Ухвала

від 20.10.2020 по справі 760/10894/18

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/10894/18

Провадження №1-кп/4910/6/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 жовтня 2020 року м. Київ Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю учасників кримінального провадження:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_6 ,

у кримінальному провадженні №52017000000000016 від 04 січня 2017 року щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання власника майна СП ТОВ «Катрін», яке подане адвокатом ОСОБА_6 , про скасування арешту та звільнення майна з-під арешту,

установив:

27 листопада 2019 року на адресу Вищого антикорупційного суду від адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах власника майна СП ТОВ «Катрін», надійшло клопотання про скасування арешту та звільнення майна з-під арешту (в порядку вимог ст.174 КПК України), в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25 січня 2018 року та звільнити з-під арешту майно, що належить СП ТОВ «Катрін», згідно з переліком, який викладено в ухвалі. Обґрунтовуючи можливість скасування арешту, зазначає про відсутність правових підстав для його накладення на об`єкти нерухомості СП ТОВ "Катрін", оскільки їх придбання було здійснено за власні кошти задовго до реєстрації кримінального провадження, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. СП ТОВ "Катрін" не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим або юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження по даній справі, з матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відносно арештованого майна, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що є необхідність у подальшому арешті даного майна. На переконання власника майна, накладений ухвалою слідчого судді арешт на нерухоме майно, яке на законних підставах належить СП ТОВ «Катрін», підлягає скасуванню за рахунок відсутності правових підстав для його довготривалого продовження, відсутності доказів про притягнення юридичної особи до заходів кримінально-правового характеру та правового статусу юридичної особи у кримінальному провадженні, а також необхідності такого арешту для задоволення відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, завдяки відсутності пред`явленого цивільного позову та конфіскації вказаного майна у власника, що не є стороною кримінального провадження, а також, відсутності підстав для порушення прав власника майна на його безперешкодне користування і розпорядження майном.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав клопотання про скасування арешту, зазначив, що такий арешт було накладено з метою здійснення додаткового незаконного тиску на ОСОБА_7 .. Раніше ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно підприємства та на корпоративні права скасовувались апеляційною інстанцією. Майно підприємства не має жодного відношення до обвинуваченого ОСОБА_7 , воно раніше придбавалось за особисті кошти його дружини ОСОБА_8 ..

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти скасування арешту. Пояснив, що під час досудового розслідування арешт на майно СП «Катрін» накладався з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки сторона обвинувачення вважає його спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_9 . Однак, задовольняючи таке клопотання слідчий суддя у своїй ухвалі не написав про таку мету арешту.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання та дослідивши матеріали, що надані сторонами, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про скасування арешту на майно, з огляду на таке.

За змістом ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 25 січня 2018 року, копія якої надана адвокатом ОСОБА_6 , за клопотанням детектива НАБУ ОСОБА_10 , яке погоджене із прокурором ОСОБА_5 , було накладено арешт на нерухоме майно, зареєстроване на праві власності за СП «Катрін»(код ЄДРПОУ 22206699). Вказаний арешт було накладено з посиланням на те, що прокурором доведено, що накладення арешту забезпечить неможливість його відчуження, ризик якого доведено детективом та прокурором. Також, зазначено, що станом на 06 вересня 2016 року ОСОБА_8 на праві власності належали корпоративні права(частка в статутному капіталі) СП «Катрін» у розмірі 100%(90057765, 60 грн.), яка була кінцевим бенефіціарним власником(контролером) СП « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а тому володіла правомочностями власності щодо нерухомого майна шляхом впливу на діяльність спільного підприємства. В ухвалі також зазначено, що детектив просив накласти арешт на нерухоме майно в межах кримінального провадження з тих підстав, що нерухоме майно є предметом досудового розслідування та в подальшому може бути відчужене, пошкоджене чи знищене.

Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, СП «Катрін», яке вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, має довести, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на нерухоме майно накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні прокурором ОСОБА_5 було заявлено, що клопотання детектива про арешт майна, за результатами розгляду якого слідчим суддею було постановлено ухвалу від 25 січня 2018 року, було подане з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, тому суд розглядає питання обґрунтованості та подальшої потреби в застосуванні арешту саме в розрізі забезпечення можливої конфіскації майна.

Арешт майна з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, що передбачено ч.5 ст.170 КПК України.

Про обґрунтованість накладеного на майно арешту за п.3 ч.2 ст.170 КПК України буде свідчити, по-перше те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що майно, на яке накладено арешт, належить підозрюваному, обвинуваченому, засудженому або юридичній особі, щодо якої здійснюється провадження. При цьому необхідно зауважити, що закон не вимагає, щоб арешт накладався виключно на майно, право власності на яке зазначених осіб має бути підтверджено на момент накладення арешту. Таке майно може перебувати в чиємусь володінні, розпорядженні чи користуванні.

Тому, арешт, який було накладено за ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду 25 січня 2018 року, є таким, що передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки ОСОБА_7 на той час був підозрюваним, так як 30 листопада, 27 грудня 2016 року йому було повідомлено про підозру та про нову підозру, а 02 листопада 2017 року додатково повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.1 ст.366, ч.3 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.27 ч.3 ст.209, ч.2 ст.15 ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.1 ст.366 КК України, а санкції ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 та ч.3 ст.212 КК України передбачають покарання у виді конфіскації майна.

СП «Катрін» станом на 06 вересня 2016 року(інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про більш ранні відомості сторони суду не надали, хоча державну реєстрацію підприємства було здійснено ще в 1996 році) єдиним засновником юридичної особи була ОСОБА_8 , розмір внеску до статутного фонду складав 90057765, 60 грн., також ОСОБА_8 була кінцевим бенефіціарним власником(контролером).

ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_7 перебувають в шлюбі з 03 червня 1995 року, що підтверджується копією актового запису за №674 відділу ДРАЦС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Із поданих сторонами матеріалів видно, що станом на 13 вересня 2016 року кінцевим бенефіціарним власником(контролером) СП «Катрін» була ОСОБА_8 , а учасником ОСОБА_11 (яка є донькою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ), розмір внеску якої до статутного фонду складав 143875065 грн.; станом на 06 червня 2017 року єдиним засновником(учасником) вказано ОСОБА_11 з розміром внеску до статутного фонду 143875065 грн.; станом на 23 лютого 2017 року єдиним засновником(учасником) юридичної особи вказано ОСОБА_11 з розміром внеску до статутного фонду 143875065 грн.; станом на 12 січня 2018 року перелік засновників(учасників) СП «Катрін» складали: ОСОБА_8 з розміром внеску до статутного фонду 143875,06 грн. та МОРІЛЕКС ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД з розміром внеску до статутного фонду 143731189,94 грн., а кінцевий бенефіціарний власник(контролер) засновника МОРІЛЕКС ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД ОСОБА_12 ; на 15 жовтня 2020 року засновниками вказано ОСОБА_8 з розміром внеску до статутного фонду 143 875,06 грн., та МОРІЛЕКС ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД з розміром внеску до статутного фонду 143 731 189,94 грн., а кінцевий бенефіціарний власник(контролер) засновника МОРІЛЕКС ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД ОСОБА_13 .

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя(стаття 60 Сімейного кодексу України).

Статтею 57 Сімейного кодексу України встановлено перелік майна, яке є особистою приватною власністю одного з подружжя, і цей перелік не містить корпоративних прав. На думку суду, корпоративні права, набуті дружиною або чоловіком за час шлюбу, належать до їх спільного майна(майнових прав).

Представником СП «Катрін» було подано копії Статуту спільного українсько-йорданського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Катрін» у кількох редакціях, в кожному з яких зазначено, що учасник, який виходить з Товариства має право одержати вартість частини майна пропорційно його частці в Статутному капіталі Товариства; за домовленістю виплата вартості частини майна Товариства може бути замінена переданням майна в натурі; якщо вклад до Статутного капіталу Товариства був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається Учасникові без виплати винагороди, що передбачено п.5.4 Статті 5 «Вихід Учасника з Товариства». Також, п.53. Статті 5 Статуту передбачено, що Учасник Товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку у Статутному капіталі Товариства одному чи кільком Учасникам, а також має право відчужити свою частку у статутному капіталі Товариства третім особам.

