донецькій області.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року - скасовано, а справу №200/8597/19-а направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підсумовуючи викладене суд зазначає на помилковість висновку суду першої інстанції, що у позивача відсутнє право на звернення до суду з цим позовом.

Щодо доводів ТУ ДСА України в Донецькій області про невідповідність наказу вимогам діючого законодавства внаслідок відсутності у судді ОСОБА_2 права на надбавку у розмірі 30% посадового окладу судді, - суд зазначає наступне.

На момент призначення ОСОБА_2 на посаду сідді в 2013 році статус професіонального судді, порядок його забезпечення визначався положеннями Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 року №2453 (далі - Закон №2453)

Частиною першою статті 65 Закону № 2453-VI передбачалось, що на посаду судді міг бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який мав вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживав в Україні не менш як десять років та володів державною мовою.

05.08.2018 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів від 12.07.2018 року №2509 (далі - Закон №2509), яким статтю 137 Закону доповнено частиною другою такого змісту: До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності)вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді .

З огляду на зазначене, право на зарахування стажу роботи в галузі права три роки мають судді, яких було призначено на посаду судді місцевого суду вперше згідно з вимогами, встановленими Законом № 2453 на день їх призначення.

Між тим, спірним наказом судді ОСОБА_2 , яка вперше призначалася на посаду судді місцевого суду 07.11.2013 року за вимогами Закону №2453, безпідставно зараховано до стажу роботи на посаді судді п`ять років, а не три, в зв`язку з чим помилково визначено її право на отримання доплати за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу судді, замість необхідних 20%.

На підставі викладеного абзац другий розпорядчої частини наказу Голови Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 травня 2019 року №2-к/02-04 Про призначення судді ОСОБА_2 стосовно виплати ОСОБА_2 доплати за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу та визначення стажу роботи станом на 20 травня 2019 року в обсязі 10 років 05 місяців 24 днів - не відповідає вимогам діючого законодавства, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Зазначене обумовлює задоволення позовних вимог.

Згідно частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення з прийняттям постанови про задоволення позову.

З огляду на положення частини другої статті 139 КАС України судові витрати позивача стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року в адміністративній справі №2002032/20-а - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року в адміністративній справі №2002032/20-а - скасувати.

Позов територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, Голови Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 , третя особа суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати абзац другий розпорядчої частини наказу Голови Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 травня 2019 року №2-к/02-04 Про призначення судді ОСОБА_2 стосовно виплати ОСОБА_2 доплати за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу та визначення стажу роботи станом на 20 травня 2019 року в обсязі 10 років 05 місяців 24 днів.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 20 жовтня 2020 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 20 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Л.В. Ястребова