Рішення

від 20.10.2020 по справі 755/12911/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2020 р.

м. Київ

справа № 755/12911/20

провадження № 2/755/5370/20

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу Марс-3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

УСТАНОВИВ:

Позивач Житлово-будівельний кооператив Марс-3 (далі - ЖБК Марс-3 ) звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 75 234,15 грн., з урахуванням втрат від інфляції за час прострочення та 3% річних, судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 030,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач була власником квартири АДРЕСА_1 , після чого 20.03.2020 року відчужила квартиру згідно Договору дарування № 463 від 20.03.2020 року. Однак, у зв`язку із невиконанням своїх зобов`язань щодо оплати вартості житлово-комунальних послуг, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги за період з 01.07.2010 року по 20.03.2020 року на загальну суму 75 234,15 грн., що є предметом позовних вимог.

11 вересня 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу Марс-3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_1 не скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 11 вересня 2020 року строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін щодо предмета спору, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Як убачається з матеріалів справи, згідно п. 1.1, 1.6 Статуту Житлово-будівельного кооперативу Марс-3 , затвердженого Протоколом № 68 від 21 березня 2017 р. Загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу Марс-3 , кооператив організовано його засновниками на добровільних засадах, діє виключно для утримання, експлуатації і ремонту житлового будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів Кооперативу та інших власників квартир та/або нежитлових приміщень в будинку Кооперативу. (а.с. 10-13, 14, 15)

За даними Довідки, виданої ЖБК Марс-3 , № 1 від 20.08.2020 року, ЖБК Марс-3 укладено ряд договорів із організаціями з постачання житлово-комунальних послуг по будинку АДРЕСА_2 , зокрема, 15.06.2018 року укладено Договір № 510263 із КП Київтеплоенерго , щодо постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а також Договір № 01360/1198-04 від 15.06.2020 року із ПрАТ АК Київводоканал з централізованого постачання холодної (питної) води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) з ЖБК. (а.с. 17, 18-19, 20-22)

Згідно Довідки, виданої Житлово-будівельним кооперативом Марс-3 від 20.08.2020 року № 2, ОСОБА_1 була власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 55,1 кв.м. Квартиру відчужено на підставі Договору дарування № 463 від 20.03.2020 року. (а.с. 16)

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень , будинків і споруд , комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги .

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України Про житлово-комунальні послуги , а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.

Відповідно до частини 7 статті 18 Закону України Про місцеві державні адміністрації , місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

В розрізі даного спору зобов`язання відповідача оплатити комунальні послуги не урегульовано окремим договором між сторонами спірних правовідносин, тому зобов`язання щодо сплати житлово-комунальних послуг урегульовано публічним договором надання таких послуг, відповідно до якого відповідач зобов`язана сплати вартість фактично отриманих нею комунальних послуг.

Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що за період з 01.07.2010 року по 20.03.2020 року відповідач заборгувала підприємству позивача по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 46 375,71 грн., заборгованість нарахована щодо квартири АДРЕСА_1 , відповідач до 20.03.2020 року була власником квартири та станом на 09.09.2020 року зареєстрована за вказаною адресою (а.с. 38), що також підтверджується представленими підприємством позивача довідками та розрахунками. (а.с. 23-26)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ураховуючи порушення відповідачем виконання зобов`язань по сплаті коштів за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.07.2010 року по 20.03.2020 року, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі - 24 688,75 грн., а також 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі - 4 169,69 грн. (а.с. 23-26)

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Житлово-будівельного кооперативу Марс-3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що 28.07.2020 року між Головою правління Житлово-будівельного кооперативу Марс-3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Київський центр права укладено Договір про надання правової допомоги № А/28072020/ХВ-1, відповідно до умов якого Товариство зобов`язалось надавати замовнику правову допомогу, необхідну для розгляду справи або підготовки до її розгляду, представлення інтересів замовника в органах, зокрема, судової влади. Замовник зобов`язався прийняти та оплатити послуги виконавця на умовах цього Договору. Підтвердженням взаємного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором є Акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг). (а.с. 27-31)

Згідно Звіту про використаний час (розрахунок витрат на правову допомогу) від 20.08.2020 року до Договору про надання правової допомоги № А/28072020/ХВ-1 від 28.07.2020 року, останній містить перелік виконаних робіт щодо позовної заяви про стягнення боргу з ОСОБА_1 на суму 4 020 грн., підписаний лише виконавцем ТОВ Київський центр права . (а.с. 32)

Крім того, до матеріалів справи долучено копію платіжного доручення № 221 від 04.08.2020 року про оплату ЖБК Марс-3 витрат за правову допомогу на рахунок ТОВ Київський центр права по Договору № А/28072020/ХВ-1 від 28.07.2020 року у розмірі 2 010,00 грн. та копію платіжного доручення № 221 від 04.08.2020 року про оплату ЖБК Марс-3 витрат за правову допомогу на рахунок ТОВ Київський центр права по Договору № А/28072020/ХВ-1 від 28.07.2020 року у розмірі 2 010,00 грн. (а.с. 33, 34)

Разом з тим, надавши оцінку наданим позивачем доказам на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 6 030,00 грн., оскільки позивачем до матеріалів справи не долучено Акту приймання-передачі наданих послуг з зазначенням детального розрахунку погодинної вартості послуг та загальної кількості годин обслуговування, що є умовою п. 1.4 Договору про надання правової допомоги № А/28072020/ХВ-1, із підписами сторін Договору, та доказів оплати позивачем вартості наданих послуг адвоката у заявленому позивачем розмірі, що позбавляє суд надати оцінку наявності підстав задоволення вимог позивача в цій частині вимог.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. за ставкою станом на 01 січня 2020 року, що відповідає положенню ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір .

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 322, 526, 625 Цивільного кодексу України, Законом України Про житлово-комунальні послуги , ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Житлово-будівельного кооперативу Марс-3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу Марс-3 (м. Київ, вул. Русанівська набережна, б. 18/1, код ЄДРПОУ 21610866) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 липня 2010 року по 20 березня 2020 року у розмірі 75 234,15 грн., та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн., а всього на загальну суму 77 377 (сімдесят сім тисяч триста сімдесят сім) гривень 15 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 20 жовтня 2020 року.

Суддя: В.І. Галаган