Отже, з 06 вересня 2016 року, коли ОСОБА_8 була єдиним засновником(учасником) СП «Катрін» та кінцевим бенефіціарним власником(контролером) та її корпоративні права в СП «Катрін» мали режим спільного майна(майнових прав) подружжя, було вчинено кілька дій щодо розміру часток у статутному капіталі та складу учасників(засновників) товариства.

При цьому представником СП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надано суду протоколи загальних зборів Учасників №07-09/16 від 07 вересня 2016 року, №20-07/17 від 20 липня 2017 року та №18-08/17 від 18 серпня 2017 року, за змістом яких відступлення часток в статутному капіталі підприємства на користь третіх осіб відбувались шляхом укладення договорів дарування(спочатку ОСОБА_8 подарувала на користь ОСОБА_11 , а потім ОСОБА_11 подарувала на користь ОСОБА_8 100 відсотків в Статутному капіталі Товариства) та договору купівлі-продажу, за яким ОСОБА_8 продала 99,9 відсотків в Статутному капіталі юридичній особі МОРІЛЕКС ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД. При цьому ні договорів дарування, ні договору купівлі-продажу суду не було надано.

Також, прокурором було подано копії протоколів загальних Зборів учасників СП «Катрін» №20-04/15 від 20 квітня 2015 року та №02-09/16 від 02 вересня 2016 року, відповідно яких ОСОБА_8 збільшила Статутний капітал Товариства на 21570515 грн. за рахунок земельних ділянок, які належали їй на праві приватної власності, вартістю 21536756 грн. та 33759 грн., та у вересні 2016 року збільшено Статутний капітал Товариства на 53817299 грн. та встановлено його розмір 143875065 грн..

Суд вважає, що СП «Катрін» не довело під час розгляду клопотання про скасування арешту на майно, що в майні цієї юридичної особи відсутнє майно, яке може бути спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_9 , що в результаті певних операцій з корпоративними правами відбулось припинення права власності ОСОБА_8 на майно, яке перебувало у її власності, не доведено, що таке майно було особистою приватною власністю ОСОБА_8 , що ОСОБА_7 , як один із подружжя, не має права на частку у спільному майні, адже, у випадку поділу такого майна, з огляду на складну структуру корпоративних прав підлягає застосуванню інститут звернення стягнення на частину майна товариства, пропорційну частці учасника у статутному капіталі. Також, підприємство не надало доказів на яких умовах вносилось ОСОБА_8 нерухоме майно та грошові кошти в статутний капітал СП, чи отримала вона кошти за договором купівлі-продажу 99,9 відсотків своєї частки в статутному капіталі та в якому розмірі. Крім того, не надано доказів визначення часток у майні, набутому за час шлюбу подружжя ОСОБА_9 , ні самим подружжям, ні судом в порядку позовного провадження.

Факти та інформація, які були оголошені в ході розгляду клопотання, не могли б переконати стороннього спостерігача, що до майна СП «Катрін» обвинувачений ОСОБА_7 не має ніякого стосунку, зате могли б переконати, що вказане майно може належати до спільної сумісної власності подружжя і може підлягати конфіскації у випадку встановлення вини ОСОБА_7 обвинувальним вироком суду.

Отже, СП «Катрін» не доведено, що арешт на нерухоме майно був накладений необґрунтовано, а також не доведено, що в подальшому арешті відпала потреба, тому підстави для скасування арешту відсутні.

Керуючись ст.ст.170-174, 372, 376 КПК України, суд -

постановив:

В задоволені клопотання СП ТОВ «Катрін» про скасування арешту та звільнення майна з-під арешту на майно відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуюча: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3