Постанова

від 20.10.2020 по справі 522/15454/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/15454/20

Провадження № 3/522/9487/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Дерус А.В., розглянувши матеріали по справі про адміністративне правопорушення, які надійшли з Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

31.08.2020 року біля 00.00 год. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Одеса, пляж Дельфін № 5, працюючи адміністратором нічного клубу HOИP , не припинила роботу клубу, проводила масовий, розважальний захід, чим порушила санітарно-протиепідемічні правила, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 44-3 КУпАП.

Ознайомившись із наданими документами, суддя приходить до висновку про наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП , суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

31.08.2020 р. ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО НОИР (код ЄДРПОУ 41313142) не працювало ні до 00 год. 00 хв., ні після 00 год. 00 хв. та не здійснювало прийом відвідувачів. Працівник поліції помилково прийшов до висновку, що заклад працює, адже на території закладу знаходилась ОСОБА_1 .

Щодо інших людей, які знаходились на пляжі Дельфін, ОСОБА_1 не відомо, що це за люди, чому вони обрали пляж Дельфін, а не інший пляж, чи дотримувались вони дистанції 5м.

У матеріалах адміністративної справи не має жодних належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів (а саме: відео-, фото-, пояснення свідків, понятих, потерпілих), які б свідчили про те, що ПП НОИР працювало, а ОСОБА_1 проводила якісь організаційні дії чи порушувала правила карантину.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно до ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Враховуючи, що ст. 44-3 КУпАП є бланкетною нормою, то для настання відповідальності за цією нормою слід чітко встановити, які ж саме правила і норми з питань боротьби з інфекційними хворобами були порушені, і це обов`язково має бути зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення для того, щоб особа знала від чого захищатися в суді, а також для здійснення судом оцінки, чи дійсно мали місце відповідні порушення при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, у зазначеному протоколі не вказано, які правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами порушила ОСОБА_1 .

З протоколу не зрозуміло, яким способом представник поліції визначив, що дистанція між особами була менше 5м, і чому саме ОСОБА_1 повинна була визначати дистанцію між людьми, які знаходились на пляжі.

У протоколі про адміністративне правопорушення працівник поліції не зазначив свідків, понятих, потерпілих які б могли підтвердити, що ОСОБА_1 нібито проводила організаційні дії, чим нібито порушила санітарні норми, а саме на 5м2 одна людина. До матеріалів справи не долученого належних фото чи відео доказів, які б підтверджували вказані обвинувачення.

З протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього документів, жодним чином не вбачається, що ОСОБА_1 є власником чи посадовою особою ПП НОИР , яка несе відповідальність за організацію заходів, що відбуваються у закладі ПП ОСОБА_2 та саме вона уповноважена припиняти чи розпочинати роботу закладу.

Жодних належним чином завірених документів, які б свідчили ким працювала ОСОБА_1 до протоколу долучені не були.

Таким чином, при оформленні адміністративних матеріалів працівники поліції не зібрали та не приєднали жодних доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення за яке передбачена відповідальність ст. 44-3 КУпАП.

Так, обов`язковими ознаками, за наявності сукупності яких діяння визнається правопорушенням є: об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона правопорушення, суб`єкт правопорушення та суб`єктивна сторона правопорушення.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування Конституції України при здійсненні правосудця № 9 від 01.11.1996 року - докази повинні визнаватися здобутими незаконним шляхом, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини, встановленого кримінально - процесуального законодавства або не уповноваженою на те особою, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Малофєєва проти Росії , серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Працівник поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини адміністративного правопорушення, виявити як ті обставини, що вказують на вину, так і ті, що вказують на невинуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до приписів положення ст. 280 КУпАП , орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний зокрема з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положення ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП , кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності .

Зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку, що винесення постанови про притягнення до відповідальності особи, з урахуванням суттєвих порушень допущених поліцейськими при оформленні протоколу є недопустимим.

З урахуванням презумпції невинуватості, відсутності будь-яких доказів на підтвердження викладених у постанові обставин, та наявність вище перелічених порушень суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 247, 254, 256, 278, 283-285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя

20.10.2020